Київ 21/05/2022 Ворота України
Понад 53% внутрішньо переміщених осіб складають жінки.
За даними ООН, станом на 2 травня 2022 року з України виїхали близько 6 млн осіб. Ще 3,4 мільйона українців стали внутрішньо переміщеними особами, як повідомляє Міністерство соціальної політики.
Про це пише Центр громадського здоров’я.
Водночас Міжнародна організація з міграції (МОМ) вважає, що майже 6,5 мільйонів людей стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО) в Україні безпосередньо внаслідок війни. Дані МОМ показують, що 13,5% переміщених осіб вже мали досвід переміщення у 2014–2015 роках.
Багато хто з ВПО належить до особливо вразливих груп: це вагітні жінки та жінки, що годують груддю, люди похилого віку, люди з інвалідністю, люди з хронічними захворюваннями та особи, які безпосередньо постраждали від насильства. Понад 60% опитаних домогосподарств мають дітей.
Понад 53% внутрішньо переміщених осіб складають жінки. Згідно з опитуванням, найбільш нагальні потреби ВПО можна описати таким списком: ліки, медичні послуги, доступність харчування та фінансові ресурси.
Зміни в харчових звичках, спричинені міграцією, часто призводять до зниження споживання фруктів, овочів, цільного зерна та горіхів, тоді як споживання продуктів, багатих на цукор, жири та сіль, збільшується. Це є основною проблемою
Одним зі шляхів подолання негативних впливів на здоров’я, яке й так страждає від стресу, пов’язаного з війною, є покращення харчових звичок. Щоб налагодити раціон варто виконувати прості рекомендації щодо здорового харчування.
Як харчуватися, щоб зберегти здоров’я в умовах війни
21 травня 2022 року – субота. 87-й день війни Росії проти України. 141-й день року.
21 травня – День Європи в Україні. Ця політична подія припадає щорічно на третю суботу травня. Започаткували її 19 квітня 2003 року. Метою цього дня є наголошення важливості європейської інтергації для української держави, а також підкреслення спільної історії та ідеалів.
Також 21 травня – Міжнародний день космосу. Ідея створити цю цікаву подію належать американському астронавту Енді Томасу. Її унікальність в тому, що заснування оголосили не на Землі, а в космосі.
А ще 21 травня – Всесвітній день віскі. Подія припадає щорічно на третю суботу травня. Вона є неофіційною, а започаткував її Блер Боумен 2012 року. На таку ініціативу його підштовхнула наявність Дня святого Патріка – національного ірландського свята, під час якого традиційно вживають ірландське пиво.
21 травня – Всесвітній день скандинавської ходьби. Припадає кожного року на треті вихідні травня. Це спортивна подія, яка має важливе значення. В Україні перша школа скандинавської ходьби з’явилася 2010 року. Скандинавська ходьба – особливий різновид фізичної активності, яка полягає у використанні спеціальних палиць, що нагадують лижні.
Також 21 травня – День сусіда у Києві. Припадає ця молода і весела подія на третю суботу травня. Започаткував її мер Києва Віталій Кличко 6 грудня 2018 року. Головна її мета – залучати киян до налагодження добросусідських відносин.
А ще 21 травня – Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку. Започаткована подія ООН в грудні 2020 року. Її головна мета – підвищити обізнанність суспільства щодо необхідності і важливості культурного різноманіття.
21 травня – День музи і натхнення. Позитивна і творча подія, яка була створена для того, щоб кожен міг “зловити” свою музу за хвіст та присвятити печний час творчості.
Також 21 травня – Всесвітній день медитації (World Meditation Day). Неофіційна подія, яка є дуже актуальною у часи активного життя. Медитація зародилася ще близько 1500 року до нашої ери в Індії.
Щороку 21 травня – Міжнародний день чаю (International Tea Day). Офіційно ця подія була затверджена Генеральною асамблеєю ООН 21 грудня 2019 року.
21 травня в церковному календарі – день пам’яті апостола і євангеліста Іоанна Богослова. Жив в кінці першого століття і проповідував християнство. Його життя овіяне чудесами, він пережив чимало катувань, які важко навіть уявити простій людині. Його не раз варили в киплячій олії, а ще намагався вбити отрутою римський імператор. А ще існує переказ, що старець попросив своїх учнів засипати себе землею, а коли вони його розкопали через кілька днів, то побачили пусту могилу.
Календар важливих подій в Україні та світі на сьогодні, 21 травня:
Які сьогодні іменини: Кристоф, Іван, Тимофій, Петро, Євгеній, Віктор, Олена.
21 травня народилися:
21 травня в Києві хмарно, вдень і ввечері сильний дощ. У Львові хмарно з проясненнями, вдень йтиме сильний дощ. У Харкові сонце буде рідко з’являтися з-за хмар, вночі дрібний дощ, який може до ранку посилитися, вдень опадів не передбачається, але ввечері вони поновляться з більшою силою. В Одесі хмарно з проясненнями, без опадів.
Температура повітря в Києві +22 вдень та +16 вночі. У Львові +22 вдень та +14 вночі. У Харкові +20 вдень та +11 вночі. В Одесі +25 вдень та +16 вночі.
Цей апостол був улюбленим учнем Ісуса Христа. 21 травня в Православній церкві – день апостола і євангеліста Іоана Богослова. Читайте в матеріалі ТСН.ua про традиції цього дня і сильну молитву до Іоана Богослова.
Іоан Богослов – не лише улюблений учень Христа, але й автор “Одкровення Іоана Богослова”. Його життя було сповнене чудес та жахливих тортур, які він стійко переніс завдяки своїй вірі. Апостола вважають покровителем редакторів, журналістів, письменників, а також всіх, хто має стосунок до книговидавництва і книг.
21 травня, коли йому було вже понад 100 років, Іоан зібрав навколо себе учнів та сказав їм засипати його тіло землею. Для святого мудреця таке рішення було досить незвичайним, але учні не сміли не послухатися свого вчителя. Через кілька днів вони занепокоїлися і вирішили відкопати старця. Та виявилося, що могила порожня. Відтоді кожного року 21 травня з його могили виступає цівка дивного диму, яка, за переказами, зцілює від усіх хвороб.
Не менш дивовижним вважається і те, що Іоану Богослову вдалося пережити такі тортури, які, здавалося б, неможливо витримати. Наприклад, його живцем варили у киплячій олії. Після всіх тортур, побачивши, що апостол залишається цілим та неушкодженим, влада просто відіслала його до віддаленого острова Патмос, де він проповідував та писав свій найбільший твір “Одкровення Іоана Богослова”. В ньому він описав про кінець світу та події, які будуть йому передувати.
Життя Іоана Богослова також підтверджене багатьма історичними хроніками. Водночас датування записів збігається з його книгою, яка була написала приблизно в кінці першого століття нашої ери.
Як і в будь-яке церковне свято, на день Іоана Богослова забороняється:
Ваші думки мають бути спрямовані до Господа і дотримання його заповідей. Також варто відвідати церкву та помолитися.
На день Іоана Богослова обов’язково відвідують церкву, щоб сповідатися та причаститися. Адже апостол навчав в своїх проповідях саме цього. Завдяки своїм словам він долучив до християнства велику кількість людей.
Якщо у вас не виходить піти до храму, не переживайте. Можна в будь-який час доби помолитися євангелісту та попросити відпущення гріхів.
О великий апостоле, євангелісте громоголосий, Богослове довершений. Ти бачив таємні одкровення, на які чекає людство, непорочний і возлюблений наперснику Ісуса Христа! Прийми нас, грішних, під своє заступництво. Випроси у Всемилостивого Чоловіколюбивого Христа, Бога нашого, милості, Який перед твоїми очима Кров Свою пролив за нас. Нехай помилує нас і простить наші гріхи по милості Своїй, і дарує нам здоров’я духовне і тілесне, всяке благодіяння та достаток. Настав нас отримати все це на славу Його, Творця, Спасителя і Бога нашого. А по кончині дочасного життя нашого нехай позбавить нас від немилостивих мучителів на митарствах, і щоб ввійти нам в Небесний Єрусалим, якого славу ти бачив в Одкровенні.
О великий Іване! Збережи всі міста християнські, храм цей, тих, хто служить і молиться в ньому, від голоду, згубної смерті, вогню і меча, навали іноземної і міжусобних війн. Порятуй нас від всякої біди і напасті та молитвами твоїми відведи від нас праведний гнів Божий, і випроси для нас Його милосердя.
О великий Боже, Альфо і Омего, джерело і осново нашої віри! На моління уповаємо Івана святого, через якого Ти нам відкрив Себе, незбагненного Бога, в невимовному Об’явленні. Прийми його прохання за нас і даруй нам милосердя в просьбах наших на славу Твою. Понад усе допоможи нам стати духовно вдосконаленими, щоб увійти в Обителі Твої. О Небесний Отче, Творцю всього небесного і земного, Всесильний Царю! Торкнись перстом Твоїм сердець наших, щоб перетворити їх з кам’яних на плотські, щоб цими новими і очищеними серцями ми удостоїлись бачити Славу Твою та розрізняти добро і зло.
Духом Премудрості очисти наш розум і нашу душу, щоб Премудрість Твоя вчила нас Заповідям Твоїм і тому, що угодне Тобі. Щоб ми жили не по плоті, а по Духу, і сподобились з Іваном прославляти ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, повсякчас і на віки віків. Амінь.
У суботу, 21 травня, в більшості областей України погіршиться погода.
Синоптики оголосили штормове попередження. Попереджають про грози, а також сильний вітер.
Про це повідомили в Укргідрометцентрі.
“21 травня вдень в Україні, крім південних областей, грози, у західних та північних областях пориви вітру 15-20 м/с”, – йдеться у попередженні.
Як зазначається, через негоду оголошено І рівень небезпечності, жовтий.
Вдень температура повітря в Україні буде 18-23 градусів тепла. У південних та центральних областях повітря прогріється до +22-27 градусів.
Також сьогодні у більшості районів західних, Вінницької, Черкаської, Одеської, Миколаївської областей, а також у Полтавській та Харківській областях оголошено надзвичайний рівень пожежної небезпеки.
Нагадаємо, раніше доктор географічних наук Світлана Бойченко зазначила, що цього року травнева погода буде теплішою, ніж торішня. У травні на українців чекають дощі, через що приходу раннього літа очікувати не варто.
Плануючи свій день, ми все частіше звертаємося до підказок зірок, які, як відомо, поганого не порадять.
Які справи планувати? Який одяг та прикраси одягти, щоб пощастило у роботі та коханні? На роботу якої частини організму звернути особливу увагу? Яке число стане щасливим? Чого не можна робити категорично? На ці запитання відповідає гороскоп дня.
Астрологічна порада дня: день, коли люди стають активними та енергійними, що дозволить завершити розпочаті раніше справи та взятися до реалізації нових проєктів. Не можна брехати навіть у дрібницях: сказавши неправду, яка ні до чого не зобов’язує, можна в підсумку заплутатися у павутинні брехні, виплутатися з якого виявиться складно. Можна – і треба – допомагати тим, хто потребує підтримки – як матеріальної, так і моральної.
Символ дня: золота колісниця.
Стихія дня: Дерево.
Енергетика дня: день сприятливий для активних дій.
Щасливе число дня: 1.
Щасливі кольори дня: фіолетовий, ліловий.
Щасливе каміння дня: олександрит, авантюрин, обсидіан.
За яку частину тіла відповідає: кров.
Хвороби дня: хвороби, що розпочалися цього дня, минуть переважно у легкій формі і без наслідків, та лише в тому разі, якщо вжити необхідних заходів одразу ж за перших симптомів.
Сни дня: сни нинішньої ночі не здійснюються і не несуть важливої інформації, тож не варто брати їх до уваги.
Афоризм дня: “Суть людського єства – у русі. Цілковитий спокій означає смерть” (Паскаль Блез).
Геометричні фігури дня: вертикальний прямокутник.
Ангел-охоронець дня: Асфер – допомагає боротися з ворогами, агресорами та окупантами.
Магія та містика дня: можна проводити магічні обряди, що захищають будинок від ворогів та недоброзичливців.
Табу дня: дуже обережно слід поводитися з ранами – навіть невелика подряпина може спричинити серйозні наслідки.
Карти Таро підказують, що робити далі.
Гороскоп для всіх знаків зодіаку за картами Таро на 21 травня 2022 року розповідає, що Левам може бути боляче, а Овнам варто проявити свою пристрасть.
Читайте детальний і точний гороскоп Таро на 21 травня 2021 для всіх знаків зодіаку в нашому матеріалі від езотерикині Олени Кузьмич.
Карта дня «Королева кубків»
Проявіть свою пристрасть. У стосунках додайте жаги. У роботі проявіть сильний характер.
Карта дня «Повішений»
Все змінюється. У коханні очікуйте на потрясіння. У розв’язанні робочих питань змініть погляд на буденні речі.
Карта дня «Страшний суд»
За свої вчинки доведеться відповідати. У любові вас будуть судити за вашу поведінку. А на роботі перевірте юридичні моменти.
Карта дня «Шістка кубків»
Поверніться обличчям до минулого. Пригадайте про існування старих друзів. Варто покращити стосунки з колегами.
Карта дня «Сімка мечів»
Може бути боляче. Опирайтеся болю у стосунках. Дійте розсудливо на роботі.
Карта дня «Трійка пентаклів»
Скоро ви отримаєте винагороду за свою працю. У стосунках очікуйте на приємні сюрпризи. Додайте креативності на роботі.
Карта дня «Трійка кубків»
Знайдіть час для святкувань. У стосунках влаштуйте невеличке свято. А на роботі варто святкувати успіхи.
Карта дня «Імператриця»
Час збирати щедрі плоди долі. У коханні очікуйте на результат. А проєкт, який ви реалізовуєте на роботі, буде успішним.
Карта дня «Туз мечів»
Варто бути активним. У стосунках проявіть силу, а на роботі – характер.
Карта дня «Справедливість»
Настав час зважити свої вчинки. У коханні проявіть ініціативу, а на роботі вгамуйте сварки з колегами.
Карта дня «Четвірка пентаклів»
Потрібно заощаджувати. У стосунках час замислитися про майбутнє. На роботі вимагайте більшої платні.
Карта дня «Дурень»
Попереду – новий шлях. У коханні варто змінити вектор руху, а на роботі сміливо беріться на нову справу.
Один із найкреативніших днів місячного циклу, коли можна – і треба – займатися будь-яким видом творчості.
Оскільки день є вихідним, це переважно стосується улюблених занять – вишивання, в’язання, кулінарії. Втім, якщо хтось давно мав намір зайнятися більш серйозним видом творчості – наприклад, живописом чи літературою – саме сьогодні їм варто спробувати свої сили, найімовірніше, завдяки потужній енергії Місяця результат буде приголомшливим.
Овен (21.03 – 20.04)
Зазвичай вам радять не демонструвати вашу фірмову впертість, та сьогодні такий день, коли ці рекомендації набувають протилежної сили – без наполегливості ви нічого не досягнете.
Телець (21.04 – 21.05)
Не варто звертати уваги на рекомендації, які у великій кількості даватимуть вам “доброзичливці”: подякуйте їм за участь у вашому житті, але дійте відповідно до власних установок.
Близнята (22.05 – 21.06)
Спокуса сказати неправду, прикрасивши поточний стан речей, буде великою, але необхідно їй опиратися: збрехавши один раз, важко буде виплутатися з ланцюга, в якому один обман чіплятиметься за інший.
Рак (22.06 – 22.07)
Найголовніше сьогодні – зберігати спокій у будь-якій ситуації, тим більше, що вони залагодяться дуже швидко, тож не варто влаштовувати, так би мовити, бурю у склянці води.
Лев (23.07 – 21.08)
День необхідно присвятити рідним і близьким людям, які сьогодні – як ніколи сильно – потребують уваги та турботи, інакше стосунки з ними можуть різко зіпсуватися.
Діва (22.08 – 23.09)
Успіх сьогодні супроводжуватиме вас у всіх починаннях, та насамперед у побутових справах і домашніх клопотах: скористайтеся цим, щоб покращити якість свого життя.
Терези (24.09 – 23.10)
Обстоюючи свою думку, використовуйте лише дозволені в інтелігентній суперечці прийоми: навіть якщо у вас не буде гідних аргументів, підвищувати голос і кривдити опонента не варто.
Скорпіон (24.10 – 22.11)
Якщо ви давно не бачилися з друзями, сьогодні прекрасний день для того, щоб виправити цей недолік: розмови з ними виявляться особливо щиросердими, тож терапевтичний вплив вам гарантований.
Стрілець (23.11 – 21.12)
Несподіваний телефонний дзвінок, який ви отримаєте цього дня, виявиться приємним нагадуванням про колись кохану людину, з якою ви давно не спілкувалися – спробуйте його не пропустити.
Козоріг (22.12 – 20.01)
Загалом легковажність – не властива вам якість, але сьогодні ви можете зробити вчинок, не продумавши і не прорахувавши всіх його наслідків – утримайтеся від цього.
Водолій (21.01 – 18.02)
Представникам вашого знака зірки підготували на диво успішний день: до якої б справи ви, незважаючи на вихідний, не бралися, все вдаватиметься вам легко і без особливих зусиль.
Риби (19.02 – 20.03)
День, коли можна – і треба – подбати про своїх родичів, особливо тих, хто досяг літнього віку: сьогодні їм особливо знадобиться ваша допомога та участь.
Дієтологиня Світлана Фус розповіла, які продукти вживати, щоб не було дефіциту йоду в організмі.
Чи знаєте ви, що ми отримуємо йод переважно з їжею? Рослинна їжа дає 30% всього йоду, продукти тваринного походження, зокрема риба – 60%. А ще невелика кількість надходить також із повітрям і водою.
Найбільший рівень йоду міститься в морській воді, тому у мешканців прибережних територій менше ризиків виникнення дефіциту – місцеві продукти багаті на природний йод. Чим далі від моря, тим більша потреба в захисті від дефіциту йоду та його наслідків.
Основними джерелами йоду в харчуванні є продукти моря:
Це означає, що вживаючи продукти моря, ми можемо повністю забезпечити організм йодом. Але він входить і до складу інших продуктів. Зі звичних – це червоне м’ясо, яйця, молоко (рівень йоду залежить від використання йодованого корму), овочі і фрукти. Ними ми можемо задовільнити лише 50% добової потреби. Ще є штучно збагачені йодом продукти – йодована сіль, столова та мінеральна вода. В 1 г йодованої солі міститься 40 мкг йоду. Вживання її у рекомендованій кількості до 5 г на добу дозволяє забезпечити потреби організму в йоді.
Термічна обробка продуктів зменшує кількість йоду приблизно на 50%. Тому сіль, збагачену йодом, слід додавати до вже приготованої страви. Саме йодована сіль займає важливу роль в йодопрофілактиці.
Забезпечення йодом організму особливо важливе для вагітних та мам, що годують грудьми. Дефіцит йоду в їх харчуванні може привести до незворотних порушень в психічному та фізичному розвитку дитини. Занадто низький вміст йоду в раціоні підлітків може призводити до порушення концентрації уваги, труднощів у навчанні, перепадів настрою, швидкої втоми та надмірної ваги.
Скільки йоду потрібно:
Йод у необхідних кількостях потрібен кожній людині щодня протягом всього життя. Добова кількість залежить від віку.
Достовірний тест про забезпечення організму йодом – дослідження його вмісту у сечі. Якщо показник йодурії (йоду в сечі) більше 100 мкг/л, ви можете бути впевненими – у вашому харчуванні йоду достатньо.
Київ 20/05/2022 Ворота України
Дмитро Кулеба: «Провів телефрнну розмову з міністеркою закордонних справ Кот-д’Івуару Кандією К. Камарою. Ми погодилися, що розблокування експорту українського продовольства має вирішальне значення для запобігання голоду та зростанню цін в Африці. Ми будемо тісно співпрацювати, щоб Росія припинила свою незаконну блокаду, яка загрожує мільйонам людей у всьому світі».ПоділитисяТвітнутиНадрукувати
Дмитро Кулеба: «Говорив із державною секретаркою у закордонних справах Великої Британії Ліз Трасс про шляхи притягнення РФ до відповідальності за її агресію та способи розблокувати український експорт продовольства. Росія несе повну відповідальність не лише за вбивства, катування та зґвалтування українців, а й за голод у всьому світі, в тому числі в Африці».
Уряд України працюватиме над відновленням бізнес-зв’язків з Німеччиною та залученням німецьких інвестицій для післявоєнної відбудови України, зокрема, модернізації інфраструктури, скорочення промислового енергоспоживання, розвитку житлового будівництва.
Подальший розвиток двостороннього економічного співробітництва між Україною та Німеччиною обговорювався під час зустрічі Першої віце-прем’єр-міністра – Міністра економіки України Юлії Свириденко та Посла Федеративної Республіки Німеччина в Україні Анки Фельдгузен.
“В 2021 році Німеччина посідала друге місце серед торговельних партнерів України в Європі й, сподіваємося, торгове партнерство буде і зміцнюватися. В цьому контексті важлива позиція уряду ФРН з підтримки скасування Євросоюзом мит на українські товари. Сподіваємось відповідний регламент незабаром буде затверджений Радою ЄС. Лібералізація торгівлі відкриє перед українським бізнесом нові перспективи та можливості й дозволить компенсувати блокаду росіянами традиційних експортних шляхів через чорноморські порти”, – підкреслила Юлія Свириденко.
Міністр економіки заявила, що Україна розраховує на сприяння Німеччини в рамках зусиль Великої сімки щодо надання політичної, фінансової, економічної та гуманітарної допомоги. Також від позиції федерального уряду багато в чому залежить отримання Україною статусу кандидата в члени ЄС, яке може відбутися в червні.
У процесі післявоєнної відбудови Україна планує застосувати німецький досвід і технології у сфері енергозбереження. Це допоможе досягнути енергетичної незалежності та перезапустити виробництво, базуючись на сучасних європейських стандартах.
Постановою Кабінету Міністрів України № 509 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 334” деталізовано порядок реєстрації по безробіттю, зокрема через Портал Дія.
Відтак заяви про надання статусу безробітного, припинення реєстрації безробітного та про призначення можна подавати в один із способів:
в електронній формі особою, яка після введення воєнного стану працювала на умовах трудового договору, гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на території адміністративно-територіальних одиниць, де надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”;за допомогою Порталу Дія.
“Щоб гарантувати державні виплати в умовах воєнних дій, Уряд забезпечив можливість отримання статусу безробітного, зокрема через Портал Дія. Цифровізація цієї послуги відкрила доступ до соціальної підтримки тим, хто не може звернутися до центрів зайнятості особисто. Водночас Державна служба зайнятості працює в посиленому режимі, щоб допомогти всім українцям працевлаштуватися. Тому українці на небезпечній території зможуть подати ці заяви також через альтернативні електронні канали служби”, – підкреслив заступник Міністра економіки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Ігор Дядюра.
Нагадаємо, що особа, яка перебуває на безпечній території і хоче стати на облік по безробіттю та подати заяву в електронному вигляді, повинна встановити мобільний застосунок Дія або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія. У разі перебування особи на небезпечній території вона може подати заяву засобами телекомунікаційного зв’язку Державної служби зайнятості. Усі заяви, сформовані в електронній системі, автоматично передаються до відповідних центрів зайнятості.
Сьогодні, 19 травня, як і планувалося, парламент підтримав річне призупинення ввізних мит ЄС на весь український експорт, щоб підтримати економіку України.
Ця тимчасова лібералізація торгівлі, схвалена 515 голосами, 32 проти і 11 утрималися, є відповіддю на вплив війни РФії проти України, яка перешкоджає здатності України торгувати.
Вчора ми повідомляли, що ці заходи були прискорені, щоб забезпечити сьогоднішнє прийняття на пленарному засіданні. Вони повністю скасують ввізні мита на промислову продукцію, в’їзні мита на фрукти й овочі, а також антидемпінгові мита і захисні заходи щодо імпорту сталі терміном на один рік.
«Перед лицем російської агресії Україна бореться не тільки за власну свободу і безпеку, а й за свободу всієї Європи. Тому ми повинні підтримувати Україну на всіх рівнях всіма доступними для нас інструментами: не тільки зброєю і санкціями, але і нашою торговою силою. Надання Україні підтримки, необхідної для її захисту, не закінчується на полі бою; це включає забезпечення того, щоб економіка України залишалася стійкою та конкурентоспроможною.
“Сьогодні ми повинні показати, що наша підтримка України є абсолютною, непохитною і незворотною, впроваджуючи ці безпрецедентні заходи лібералізації торгівлі. Слава Україні!», – зазначила постійний доповідач з питань України Сандра Калнієте (EPP, LV).
Нагадаємо, даний захід буде застосовуватися на наступний день після його публікації в Офіційному журналі ЄС.
Ми, українці, дуже вдячні підтримці Європейського Союзу.
Також хочеться додати, що ми дочекались того моменту, коли цитата Степана Бандери: “І прийде час, коли один скаже Слава Україні!, а мільйони відповідатимуть Героям слава!” втілилась у життя.
Попри всі намагання радянської, а тепер – і російської пропаганди демонізувати Україну та її борців за незалежність і свободу, ми тепер чуємо від європейців у Європейському парламенті: “Слава Україні!”.
А от РФія своїми діями показала всьому світу, хто насправді є нацистами.
Посівна в Україні продовжуються. У загальному результаті майже 98% площ прогнозованих під яру пшеницю вже засіяно.
Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області закінчили посівну ярої пшениці. В цілому сівба ярих зернових та зернобобових завершена на 75% від показників минулого року.
Станом на 19.05.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 158,4 тис. га, що на 2 757,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).
За оперативними даними сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.
Сівба ярої пшениці за показниками до попереднього року складає 98%.
Так всіма категоріями господарств посіяно:
Нагадаємо, за інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:
Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.
Міністри фінансів та голови центробанків країн “Групи семи” (G7) домовилися надати Україні 19,8 млрд дол. фінансової допомоги, про що йдеться у комюніке за підсумками міністерської зустрічі G7 у Німеччині.
“У 2022 році ми мобілізували 19,8 млрд доларів США для підтримки бюджету, у тому числі 9,5 млрд доларів США у вигляді недавніх зобов’язань напередодні зустрічі в Петерсберзі, щоб допомогти Україні закрити дефіцит фінансування та продовжувати забезпечувати надання основних послуг українському народу”, – сказано у підсумковому комюніке.
Фінансові лідери “Групи семи” при цьому вказали, що “задовольняючи гуманітарні та інші матеріальні потреби України, ми визнаємо зокрема невідкладні короткострокові потреби України у фінансуванні”.
При цьому вони привітали “поточну роботу G7 та міжнародних фінансових інститутів щодо подальшого суттєвого фінансування України, зокрема, включаючи пропозицію Європейської комісії щодо додаткової макрофінансової допомоги у розмірі до 9 мільярдів євро”. “Додаткова планова підтримка українських державних підприємств та приватного сектору через Європейський банк реконструкції та розвитку та Міжнародну фінансову корпорацію становить 3,4 мільярда доларів США”, – додається у комюніке.
“Важливо зазначити, що вищезгадана бюджетна підтримка обсягом 19,8 млрд доларів США є доповненням до недавніх заяв про подальшу військову та гуманітарну підтримку. По всій підтримці ми терміново працюємо над прискоренням виплат за нашими зобов’язаннями перед Україною”, – зазначили фінансові лідери G7.
Вони наголосили, що продовжать “підтримувати Україну протягом усієї цієї війни і після неї і готові зробити більше за необхідності”.
“Ми тісно співпрацюємо з Україною, щоб захистити її макроекономічну стабільність перед викликами, пов’язаними з агресивною війною росії, масовою руйнацією критично важливої інфраструктури та порушенням традиційних маршрутів доставки українського експорту”, – зазначається у комюніке.
Доповнення
Раніше ЗМІ повідомляли, що “Група семи” (G7) має намір виділити 18,4 млрд доларів у вигляді трансфертів та кредитів, щоб допомогти Україні задовольнити її нагальні фінансові потреби.
Російські окупанти заблокували виїзд з Херсонщини, всіх охочих виїхати намагаються спрямувати до Криму. Про це повідомило оперативне командування “Південь”.
“Не маючи інших варіантів боротьби, окупанти заблокували виїзд з Херсонщини до підконтрольних українській владі територій та намагаються спрямувати всіх охочих виїхати – в Крим, як єдиний можливий напрямок. В самому Херсоні посилено патрулювання, збільшено кількість блокпостів”, – ідеться у повідомленні.
На захопленій Херсонщині місцеві жителі, незважаючи на тиск та погрози рашистів, відсвяткували День вишиванки. В соцмережах і просто по населених пунктах поширювали фото символів України, листівки із закликом окупантам повертатися додому, плакати і графіті про свою проукраїнську позицію і про те, що Херсонщина – це Україна.
Російські окупанти під дулами автоматів організовують для себе туристичний сезон на Арабатській Стрілці у Херсонській області. Місцевих підприємців змушують відкривати бази відпочинку, кав’ярні та магазини.
Окупанти продовжують гатити по залізничним об’єктам інфраструктури України, тому Укрзалізниця знову вимушена змінювати маршрут курсування поїздів. Про це повідомляє пресслужба Укрзалізниці.
“Відсьогодні приміські поїзди №6615 та №6630, а відзавтра – №6605 та №6610 сполученням Ірша – Коростень та зворотно прямуватимуть в сполученні Малин – Коростень та зворотно”, – йдеться в повідомленні.
Російські окупанти замінували міст через річку Інгулець в районі Давидового Броду на Херсонщині. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Ворог продовжує інженерні роботи з обладнання другої лінії оборони. З метою перешкоджання наступу наших підрозділів провів мінування мосту через річку Інгулець в районі Давидового Броду», – йдеться в повідомленні
Повідомляється, що у рамках комплектування підрозділів, які зазнали втрат, у районі населеного пункту Чорнобаївка противник здійснив переміщення близько 130 одиниць військової техніки.
Я справді радий можливості поспілкуватися сьогодні з вами й сподіваюся, що це буде саме спілкування. Не лекція чи семінар, яких, упевнений, вам і так вистачає.
Мені хотілось би побудувати з вами діалог, тому у своєму виступі я поставлю запитання, і мені цікаво почути відповіді від кожної й кожного, хто забажає. Від вас.
Тож коли будете ставити ваші питання, оберіть, будь ласка, одне чи декілька моїх запитань і запропонуйте свою відповідь. Почнімо.
Для нашої країни зараз абсолютно особливий час. Мільйони наших людей зараз виборюють право на життя і свободу для нашого народу. І це справді відкриває простір можливостей.
Саме зараз і саме наша країна перебуває в такій ситуації, коли ми можемо обрати для неї таке майбутнє, як ми вирішимо. Тобто це не просто адаптація до умов, створених для України іншими поколіннями чи навіть іншими державами. Як це є для інших країн, і як це було для нашої держави до війни. Ми можемо свідомо переформатувати наше життя. Ось що можливо зараз.
Це великі можливості, це час визначати, у якій Україні ви хочете жити.
Тож перше моє запитання до вас сьогодні саме про це: якою має бути наша держава? І це питання логічно продовжується низкою пов’язаних запитань.
Чи хочете ви жити саме в Україні? Чи очікуєте ви від України змін, щоб жити саме тут? Або, навпаки, вважаєте, що наша країна вже має все, щоб саме ви жили саме тут.
Ідемо далі. У світі багато країн, які говорять про реформи. Навіть у найбільш розвинутих це постійно є. Слова «система не працює, і її потрібно виправити». Це вже звичний наратив для багатьох політиків.
Але в одиницях країн, як у нашій зараз, відкриваються можливості, щоб не просто «пофіксити» наявну систему, а щоб створити нову. На основі того, що є найкращим. Не тільки у нас зараз. Але й у тих країн, у яких було б варто взяти найкраще.
Звичайно, ця війна підвела риску під багатьма речами з життя України раніше. Але не під усіма. Наприклад, наші люди, які поїхали за кордон, поки тривають бойові дії, говорять, що певні речі в нашому житті значно прогресивніші, ніж в інших країнах.
Цифровізація, яку ми почали робити у державній сфері. Інтернет і звʼязок, які дуже доступні завдяки бізнесу. Сфера послуг, у якій швидкість і готовність працювати часто більші, ніж у багатьох країнах Європи. Так виявилося.
Ми маємо також не забувати, що навіть у час повномасштабної війни наші інституції не зламалися. Банківська сфера працює. Бюджетна система й державне управління витримали. Оборона й логістика забезпечуються попри те, що ворог у деяких аспектах має більше сил й техніки.
Тобто певний фундамент у суспільства є, і було б нерозумно ним не користуватися. Але ми маємо розуміти, що Росія завжди буде поруч. І, можливо, завжди буде загрозою. Після 24 лютого нам уже багато що вдалося. І зараз, наприклад, ви можете побачити, як принципово по-іншому оцінюється світом наш потенціал.
Можливо, ви бачили, як дуже цікаво порівнюють дві статті Forbes: заголовок від 12 лютого «Чи вторгнеться Росія в Україну?» та заголовок від 16 травня «Чи вторгнеться українська армія в Росію?».
Тобто світ почав дивитись інакше на ситуацію в нашому регіоні та на співвідношення сил. Але важливо, що ми самі думаємо про себе. Що наші люди відчувають про нашу державу. Тож моє наступне запитання до вас: якою має бути Україна, щоб ви були впевнені, що зможемо захиститися від будь-якої загрози?
Це запитання також продовжується низкою інших.
Наприклад, професійна контрактна армія чи з доповненням певною формою призову? Наскільки великою має бути армія? Яку частку державних видатків ми маємо витрачати на оборону? Найбільшу чи ні? І навіть в умовах майбутнього миру. Чи дозволяти приватні військові компанії? Чи має бути в Україні загальний військовий обов’язок і для всіх хлопців, і для дівчат, як це є, наприклад, в Ізраїлі, щоб увесь наш народ міг оборонятися, коли це потрібно?
І чи потрібно всіх громадян чи якусь значну частину, як це є в інших державах, залучати щорічно до військових зборів? Припустимо, зі збереженням заробітної плати та робочого місця на цей час зборів.
Чи готові ви особисто зі зброєю в руках захищати Україну? Або чи вважаєте ви справедливим, що воюватиме на полі бою хтось інший?
Ці мої запитання не є риторичними. Справді потрібні відповіді. І це не просто щось таке суто функціональне. Про управління державою чи про політику. Це про те, як нашим людям розуміти одне одного і як залишатись в Україні, бо це – наш дім. Ваш дім.
Як у ньому не сваритись і жити, розвиваючи спільні інтереси. Наприклад, часто люди залишаються в тилу, але вимагають від тих, хто на фронті, гнати окупантів аж до Кубані. Часто буває, що людина у військовій сфері не йде далі того, щоб сфотографуватись у камуфляжі, але при цьому поводиться так, ніби може краще за всіх керувати військами.
Як ви ставитеся до таких людей, наприклад, у політиці? Чи в медіа? Будь-де, не важливо. І як їхні особисті емоції та амбіції мають співвідноситися з реальністю, з реальною війною? Чи має право той, хто не воює, вимагати від воїнів чогось? Вимагати задоволення якихось своїх вимог та очікувань? Чи справедливо це?
Певно, ви бачите, що ця війна може завершитися для України тими чи іншими гарантіями безпеки.
І у зв’язку з цим у мене є наступне питання до вас: а які держави ви бачите серед можливих гарантів безпеки для України?
Маємо обирати тих, кому точно довіряємо? Чи маємо зосередитися на всіх, хто достатньо потужний, сильний?
Гарантії безпеки для України – це справді хороша можливість створити на десятиліття такий інструмент, який дасть змогу жити спокійно. Хоча й не дозволить бути недбалими щодо безпеки. Все одно ми будемо завжди думати про захист. І маємо розуміти, що не буває кращої безпеки, ніж готовність громадян захищати власну державу. Бо це є захист передусім себе – своїх родин, своїх домівок, своєї землі, свого способу життя. Це і є держава – все це.
Тож якщо хтось із вас особисто не готовий чи не готова захищати державу – добре, скажіть чому.
Можливо, ви бачите такий свій інший внесок у спільну національну безпеку, який є справді особливим. Можливо, це щось у галузі кібербезпеки. Можливо, ви хотіли б долучитися певною формою волонтерства. Можливо, як майбутні бізнесмени чи науковці ви бачите для себе якийсь інший варіант, третій, четвертий, п’ятий.
Отже, моє наступне запитання до вас: чи держава повинна регулювати на свій розсуд, кого і як залучати до оборони, чи залишити людям можливість вибору в період війни?
Звичайно, у мене є свої відповіді на ці запитання. Але тим Україна й відрізняється від Росії та інших тираній, що не якась одна людина вирішує все для всього народу, а люди самі можуть обрати для себе правила життя.
Тож наступний блок запитань.
Враховуючи, що Росія так і залишиться нашим сусідом, потрібно обдумати формат безпеки всередині України. Ключове питання – про зброю.
Чи потрібен такий порядок володіння вогнепальною зброєю для звичайних людей, який, припустимо, бачимо у Сполучених Штатах Америки?
Або як у Швейцарії, у суспільстві «громадян зі зброєю», які можуть швидко долучитися до захисту своєї держави, і де, наприклад, колишній солдат може зберігати в себе вдома ту зброю, з якою він служив. Яка має бути система щодо зброї? Чи варто дозволяти носити її відкрито? Чи варто обмежити тільки правом володіти та зберігати вдома? Чи мають бути однакові правила для всіх регіонів країни, чи варто передбачити більш ліберальні для тих областей, де більша загроза вторгнення? Чи вмієте ви користуватися зброєю? Як має працювати кордон із Росією після цієї війни? Він має бути повністю закритим чи відкритим?
Іншими словами, яким ви бачите співіснування з Російською Федерацією та її громадянами після війни? Чи може бути між нами й ними те, що називають словами «відносини» і «стосунки»? Або це треба свідомо обмежувати, навіть якщо на якомусь рівні це виникне?
Йдемо далі.
Я вже давно не студент, і це зрозуміло. І думаю більше про те, у яких університетах навчатимуться мої діти. У яких українських університетах. Це дуже важливо. Можливо, моя донька – їй скоро 18 років – буватиме в одній із тих аудиторій, де навчається хтось із вас зараз.
Але я добре пам’ятаю той час, коли я був студентом. І пам’ятаю, що в багатьох людей мого покоління було відчуття певної втрати часу.
Роки в аудиторіях, роки на лекціях… Багатьом здавалося, і, я впевнений, зараз комусь здається, що п’ять чи шість років в університеті – це задовго. Можливо, якщо це медична спеціальність, то потрібно й сім років, і все життя навчатися, враховуючи всі нюанси.
Але якщо це якась інша спеціальність, то чи завжди треба п’ять років? Можливо, деяким достатньо два, три, чотири, враховуючи те, як працює сучасна економіка і як швидко трансформуються технології.
Що ви про це думаєте? І до якого економічного життя ви готуєтеся?
Чи передбачаєте ви, що вам доведеться змінювати професію протягом вашого життя? Декілька разів. Або які професії, на ваш погляд, існуватимуть завжди і не будуть замінені штучним інтелектом і роботизацією?
Можливо, варто збільшити частку приватного бізнесу в освітній системі? Що ви думаєте про приватні університети, що ви думаєте про приватні школи, приватну освіту?
Чи може конкурувати освітня програма вашого університету з тими освітніми програмами й курсами, які пропонуються зараз у різних форматах поза університетами? Чи не відчуваєте ви, що втрачаєте час?
Бо зараз у світі головне – це швидкість. Навіть іще більше, ніж раніше. Є таке відчуття. Швидкість в умінні навчатися. В усьому. В роботі, в постійній трансформації, якої від особистості вимагає життя. Сучасне життя.
Напевно, я довго говорю. Тоді останнє. Одне запитання. Вже третій місяць триває повномасштабна війна Росії проти України. Після восьми років війни на Донбасі. Ця війна зараз для нас, безперечно, – війна за незалежність. Можна сказати, що це відкладена війна. Відкладена на 30 років, враховуючи те, як ми отримали незалежність у 1991-му. Або й на сотні років, враховуючи попередню історію нашої великої держави.
Я не маю сумніву, що ми виборемо незалежність. І це буде в нашій історії так само, як в інших країн, які боролися за незалежність і перемогли. Які перестали бути прохачами й стали субʼєктами. Справжніми господарями свого життя і свого майбутнього.
Але ми маємо памʼятати зараз і завжди, що ціна цього всього – десятки тисяч життів. Життів усіх, хто був убитий ворогом. Десятки тисяч. За незалежність. І за можливість кожного й кожної з вас обрати, як жити і в якій Україні.
Отже, моє запитання до вас: чи це того варте?
Я дуже сподіваюся почути відповідь на це запитання.
План відновлення України після перемоги дасть змогу побудувати нову й сучасну європейську країну, включно з освітньою інфраструктурою. Про це сказав Президент Володимир Зеленський під час онлайн-зустрічі зі студентами та ректорами українських закладів вищої освіти.
У режимі відеоконференції відбувалися включення з Дніпра, Івано-Франківська, Кривого Рогу, Львова, Одеси, Харкова, Чернігова та Києва, під час яких студенти могли поставити Главі держави свої запитання.
Володимир Зеленський розповів, що план відбудови країни є всесвітньою програмою на сотні мільярдів доларів, до якої будуть залучені багато держав.
«Це велика програма, коли кожна країна світу, наші партнери та друзі матимуть патронат над тим чи іншим регіоном або над тією чи іншою галуззю в нашій державі. Ми будемо відбудовувати нашу країну – новітню, технологічну. Це стосується й напрямку освіти – ми повністю відновимо освітню інфраструктуру. Будемо все для цього робити. Надсучасні виші з’являться в нашій державі», – наголосив Президент і додав, що і вся Україна матиме інший вигляд.
За словами Володимира Зеленського, план відновлення країни передбачатиме відбудову всієї інфраструктури, включно з дорогами, мостами, медичними та освітніми об’єктами, спорудження тимчасового та постійного житла для людей, які втратили домівки, та вимушено переміщених осіб, відбудову заводів, фабрик і стратегічних підприємств, які були зруйновані або частково пошкоджені.
Він запевнив, що після деокупації українських територій студенти й викладачі зможуть повернутися в рідні стіни своїх вишів.
Водночас Президент зазначив, що досі до кінця невідомий стан інфраструктури на окупованих територіях, зокрема в Маріуполі, Бердянську, Мелітополі тощо.
«Маріуполь – серце, у яке влучило багато куль військових РФ. Серце точно буде битися. Ми точно відбудуємо Маріуполь – сучасний, абсолютно новий, технологічний. Всі ми будемо пишатися ним і згадувати трагедію, яка сталася з людьми. Ми точно будемо пам’ятати, якою ціною відбудовано й відвойовано місто Маріуполь», – наголосив Володимир Зеленський.
Глава держави також зазначив, що буде відновлено зруйнований університет у Харкові.
«Ми з вами разом будуватимемо міцну країну. Це не тільки про будівлі – це про те, які ми є, яких дітей ви виховуватимете і яку освіту вони здобуватимуть у таких прекрасних університетах. І як вони будуть ставитися до нашої держави», – сказав Президент.
Володимир Зеленський зауважив, що відбудови потребуватимуть цілі міста, тому роботи вистачить для всіх.
«Це буде справді на рівні великої національної ідеї – побудувати найпотужнішу, найсучаснішу державу. Авжеж, своїм коштом, коштом свого бюджету ми ніколи цього не змогли б зробити. Але сьогодні я особисто і наша команда працюємо над тим, щоб об’єднати не тільки фінанси та фахівців інших країн, а й об’єднати їх з нашими фахівцями, студентами. Це буде новий етап для держави», – сказав він.
Цінності, які захищає український народ у боротьбі з агресором, – це і є національна ідея, довкола якої об’єдналася наша країна й увесь світ. Про це сказав Президент України Володимир Зеленський під час онлайн-зустрічі зі студентами та ректорами українських закладів вищої освіти.
«Ми іноді шукаємо національну ідею… Для кожного з нас може бути своя національна ідея. Але подивіться на спільні цінності, які ми захищаємо, – це і є національна ідея. Самостійність, незалежність, наша Україна», – сказав Глава держави.
За його словами, український народ об’єднався, захищаючи від ворога важливі для себе речі: нашу українськість, наших дітей, наш культуру.
«Тепер ми всі об’єднані. Ми точно розуміємо, хто ми, чим ми відрізняємося від наших сусідів, хто за що бореться. Ми – однакові. Однаково прекрасна держава. І ми всі об’єднані. Нарешті наш народ об’єднався. На жаль, через таку криваву причину, але нарешті це відбулося – об’єднання народу, держави, суспільства, ментальності, ідеї, об’єднання сучасного, а значить, буде й об’єднання майбутнього. Це прекрасно», – наголосив Президент.
За словами Володимира Зеленського, українці не лише згуртувалися самі, а й об’єднали навколо себе інші країни. І цікавість до України нині відчувається в усьому світі – як серед політиків, так і серед звичайних громадян: люди хочуть приїхати в Україну й подивитися на наш героїчний народ. І це – зміна світової ментальності, переконаний Глава держави.
«Ми самі не повірили, що ми – така нація. Ми – велика українська нація. І Європа, і Сполучені Штати шоковані й сумніваються, чи змогли б вони так, чи ні», – зауважив Президент.
«Я пишаюся тим, що українець – це модно у світі. Це звучить дуже круто. Україна сьогодні у світі номер один. Я пишаюсь усім, що належить до історії України, починаючи з мови та наших традицій», – наголосив Володимир Зеленський.
На його переконання, українці заслужили на таке визнання світу й на таке ставлення, хоча зараз проходять чи не найскладніший і дуже кривавий етап.
Утім, Глава держави висловив тверде переконання, що ця війна закінчиться, українські міста будуть деблоковані, продовжиться переозброєння нашої армії, з’явиться сучасна протиповітряна оборона, щоб безпекова ситуація дозволяла нашій країні жити й розвиватися, незважаючи на деяких сусідів.
Президент також наголосив, що Україна потребує молоді, і висловив сподівання, що після завершення війни українці, які виїхали за кордон, повернуться.
Володимир Зеленський зазначив, що сьогодні радий бачити в українських студентів енергію та впевненість.
«Впевненість – це саме те, що об’єднало наш народ і дало силу нашій армії. І допомогло Збройним Силам України стати удвічі більшими завдяки впевненості нашого народу», – сказав Глава держави.
Don’t ever take a fence down until you know the reason it was put up. «Ніколи не позбувайся паркану, якщо не знаєш, чому його було побудовано», – радить у книзі «Річ» (The Thing) Гілберт Кіт Честертон. Тобто нерозуміння причин нинішнього стану речей може призвести до неправильних дій, які цей стан погіршать.
З нашим нинішнім станом ви обізнані. Україна успішно чинить опір одній із найчисленніших армій планети. Значно довше, ніж очікували у світі.
Важливо чітко розуміти: жодні поступки не могли б зупинити російське вторгнення, окрім безумовної капітуляції, відмови від національної ідентичності, суверенітету й територіальної цілісності. Фактичної згоди на колоніальний статус.
Політична культура Росії не передбачає режиму діалогу. Її основа – диктат. Мова сили. А силу Росія черпала у співпраці із Заходом. Те, чого її ВПК не здатен виготовити – а це чимало, – вона купувала. Переважно за гроші від експорту сировини. Насамперед енергоносіїв. І навіть після того, як Москва абсолютно ясно демонструвала свої імперські амбіції у Грузії, в Україні, в Сирії, знову в Україні, нафта йшла на Захід. Гроші йшли в Росію. Тривав business as usual.
Цьому треба покласти край.
Нинішня війна має стати останньою для Росії. Вона повинна завершитися повним відновленням територіальної цілісності та суверенітету України. Тобто нашою перемогою. Нашою спільною з цивілізованим світом перемогою. Адже сьогодні Україна захищає не лише себе. Україна сьогодні – це Фермопіли Європи.
Допомога Україні – це спосіб зняти суперечність між політикою цінностей та realpolitik. Це не лише питання морального вибору, це також інвестиція у європейську та світову безпеку. Тож дозволю собі перефразувати вислів Честертона: не уникайте участі в побудові паркану, коли знаєте, заради чого він потрібен. А ви знаєте. Він має складатися з чотирьох частин. Перша – це зброя для України. Друга – продовження та посилення санкційного тиску. Третя – налагодження механізмів репарації та економічна допомога. Четверта – побудова надійної системи гарантій.
Отже, по пунктах.
Перше – зброя. Вона нам усе ще потрібна. Ми дуже вдячні нашим союзникам за її постачання. Віримо у щирість намірів повністю виконати взяті на себе зобов’язання. Маю сказати, що нам усе ще бракує важкого озброєння. У нас досі немає MLRS. Я це слово вивчив, як і багато українців, на все життя.
Така техніка здатна врятувати життя наших людей. Не лише військових. Адже для росіян мирні мешканці України теж є легітимними цілями. Як і цивільна інфраструктура. Тому втрата часу нам обходиться надто дорого – в усіх сенсах.
Окупація та обстріли атомних електростанцій російськими військами та шантаж ядерними ударами несуть загрозу глобальної катастрофи. Неможливість експлуатувати майже третину наших посівних площ, систематичне знищення російськими військами української аграрної й транспортної інфраструктури, блокада наших морських портів – це елементи загальної стратегії Росії задля тиску на міжнародну спільноту. Загроза продовольчої кризи та ризик голоду в десятках країн, про що попереджає вже керівництво ООН, сьогодні є абсолютно реальними.
Нашою метою є найшвидше встановлення миру. Що довше триває ця війна, то більші ризики для всієї планети. Але цей мир має бути справедливим. Суверенітет і територіальна цілісність України – не тема для компромісів. Росія має звільнити наші території, включно з українським Кримом та українським Донбасом.
Як ви бачите сьогодні, наступ росіян захлинається, вони переходять до оборони, намагаючись втримати захоплені території та створити передумови для чергової угоди, яку все одно невдовзі порушать. Як це було з двома Мінськими угодами. Для нас це неприпустимо.
Не можна знову давати агресору шанс поглинати Європу шматками.
Тому дуже важливий тут другий пункт, а саме – санкції. Звісно, вони не мають такого негайного та безпосереднього впливу на бойові дії, як постачання зброї. Але вони здатні обмежити можливості Росії провадити агресивну політику. Вони здатні позбавити її фінансів, технологій та матеріалів, потрібних для відновлення військового потенціалу. Тому мають бути довгостроковими. Ефективне покарання Росії також буде стримувати інших потенційних агресорів. П’яти наявних санкційних пакетів очевидно недостатньо для цього.
Заради цього наприкінці березня Президент Володимир Зеленський виступив з ініціативою створити «санкційну» групу. Після цього я запропонував моєму другу та другу України Майклу Макфолу зібрати провідних міжнародних та українських експертів, які б в оперативному режимі займалися оцінкою роботи санкцій та підвищенням їх ефективності. Цей досвід уже виявився дуже вдалим, і, можливо, подібний формат варто запровадити у Європі. Ми до цього готові.
У квітні наша команда представила План дій щодо посилення санкцій проти Росії. Серед головних цілей – по-перше, повне ембарго на російські енергоносії, паралізація всього банківського сектору й доступу до фінансових ринків. Належну увагу варто приділяти також координації дій партнерів та вторинних санкцій проти держав і компаній, які допомагають агресору обходити обмеження.
Водночас важливо провести ретельні розслідування для нейтралізації корупційного впливу Росії у країнах Європи, Америки та інших регіонів світу.
Також дуже важливим є визнання Росії країною – спонсором тероризму. Це дуже потужний і дуже важливий крок. Як ви знаєте, Сейм Литви вже зробив це. І в Сенаті США вже також зареєстрували відповідну резолюцію. Ці дії мають слугувати прикладом і для інших держав.
9 травня наша команда представила Дорожню карту – покрокову стратегію із докладними рекомендаціями для Євросоюзу щодо впровадження енергетичних санкцій.
Це вкрай важливо. Адже з 24 лютого Європейський Союз щодня сплачував 800 мільйонів доларів за імпорт російської нафти й газу. Наголошую: цими грошима ЄС опосередковано фінансував російську агресію проти нашої країни.
Таке сприяння ми бачили й раніше. Зокрема, під час спроби реалізації проекту «Північний потік – 2». Ви пам’ятаєте, що ми попереджали, що Росія розглядає й розглядатиме такі проекти як геополітичну зброю. Попереджали про неминучість енергетичного шантажу. Та нас не хотіли чути, аж поки не стало запізно.
Тепер ми хочемо бути почутими з першого разу. Ми пропонуємо партнерам використати унікальну можливість у короткі строки позбутися залежності від російських енергоносіїв. Зруйнувати енергетичну диктатуру. І позбавити Росію геополітичної зброї. Іншими словами, перебудова моделі енергоспоживання Європи сьогодні – це самозахист та інвестиції в її розвиток і майбутнє. Енергетична свобода та енергетична демократія – ключ до майбутнього.
Тому ми вітаємо рішення Єврокомісії запровадити повну заборону на імпорт російської нафти. Вітаємо рішучість тих урядів, які втілюють енергетичне ембарго. Наша Дорожня карта містить рекомендації для зменшення шоку для європейських економік. Це, зокрема, регульований імпортний податок (або тариф) і зберігання коштів за енергоносії на спеціальному ескроу-рахунку.
Ми вітаємо також аналогічну ініціативу уряду США щодо впровадження Євросоюзом мит на російську нафту. Тим більше що кошти від сплати мита можуть надходити до Фонду відновлення України.
Тут ми підходимо до наступної вкрай важливої проблеми. І це пункт третій – створення ефективного механізму відшкодування Україні збитків, завданих російською агресією. Маємо якнайшвидше розв’язати кілька проблем. Національні суди та міжнародні арбітражі не мають відповідної юрисдикції, Європейський суд з прав людини не може забезпечити примусового виконання своїх рішень, ООН майже паралізована перебуванням Росії в Радбезі.
Джерелами компенсацій можуть бути як уже згадані спеціальні податки та мита на російські енергоносії та транзакції, так і державне та приватне майно. Однак закордонні активи Росії захищені суверенним імунітетом, а права олігархів – недоторканністю приватної власності. І це при тому, що сама Росія нехтує міжнародним правом, а капітали так званих гаманців Путіна мають здебільшого кримінальне походження.
Отже, нам потрібен легітимний міжнародний механізм, який забезпечить компенсацію завданих Росією збитків і буде діяти попри її категоричну відмову співпрацювати. Указом Президента вже створено профільну робочу групу, яку я маю честь очолювати. Наші та міжнародні експерти, зокрема Маркіян Ключковський, Джеремі Шарп, Амаль Клуні та багато інших, працюють над проектом такого механізму, і невдовзі його буде представлено. Ми розглядаємо угоди про репарації як елемент повоєнного відновлення України. Серед таких заходів ми очікуємо також на режим максимального допуску українських товарів на ринки наших союзників та партнерів, запуск так званого плану Маршалла для України.
Кейс відбудови України може стати історією успіху для всієї Європи, адже вона буде величезним будівельним та інвестиційним майданчиком, який може дати поштовх розвитку європейських економік. Уже зараз низка країн опікується відновленням наших регіонів. Наприклад, Данія взялася за Миколаївську область, Велика Британія готова зайнятися Київщиною. Такий формат варто було б поширити на решту регіонів. Україна може стати глобальною вітриною успіху спільноти демократій, увібравши в себе все найкраще як на інфраструктурно-технологічному, так і на ціннісному рівні. Адже криза відкриває можливості.
Та ці надбання потребують надійного захисту. Тобто переходимо до четвертого пункту.
Війна привчила нас вірити лише фактам. А вони такі. Нинішня система міжнародних відносин зруйнована зусиллями Росії. Кожен день війни є стрес-тестом для глобальних структур. Зокрема, в питанні порятунку людей з Маріуполя – це сьогодні дуже гостра тема. Це найбільше випробування як для Міжнародного комітету Червоного Хреста, так і для Організації Об’єднаних Націй за останні 70 років. Маю зазначити, що ООН та особисто Генеральний секретар пан Гутерріш, з яким я постійно, по декілька разів кожного дня перебуваю на контакті з цього питання, зараз беруть дуже активну участь у гуманітарній місії в Маріуполі. Однак ідеться тут про наслідки агресії, а я хотів би поговорити про запобігання їй.
НАТО – єдина на сьогодні інституція, здатна надати надійну безпекову парасольку своїм членам. Однак – я повинен про це сказати – через національний егоїзм низки держав вона продовжує політику подвійних стандартів. Альянс підтримує ілюзію відкритих дверей для України, широко розчиняючи їх іншим країнам. За таких обставин ми змушені шукати інші варіанти. Шукати їх разом з нашими партнерами.
Які будуть основні контури безпеки самої України?
Тут хотів би наголосити: ми не бачимо альтернативи членству у Європейському Союзі. Будь-які пропозиції щодо його «замінників», які ми чули останнім часом, вважаємо за визначенням неприйнятними. Інтеграція до Євросоюзу для нас є не лише способом модернізації, реформування держави та збільшення ВВП, а й одним із чинників забезпечення нашої безпеки.
Якщо ви вийдете на вулицю Варшави чи Вільнюса, чи Праги, чи Парижа, чи Відня, чи будь-якої європейської столиці – спитайте в простих перехожих, яка країна могла б їх захистити від Росії у разі нападу. Я впевнений, дуже багато з них назвуть нашу країну, Україну. Назвуть країну, яка сьогодні не є членом НАТО, не є членом Європейського Союзу. Сьогодні, після цієї війни, ми точно здатні посилити ці організації. Ми точно можемо стати для них цінним активом. І пересічні люди у Європі та світі сьогодні це розуміють. То чи не час політикам дослухатися до думки їхніх виборців?
Ми маємо вкрай негативний досвід Будапештського меморандуму. Бачимо спроби деяких великих держав примирити Україну з Росією на умовах Кремля. У такій ситуації мусимо наполягати, щоб майбутні гарантії безпеки мали юридично зобов’язувальний характер та були ратифіковані всіма учасниками.
Очевидно, що ми не бачимо серед гарантів Росію, яка систематично спростовує основоположний принцип міжнародного права Pacta sunt servanda («Договори мають виконуватися»). Неприпустимо навіть обговорювати можливості для збереження обличчя державою-агресором та державою-терористом. Наші загиблі та постраждалі нам цього не дозволять.
Спільною метою України та держав-гарантів має бути стримування Росії від агресії в майбутньому. Насамперед це означає забезпечення обороноздатності України. Ми продемонстрували всьому світу, що здатні самі протистояти силам ворога, що в рази переважають.
Та в майбутньому розраховуємо, що гаранти знімуть усі політично обумовлені обмеження на постачання Україні конвенційних озброєнь та сприятимуть швидкому відновленню й підтриманню її оборонного потенціалу на належному рівні. Особливо під час відбудови української промисловості.
Ще одним ключовим чинником системи безпекових гарантій має лишатися тривала й гнучка санкційна політика.
Цей комплекс безпекових заходів міг би стати своєрідним тестовим майданчиком і надалі – основою для створення світової коаліції відповідальних держав, які протягом 24 годин будуть готові ефективно реагувати на будь-яку агресію. Нагадаю, що наш Президент Володимир Зеленський ще в березні запропонував подібний формат співпраці. Ми звемо його U24, United24.
Для побудови цієї системи нам доведеться модернізувати міжнародне право. Передусім розширити визначення агресії, включивши до нього й інструментарій сучасної гібридної війни.
Базові міжнародні організації потребують реформування. Здоровий глузд підказує, що жодна країна не може бути членом ООН, поки поводиться як терорист і агресор. Усі права в ООН та інших організаціях вона має втрачати у першу добу від початку агресії.
У перспективі система безпеки U24 мала б стати глобальною. Адже наш світ стає все більш інтегрованим. І якщо хтось через розміри, багатство чи амбіції вважає, що вправі відкинути правила цивілізованого співіснування… Ну що ж. Мабуть, саме про таких Роберт Фрост сказав: «Хороші сусіди починаються з хороших парканів» (Good fences make good neighbours).
Я дуже дякую вам за увагу. Я дуже дякую вам за підтримку. І знайте, що наша, я впевнений, скора перемога буде нашою спільною перемогою. І всі зусилля наших друзів і партнерів українці ніколи не забудуть. Тому що сьогодні ця війна за свободу є не тільки українською. Вона є глобальною.
Президент України Володимир Зеленський вважає, що вступники з усіх територій нашої держави, які наразі перебувають під тимчасовою окупацією РФ, повинні мати змогу вступати до українських вишів за спрощеною схемою. Про це він сказав під час онлайн-зустрічі зі студентами та ректорами українських закладів вищої освіти.
Глава держави нагадав, що у 2020 році був запроваджений спрощений механізм вступу до українських вишів для випускників із тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та АР Крим. І такі ж можливості, за словами Володимира Зеленського, мають бути в абітурієнтів із тимчасово окупованих територій Херсонської та Запорізької областей.
«Потрібно відпрацювати питання переліку тимчасово окупованих територій. Я дам доручення підготувати необхідні рішення», – наголосив Президент.
Крім того, реагуючи на звернення студентів, Глава держави поставив завдання міністру освіти і науки Сергію Шкарлету розробити механізм розв’язання питання з оплатою за контрактами для студентів із територій, які опинилися під окупацією.
«На сьогодні Херсонщину ми визнаємо тимчасово окупованою територією. Тому мені незрозуміло, чому студент із Херсонщини має платити гроші», – зауважив Володимир Зеленський.
Глава держави запропонував розробити таке рішення, яке допоможе зняти цю нагальну проблему для студентів із тимчасово окупованих районів Херсонської, Запорізької, Харківської областей і Донбасу.
Президент також зазначив, що йому подобається девіз «Освіта попри війну», та закликав українських студентів продовжувати навчатися, незважаючи на бойові дії, тому що Україні потрібні розумні, освічені, фахові люди.
«Студентство має продовжувати здобувати знання. Я бажаю вам взяти всі знання, які тільки можна. Це також дуже важлива робота на благо нашої держави. Нам потрібні глибокі люди, які розбираються у своїх фахових речах. Люди, які можуть справді відродити Україну, виробництва, технології», – резюмував Володимир Зеленський.
За дорученням Президента України Володимира Зеленського та керівника Офісу Глави держави Андрія Єрмака заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко відвідав з робочою поїздкою Чернігівську область.
«Є завдання за два місяці відновити обласний центр екстреної медицини», – розповів він в ефірі телемарафону «Єдині новини». Будівлю закладу було пошкоджено ще в перші дні повномасштабного вторгнення Росії. Унаслідок ворожих обстрілів у приміщенні було зруйновано стіну, вибито вікна та двері. Однак медики не припиняли надавати допомогу сотням поранених. Зараз будівельники проводять ремонті роботи.
Кирило Тимошенко також зазначив, що наразі триває активне відновлення зруйнованих мостів на дорогах, що з’єднують Чернігів і Київ. На одній з переправ завтра почнеться демонтаж конструкцій. А на так званому Київському мості дорожні служби розпочнуть роботу після того, як знизиться рівень води в річці.
За словами заступника керівника Офісу Президента, вже розроблено проект відновлення цієї переправи, яке триватиме п’ять місяців. Поки пересування автошляхами Чернігівщини ускладнене. Зараз проїзд до Києва можливий лише трасою Р-69.«Ми зробили декілька тимчасових конструкцій, можна їхати спокійно», – розповів Кирило Тимошенко.
Під час робочої поїздки він також відвідав підприємство, яке не зупиняло виробництво хліба навіть під час активних бойових дій.«Багато дівчат жили на підприємстві й годували область», – повідомив заступник керівника Офісу Глави держави.
Першочерговим завданням у відбудові Чернігівщини є фіксація руйнувань. Фахівці роблять заміри вікон, покрівель та зруйнованих будинків.
У разі втрати або пошкодження майна людям необхідно звертатися до голови об’єднаної територіальної громади або до старости села. Представники влади мають надати інформацію щодо графіка роботи комісії з оцінки руйнувань.
«Плюс до цього днями приїжджає мобільне містечко, щоб можна було розселити тих, хто втратив домівки», – зазначив Кирило Тимошенко.
Як повідомив заступник керівника Офісу Президента, у Київській області втілюється пілотний проект швидкого спорудження приватних будинків, який згодом можна буде масштабувати на всю країну.
Кирило Тимошенко також зазначив, що наразі відновлено електропостачання по всій Київщині на 100%, а на Чернігівщині до живлення під’єднано 95% абонентів.
Незламний народе найсміливішої країни!
Усі наші захисники й захисниці!
Сьогоднішній, уже 85-й день нашої оборони точно запамʼятається.
Я вдячний Сполученим Штатам за схвалення нового пакету підтримки України й демократії в нашому регіоні обсягом у 40 мільярдів доларів. Сьогодні цей пакет проголосований у Сенаті США. Це прояв потужного лідерства та потрібний внесок у наш спільний захист свободи.
Також у Німеччині відбулася зустріч міністрів фінансів та керівників центробанків «Великої сімки», представників міжнародних донорів.
Я завжди кажу дуже відверто: щомісячний бюджетний дефіцит в Україні зараз – це 5 мільярдів доларів. І щоб вистояти у війні за свободу, нам потрібна швидка й достатня фінансова підтримка.
І це для партнерів не просто витрати чи подарунок. Це їхній внесок у власну безпеку.
Бо захист України означає і їхній захист від нових війн і криз, які Росія може спровокувати. Може, якщо матиме успіх у війні проти України. І тому ми всі разом маємо забезпечити, щоб не було жодного успіху у Росії в агресії проти нашої держави. Ані воєнного, ані економічного, ані будь-якого іншого.
Говорив сьогодні з Президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Вже особисто подякував їй за макрофінансову допомогу у 9 мільярдів євро, цей пакет був запропонований напередодні.
Також говорив з Премʼєр-міністром Британії Борисом Джонсоном. Про економічні питання, зокрема про експорт нашої агропродукції та імпорт пального. А також про ситуацію в районах бойових дій та евакуацію з «Азовсталі» наших героїв. Роблю все, щоб найвпливовіші міжнародні сили були поінформовані та, наскільки це можливо, залучені до порятунку наших військових.
Звернувся до студентів українських університетів. І це було особливе звернення.
Сподіваюся, його почують не тільки студенти. Бо зараз такий час, коли маємо змогу побудувати таке майбутнє для України, якого справді хочемо. Наше майбутнє, саме українське. Без якихось там застарілих і токсичних речей, які не мають стосунку до наших національних потреб і нашого характеру. Україна стала господарем свого життя і має сама визначати, як жити.
Загалом у сьогоднішньому спілкуванні взяли участь студенти 25 українських університетів. Географія доволі широка: Київ, Біла Церква, Маріуполь, Чернігів, Харків, Одеса, Львів, Кривий Ріг, Донецьк, Херсон, Франківськ, Горлівка, Дніпро.
Не всі університети працюють у своїх містах. Деякі переміщені. Але що було приємно й правильно – студенти та ректори впевнені, що Україна переможе й відновить вільне життя на всій території.
Були й важливі поточні питання. По-перше, доручив міністру освіти підготувати такі зміни, які дадуть змогу абітурієнтам з усіх тимчасово окупованих територій вступати до українських вишів у спрощеному порядку.
По-друге, доручив міністру також вирішити, як забезпечити навчання тих студентів, які на контрактній формі, але при цьому самі з нині окупованих територій. Очевидно, що платити за контрактом на навчання у таких умовах вкрай складно. Держава має допомогти. Тож очікую від міністра, від уряду і, якщо потрібно, народних депутатів відповідних рішень.
Говорили зі студентами і про післявоєнну відбудову, і про те, як гарантувати безпеку нашій державі на десятиліття вперед.
Збройні Сили України продовжують просуватися у звільненні Харківщини. Але на Донбасі окупанти намагаються ще більше посилити тиск. Там пекло, і це не перебільшення.
Жорстоке й абсолютно безглузде бомбардування Сєвєродонецька… Там тільки за один день 12 загиблих, десятки поранених. Бомбардування й обстріли інших наших міст, авіаційні та ракетні удари російської армії – все це не просто бойові дії під час війни.
Російські удари по Чернігівщині, зокрема страшний удар по Десні, там триває розбір завалів, багато загиблих; постійні удари по Одеській області, по містах Центральної України, повністю зруйнований Донбас – усе це не має й не може мати жодного військового пояснення для Росії.
Це свідоме й злочинне намагання вбити якнайбільшу кількість українців. Зруйнувати якнайбільше житлових будинків, соціальних об’єктів, підприємств.
Це те, що отримає кваліфікацію геноциду українського народу й за що окупанти точно постануть перед правосуддям.
Перший судовий процес в Україні проти російського воєнного злочинця вже розпочався. А завершиться це повним відновленням справедливості уже в межах міжнародного трибуналу. Впевнений у цьому.
Ми знайдемо й притягнемо до відповідальності всіх, хто віддає злочинні накази й виконує їх.
Підписав сьогодні укази про нагородження наших героїв. 210 військовослужбовців Збройних Сил України відзначені державними нагородами, з них 48 посмертно. Звання Героя України присвоєно капітану Сергію Пархоменку, командиру авіаційної ланки 299-ї бригади тактичної авіації, посмертно.
Вічна памʼять усім, хто віддав життя за Україну!
Вічна слава кожному й кожній, хто бореться за незалежність!
Слава Україні!
Україні потрібен легітимний міжнародний механізм, який забезпечить компенсацію завданих Росією збитків і діятиме попри її категоричну відмову співпрацювати. Про це сказав керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак під час дискусії в Королівському інституті міжнародних справ Chatham House (Велика Британія).
Він повідомив, що указом Президента вже створено міжнародну робочу групу, до якої увійшли українські та іноземні експерти, зокрема Маркіян Ключковський, Джеремі Шарп, Амаль Клуні та багато інших. За словами Андрія Єрмака, який очолив робочу групу, вона вже працює над проектом такого механізму, і невдовзі він буде представлений.
«Ми розглядаємо угоди про репарації як елемент повоєнного відновлення України. Серед таких заходів ми очікуємо також на режим максимального допуску українських товарів на ринки наших союзників та партнерів, запуск так званого плану Маршалла для України», – сказав керівник Офісу Президента.
Він переконаний, що відбудова нашої країни може стати історією успіху для всієї Європи, адже вона буде величезним будівельним та інвестиційним майданчиком, який може дати поштовх розвитку європейських економік.
Андрій Єрмак наголосив, що потрібно посилювати санкції – п’яти санкційних пакетів явно недостатньо. Ми пропонуємо партнерам використати унікальну можливість у короткі строки зруйнувати енергетичну диктатуру Росії, зазначив він.
Керівник Офісу Президента України зауважив, що нинішня війна має стати останньою для Росії.
«Вона повинна завершитися повним відновленням територіальної цілісності та суверенітету України, тобто нашою перемогою. Нашою спільною з цивілізованим світом перемогою. Адже сьогодні Україна захищає не лише себе. Україна сьогодні – це Фермопіли Європи», – резюмував Андрій Єрмак.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з головою верхньої палати парламенту Ірландії Марком Дейлі та головою нижньої палати парламенту Ірландії Шоном О’Фарілом.
Наголошуючи на важливості відвідання Києва у цей визначальний для нас час, Глава держави сказав: «Вдячний керівництву Ірландії, і вам, і парламенту за вагому підтримку України, нашого народу в цей складний момент. За підтримку нашої боротьби за свободу, нашої територіальної цілісності».
Під час зустрічі Володимир Зеленський відзначив важливість посилення скоординованого, єдиного тиску на агресора з боку міжнародних партнерів України. Ключовим на цьому шляху зараз є запровадження шостого пакету санкцій Євросоюзу проти Росії.
«Для нас важливо, щоб Європа й надалі залишалася об’єднаною. У цьому – справжня сила й міцність. Ми продемонстрували це світові, коли наш народ об’єднався проти російської агресії. Так само й об’єднаність Європи важлива не тільки в підтримці України, а й у кроках наступу на Росію, насамперед у санкційній політиці», – зазначив Глава держави.
Президент наголосив, що в нашій країні відчувають підтримку з боку Ірландії курсу на приєднання України до Європейського Союзу. Володимир Зеленський відзначив важливість якнайшвидшого ухвалення усіх відповідних рішень, на які очікує та заслуговує український народ.
Глава держави та очільники парламенту Ірландії також обговорили перспективи повоєнної відбудови України. Володимир Зеленський повідомив про відповідну планову роботу, яка вже ведеться, та запропонував Ірландії долучитися до реалізації майбутніх проектів у межах відновлення нашої країни.
Шановні пані та панове!
Дякую, що знайшли час для цієї дуже важливої для мене зустрічі.
Свій сьогоднішній виступ я хотів би почати з невеличкого ролика – з документальних кадрів передісторії нинішніх подій в Україні, того, що відбувається зараз, і того, куди ми прямуємо.
Останнім часом дуже модно шукати аналогії до російського вторгнення в Україну та подій, пов’язаних із цією війною. Історичні паралелі завжди неточні. Це більшою мірою «так, але…», ніж «достоту так». Та вони дають змогу уявити можливе майбутнє з огляду на досвіду минулого.
Що ж, ми дуже втішені, що шлях від «другого Мюнхена» до «другого ленд-лізу» та другого фронту – цього разу санкційного – світ пройшов за лічені місяці. Щоправда, сьогодні дуже дивний вигляд мають спроби перетворити нинішню Україну, яка успішно протистоїть одній із найчисленніших армій світу, на другу Чехословаччину. Весь цей час ми кажемо, і я знову на цьому наголошу: не вийде. Ми ніколи не здамося.
Більше ніж будь-хто у світі ми прагнемо миру. Та миру – для нас важливо – справедливого. Мир за будь-яку ціну – для нас не варіант. Не ми почали цю війну. Не ми захопили чужі території. Та ми маємо повернути і повернемо свої. Україна – це й Херсон, і Донецьк, і Луганськ, і Севастополь. Наші суверенітет і територіальна цілісність – не предмет компромісу для нас. Такий підхід не спрацював у 1938 році, а тепер не спрацює й поготів. Політична культура Росії не передбачає режиму діалогу. Її основа, як ми всі бачимо – терор, шантаж і примус. І можна сказати, мова сили. Тому зробити так, щоб війна в Україні не переросла у війну в регіоні та навіть світову війну, можна лише в один спосіб: допомогти Україні перемогти. І якомога швидше.
Насамперед зброєю. Я хотів би сказати, використовуючи цю можливість, що ми дуже дякуємо адміністрації Президента Байдена, обом партіям і народу Сполучених Штатів за надану нам військову допомогу. За безпрецедентну історичну підтримку та приклад для інших, що надихає. Америка вкотре підтвердила, що є лідером вільного світу, об’єднавши демократичні країни задля спротиву російській агресії проти України.
Ми щиро дякуємо за ленд-ліз. Ваша зброя рятує сьогодні, кожної хвилини, кожної секунди, тисячі життів. Не лише наших солдатів. А також і цивільних людей. Тому що для російських терористів, які називають себе військовими, мирні мешканці – це також абсолютно легітимні цілі. Як і об’єкти інфраструктури. А це означає, що будь-яка зброя для України – це оборонна зброя. І нашим союзникам і в Америці, і у Європі, і деінде це добре відомо. Та також повинен вам сказати, що нам досі бракує важкого озброєння. Нам ще потрібні високоточні ракети, нам потрібні дрони, системи протиповітряної оборони, боєприпаси та багато іншого. І дуже важливо, ми ще досі чекаємо на MLRS. Я це слово вивчив, як і багато українців, на все життя. Ми ще їх чекаємо.
Так не має бути. На першому, критичному етапі війни ми надто багато часу втратили на перемовини й погодження постачань, на пошуки цього озброєння. А тим часом люди голіруч у наших містах зупиняли танки. Тепер, коли ми здобули шанс на повне звільнення України від агресора, тим паче не можна затягувати. У нас із Росією надто різні потенціали. Тому визвольна війна України, війна за свободу, не має перетворитися на війну до останнього українця. Адже на цьому вона не скінчиться.
У разі успіху кремлівський гурток історичної реконструкції продовжить будувати свою імперію. Україна стоїть між нею та вільним світом. Вона захищає не лише себе. Не тільки демократичні цінності. Вона захищає звичний для Заходу спосіб життя. Адже попри сподівання короткозорих політиків він не збережеться. Він зникне, якщо ми не переможемо. Тоді виборці почнуть ставити їм незручні запитання. Зокрема про зраджених героїв.
Утім, нам зараз байдуже до їхніх можливих відповідей. Нам потрібна зброя. Без обмежень. Негайно. Я хотів би повторити ще раз: ми дуже й дуже вдячні за ленд-ліз. Та дозволю собі бейсбольний термін: це – перша база. Ми ж налаштовані не просто на home run. Якщо вірити Вікіпедії, наша мета більша – grand slam. Треба рухатися далі. Всі бази мають бути зайняті.
Отже, друге, про що я хотів би сказати – це посилення санкційного тиску. Щоб спонукати Росію до зупинення війни, треба позбавити її ресурсів – фінансових, технічних, технологічних. Потрібні агресивніші фінансові та енергетичні санкції.
У березні Президент виступив з ініціативою створити спеціальну санкційну групу. І після розмови з нашим другом, другом України Майклом Макфолом ми вирішили створити цю групу. Я щасливий, що і Atlantic Council долучився до цієї групи. Ми зібрали команду міжнародних і українських експертів. Майкл і я є співголовами цієї групи, тому дуже часто її почали називати як група Єрмака-Макфола. Вона працює над оцінкою механізмів санкцій та їх удосконаленням. Сьогодні ми вже можемо говорити про певні результати роботи цієї групи.
Ми вже оприлюднили два докладні документи про те, які санкції потрібні та як їх впроваджувати. Ці документи є фактично посібниками із санкційної політики. Через брак часу наведу лише ключові напрями. Одразу маю наголосити, що тут США, ЄС та інші демократії зробили чимало. Та більша частина роботи ще попереду.
На Кремль подіють лише повна заборона та ембарго на російські енергоносії. Адже вони є водночас і ключовим джерелом живлення імперських амбіцій Росії, і геополітичною зброєю. Як ми про це попереджали, між іншим, ще на початку проекту Nord Stream – 2. На жаль, тоді нас не всі почули. Нинішня ситуація дає унікальний шанс у короткі строки зруйнувати енергетичну диктатуру Москви. Іншими словами, перебудова моделі енергоспоживання Європи сьогодні – ми вважаємо, що це самозахист та інвестиції у її розвиток. Зокрема й зеленої енергетики. Енергетична свобода та енергетична демократія – це, нам здається, ключ до майбутнього.
Також необхідні повні блокувальні санкції проти всіх російських банків, починаючи з найбільших. Розрахунки за газ у рублях категорично неприйнятні. Санкції мають передбачати відключення від платіжних систем, заморожування активів та їх подальшу конфіскацію.
Усі санкції мають бути узгодженими й синхронізованими. Щоб досягти максимальної ефективності, абсолютно необхідні механізми вторинних санкцій проти держав, бізнесів та приватних осіб, які допомагають Росії ухилятися від них. Саме тут США можуть відіграти вирішальну роль.
Рушаємо до третьої бази. Це економічна допомога Україні. Ми без перебільшення приголомшені вчорашнім рішенням Сенату щодо додаткових 40 мільярдів для України й безмежно вдячні за міцну підтримку, надану раніше. Сподіваємося також на сприяння якнайшвидшому повоєнному відновленню нашої країни. Очевидно, що ми потребуватимемо комплексних реанімаційних засобів на кшталт Плану Маршалла. Відкриття ринків наших союзників і партнерів для українських товарів мало б дати поштовх подальшому одужанню нашої економіки.
Повоєнна Україна, і ми не просто віримо, ми впевнені у цьому, буде величезним будівельним майданчиком, полем для інновацій та інвестицій. Це шанс побудувати глобальну вітрину успіху спільноти демократій. На інфраструктурному, технологічному, і, звісно, на ціннісному рівнях. Адже криза завжди відкриває можливості. Україна має небувалий кредит довіри. Ми заплатили за нього дуже дорого – людське життя. Тисяча людських життів. Та завдяки цьому світ побачив, що суперечність між політикою цінностей і realpolitik можна подолати. Ті, хто сьогодні підтримує Україну, робить ціннісний вибір, але цей вибір принесе дивіденди. Сьогодні навіть Голлівуд і Кремнієва долина знаються на таких речах. І вони з нами – за покликом серця та з поглядом у майбутнє. Це органічний союз свободи й підприємництва. Бо Україна сьогодні – це фронтир. Земля відважних і щирих людей. Президент Зеленський, наші бійці та весь український народ доводять це щодня.
Водночас справедливість – щоб за відновлення платив агресор. І платив максимально дорого. Тому вкрай важливим для нас є питання репарацій і компенсації. Потрібен легітимний міжнародний механізм, який забезпечить компенсацію завданих Росією збитків і діятиме попри її категоричну відмову співпрацювати. Указом Президента України Зеленського вже створено профільну робочу групу, яку я маю честь очолювати. Наші та міжнародні експерти, зокрема Маркіян Ключковський, Джеремі Шарп, Амаль Клуні та багато інших, працюють над проектом такого механізму, і невдовзі ми його представимо вже офіційно.
Home base. Відновлене треба вберегти. Україна залишатиметься форпостом демократії у Європі. Буквально. Відтак нам потрібна безпека. Нам потрібні гарантії безпеки. Треба, щоб ця війна стала для Росії останньою. І якщо вже Москва твердить, що воює в Україні із Заходом, відкрито, Заходу варто докласти максимум зусиль, щоб Україна виграла. Щоб повністю відновила свою територіальну цілісність та суверенітет, а Росія не намагалася взяти реванш. Слід чітко усвідомити: говорячи про гарантії безпеки для себе, ми не просимо. Ми пропонуємо інвестувати в наше спільне майбутнє.
Якими ми бачимо ці гарантії? Війна навчила нас вірити лише фактам. А вони такі. Ми живемо серед уламків світового порядку. Присутність Росії у Радбезі ООН паралізує діяльність цієї організації. ОБСЄ втратила сенс існування. НАТО – єдина на сьогодні інституція, здатна надати надійну безпекову парасольку своїм членам. Однак її двері відкриті для всіх, крім України.
За таких обставин ми змушені шукати інші варіанти. Адже наша мета – стримування Росії від нової агресії. Це може бути договір чи система договорів, які міститимуть зобов’язання сторін у запобіганні їй. Для вироблення підходів до розв’язання цієї проблеми ми маємо намір налагодити міжнародну експертну дискусію. Гадаю, серед присутніх є фахівці, готові долучитися до цієї платформи. Тож будемо раді, якщо ви зголоситеся і повідомите про це.
На жаль, сумний досвід Будапештського меморандуму переконав нас в одному: будь-яка угода між Україною та державами-гарантами повинна бути юридично обов’язковою та належним чином ратифікованою парламентами цих країн. Очевидно, що ми не бачимо серед гарантів Росію, яка в основу своєї політики поклала терор та систематичні порушення базових норм міжнародного права.
Україна довела свою стійкість на полях битв, тому забезпечення максимальних можливостей для самозахисту має стати одним з наріжних каменів цієї угоди. Жодні гарантії безпеки від третіх сторін не можуть повністю замінити потужного оборонного потенціалу України. Тож ми очікуємо, що держави-гаранти сприятимуть цьому. Зокрема зняттям усіх політично обумовлених обмежень на постачання Україні конвенційних озброєнь, а також поглибленням військово-технічної інтеграції та оборонної взаємодії.
Через давнє рішення європейців не дратувати Кремль Україна не є членом НАТО. Та вона здатна посилити обороноздатність чорноморського та балтійського фасів Альянсу. Це хороша пропозиція, нам здається. Взагалі ж глибоке включення України в багатосторонні формати, які покращують її інтеграцію з міжнародною спільнотою, є істотним безпековим чинником. Відтак ми не пристанемо на альтернативи вступу до ЄС, які знову почали лунати останнім часом.
Тривала й гнучка санкційна політика як запобіжник від реваншизму також має залишатися серед ключових чинників системи безпекових гарантій.
Цей комплекс заходів ми вважаємо базовим. Він міг би стати тестовим майданчиком, а надалі й основою для створення світової коаліції відповідальних держав, які протягом 24 годин будуть готові ефективно реагувати на будь-яку агресію. Нагадаю, що Президент Зеленський в березні запропонував подібний формат співпраці. Ми звемо його U24, United24.
На глобальному рівні ця система гарантування безпеки може започаткувати побудову нової архітектури міжнародних відносин, реформування інституцій та відновлення вестфальських принципів рівності та поваги до суверенітету. І тут Сполучені Штати могли б відіграти провідну роль у цьому процесі, вже вкотре створивши нову модель глобального лідерства.
Наостанок повернуся до не надто точних історичних паралелей, які сьогодні досить часто проводяться. У 1990 році Ірак вторгся в Кувейт під гаслами «один народ» та «відповідь на підготовку до агресії». Чим це закінчилося, ви всі добре знаєте. Тут можна без заперечень. Це не про історію. Це про майбутнє.
Я вам усім дуже дякую. І, користуючись цією нагодою, я хочу вам подякувати від імені всіх українців за те, що ви нас підтримуєте, за те, що ви працюєте й робите свій внесок, я впевнений, у дуже скору українську перемогу. Перемогу не лише України, а нашу спільну перемогу.
Харків: було кілька нічних обстрілів міста, постраждалих немає.
По області: в Дергачах вчора ввечері снаряд влучив у приватний будинок. Постраждалих немає. У с. Мала Данилівка так само від удару окупантів загорівся гараж та авто. А близько п’ятої ранку горіли кілька гаражів Харківської державної зооветеринарної академії. За попередніми даними, постраждалих немає.
Луганщина: росіяни намагаються штурмувати Лисичанськ і Сєверодонецьк. Успіху не мають. За добу: 12 загиблих в Сєвєродонецьку, ще один – у Гірській громаді. Руйнуються й вигорають будинки. В Лисичанську обстрілами пошкоджено 12 будинків, в Новодружеську – 14, в Привіллі – 17, у с. Нирковому вигоріли п’ять житлових господарств поспіль. У Золотому – шість, у Врубівці – три, ще три – у Рубіжному. Інші деталі щодо руйнувань та наслідків з’ясовуються.
Донеччина: інтенсивні обстріли по усій лінії фронту. Обстріляно 13 населених пунктів по області — танками, артилерією, “Градами”, аваіцією. Місто Бахмут протягом минулої доби чотири рази піддавалося авіаційним ракетним обстрілам. Значні руйнування цивільної інфраструктури. За добу по області 5 загиблих, 6 поранених цивільних. Вже зранку — обстріли Авдіївки, Торецька, Єлизаветівки. Пошкоджені приватні будинки та цивільна інфраструктура, зокрема, школа. Евакуація населення продовжується, зокрема залізничним транспортом.
Миколаївщина: вчора близько 23:30 і сьогодні вранці були обстріли у Широківській громаді. Пошкоджені житлові будинки, потерпілих немає. Детальна інформація щодо наслідків з’ясовується. Вдень були обстріли у Березнегуватській громаді. За попередньою інформацією пошкоджень і потерпілих немає. В обласному центрі протягом доби відносно тихо.
На Херсонщині російські військові продовжують обстріл окупованих населених пунктів та позицій ЗСУ у сусідніх регіонах, використовують заборонену зброю. На лінії вогню залишаються Високопільська, Великоолександрівська, Станіславська, Калинівська, Чорнобаївська та Нововоронцовська громади. Практично у всіх населених пунктах цих ТГ живуть окупанти, з кожним днем ситуація загострюється. В обласному центрі побільшало блок-постів. Ситуація в області критична.
Нагадаємо, 24 лютого Росія напала на Україну, завдавши серію ракетних та авіаударів по наших містах, зокрема і по Києву. Широкомасштабне вторгнення триває вже 86-й день (війна 8 років). Окупанти продовжують руйнувати українські села, селища і міста крилатими ракетами та авіабомбами, вбиваючи мирне населення та завдаючи нищівних руйнувань інфраструктурі.
Українські артилеристи з авіацією добре попрацювали і знищили склад боєприпасів окупантів.
“На Херсонщині ворог продовжує провокативний обстріл ними ж окупованих населених пунктів. Розвертаючи озброєння з імітацією напрямку вогню з боку Збройних Сил України, окупанти ще й застосовують обладнання ППО, збивають свої ж ракети і видають це за обстріл цивільного населення силами ЗСУ”, – повідомліють у ОК.
Миколаївську область обстрілюють з РСЗВ “Смерч”. Ворог продовжує руйнування самого Миколаєва, його інфраструктури і виробничих спроможностей.
“Нашими підрозділами ракетно-артилерійського озброєння у взаємодії з авіацією виконано вогньове завдання. Внаслідок чого знищено:
Нагадаємо, що Арестович розповів, як російська армія продовжує нехтувати цивільним населенням з метою досягти своїх військових цілей.
Італія схвалить нову військову допомогу Україні не раніше лютого.
Херсонщину за добу ворог обстріляв 77 разів.
9 січня — яке церковне свято.
Росіяни вночі обстріляли об’єкт генерації на півдні України.
Яке сьогодні, 9 січня, свято – все про цей день.
All rights reserved ukrgate.com
