Київ 13/04/2022 Ворота України
Туреччина виділила кораблі для евакуації мирного населення із заблокованого окупантами Маріуполя. Міністр національної оборони Туреччини Хулусі Акар заявив, що найближчими днями може бути позитивне рішення і відбудеться вивезення людей з міста. Про це інформує Міністерство національної оборони Туреччини.
“Ми постійно спілкуємося з міністерствами оборони російської федерації та України. Як Туреччина, ми зробили і робимо все необхідне для безпечної евакуації людей, включаючи виділення кораблів. Ми очікуємо певних позитивних зрушень у цьому плані найближчими днями. Гуманітарна ситуація у Маріуполі загострилася останнім часом. Ми робимо все, щоб евакуювати мирне населення. Але тут є подвійне питання, частина міста знаходиться під контролем росії, а інша частина під контролем України”, – зазначив міністр.
Голова Міноборони також згадав про міни, які тепер регулярно виявляють в Чорному морі через дії російських військ.“Ми підняли стан готовності наших мінних кораблів, морських патрульних літаків, вертольотів, rоманди БПЛА та SAS. Ми уважно стежимо за розвитком подій. Коли надходить будь-яке повідомлення, ми швидко реагуємо”, – додав Хулусі Акар.
Туреччина від початку квітня веде перемовини з росією для евакуації поранених людей з Маріуполя на кораблях. Однак остаточне рішення за російським диктатором володимиром путіним, оскільки місто повністю заблоковано російськими окупантами.
Окрім цього, Туреччина не дозволить військовим кораблям проходити через Босфор, щоб не “втягувати” у війну Чорне море.
Прем’єр-міністр Швеції Магдалена Андерсон хоче, щоб Швеція приєдналася до НАТО вже у червні цього року. Заявку планують подати на зустрічі Альянсу у Мадриді 20-29 червня, повідомляють джерела.
“У членства в НАТО, звісно, є як переваги, так і недоліки, як і інші альтернативи. Як член, ви маєте гарантію статті 5, чого ви не маєте з іншими домовленостями. Водночас у них інша відповідальність перед іншими країнами”, – сказала Андерсон під час пресконференції перед обідом з прем’єр-міністром Фінляндії.
Андерссон заявила, що тепер потрібно зосередитися на ґрунтовній та ретельній роботі. Наразі шведський парламент готує звіт про політику безпеки, який має надати до 31 травня. За словами прем’єр-міністра, його можуть надати раніше.
Вона додала, що немає причин для відкладення процесу, частково через те, що восени 2022-го у країні пройдуть парламентські вибори.
“Нам справді потрібно подумати, що найкраще для Швеції для нашої безпеки та миру”, – заявила Андерсон.
Крім того, під час пресконференції вона зазначила про поглиблення співпраці з Фінляндією у оборонній сфері.
Рада ЄС потроює фінансування у межах Європейського фонду мирy для України – до 1,5 млрд євро, повідомили у євроінституції.
“Сьогодні Рада ЄС ухвалила два заходи допомоги в межах Європейського фонду миру (EPF), які дозволять ЄС і надалі підтримувати можливості та стійкість Збройних сил України для захисту територіальної цілісності та суверенітету країни, а також захисту цивільного населення від російської військової агресії. ЄС додасть 500 млн євро до ресурсів, які вже мобілізовані в межах EPF для України, тим самим потроївши початковий бюджет до 1,5 млрд євро”, – сказано у повідомленні.
“З цими новими додатковими 500 мільйонами євро ЄС надав загалом 1,5 мільярда євро на підтримку постачання військового спорядження для Збройних сил України державами-членами ЄС. Наступні тижні будуть вирішальними. Оскільки росія готується до наступу на схід України, дуже важливо, щоб ми продовжували та нарощували нашу військову підтримку Україні, щоб захистити її територію та населення та запобігти подальшим стражданням”, – зазначив з цього приводу Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель.
У межах узгоджених заходів, як вказано, фінансуватиметься як постачання обладнання, так і постачання ЗСУ державами-членами ЄС, включаючи засоби індивідуального захисту, аптечки та паливо, а також військове спорядження “летальної сили в оборонних цілях”. Термін дії заходів допомоги продовжується на 24 місяці.
Попередні заходи допомоги були погоджені 28 лютого та 23 березня 2022 року.
Незламний народе найсміливішої країни!
Пам’ятаєте, як у Росії хвалилися, що захоплять Київ за 48 годин? Натомість Україна дає відсіч ворогу вже 48 днів. Сьогодні варто це згадати.
Згадати, що російське керівництво сподівалося побачити парад окупантів на Хрещатику вже за кілька днів після 24 лютого, після початку вторгнення. А бачить щодня стрункі ряди окупантів, яких наші захисники відправляють у пекло.
За 48 годин, які розтягнулися вже на 48 днів, російська армія вийшла на рівень незворотних втрат вищий, ніж Радянський Союз за 10 років війни в Афганістані. Вищий, ніж Росія – за дві війни в Чечні.
Общий список «двухсотых» для России уже очень скоро достигнет отметки в 20 тысяч. Буквально на днях, если не уже сегодня вечером.
А что потом? 30 тысяч убитых? 40 тысяч?
Сегодня в России в очередной раз прозвучало, что их так называемая «спецоперация» якобы идёт по плану. Но, если честно, никто в мире не понимает, как вообще мог появиться такой план.
Как мог появиться план, который предусматривает гибель десятков тысяч своих же солдат чуть больше, чем за месяц войны? Кто мог утвердить такой план? И какой финальный уровень своих же потерь для этого человека приемлемый?
Десятки или всё-таки сотни тысяч погибших россиян?
Очевидно, что количество убитых мирных украинцев в Москве вообще никого не волнует.
Там говорят, что делают всё ради людей, ради Донбасса… Но даже во времена Второй мировой войны Донбасс не видел такой жестокости за такое короткое время. И от кого? От российских войск.
На Донбассе же повторили и историю блокады Ленинграда. Зачем? Что бы об этом сказали люди, которые погибли или чуть не погибли в Ленинграде во время нацистской блокады? Что бы они сказали про блокаду Мариуполя?
Також сьогодні пролунало з Росії, що масові вбивства, скоєні російськими військовими в Бучі, це нібито «інсценування».
Чомусь не прокоментували ще масові вбивства в Бородянці, Гостомелі, Макарові, в містах і селах Чернігівської, Харківської областей, на Донбасі.
Немає у світі стільки «інсценувальників», скільки в російській армії є вбивць.
Відповідальність за воєнні злочини неминуча.
Як приклад можу навести сьогоднішній результат Служби безпеки України.
Дуже символічно, що саме у День космонавтики був затриманий пан Медведчук.
Він ховався 48 днів. А ось нарешті вирішив спробувати втекти за межі нашої держави. Що ж, для цього «космонавта» – у поганому сенсі слова – не спрацювало знамените «Поехали!».
Вважаю особливо цинічним з його боку використовувати військовий камуфляж. Намагався так замаскуватись. Ось такий «вояка». Ось такий «патріот».
Що ж, якщо Медведчук сам обрав для себе військову форму, він підпадає під правила воєнного часу.
Пропоную Російській Федерації обміняти цього вашого хлопця на наших хлопців і наших дівчат, які зараз у російському полоні. Тож важливо, щоб наші правоохоронні органи та військові також розглянули таку можливість.
З’являється дедалі більше свідчень та інших офіційних даних слідства про жахливі злочини окупантів у тих районах, куди вони змогли, на жаль, зайти. Про нелюдську жорстокість російських військових щодо до жінок, до дітей. Про численні зґвалтування.
Не всі серійні ґвалтівники доходили до такого ступеня жорстокості, до якого дійшли російські солдати.
Безумовно, ми встановимо повну правду про всіх цих нелюдів. Скільки б часу та зусиль для цього не знадобилося, ми всіх знайдемо.
І хай Медведчук вам буде як показовий приклад. Навіть колишній олігарх не врятувався. Що вже говорити про набагато простіших злочинців із російської глибинки. Дістанемо кожного.
З великою увагою сприймаємо вчорашні повідомлення про застосування в Маріуполі проти захисників міста боєприпасу з отруйною речовиною.
Поки не можна робити стовідсоткові висновки про те, що саме це була за речовина. Зрозуміло, що в заблокованому місті неможливо провести повне розслідування і повний аналіз.
Але, враховуючи неодноразові погрози російських пропагандистів щодо застосування хімічної зброї проти захисників Маріуполя і враховуючи вже неодноразове застосування російською армією, наприклад, фосфорних боєприпасів в Україні, світ має реагувати вже зараз. Реагувати превентивно. Бо після застосування зброї масового ураження будь-яке реагування вслід нічого не змінить. І буде виглядати лише як приниження для демократичного світу.
Сьогодні у зверненні до парламенту, до народу Литви, а разом з тим і до всіх європейських народів наголосив на тому, що шостий пакет санкцій Євросоюзу проти Росії обов’язково має містити нафту.
Досить множити недостатньо сильні санкційні пакети. Все одно доведеться визнати, що тільки відмова Європи від російських енергоносіїв та повне обмеження російської банківської системи може бути аргументом для російського керівництва, щоб шукати мир. Без цього Москва шукає військове рішення.
Говорив також сьогодні з канцлером Австрії Негаммером, який напередодні зустрічався з очільником Росії. Обмінялися деталями щодо цієї зустрічі.
Багато хто любить зловтішатися з окупантів, тролити їхні провали, рівень підготовки їхніх солдатів та сумнівну якість «новітньої» російської техніки, яка була розроблена за останні 20 років і поступається радянським зразкам. І це правильно. Це справедливо.
Але водночас ми маємо розуміти, що не всі російські танки глохнуть у полі. Не всі солдати ворога просто втікають із поля бою. І не всі вони строковики, які не вміють нормально тримати зброю в руках.
Це не означає, що ми маємо їх боятися.
Це означає, що ми не маємо применшувати заслуг наших бійців, нашої армії.
І я вкотре хочу подякувати їм, усім нашим захисникам і захисницям. Я не втомлююсь це робити. І хочу, щоб ми з вами не втомлювалися говорити їм найголовніше: ми віримо у вас. Ми пишаємося вами. Ми захоплюємося вами.
Ми пишаємось і всіма нашими людьми, які попри окупацію виходять на вулиці. Протестують. Виганяють окупантів так, як можуть. Пишаємось усім нашим народом!
Саме тому потрібно завжди підкреслювати: якщо наші міста й села окуповані, то це лише тимчасово. І вони обов’язково будуть звільнені.
Будуть звільнені нашими героями. Причому не тільки силою зброї, а й силою духу.
Такого духу, який майже щоденно демонструють українці та українки в містах і селах півдня нашої країни. У тих районах, які російські війська тимчасово окупували і які наша армія поки що не звільнила.
Хай там що, потрібно протистояти окупантам. Складно, знаю. Потрібно боротися. Протестувати. Захищати нашу національну державність.
І обов’язково – карати колаборантів. Хай роблять «ХНР» десь у себе, у Хакасії, а не в нашому рідному українському Херсоні.
Від сили нашого спротиву в усіх його формах прямо залежить майбутнє України.
Майбутнє всіх нас. Кожного нашого міста, кожного нашого села.
І я вдячний кожному й кожній, хто це усвідомлює. Хто не припиняє чинити спротив навіть тоді, коли здається, що результат – дуже далеко. Бо найтемніший час завжди перед світанком.
І окремо хочу сказати сьогодні тим героям, яким дуже важко. Тим, хто захищає Маріуполь. Батальйон морської піхоти 36-ї бригади морської піхоти. Окремий загін спеціального призначення «Азов», 12-та бригада оперативного призначення Національної гвардії України. Підрозділи Державної прикордонної служби. Добровольці «Правого сектору». 555-й військовий госпіталь та працівники Національної поліції.
Всім військовим, які борються в ООС, які захищають Харків, Харківський регіон, усьому військовому угрупованню, яке захищає Запорізький регіон, захищає південь. Окремо дякую 92-й, 93-й, 95-й бригадам. Особисто генералу Наєву. І усім безмежно вдячний! Від імені всіх українців.
Кілька хвилин тому я підписав три укази. Державними нагородами відзначено 419 військовослужбовців Збройних Сил України. З них 72 – посмертно.
Також державними нагородами відзначені 30 військовослужбовців Головного управління розвідки України.
Звання Героя України присвоєно підполковнику Васильєву Дмитру Миколайовичу, командиру ракетного дивізіону 19-ї ракетної бригади. Посмертно.
Вічна слава всім нашим героям!
Вічна пам’ять кожному, хто загинув за Україну!
Неминуче покарання всім нашим ворогам.
Слава Україні!
Шановний пане Спікере!
Шановна пані Прем’єр-міністр!
Члени уряду!
Шановні депутати Рійгікогу!
Народе Естонії!
Вдячний за можливість звернутися до вас сьогодні. В обставинах, які повертають усіх нас до найтемніших часів XX століття.
Протягом тридцяти років народи Європи насолоджувалися миром, свободою та спільними можливостями для розвитку.
Тепер же російський реваншизм знищив усе те добре, що десятиліттями працювало на спокій Європи, на стабільність життя європейських народів.
Від глобальної архітектури безпеки залишилися хіба що уламки. Такі ж руїни, як і від українських міст, розбомблених російськими ракетами та авіацією.
Усі міжнародні інституції, які мають підтримувати мир: ООН, ОБСЄ та інші – не здатні зараз зупинити російську агресію. Хоча саме для цього й створювалися.
Регіональні альянси, передусім НАТО, постали перед непростою реальністю, коли ні в кого не може бути стовідсоткової впевненості, а чи будуть вони реально захищати своїх членів у разі широкомасштабного нападу Росії. Такого ж, як на Україну.
Чи нападу ще гіршого – із застосуванням зброї масового ураження. Бо вперше за багато років доводиться ставитися серйозно до загрози застосування Росією хімічної чи навіть ядерної зброї.
Російські державні пропагандисти, явно керуючись відповідними «темниками», відкрито обговорюють можливості Росії захопити всі сусідні країни Європи. Вони говорять про це не просто заради емоцій, а системно привчають російську аудиторію до того, що війна проти сусідів – це нібито норма.
Російське намагання захопити всю Україну після восьми років війни на Донбасі повернуло в реальність Європи те саме, що довелося пережити й вашому народу.
Масові депортації, фільтраційні табори, послідовне намагання знищити всіх, хто підтримує національну ідею. На сьогодні вже понад 500 тисяч українців примусово переміщені. Тільки уявіть собі, скільки це!
Це якби окупанти, вибачте за приклад, взяли собі за мету вивезти весь Таллінн. Ціле місто – воно було, і його немає. Як третину всіх ваших громадян.
Депортованих українців позбавляють документів. У них забирають телефони. Намагаються перевезти у віддалені регіони Російської Федерації. Всіляко перешкоджають спробам повернення в Україну. Дітей розлучають із батьками й хочуть направити на незаконне усиновлення в російські родини…
В українських містах, які стали жертвами російських ударів, убиті вже десятки тисяч людей. Проти житлових районів і цивільної інфраструктури російська армія застосовує всі види артилерії, всі види ракет і авіабомб. Зокрема фосфорні бомби та інші боєприпаси, заборонені міжнародним правом.
Це очевидний терор проти цивільного населення. Це намагання зламати дух народу, підкорити українців на покоління або просто знищити.
Чому російське керівництво все це собі дозволяє? Чим для Москви забезпечується відчуття безкарності? Впевнений, ви знаєте відповідь на ці питання. Вона очевидна.
З одного боку, Росія користується своїми привілеями в міжнародних структурах. Зокрема, окупованим нею місцем постійного члена Радбезу ООН, щоб блокувати будь-які намагання реально повернути мир у Європу чи в інші регіони, де Росія воює. Саме вона.
А з іншого боку, російське керівництво абсолютно не вірить у те, що Європа здатна притягти Росію до відповідальності.
У Москві просто не вірять, що Європа здатна примусити Росію до миру. Розраховують на розкол серед європейців і на те, що пріоритет збереження торгівлі для європейців буде вищим, ніж пріоритет безпеки чи навіть пріоритет виживання сусідніх з Росією народів.
Пані та панове!
Саме зараз такий час, коли можна або зупинити Росію, або дуже надовго втратити весь схід Європи. Будь-яку надію на безпечне й вільне життя на континенті, яке б регулювалося загальновизнаним правом, а не жорстокою силою.
І я вдячний вам за те, що ви це розумієте.
Вже став доброю сторінкою нашої спільної історії велелюдний мітинг 26 лютого за участю десятків тисяч естонців у серці древнього Таллінна на площі Вабадузе на підтримку України, на підтримку свободи у Європі.
Естонія однією з перших надала Україні необхідну допомогу, це правда, зокрема й оборонну. Я вдячний вам за щиру підтримку наших переселенців.
Ви були й залишаєтеся взірцево принциповими при розгляді у європейських та інших міжнародних структурах питань про війну Росії проти України та відповідної санкційної політики.
Я вдячний вам за відмову від російських енергоносіїв. Того джерела нафтодоларів і газоєвро для Росії, яке робить її самовпевненою й такою, що не бажає шукати рівноправних відносин з іншими народами.
Але усім нам потрібно зробити значно більше, щоб зупинити занурення Європи в те зло, яке континент бачив ще у 1940-х роках! У таку ж окупацію, яку пережила, до речі, і ваша країна.
Не мають повторитися чорні сторінки історії, коли депортовані українці та естонці залишилися на довгі роки в Сибіру чи на Далекому Сході Росії. Там уже більш ніж достатньо українських та естонських могил – могил тих, хто загинув від комуністичних депортацій.
І тому я закликаю вас на рівні Євросоюзу знайти такі інструменти впливу на Росію, такі інструменти тиску, які могли б зупинити депортації та повернути всіх депортованих людей додому.
Євросоюз має силу, щоб забезпечити це. Євросоюз повинен скористатися цією силою.
Поки Росія не поверне примусово вивезених українців, поки не поверне тисячі вкрадених дітей, вона не повинна отримувати жодних грошей від європейських держав чи компаній.
Євросоюз не має права бути спонсором депортацій. Євросоюз не має права бути спонсором війни.
Потрібно ще серйозніше поставитись до санкційної політики проти Російської Федерації. Чому санкції необхідні? Бо це єдиний інструмент, щоб примусити Росію до миру.
Я закликаю вас при затвердженні нового, дуже важливого санкційного пакету проти Російської Федерації на рівні ЄС захищати необхідність повного блокування російських банків. Усіх, а не лише частини. Я закликаю нарешті внести нафту в санкційний пакет. Потрібне ембарго на рівні всього Європейського Союзу!
Також запрошую вашу державу, ваших фахівців приєднатися до роботи спільної групи, яка створена для розслідування воєнних злочинів російської армії на території незалежної України. Технічна й експертна підтримка є незамінною зараз, коли кількість воєнних злочинів сягає вже десятків тисяч.
Це розстріли мирних людей, це катування, ґвалтування, підрив лікарень, бомбардування пологових будинків, спалення складів з їжею, артилерійські обстріли укриттів, у яких – і вони про це знали, я ще раз підкреслюю, – ховаються діти…
Немає такого злочину, який не скоїли б російські солдати за 49 днів цього вторгнення.
Усі ці воєнні злочини ми обов’язково розслідуємо та встановимо всіх винних і знайдемо їх. Скільки б часу нам не знадобилося на це. Але якщо ми будемо робити це спільно з вами, спільно з іншими європейськими державами, ми зможемо зробити це значно швидше.
Згадайте, що більшість сталінських катів так і не відповіли за все, що наробили. Тому особливо принципово – притягнути до відповідальності нове покоління російських катів.
І це потрібно зробити зараз – за скоєне ними в Україні. Щоб не довелося потім розшукувати їх за воєнні злочини проти балтійських народів, проти Фінляндії, Польщі чи будь-якої іншої країни.
Усі, хто вже виборов для себе свободу у XX столітті, мають її зберегти і в XXI столітті.
Україна буде завжди вдячною Естонії за принципову підтримку нашої держави у європейській інтеграції. Я вдячний вам за те, що ви усвідомлюєте, що приєднання України до Євросоюзу – це питання не просто про економіку чи якусь абстрактну політику. Це питання безпеки та гарантій збереження свободи й демократії в Центральній та Східній Європі.
Україна має отримати статус кандидата у члени ЄС вже найближчим часом.
Маємо думати вже зараз і про післявоєнне відновлення нашої країни. Коли Росія програє, а це відбудеться неодмінно, потрібно буде довести і Росії, і всім іншим потенційним реваншистам у світі, що війна не призведе до реалізації запланованого.
Ми вже співпрацюємо з вашою державою в галузі цифровізації, вже демонструємо іншим європейським країнам переваги сучасних цифрових систем, зокрема і в державному управлінні. Після війни це стане ще більш актуальним, я впевнений.
Для відновлення нормальної роботи державних інституцій і місцевої влади. Для повернення компаній. Для кіберзахисту України та всієї, ще раз кажу, всієї Європи.
Вже за кілька годин у Київ прибудуть президенти трьох держав Балтії та Президент Польщі. З нетерпінням чекаю на зустріч із ними. На зустріч і з вашим Президентом, паном Аларом Карісом.
Такі візити в столицю нашої держави зараз особливо важливі. Важливі не тільки для нас, не тільки як свідчення європейської підтримки нашої боротьби за свободу.
А як свідчення того, що всі європейські захисники свободи будуть і надалі об’єднаними. Без будь-яких політичних чи економічних «реверансів» у бік Росії.
Європейці мають докладати всіх зусиль, щоб негайно відновити силу міжнародного права. Щоб негайно змусити Росію шукати мир.
Це завдання може бути виконане тільки спільно всіма у Європі. На рівні всього Євросоюзу. Разом з іншими учасниками нашої антивоєнної коаліції.
Якщо Європа згає час, Росія скористається цим для розширення зони війни ще на інші країни. Вірю, що разом ми цього ніколи не допустимо.
Дякую, Естоніє!
Плануючи свій день, ми все частіше звертаємося до підказок зірок, які, як відомо, поганого не порадять.
Які справи планувати? Який одяг та прикраси одягти, щоб пощастило у роботі та коханні? На роботу якої частини організму звернути особливу увагу? Яке число стане щасливим? Чого не можна робити категорично? На ці запитання відповідає гороскоп дня.
Астрологічна порада дня: астрологи вважають, що цього дня відхиляється завіса, яка розділяє реальний та потойбічний світи, завдяки чому люди можуть отримати таємні знання, зазвичай приховані від них. Людина, яка працює над собою – особливо над своїм душевним станом – саме в цей час може перейти на новий ментальний рівень: кількість докладених нею з метою самовдосконалення зусиль перейде в якість.РЕКЛАМАPlay Video
Символ дня: змія, що ковтає свій хвіст; коло зі свастикою.
Стихія дня: Дерево.
Енергетика дня: день є сприятливим для активних дій.
Щасливе число дня: 4.
Щасливі кольори дня: синій, волошковий, сапфіровий.
Щасливі каміння дня: рубін, опал.
За яку частину тіла відповідає: кров.
Хвороби дня: хвороби сьогоднішнього дня можу виявитися тривалими й виснажливими, тож не слід зволікати з їхнім лікуванням. Посилюється циркуляція крові, тому від хірургічних операцій будь-якої складності – навіть якщо йдеться лише про манікюр – краще відмовитися.
Сни дня: сни нинішньої ночі вимагають правильного тлумачення, тоді вони зможуть підказати людині, яким чином можна вирішити проблеми, які її хвилюють.
Афоризм дня: “Егоїзм – це вата, закладена до вух, щоб не чути людського стогону” (Генрік Сенкевич).
Геометричні фігури дня: вертикальний прямокутник.
Магія та містика дня: можна – і треба – ворожити на рунах: сьогодні вони максимально достовірно дадуть відповідь на всі ваші запитання.
Табу дня: не варто ризикувати, заздалегідь не продумавши всіх наслідків свого вчинку.
День, коли важливо бути готовим до зустрічі з минулим – воно може дати себе знати будь-якої миті.
З одного боку, події або люди з колишнього життя можуть здатися привабливими, оскільки нагадають про приємні події з колишнього життя, з іншого – життя може нагадати біг замкненим колом, з якого ніяк не вдається вирватися. Важливо зрозуміти, чому не вдається розірвати ланцюг подій, що повторюються, і вирішити, як позбутися набридлого повернення до вихідної точки.
Овен (21.03 – 20.04)
Кажуть, людина, яка не знає, чого вона хоче, нічого не доможеться: цього дня дуже важливо визначитися з тим, яку – професійну чи особисту – мету поставити, щоб вирішити, якими шляхами її досягти.
Телець (21.04 – 21.05)
Настав час ухвалити важливе життєве рішення, про яке ви подумували давно: якщо раніше ви його відкладали, то тепер нарешті настав час зробити рішучий крок – навіть ризик буде виправданий.
Близнята (22.05 – 21.06)
Події сьогоднішнього дня виявляться для вас по-справжньому доленосними: від того, що станеться сьогодні, багато в чому залежатиме ваше життя в майбутньому, тому потрібно уважно ставитись до кожного з них.
Рак (22.06 – 22.07)
Не варто жити минулим, хоч би яким привабливим воно вам здавалося — необхідно дивитися в майбутнє і підкоряти всі свої вчинки прагненню до нього, тоді все в житті складеться найкращим чином.
Лев (23.07 – 21.08)
У стосунках із люьми з вашого оточення не можна займати не властиву вам позицію кошеняти, що нашкодило, яке усіх перепрошує: впевненість у собі допоможе з успіхом вирішити всі питання.
Діва (22.08 – 23.09)
Головне цього дня – відмовитися від спогадів, які викликають не найприємніші відчуття: вони вже не мають над вами влади, тому не дозволяйте їм тягнути з вас енергію, необхідну для життя та роботи.
Терези (24.09 – 23.10)
День, коли не варто з ким-небудь сперечатися і тим більше що-небудь доводити: переконати протилежний бік у своїй правоті все одно не вдасться, а ось до серйозного конфлікту може призвести.
Скорпіон (24.10 – 22.11)
Відчуття дежавю, яке протягом дня опановуватимете вас неодноразово, дане для того, щоб на якийсь час повернутися в минуле і зробити важливі висновки зі скоєних колись помилок.
Стрілець (23.11 – 21.12)
Настав час для рутинних і монотонних справ, від яких верне вашу діяльну натуру, тому ви весь час відкладали їх на потім — сьогоднішній день виявиться сприятливим саме для таких занять.
Козоріг (22.12 – 20.01)
Якщо сьогодні вам буде необхідно ухвалити важливе рішення – як професійного, так і особистого плану, відведіть для цього другу половину дня – у цей час вам вдасться набути правильного настрою.
Водолій (21.01 – 18.02)
Навіть якщо ваша професія аж ніяк не пов’язана з творчістю, сьогодні визначальною якістю для вас стане креатив – за його допомогою ви зможете вирішити будь-яке завдання.
Риби (19.02 – 20.03)
День не призначений для рішучих дій та кардинальних змін: чим би ви не займалися, просуйтеся вперед, не поспішаючи, і обмірковуйте кожен свій крок – у такій поведінці запорука успіху.
Карти Таро дарують підтримку у складні дні.
Карти Таро з давніх-давен є популярним засобом для ворожіння. Для точного та правдивого ворожіння на картах Таро потрібно знати докладне значення цих карт. За допомогою карт Таро можна дізнатися найближче майбутнє, ситуацію або отримати відповідь на запитання тощо.
Що ж на нас усіх чекає 13 квітня 2022 року, у 49-й день війни.
У сьогоднішньому розкладі маємо дві карти Таро, яка належать до так званих молодших арканів Таро, що вказують на більш побутові речі та одну зі старших арканів, які з’являються у важливих ситуаціях, причому – у перевернутому положенні.
Розпочинає наш розклад карт Таро “Король кубків”, причому – у перевернутому положенні. Цю карту таро можна розцінювати як попередження про маніпуляції з боку оточення, які необхідно припиняти, навіть якщо ці дії вчиняються вашими близькими людьми з найкращих спонукань. А також як про можливість опинитися без підтримки у складних обставинах.
Ця карта радить розв’язувати проблеми, керуючись розумом і не покладаючись надто на почуття. Вони можуть підвести в найневідповідніший момент. Обережніше з висловлюваннями: вони також можуть зіграти злий жарт.
Перевернута карта також говорить про дволичність, лицемірство, марнотратство, шахрайство. Вона може означати сварки, розбіжності в думках, напруження психологічної атмосфери, зараз мрії та надії розбиваються вщент.
Наступна карта – “Дев’ятка кубків”, теж у перевернутій позиції. Зараз не час для почуттів. Ймовірно, ви емоційно та психологічно не готові відкрити комусь ваш внутрішній світ. Потрібно спочатку навести лад всередині своєї душі. Знайдіть впевненість у собі, від самооцінки та внутрішньої гармонії безпосередньо залежить те, як бачить оточення.
Будьте обережними, найближчим часом у вашому житті можуть статися глобальні втрати: сім’я, друзі, будинок тощо.
Завершує наш розклад “Повішений”, теж у перевернутій позиції. Карта вказує на гонитву за нездійсненною мрією. Іноді карта вказує на марність жертви або її фіктивність. Через війну результату немає. У перевернутому положенні “Повішений” відчуває велику кількість егоїзму та боягузтво. Езотерики вважають, що це – карта будь-яких брехливих пророків та вчителів. Тому слід бути обережними. Такі особистості люблять активно повчати всіх як жити, вимагати від них дотримання правил, але самі вони не можуть їх дотримуватися.
Сьогодні обіцянки та угоди будуть зірвані. Припиніть дурити себе, щоб відповідати чиїмось очікуванням. Саме час для того, щоб поставити все з ніг на голову і перевернути своє життя, але не варто витрачати час на марні проєкти.
Київ 12/04/2022 Ворота України
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає гарантування вкладів фізичних осіб в повному обсязі на час дії воєнного стану в Україні та протягом 3 місяців після його завершення. Про це повідомив у Telegram голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
“Сьогодні Президентом України підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX від 01.04.2022”, – повідомив Гетманцев.
Зі слів нардепа, законом передбачається вирішення проблеми реструктуризації боргових зобов’язань ФГВФО перед Міністерством фінансів України, а також підвищення гарантованої державою суми коштів за вкладами до 600 тис. грн.
Окрім того, закон передбачає, що АТ «Ощадбанк» стане учасником системи гарантування вкладів фізичних осіб з дня набрання ним чинності, а також запроваджує 100% гарантію повернення вкладів у разі ухвалення рішення про виведення банку з ринку протягом дії воєнного стану в Україні та трьох місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, вказав Геманцев.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім положень стосовно суми відшкодування коштів за вкладами обсягом не менше 600 тисяч гривень, які набирають чинності через три місяці з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Верховна Рада ухвалила гарантування 100% банківських вкладів на час війни 1 квітня.
Почалося відновлення населених пунктів у семи областях України, де повністю або частково припинені бойові дії. Про це повідомив на брифінгу заступник керівника Офісу Президента України Кирило Тимошенко.
За його словами, вже зібрано дані щодо руйнувань із цих регіонів. На території Житомирської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей розташовано понад 6 тис. населених пунктів. З них майже 1,5 тис. перебували під окупацією.
«У 38% населених пунктів уже активували роботу органів місцевого самоврядування та їхніх виконавчих органів», – зазначив заступник керівника Офісу Президента.
Усього, за його словами, розміновано 168 населених пунктів із тих, що перебували під окупацією.
Відкрито тимчасовий насипний міст у Романівці, що з’єднує Ірпінь, Бучу, Гостомель, Ворзель із Києвом. Роботи тривали п’ять днів і велися цілодобово, повідомив Кирило Тимошенко.
Частина Харківської області залишається окупованою, там тривають бої. Проте, як розповів заступник керівника Офісу Президента, на дорозі M-03 від Харкова до звільненого Чугуєва триває прибирання залишків знищеного окупантами цивільного транспорту та ворожої військової техніки. На трасі М-18 Мерефа – Лозова проводять ямковий ремонт. Цими дорогами пролягають евакуаційні маршрути з регіону.
Сумщина також активно відновлює інфраструктуру.
За словами Кирила Тимошенка, у Сумах комунальники, місцеві жителі та волонтери здійснюють санітарне очищення вулиць, вивозять сміття. У домівках мешканців двох районів Тростянця та села Люджа вже є світло. В Охтирці підключають житлові будинки до водопостачання.
На Чернігівщині розпочато влаштування тимчасових переправ біля сіл Смолин та Якубівка, зазначив він.
Крім того, заступник керівника Офісу Президента повідомив, що вже майже тиждень ведуться відновлювальні роботи на Житомирській трасі: її прибирають, розчищають від понівечених автівок і техніки, паралельно демонтують зруйнований міст поблизу Стоянки та споруджують тимчасову переправу. Будують і тимчасові переправи через річки Грезля та Ірша Коростенського району. Здійснюється розмінування села Веселівка.
На території Київської області, за інформацією Кирила Тимошенка, працює 128 штабів Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Тринадцять сіл і міст Херсонщини отримали гуманітарну допомогу. Роботу гуманітарних штабів розпочато на території 95 населених пунктів. Її організовують обласні військові адміністрації спільно з ДСНС.
Заступник керівника Офісу Президента зазначив, що також відновлюють критичну інфраструктуру у звільнених від російських військ регіонах: газове забезпечення, постачання електроенергії, водопостачання та водовідведення, послуги мобільного зв’язку та інтернету; поновлено роботу АЗС у понад 300 населених пунктах.
«Відновлюють роботу медичні заклади, аптеки, продовольчі крамниці, ЦНАПи, заклади середньої освіти, виші, банки, відділення Укрпошти. Опрацьовується й загальна кількість пошкоджених об’єктів у звільнених областях», – повідомив він.
Кирило Тимошенко нагадав, що з резервного фонду буде виділено перший мільярд гривень на відновлення. Кабінет Міністрів України вже ухвалив рішення надати кошти на ліквідацію наслідків воєнних дій: Київська область отримає 400 млн грн, Чернігівська область – 250 млн грн, Сумська область – 250 млн грн, Житомирська область – 100 млн грн.
«Поточні ремонтні роботи розпочато в багатьох населених пунктах, впродовж місяця-півтора розраховуємо їх завершити», – сказав заступник керівника Офісу Глави держави.
За його словами, на сьогодні через «Дію» зареєстровано 66 тис. заявок щодо пошкодженого або знищеного майна.
Кирило Тимошенко зазначив, що найближчим часом буде розпочато будівництво житла для тимчасово переміщених осіб.
«Щодня працюємо, щоб українці якомога швидше повернулися до своїх міст і звичного життя», – наголосив він.
Великдень вже скоро, і саме час почати збирати рецепти найсмачніших пасок.
Класичну сирну паску готують за допомогою рознімної чотирикутної форми у вигляді зрізаної піраміди. Можна використовувати й інші ємності, наприклад, глибокі миски, головне, щоб готовий виріб нагадував пагорб.
Вершкове масло розтерти з цукром, поступово додаючи по одному жовтку. Додати сир, збиту сметану, мигдаль, цедру і все перемішати.
Щоб паска вийшла повітряною, відтиснутий сир двічі протерти крізь сито або, у крайнім разі, збити за допомогою блендера.
Родзинки заздалегідь промити і замочити в гарячій воді, фруктовому сиропі або лікері.
Наповнити масою форми, застелені марлею, поставити під прес на холод мінімум на 12 годин.
Готувати таку святкову випічку нескладно, і потрібні для неї прості інгредієнти.
В кожному регіоні України знайдеться свій унікальний рецепт паски, адже як і борщ – це невід’ємна частина нашої культури та традицій. Сьогодні ми ділимося із вами дивовижною подільською паскою, яка виходить дуже ніжною, ароматною та дійсно великодньою.
1. Розтопіть вершкове масло та обережно змішайте із теплими вершками, додайте трохи просіяного борошна і ретельно перемішайте дерев’яною ложкою.
2. Розітріть дріжджі із сіллю.
3. Додайте дріжджі до вершкової маси і добре перемішайте. Тепер додайте одне яйце і знову перемішайте. У вас вийшла ніжна рідка опара, поставте її у тепле темне місце на 1 годину.
4. Відділіть у 8 яйцях білки від жовтків. Збийте жовтки у чистій та сухій мисці до появи білої піни і змішайте із опарою.
6. Додайте до суміші цукор та просіяне через сито борошно. Добре вимісіть тісто міксером та поставте у темне тепле місце підходити на дві години. Це може бути вимкнена духовка або шкафчик. У них також можна поставити чашку із гарячою водою.
7. Коли час мине і тісто підросло, знову його вимісіть і перекладіть у форми, які попередньо змастили олією та присипали сухарями (також можна присипати борошном).
8. Залиште тісто у формі ще трішки піднятись приблизно на 1-1,5 години.
9. Випікайте ваші паски у розігрітій до 180 градусів духовці протягом 30-40 хвилин. Готовність перевіряйте дерев’яною шпажкою.
Сирне тісто запікається довго, але все рівно така паска готується значно швидше, ніж із дріжджового тіста.
Якщо не хочете возитися із довгим приготуванням традиційної паски із здобного тіста, спробуйте цей рецепт сирної. Вам не потрібно буде очікувати піднімання тіста, адже тут прості не лише складники, але і сам спосіб приготування.
1. Сир перебийте у блендером. Можна ще додатково перетерти через сито.
2. Яйця збийте міксером і, продовжуючи збивати, з’єднуйте із сиром.
3. Посічіть мигдаль ножем та перемішайте із цукром, топленим маслом і ваніліном.
4. Змішайте мигдаль та сирну массу.
5. Викладіть усе до форми і запікайте у розігрітій до 150-180 градусів духовці 40-50 хвилин.
Натомість виїхали з країни 3,3 мільйона людей.
В Україну від початку повномасштабного вторгнення Росії повернулись 870 тисяч громадян. Натомість виїхали з країни 3,3 мільйона людей.
Про це речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко повідомив на брифінгу 12 квітня.
У перші дні війни в Україну повернулись приблизно 10 тисяч людей, більшість із них — чоловіки. Зараз щодня повертаються 25-30 тисяч людей: і жінки, і діти, і літні люди.
“З ким у нас була можливість спілкуватися, вони кажуть, що бачать, що ситуація особливо в західних областях безпечніша і вони не можуть далі залишатися за кордоном, а готові повернутися до країни та залишатись тут” — сказав речник.
За словами Демченка, зараз черг на в’їзд та виїзд з України немає. Є окремі пікові години, коли декілька десятків або сотень автівок очікують на перетин кордону.
За час повномасштабної війни траплялися і спроби втечі: прикордонники затримали 2,2 тисячі військовозобов’язаних чоловіків, які хотіли виїхати за кордон.
Нагадаємо, на час воєнного стану чоловікам 18-60 років заборонено виїжджати з України. Водночас є і винятки: наприклад, виїхати можуть чоловіки, які самі виховують дитину або дітей до 18 років.
Насильно евакуйованих жителів Маріуполя просять підписати документи про те, що їхнє місто обстріляли нібито українські війська.
Місяць тому російська влада віддала наказ про переселення майже 100 тис. українських біженців якомога далі від зони бойових дій на відстань 8,8 тис. кілометрів від їхніх домівок.
Журналісти ознайомилися з документами, в який йшлося про те, що “з огляду на ситуацію, що склалася” в Україні, РФ “схвалює розподіл” громадян по “суб’єктах Російської Федерації” і просить владу “забезпечити прийом” 95 739 осіб. Переселяти людей планували у віддалені регіони Росії, зокрема на Далекий Схід і за Полярне коло.
За інформацією видання, 11 398 українців розподілили до Сибіру, 7 218 відправили на Далекий Схід і 7 023 – на Північний Кавказ, включно з дуже мілітаризованими регіонами, такими як Чечня, Інгушетія та Дагестан.
В отриманому журналістами звіті також ішлося про те, що російська влада просила підписати жителів Маріуполя документи про те, що нібито українські війська обстріляли їхнє місто. Підписантам також повідомили, що вони не можуть повернутися до України, бо зіткнуться з “переслідуванням”.
Нагадаємо, радник голови МВС України Антон Геращенко повідомив, що російські окупанти могли примусово вивезти до РФ понад 45 тис. українців. Частина жителів Маріуполя, яким вдалось повернутися до України, розповідають, що їх тримали фактично в концтаборах.
В Національному банку України ввели нові обмеження на валютні операції.
Навіть під час дії воєнного стану, який діє від 24 лютого 2022 року у зв’язку з повномасштабною війною Росії проти України, українці мають право переводити за кордон іноземну валюту. Однак існують певні обмеження, про які розповіли в Національному банку.
Дозволено переводити за кордон з власної картки на картку фізичної особи щомісяця не більше 100 тисяч гривень (в еквіваленті). Це приблизно 3400 доларів.РЕКЛАМАPlay Video
Деякі валютні перекази можливо робити і без обмежень:
Якщо фізична особа переводить за кордон іноземну валюту для сприяння волонтерської діяльності, сума переказу може бути більшою – до 400 тисяч гривень (близько 13500 доларів). Водночас, ці кошти можуть переводитися лише для придбання певних товарів:
Кирило Шевченко, очільник Національного банку України, вказує на те, що наразі різниці між національним курсом та вартістю валюти на чорному ринку практично немає, хоча ще на початку війни все було по-іншому. Це може означати одне – ситуація скоро стабілізується. Незабаром Нацбанк може почати послаблювати або навіть повністю знімати обмеження. Проте це робитимуть поступово, щоб не зашкодити банкіській системі.
Російські окупанти продовжують бомбити мирні міста України.
В Україні вже півтора місяця триває війна, після того як 24 лютого президент РФ Володимир Путін у відеозверненні оголосив про “спеціальну військову операцію” щодо “захисту” Донбасу.
Від першого дня повномасштабного російського вторгнення українська армія активно відбиває атаки противника, завдаючи йому великих втрат.
Зазнаючи нищівних поразок на землі та в повітрі, окупанти бомблять мирні міста України ракетами. Снаряди влучають у житлові будинки, школи, дитячі садочки. Є вже багато жертв.
Окупанти остаточно вийшли з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Тривають запеклі бої під Харковом та в зоні ООС. Маріуполь тримається, проте продовжує перебувати в гуманітарній катастрофі. Нещодавно там була застосована хімічна зброя.
Попри все це, ЗСУ спільно з теробороною та НГУ активно “чистять” техніку та особовий склад росіян за всіма напрямками.
Цього дня будуть здійснені чергові гуманітарні коридори, аби евакуювати населення з міст, які найбільше обстрілюються ворогом.
Головна мета російських окупантів зараз – оточити ЗСУ у зоні Операції Об’єднаних сил.
За його словами, на Харків окупанти не підуть, бо їхня головна мета зараз – оточити українських військових у зоні ООС. Якщо вони досягнуть своєї мети, тоді можуть розвивати наступ на Дніпро, на річку Дніпро, на північ, на Київ.
“А Харків уже залишатися в оточенні, якщо вони досягнуть цього стратегічного успіху. Просто США більш деталізували напрямки основних зусиль збройних сил Російської Федерації. Я кажу про поетапне. Початок буде з оточення. Якщо вони оточать, то рахуйте, що вони мають успіх. Ми будемо змушені проривати кільцеве оточення, вони будуть розвивати наступ. Але те, що вони не зупиняться на адміністративному кордоні Донецької і Луганської областей – можна гарантувати”, – наголосив Олег Жданов.
Лінія військових зіткнень відсунута від Дніпропетровської області і тепер проходить територіями Херсонської.
Про це 12 квітня повідомив голова військової адміністрації Кривого Рогу Олександр Вілкул у ефірі телемарафону.
Вілкул також повідомив, що під контроль України повернулося понад 15 населених пунктів. Наразі спеціалісти відновлюють там інфраструктуру, насамперед лінії електропередач.
У селі Кандибіне Костянтинівської ТГ Миколаївської області російські вбивці із “другої армії світу” поселились у дуплі. Їх звідти програли українські захисники.
Про це в Facebook повідомив нардеп Ігор Негулевський.
“Рашисти зайняли позиції в селі, поки їх звідси не погнали наші військові. Тобто реально жили в дуплі. Їли тут, спали, все обгадили в прямому і переносному сенсі. Хоча, з огляду на те, що упирі не знають, що таке унітаз і бояться смарт-пилососів, для них дупло, мабуть, було п‘ятизірковим готелем”, – зауважив народний депутат.
У селі Шевченкове Броварського району на Київщині окупанти вбили шістьох осіб, тіла яких знайшли у підвалі.
Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.
Зазначається, що після визволення населеного пункту від загарбників правоохоронці оглядали територію села. В одному з приватних домоволодінь знайдено тіла шести громадян. Вони мали вогнепальні поранення.
Ситуація в районах Київської області станом на 12 квітня:
Ситуація стабільна. Всі об’єкти критичної інфраструктури на території громад району працюють у звичайному режимі. Магазини, аптеки, АЗС функціонують з урахуванням обмежень комендантського часу. Сили оборони – у підвищеній боєготовності.
Триває розчистка, розмінування населених пунктів, які були окуповані ворогом. Також продовжужться відновлення інфраструктури.
Щодня, відповідно до графіку, в населених пунктах проводяться роботи з відновлення електропостачання. Станом на сьогодні загальна кількість відновлень становить 78 100. Ще знеструмлено та залишилося відновити 6 690. Аналогічно ведуться роботи і з відновлення газопостачання.
Встановлена понтонна переправа через річку Здвиж біля села Катюжанка, завершується влаштування під’їздів з твердим покриттям. Завершене влаштування мостової переправи біля села Казаровичі. Розпочались підготовчі роботи по відновленню мостового переходу через річку Ірпінь біля села Демидів. Населенню надається допомога. Славутич має потребу в продуктах харчування та пальному.
У місті, який тимчасово контролюють російські окупанти, директори шкіл масово пишуть заяви на звільнення.
Про це повідомляє Бердянська міська рада у Telegram.
“Значна частина директорів шкіл та керівники відділу освіти написали заяву про звільнення з посад. Працювати за тих обставин, що склалися у місті, просто немає можливості”, – йдеться у повідомленні.
Про цю ситуацію поінформовано і обласну адміністрацію, і СБУ, Нацполіцію та особисто міністерку Ірину Верещук.
У місті також діє розпорядження обласної влади про вимушені канікули у школах. Запустити освітній процес навіть віддалено немає можливості.
У Сєвєродонецьку Луганської області російські окупанти знищили центр гуманітарної допомоги, який щоденно годував 300 людей.
Про це з посиланням на одного з організаторів мережі Миколу Надулічного повідомив голова Луганської ОДА Сергій Гайдай.
За його словами, створений волонтерами центр зазнав масованого обстрілу у понеділок, 11 квітня. У будівлю колишнього ДСК, де був гуманітарний центр, потрапило відразу вісім ворожих снарядів. Внаслідок обстрілу склад загорівся. У приміщенні зруйновано стіни. Обійшлося без жертв.
За словами Миколи Надулічного, центр годував до 300 людей щодня. Крім того, він забезпечував їжею та засобами гігієни прикутих до ліжка хворих людей. “Громадські активісти щодня формували набори для маломобільного населення й на автомобілі або, навіть, на велосипедах чи пішки, доправляли їх адресно”, – розповів він.
У місті загинуло вже понад 10 тисяч цивільних.
Про це в коментарі Associated Press заявив мер міста Вадим Бойченко
Кількість загиблих може перевищити 20 тисяч, бо тіла “встеляють вулиці”, а окупанти привезли з собою ще й кремаційне обладнання.
Маріуполь перебуває в блокаді з 1 березня. Понад 90% будівель там зруйновані. Зараз у місті залишаються приблизно 120 тисяч мирних жителів, які гостро потребують їжі, води, тепла та зв’язку.
Російські окупанти планують за сім днів зачистити свої звірства, які загарбники вчинили в українському місті.
Про це заявив мер міста Вадим Бойченко.
Як додав Бойченко, окупанти мають кілька цинічних планів щодо вбитих мирних людей у місті.
“І там далі у них два цинічних плани, кажуть, вже третій у них з’явився. Перший план – це захоронювати ці тіла в братських могилах. Другий план – вони підігнали мобільний крематорій, вони у вигляді фур стоять, там така труба, в яку вони складати планують і спалювати ці тіла, ховати свої цинічні злочини. І третій план, кажуть, в Харцизьку є великий крематорій, хочуть туди вивозити й там спалювати тіла”, – сказав Бойченко.
Тривають запеклі бої з російськими окупантами, але українські воїни надійно утримують позиції, а на деяких напрямках відтісняють ворога.
Про це повідомив секретар Запорізької міської ради Анатолій Куртєв.
За його словами,протягом останнього тижня Сили оборони Запорізького краю знищили 130 окупантів, а 23 поранили.
Крім того, окупанти залишилися без п’яти танків, 28 бойових броньованих машин, 41 автомобіля, трьох “Градів”, двох мінометів, трьох гаубиці, станції супутникового зв’язку, станції радіоелектронної боротьби та складу боєприпасів. Окрім того пошкоджено одну гаубицю та захоплено одну броньовану машину окупантів.
Під російський ракетний удар по аеропорту потрапили п’ятеро рятувальників. Усі вони перебувають в лікарнях міста з осколковими пораненнями. “Найважчу” пацієнтку, пресофіцерку ДСНС Євгенію Дудку, лікарям вдалося стабілізувати.
Про це 12 квітня повідомили в обласній військовій адміністрації.
“У найтяжчої пацієнтки множинні осколкові поранення, зокрема, й внутрішніх органів. Дівчину прооперували. Стан тяжкий, але стабільний”, – розповіли в ОВА.
У решти госпіталізованих стан середньої важкості. В одного рятувальника осколками заділо ноги, у другого – плече, у третього – стегно. Ще один постраждалий – із черепно-мозковою травмою.
Росіяни намагаються повністю ізолювати тимчасово окуповане місто у Запорізькій області.
Про це повідомили у пресслужбі Запорізької обласної військової адміністрації.
Ситуацію в місті називають складною. Зазначається, що окупанти намагаються закріпитися на його околицях, а також встановлюють в Енергодарі свою “владу”. Переважно вона складається зі зрадників та російських загарбників.
Загарбники Російської Федерації також розповсюджують у “своїх брехливих пабліках” неправдиву інформацію про те, що Збройні сили розбиті російськими військами.
Російські окупанти на кордоні з Сумською областю накопичують техніку для прориву вглиб України. Ми повинні бути готовими до будь-якого сценарію розвитку подій, навіть до застосування хімічної зброї.
Про це в ефірі телемарафону “Єдині новини” заявила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
“Техніку збирають. Вони дійсно накопичують довкола кордону техніку і шукають засоби для того, щоб зібрати особовий склад (у них з цим проблеми), попри те, що вони завжди говорили, що в них є мільйон осіб особового складу. Зараз у це вже складно повірити”, — каже Маляр.
Однак, за її словами, наразі не можна стверджувати, буде нанесений удар звідти чи ні, адже сьогодні російські війська працюють не стратегічно, а лише на коротку перспективу.
Маляр каже, що сьогодні також існує ризик застосування хімічної зброї з боку окупантів.
“Ризик страшних сценаріїв існує. Що таке страшних – це застосування хімічної зброї. Ризик того, що вони все ж таки ще раз намагатимуться пробити кордони і просуватися вглиб території — теж є. Всі ризики є на сьогодні, тому що триває війна”, — резюмувала Маляр.
У ніч проти вівторка, 12 квітня, російська армія завдала ракетного удару по Хмельницькій області.
Про це повідомив голова Хмельнцької обласної військової адміністрації Сергій Гамалій.
За його словами, у результаті удару була пожежа, яку вдалося загасити.
“Вночі ворог ракетним ударом атакував інфраструктурний об’єкт на території Хмельницької області. Пожежа ліквідована. Жертв немає”, – йдеться у повідомлені голови ОДА.
Український омбудсмен Людмила Денісова заявила про масове сексуальне насильство в місті на Київщині.
Під час окупації Бучі російські солдати тримали в одному з підвалів близько 25 жінок та дівчат віком від 14 до 24 років та регулярно ґвалтували. Дев’ять із них тепер вагітні.
“Російські солдати сказали їм, що ґвалтуватимуть їх так, що їм не захочеться мати сексуальні контакти з жодним чоловіком, щоб завадити їм мати українських дітей”, — сказала Денісова.
Видання також опублікувало відео з однією із мешканок передмість Києва, 50-річною Ганною. Вона розповіла, що її зґвалтував військовослужбовець із Чечні. За словами жінки, її чоловік намагався її захистити та був застрелений.
Ситуація в регіонах України станом на 12 квітня:
Скоро уже літо, багато випускників замислюються яку професію обрати. Які професії будуть популярними після війни.
Після закінчення війни найбільший попит, на думку експертів буде на фахівців з відбудови нашої країни, української економіки, на військових, психологів та лікарів.
Для того, щоб відбудувати зруйновану інфраструктуру України, житлові будинки, дороги, комунікації найбільше потрібні будуть різноманітні спеціалісти в будівельній сфері – будівельники, проєктувальники, архітектори, дизайнери. Вже зараз гостро потрібні такі робітничі спеціальності в будівництві як зварювальники, столяри, муляри, маляри, слюсарі, електрики, облицювальники. На сьогодні, наприклад, лідерами за рівнем запропонованої заробітної плати стали муляри та штукатури (30- 35 тис. грн заробітної плати). Надалі попит на спеціалістів в будівельній сфері зростатиме. Будівельники та архітектори змінять підхід до будівництва, до матеріалів та технологій побудови. Скоріш за все, будинки будуватимуть з облаштованими бомбосховищами та аварійними сходами.
Інженери будуть потрібні не лише у сфері будівництва та машинобудування. Після війни розвиватиметься оборонно-промисловий комплекс, тому потрібні будуть інженери для цієї галузі в першу чергу.
У березні найбільше вакансій було для водіїв, особливо потрібні були далекобійники. Після війни попит на професії, пов’язані з логістикою зростатиме. Потрібні будуть водії, логісти, оператори перевезень тощо.
Для забезпечення енергетичної безпеки та незалежності України після війни потрібні будуть спеціалісти у сфері енергетики – фахівці з альтернативної енергетики, розвитку енергетичної інфраструктури тощо.
Без професійних військових не може бути потужної армії. Тому потреба в професійних військових, офіцерському складі, перш за все, буде зростати. Для захисту правопорядку у післявоєнний період потрібні будуть також правоохоронці та працівники поліції.
Залишаться популярними на ринку праці професії менеджера з продажу, маркетолога і в першу чергу зі знанням будівельної сфери, логістики, енергетики. ІТ-сфера в Україні продовжить розвиватися і вимагатиме все більше програмістів у сфері безпеки та практично у всіх інших галузях економіки країни.
Попит на професії пов’язані як психічним, так і фізичним відновленням людей також зростатиме. Робота психологів, військових психологів, психотерапевтів під час війни, так і після її закінчення буде дуже важливою для мирних громадян та військових. І звичайно медиком, лікарем буде не менш престижним ніж військовим.
У лютому цього року цей показник становив 10,7%.
Споживча інфляція у березні 2022 року в річному вимірі прискорилася до 13,7% у порівнянні з 10,7% у лютому.
У місячному вимірі ціни зросли на 4,5%.
Про це повідомляє пресслужба Національного банку України.
У НБУ пояснюють, що зростання інфляції зумовлювалося порушенням ланцюгів постачання, нерівномірним попитом, збільшенням витрат бізнесу та фізичним знищенням активів підприємств через повномасштабний напад Росії на Україну.
Крім того, прискорення інфляції може пояснюватися ймовірним значним зростанням цін у частково захоплених областях через блокування російськими загарбниками постачання товарів.
Передусім стрімко зросли ціни на продукти харчування, фармацевтичні товари та пальне.
Темпи зростання цін на оброблені продовольчі товари збільшилися до 16,6%. Прискорилося подорожчання майже всіх товарів, що належать до цієї групи, зокрема молочної продукції, м’ясних, макаронних, кондитерських виробів і безалкогольних напоїв.
Зростання цін на непродовольчі товари також прискорилися, але в річному вимірі залишилися порівняно невисокими (3,6%) з огляду на фіксований курс гривні та переорієнтацію попиту громадян на першочергові товари.
Також через підвищення цін на пальне дорожчали транспортні послуги. Прискорилося також зростання цін на фармацевтичні товари, віднесені до державного моніторингу, алкогольні напої та тютюнові вироби.
Зростання цін на непродовольчі товари також прискорилися, але в річному вимірі залишилися порівняно невисокими (3,6%). Пришвидшилося зростання вартості товарів для дому, зокрема через обмежену роботу закладів торгівлі. Водночас ціни на одяг та взуття і надалі знижувалися.
Вчимося дослухатися до свого організму. Особливо, в умовах стресового життя.
“Ритм. Наразі може й головніше, ніж те що в тарілці. Це слово я повторюю як відповідь на 70% запитань: переїдання, відсутність апетиту, загострення захворювань. Всі ці індивідуальні внутрішні годинники контролюються одним головним годинником у тілі – супрахіазматічним ядром (SCN), що містить близько 20 тис. нервових клітин і отримує прямий сигнал від очей”, – пише авторка блогу про здоровий спосіб життя та їжу Spoon! Анастасія Голобородько.Утримати цей ритм – значна допомога тілу. Спробуйте наблизитись до нього.
Коли очі сприймають яскраве денне світло або темряву ночі, SCN вловлює цю інформацію, наказуючи клітинам діяти відповідним чином. Все геніальне просто.
Світло підтримує циркадний ритм у синхронізації з 24-годинним днем.
Крім реакцій у самих клітинах, хімічні речовини у мозку пристосовуються до циклів дня.
Свято Песах – це так званий єврейський Великдень, який святкується за особливим календарем. Перший місяць у євреїв називається Нісан і відповідає березню-квітню в григоріанському календарі. Песах – свято, яке святкують не один день, а цілий тиждень. А починається святкування на 14 добу місяця Нісан. Перший та останній день свята в Ізраїлі – вихідні. А в інших країнах єврейська діаспора має ще один додатковий вихідний – день після закінчення Песах.
В перекладі з івриту слово “песах” означає “пройшов”. В Біблії можна знайти опис періоду, коли євреї знаходилися у єгиптян в рабстві. Фараон відмовлявся відпустити їх на свободу, за що Господь його суворо покарав. Покарань було кілька, а одне з найвідоміших – смерть немовлят в кожній єгипетській родині, в тому числі і в родині самого фараона. Водночас діти євреїв не постраждали, тому що Бог “пройшов” позв їхні будинки. Фараон злякався, що покарання будуть продовжуватися, а тому відпустив євреїв. Саме ця подія і лягла в основу єврейського свята Песах.РЕКЛАМАPlay Video
Православний Великдень – свято на честь Воскресіння Ісуса Христа. Тобто, на перший погляд, воно не має нічого спільного з єврейським Песах. Однак, згідно з церковними переказами ці події сталися в один час. А тому в народі Песах часто називають “єврейським Великоднем”.
Песах 2022 року євреї всього світу будуть святкувати від 14 до 23 квітня.
Існують особливі традиції святкування цього великого свята для кожної єврейської родини. Увечері в перший день Песах за столом обов’язково збирається вся родина. Вечеря носить назву “седер” і до неї запрошуються всі нужденні, а також ті, хто не може зустріти свято зі своєю сім’єю з будь-яких причин. Є і перелік традиційних страв, які повинні бути на столі:
Кожна страва має свій символ. Марор – символізує біль народу євреїв в період рабства. Харосет – це глина, яку використовували іудеї для створення цегли. Зроа – як нагадування про жертвопринесення в храмах Єрусалиму. Крім символічних страв євреї також готують фаршировану рибу.
Коли єврейська сім’я сідає за стіл, спочатку випивають чотири келихи вина – вони символізують кількість обіцянок, які іудеї дали Богу. Потім наливають п’ятий келих, але його залишають недоторканим, адже він призначений пророку Еліяху. В цей час євреї читають молитви та благословення. В кінці вечері обов’язково з’їдається шматок маци.
На іудейське свято існує одна головна заборона – не можна вживати в їжу продукти які були приготовані на заквасці чи методом бродіння. Тобто не готують хліба, солодових напоїв, пива. Квасні страви навіть заборонено зберігати вдома під час святкування Песах. А тому напередодні, тобто 2022 року це 13 квітня, євреї все це викидають або роздають людям іншої віри.
Традиція не вживати в їжу страви на заквасці чи методом бродіння виникла ще в той час, коли євреї рятувалися від рабства. Тоді іудеї настільки поспішали, що залишили на столі тісто, з якого готували хліб. А тому в пустелі вони харчувалися лише прісною мацою.
В перший та останній день Песах заборонено займатися будь-якою роботою. А для вечері традиційно купують новий посуд.
В приміщенні зачиніть двері та вікна.
Центр протидії дезінформації при РНБО України повідомляє: в Луганській та Донецькій області ворог продовжує обстрілювати цистерни з азотною кислотою.
Азотна кислота – жовтого кольору, в результаті вибуху, хмара може світитися червоним, рожевим або бузковим кольором.
Міністерство закордонних справ України долучилося як партнер до ініціативи “Seeds For Ukraine”, яка допоможе забезпечити приватні господарства в Україні, що постраждали від російської агресії, необхідним для посівної насінням.
Російська агресія пошкодила ланцюги постачання в Україні, ускладнила постачання насіння до приватних господарств та вплинула на роботу фермерів, які тепер змушені працювати під загрозою у багатьох районах нашої держави. Агресивна війна РФ завдала шкоди не лише глобальній продовольчій безпеці та експортному постачанню сільськогосподарської продукції, але і поставила перед значними викликами місцеві громади в Україні.
«Насіння для України» закликає агрокомпанії, фермерські господарства, громади та бізнес надсилати насіння для підтримки домогосподарств в Україні.
Одними із перших солідарність з українським народом через підтримку ініціативи висловили громадяни та бізнес Канади.
«Після того, як Росія вторглася в Україну у лютому 2022 року, світ на власні очі побачив неймовірну стійкість українського народу. “Насіння для України” підтримує українські родини, постачаючи їм насіння з Канади та Нідерландів, яке допомагає виростити врожай та забезпечити себе. Це — маленький знак глибокої поваги Канади до українців» — Джулія Басс, старший торговий комісар посольства Канади в Україні.
Ініціатива започаткована у співпраці із Київською школою економіки, проєктом “Супровід урядових реформ в Україні” (SURGe), “Новою поштою” та компанією “Метод Бюро”.
Спільно з командою ініціативи “Сади Перемоги”, допомога від наших іноземних партнерів буде розподілятись безпосередньо між громадами, що постраждали від війни.
Команда проекту закликає громади, фермерів та агрокомпанії з країн ЄС, Британії та Канади надсилати допомогу у вигляді сертифікованого насіння для приватного використання.
Детальна інформація про ініціативу та способи допомоги доступна на сайті: https://seeds.kse.ua/
Шановні депутати Національної асамблеї!
Корейський народе!
Вдячний за цю можливість звернутися до вас від імені всієї України, яка вже 47-му добу протистоїть повномасштабному вторгненню Російської Федерації.
Росія напала на нас. Напала, користуючись своєю перевагою у військовій силі. Ця держава витратила десятиліття на підготовку до цієї війни. Десятиліття і колосальні ресурси. Фінансові – це сотні мільярдів доларів, отримані за експорт нафти, газу та спрямовані на виробництво й накопичення озброєння. А також і людські ресурси.
Вже близько 2 тисяч ракет випущено Росією по наших містах. Артилерійські снаряди просто неможливо порахувати.
Але найгірше все ж те, як Росія використовує людей для підготовки та ведення війни. Для мешканців самої Росії свідомо створюються такі умови, коли вони змушені жити в тотальній, безпросвітній бідності. Коли вони не можуть дозволити собі навіть найпростіші речі – нормальну їжу, звичайну побутову техніку, нормальну освіту. Коли в них немає протягом усього життя навіть базових гарантій прав людини. І коли служба в армії для багатьох із них стає єдиним, так би мовити, соціальним ліфтом. Можливістю отримати хоча б щось у житті. Хоча б якось спробувати забезпечити себе.
Потрапивши на війну та зайшовши на територію сусідньої держави, десятки тисяч російських військових були просто шоковані нормальністю життя. Вони шоковані містами й селами, у яких люди не бідували. Шоковані побутовою технікою в будинках. Шоковані тим, що людям вистачає нормальної їжі. Значна кількість окупантів просто не бачила такого у своєму житті.
Майже одразу російські війська на території України – у тих районах, куди вони змогли вдертися, – зайнялися мародерством. Вони намагалися вивезти додому в Росію все, що становить будь-яку цінність, – від пральних машин до комп’ютерів, від автозапчастин до одягу. Вони просто набивали цим бронетранспортери, вантажівки, крали машини й намагалися вивезти награбоване.
Ви знаєте, були випадки, коли російські солдати діставали зі своїх бронежилетів захисні пластини, щоб сховати у бронежилетах вкрадені ноутбуки й планшети. У це неможливо повірити: коли людина настільки бідна від народження, що вважає, ніби ноутбук цінніший за її власне життя на війні. Але саме це ми побачили на своїй землі, коли вдерлася російська армія.
Це зіткнення двох різних світів. Світу звичайних людей, які просто жили мирним життям, просто прагнули гармонії для себе і своїх дітей, думали про майбутнє. Та світу людей, спеціально принижених своєю державою протягом десятиліть, спеціально загнаних у бідність та безправʼя, щоб їхня влада могла послати їх на будь-які авантюри. На будь-яку війну проти сусідів.
І це війна Росії не просто на підкорення України. Це тільки перший крок. Спочатку Росія хоче знищити нашу незалежність, нашу державу, пошматувати її. Хоче знищити все, що робить нас українцями, робить нас окремою нацією. А потім піти далі у Європу, далі в Азію.
На окупованій українській території російські військові цілеспрямовано шукали вчителів, будь-яких людей, пов’язаних з армією та функціонуванням держави, активістів, журналістів. Усіх, хто виховував і захищав національну ідею. Таких людей викрадали. Таких людей убивали. Свідомо. Це був наказ, це була тактика.
Але Росія тільки почала з України. Наступні кроки їхнього плану – це знищення інших держав. Намагання підкорити ще інші сусідні народи. Росія хоче домінувати. І вважає, що може зробити це тільки в один спосіб: кинути свою армію, виховану в тотальній безправності, на те, щоб знищити все, що дає змогу жити іншим народам.
Ракетними й авіаційними ударами по нашій території Росія знищила вже сотні інфраструктурних об’єктів, які забезпечували нормальне економічне та соціальне життя в Україні. Російські ракети та авіація руйнують нафтобази, руйнують склади з продуктами, аеропорти, вокзали, виробничі підприємства, університети. Одних тільки освітніх об’єктів знищено вже 938. Лікарень – майже 300. Це свідома тактика російських військ, а не щось випадкове.
Вони цілеспрямовано руйнують житлові квартали й цілі міста. З артилерії, мінометів, танків. Не одне місто, не два, не три. Це десятки міст, які російські військові намагалися просто стерти з лиця землі. Чорні руїни замість багатоповерхівок. Груди каміння та бетонних уламків замість того, що було звичайними мирними містами.
Кількість загиблих ми досі не можемо встановити. Від півночі до півдня країни – в усіх районах, куди досягали російські снаряди, досягали бомби, досі триває розбір завалів.
На частині нашої території ще тривають активні бойові дії. Росія готує новий наступ, сподіваючись все ж таки зламати наш національний опір. Окупанти сконцентрували десятки тисяч солдатів та колосальну кількість техніки, щоб спробувати завдати нових ударів.
Найгірша ситуація – у Маріуполі, у нашому південному портовому місті, яке заблоковане російськими військами з 1 березня. Це було півмільйонне місто. Півмільйона людей. Окупанти заблокували його й не дозволяли навіть завозити туди їжу й воду. Намагалися захопити його найбільш жорстоким способом – просто знищити все, що є в місті.
Маріуполь зруйнований. Там десятки тисяч загиблих. Але навіть попри це росіяни не зупиняють наступальну операцію. Вони хочуть зробити так, щоб Маріуполь був показово знищеним містом.
Таке можна було побачити у ХХ столітті. І ви це пам’ятаєте. Ви знаєте, що таке захищати свою землю. Пам’ятаєте, коли в 1950-х роках до вас прийшла навала тих, хто хотів знищити вашу свободу.
Вони руйнували, вони вбивали. Що б вони залишили від вашої самобутності, якби їм вдалося? Це страшне питання. Але ви вистояли, світ вам допоміг. Зараз ми прагнемо того ж.
Немає й не може бути надії, що Росія просто сама собою зупиниться. Немає й не може бути надії, що розум переможе і російське керівництво просто відмовиться від продовження цієї війни. Росію можна тільки змусити це зробити. Можна тільки змусити шукати мир. Змусити перестати знущатися з людей. Змусити поважати незалежне життя сусідніх народів. Змусити залишити територію України.
Наша антивоєнна коаліція, сформована після початку цього жорстокого вторгнення Росії, вже застосувала проти неї безпрецедентні санкції. Але цих санкцій недостатньо. Росія ще не відчуває, що повинна зупинитися. Це означає, що потрібно зробити ще значно більше. І не тільки на державному рівні.
Потрібно повністю розірвати зв’язки російських банків зі світовою фінансовою системою. Потрібно обмежити російський експорт енергоресурсів, передусім нафти. Але також потрібно, щоб світові компанії перестали бути спонсорами цієї варварської держави, яка вважає, що має право руйнувати життя народів. Яка вважає, що має право сіяти по світу бідність, безправʼя та смерть.
Що більше компаній припинять торгувати з Росією, працювати на території Росії, платити податки російській державі, то швидше розум переможе. Росії доведеться полишити войовничість і шукати компромісів зі світом. Бо дійшло вже до того, що Росія відверто шантажує світ ядерною та хімічною зброєю!
Але, працюючи стратегічно, потрібно захищати людей тут і зараз. Захищати тих, кому російська армія загрожує безпосередньо.
47 днів ми захищаємося фактично від усієї російської армії – від найбільш боєздатних її частин. Наші Збройні Сили борються героїчно, дуже мудро, раціонально використовуючи наявні ресурси та озброєння. Ми отримуємо допомогу від різних країн світу. І я щиро вдячний і вашій державі, щиро вдячний вашому народу за надану підтримку.
Але ми потребуємо значно більшого. Щоб вижити в цій війні проти настільки підготовленого супротивника, як Російська Федерація. Проти держави, яка не рахує вбитих і має незліченні запаси військової техніки ще з часів Радянського Союзу…
Ми потребуємо систем протиповітряної оборони, літаків, танків та іншої бронетехніки, артилерійських систем і боєприпасів. І у вас є те, що може бути незамінним для нас. У вас це є. Броньовані машини, протиповітряна, протитанкова, протикорабельна зброя. Коли стоїть питання про виживання у війні, спрямованій на повне підкорення народу, потрібно давати принципові відповіді. Звичайні правила постачання зброї потрібно переглядати й діяти швидко. Потрібно допомагати.
Надати необхідну зброю Україні – означає не тільки врятувати життя наших людей, не тільки дати нам можливість деблокувати наші міста, зокрема наш багатостраждальний Маріуполь, а й врятувати інші держави, інші регіони від подальшого розгортання російської агресії.
Кожна нація має право на самостійне життя. Кожне місто має право на повну безпеку. Кожна людина має право на свободу й на пошук власного щастя. Люди не повинні бути знаряддями якихось режимів, якихось диктаторів. Люди мають право просто жити. Ось за що ми боремось. Ось що ми просимо захищати разом із нами. І ось що ми будемо відновлювати – сподіваюся, разом із вами й з усім світом – після цієї війни.
Сьогодні у цьому зверненні я чотири рази згадував наш Маріуполь. Наше місто, яке переживає найчорніший час у своїй історії. Наше місто, яке російські війська просто знищують.
Я прошу вас подивитися зараз одне відео. Матеріал, знятий журналістом, який витримав тижні російської блокади в Маріуполі. Я прошу вас на власні очі побачити те, що українці бачать уже 47 днів. Ми просимо допомоги, щоб це зупинити. Щоб міста України та інших держав більше ніколи не бачили такого зла. Щоб до них більше ніколи не могла прийти Росія.
Прошу, подивіться це відео.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з експертною групою, що опрацьовує питання створення спеціального механізму судового розгляду та досудового розслідування всіх воєнних злочинів, які скоюють російські агресори на території України.
До складу цієї групи входять: керівник Офісу Президента, його заступники, профільні міністри та голови парламентських комітетів, Генеральний прокурор України, Голова Верховного Суду, голови касаційних судів.
Заступник керівника Офісу Президента Андрій Смирнов на початку наради доповів про готовність Офісу Глави держави спільно з профільними міністерствами презентувати модель створення спеціальних міжнародних інструментів судового розгляду злочинів агресії Росії проти України, а також механізму отримання компенсацій для постраждалих громадян. Ці моделі готові для подальшого обговорення з міжнародними партнерами України.
Під час зустрічі присутні обговорили питання започаткування спеціального міжнародного військового трибуналу, який зміг би дати юридичну оцінку доказам агресії Росії проти України, що є очевидними. Було наголошено, що створення такого механізму жодним чином не перешкоджає юрисдикції Міжнародного кримінального суду, від якого Україна чекає рішень щодо злочинів геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
Також ішлося про створення спеціального механізму у формі арбітражу щодо компенсацій за збитки, яких завдала Україні агресія Росії.
Україна на переговорах із Російською Федерацією робитиме все, щоб припинити війну з урахуванням своїх національних інтересів та отримати надійні міжнародні гарантії щодо недопущення подібних війн у майбутньому. Про це заявив радник керівника Офісу Президента України Михайло Подоляк в інтерв’ю ведучому телеканалу «Україна 24» Тиграну Мартиросяну.
«Є Стамбульське комюніке, у якому чітко прописана позиція України. Вона незмінна. Ми хочемо отримати формульне рішення: і можливості припинення війни, і недопущення подібних війн у майбутньому. Тому що сьогоднішня ситуація показала, що Україна залишилася наодинці з експансіоністською імперією, яка вкладає дуже багато грошей саме у воєнні технології. І якщо вона залишиться більш-менш у тому вигляді, в якому є, то через рік, через два вона знову полізе на чиюсь територію», – зазначив Михайло Подоляк.
За його словами, навіть тоді, коли агресор продовжує атакувати українські міста, треба вести переговори, адже наша держава має залучити всі інструменти для припинення війни на своїх умовах і з найменшими втратами серед цивільного населення.
Водночас Михайло Подоляк укотре наголосив, що для України непорушними залишаються питання, які стосуються територіальної цілісності й суверенітету.
Радник керівника Офісу Президента зауважив, що мета України – це не двосторонній мирний договір із Росією, яка його не виконуватиме, а багатосторонні гарантії безпеки, що унеможливлять повторення подібної війни проти нашої держави.
«Ми хочемо мати конкретну формулу, що за столом переговорів сидить Україна, сидить країна-агресор – Російська Федерація, а поруч з Україною – країни, які гарантуватимуть взяті на себе Росією зобов’язання про ненапад перед Україною та цими країнами-гарантами», – пояснив він.
Михайло Подоляк зазначив, що через запроваджені міжнародні санкції в Росії вже наростають негативні, протестні настрої, і саме тому російська влада змушена йти на переговори, щоб зафіксувати певну поточну позицію. Але що сильніше вона затягуватиме процес, то більшою буде ціна для неї.
За його словами, Росія зараз концентрується на східному напрямку – Харківському, Донецькому, Луганському, щоб довести світові, що вона все ж таки вміє воювати.
«Тому що сьогодні, на 47-му дні війни, вона довела світу, що воювати вона не вміє – вона вміє лише різати», – переконаний Михайло Подоляк.
Він відзначив, що українська армія готова дати бій окупантам.
«Чи ми, чи вони мають здобути вагому перевагу на полі бою. Тільки після цього наші позиції в переговорній групі будуть суттєво посилені і, звичайно, ми отримаємо те, що потрібно Україні. Переговорна група точно не буде працювати всупереч тому, що відбуватиметься на полях битви. І точно не проти того, як бачить всю ситуацію Президент Зеленський, а він бачить її набагато рельєфніше», – сказав радник керівника Офісу Глави держави.
З огляду на це, як зазначив Михайло Подоляк, найближчими тижнями варто чекати, як розгортатиметься ситуація на сході України.
«І якщо в нас вийде вкотре довести там, що російська армія – це рудимент, безкорисний інститут, тоді ми отримаємо чудову можливість довести, що Росія як держава має припинити диктувати якісь умови у світі», – наголосив радник керівника Офісу Президента.
Після того як Європа та світ побачили страшні злочини, які скоїли російські війська проти мирних мешканців населених пунктів на Київщині та на Донеччині, вони почали більш рішуче надавати Україні допомогу для відбиття збройної агресії Росії. Про це сказав радник керівника Офісу Президента України Михайло Подоляк в інтерв’ю ведучому телеканалу «Україна 24» Тиграну Мартиросяну.
«Емоційна складова, на мою думку, вже почала працювати. Дуже сильно працювати. Особливо після Бучі, Краматорська тощо. Якщо на початку європейські країни сприймали війну саме як війну армій – вони говорили, що, звичайно, ми чимось допоможемо, бо Росія значно більша за Україну, – то після цього емоційного надриву, який відбувся в Київській області і потім у Краматорську, коли умисно бомбардували людей, які готувалися до евакуації, – він посуне Європу до ще більш радикальних дій щодо Росії», – сказав Михайло Подоляк.
Радник керівника Офісу Глави держави зазначив, що задовго до вторгнення РФ в Україну Європа намагалася вдати, що не помічає загроз, та зберегти свій звичний устрій життя.
Але віроломне, нічим не спровоковане вторгнення Росії в Україну змусило всі країни переглянути свої позиції: хтось проявив лідерство, а дехто так і залишився в тіні.
Михайло Подоляк зауважив, що, на жаль, навіть сьогодні в деяких країнах Європи є проросійські настрої, але РФ за морально-етичними ознаками вже ніколи не буде цивілізованою державою.
«Ви маєте прийняти це, ви маєте мінімізувати з нею контакти на будь-яких рівнях», – закликав світ Михайло Подоляк.
За його словами, якщо Україна не зупинить Росію зараз, то російська експансія розповзатиметься світом.
«Росія, яка порушує глобальні правила, продовжить інвестувати кошти у всілякі терористичні організації, і під загрозою буде вся європейська безпека. Бо всі зрозуміють, що можна творити свавілля й воювати, порушуючи правила та звичаї війни – ґвалтувати людей, спалювати їх, робити відеозаписи цього й показувати по ТБ, вихвалятися цим. Ось що буде відбуватися», – наголосив він.
Тому, на переконання радника керівника Офісу Президента, європейці мають ухвалити для себе рішення – втратити сьогодні 1,5% ВВП, трохи більше платити за комунальні послуги й трохи знизити рівень життя, але зупинити орду й повернути у європейську безпеку принцип передбачуваності.
Водночас Михайло Подоляк акцентував: Україна не закликає Європу посилати своїх солдатів воювати поруч із українцями та вже не просить закрити небо, а закликає дати техніку, важку артилерію, засоби ППО.
«Дайте нам це, а далі ми, українці, самі з цим усім розберемося. Зокрема з росіянами. І захистимо Європу зрештою. А потім уже порахуємо, хто й що кому винен і чому ми заплатили за це стількома життями наших громадян», – сказав він і подякував тим, хто вже стоїть на правильній, проукраїнській позиції.
Радник керівника Офісу Президента переконаний: війна показала, що Україна – держава з міцним лідерським духом.
«У центрі Європи з’явилася країна зі справді потужним лідерським духом, у якої є просунутий у вольових якостях Президент, який бере на себе більш глобальну відповідальність, який пропонує світу переглянути формули безпеки», – зазначив Михайло Подоляк і додав, що ще вчора багато хто вважав, що Україна – це провінційна країна зі слабкою економікою.
Також, за його словами, показали, що здатні тримати удар, Головнокомандувач ЗСУ, керівник Офісу Глави держави, Прем’єр-міністр, Голова Верховної Ради, міністри.
На переконання радника керівника Офісу Президента, у Європі та світі почали визнавати міць України й розмовляти з нами нарівні – як із країною, яка довела силу свого духу. Як приклад він назвав візит Прем’єр-міністра Великої Британії до Києва, який мав продемонструвати солідарність двох народів. Своїми діями Борис Джонсон показав – можна бути сміливим політиком.
«Це символ того, що в принципі Україна не програє, бо до тих, хто потенційно програє, ніхто не приїжджає. І приклад Росії це доводить», – сказав Михайло Подоляк.
Він також констатував: багато лідерів уже зараз відвідують нашу державу з візитами, таким чином висловлюючи солідарність з Україною та демонструючи віру в її перемогу, розуміння, наскільки прогнилою є сучасна РФ і що для них це неприпустимо.
Також усі вони надають практичну допомогу. У цьому питанні Велика Британія посідає позицію лідера – у модерації процесів та інтенсифікації надання допомоги, об’єднанні всіх програм.
«Мені здається, що будь-який візит нині – а їх зараз багато, – підкреслює те, що Україна стала символом свободи, центром вільної Європи, та що тут зараз зосереджена боротьба добра і зла, цінностей свободи й цінностей тоталітарного режиму, хоч як пафосно це звучить. Тому всі, хто сюди приїжджає, таким чином висловлюють солідарність не просто з Україною, а з тим, що для них справді важливі цінності свободи, демократії, вибору, конкуренції», – резюмував радник керівника Офісу Президента.
Україна зможе відбити збройну агресію Російської Федерації, якщо нам якнайшвидше нададуть необхідне озброєння. На цьому наголосив керівник Офісу Президента Андрій Єрмак в інтерв’ю програмі 60 Minutes на телеканалі CBS.
За його словами, найперше Україна потребує важкого озброєння, зокрема артилерії.
«По-друге, нам треба танки, військові літаки. Нам потрібне все можливе озброєння, яке допоможе закрити українське небо», – розповів Андрій Єрмак.
Керівник Офісу Глави держави зауважив, що в нього відбувається глибокий і детальний діалог з американською стороною, і наголосив, що Президент США Джозеф Байден «зробив для України більше, ніж усі інші».
«Але коли ти у війні – ми відкрито про це говоримо – нам потрібно більше. І навіть цього недостатньо – ми всього потребуємо якомога швидше. Якщо ми матимемо це вчасно, то ми виграємо», – сказав Андрій Єрмак.
Шановна пані Спікер, пані Вікторіє! Я пам’ятаю ваш приїзд до Києва – один із перших після початку цієї війни.Шановний пане Президенте, друже Гітанасе! Ти неодноразово був в Україні, ми з тобою дуже багато зробили разом. Впевнений, зробимо ще більше!Шановна пані Прем’єр-міністр, пані Інгрідо. Я вдячний вам за вчорашній візит.Дорогий литовський народе!
Вдячний за можливість звернутися до вас сьогодні від імені всього українського народу, який завжди буде пам’ятати вашу щирість і готовність підтримати саме в найтяжчий час для нашої держави.
Ви були серед перших, хто прийшов на допомогу Україні. І залишаєтеся серед тих, хто дбає про мир і безпеку Європи найбільше.Розпочата Росією повномасштабна війна проти України поставила перед Європою стратегічне питання: а чи живі ще досі цінності, покладені в основу об’єднання народів на Європейському континенті після Другої світової війни?
Чи цінності вже відіграли своє і можуть стати хіба що експонатами в музеях для туристів? Просто частиною історичної спадщини Європи десь у залах старовинних палаців, а не тим, що визначає реальне життя.
На жаль, поки немає спільної для всіх європейців відповіді на це запитання.
Але саме від цього залежить майбутнє Європи. Від того, чи буде спільна відповідь.
У звільнених від окупантів районах України триває робота з фіксації та розслідування воєнних злочинів, скоєних Російською Федерацією.
Майже щодня знаходять нові масові поховання вбитих. Збирають свідчення.
Тисячі й тисячі жертв. Сотні випадків жорстоких катувань. Трупи людей досі знаходять у каналізаційних люках і підвалах. Зв’язані, понівечені тіла.
Є села – колись достатньо великі, – які залишилися майже без мешканців.
Сотні дітей – сироти. Тобто як мінімум сотні дітей, бо ми ще не знаємо точної кількості жертв.
Зафіксовані сотні випадків зґвалтувань, зокрема неповнолітніх дівчат, зовсім маленьких дітей… І навіть немовляти! Про це просто страшно зараз говорити.
Але це правда, але це було.
Встановлена навіть ця особа, цей російський вояка Бичков із Пскова. Десантник чи спецпризначенець, який відправляв товаришам це відео. Відео того, що він робить з немовлям. Як він знущається з немовляти!
Ось такий російський військовий. «Захисник» дітей. Ось така «спецоперація», яку спланували в Москві. Ось така історія боротьби за «русский мир». Ось із таким тепер буде асоціюватися російська армія, російські десантники. З Пскова.
Зґвалтування немовляти…
Російські пропагандисти, мабуть, уже почали це виправдовувати. Мабуть, скажуть, як завжди, що цього не було, а якщо було, то це був «захист російськомовних». І цей злочин, як і кожен такий злочин, залишиться відповідальністю зокрема й пропагандистів.
Зокрема тих, хто виховує таких десантників. З Пскова.
І зокрема тих у Європі, хто ще досі не вимикає російську пропаганду з телемереж.
І мені цікаво: а як зараз міністр оборони Російської Федерації та інші автори цієї «спецоперації» оцінюють ось такі її результати?
Після навіть ось таких злочинів.
Після навіть ось такого «подвигу» російського солдата Бичкова?
Може, російський міністр оборони запросить таких псковських десантників для захисту своїх дітей та онуків до себе додому? Чи не захоче цього шановний пан міністр? Впевнений, побоїться.
Повсюди в Україні, де побували окупанти, тепер уздовж доріг, у дворах, у скверах, на городах – всюди поховання людей, чиї тіла не змогли відвезти на кладовища.
І це все – за період у кілька тижнів російської окупації. Десь – місяць. У районах навколо нашої столиці, у Чернігівській та Сумській областях, на півночі нашої держави.
Увесь світ запамʼятав назву міста Бучі. Але це просто один символ злочинів російських військових.
Можна взяти будь-яке інше місто з тих, де вони змогли на певний час закріпитися, будь-яке село… Окупанти робили там те ж саме, що і в Бучі.
А що ж тоді на сході нашої країни, де російські війська ще досі залишаються? Що тоді на півдні? А що – ми навіть не можемо уявити – в Маріуполі та Волновасі, які майже знищені російською армією? Очевидно, що там ще страшніше.
Російські офіційні особи та державні пропагандисти заперечують злочини, скоєні їхньою армією. Вони кажуть, що це інсценування.
Вони брешуть у відповідь навіть на очевидні факти, які переконують всіх у світі.
Втім, нічого дивного. Вони завжди так робили. Але все ж вони змінили тактику щодо районів, де російські військові ще є.
Там уже не залишають трупи на вулицях. Там вивозять їх і, ймовірно, спалюють.
Там проводять масову депортацію людей із захоплених районів. Вивезли вже сотні тисяч людей. Їх поміщають у спеціальні фільтраційні табори. У них забирають документи. Їх допитують, принижують. Скількох вбивають – невідомо.
Багатьох депортованих розподіляють по регіонах Росії та забороняють виїжджати звідти.
Очевидно, що все це – намагання позбутися свідків російських воєнних злочинів в Україні.
Чи можливо, що російські військові робили й роблять це без наказів вищого командування? Неможливо. Чи можливо, що російське політичне керівництво не усвідомлює, до яких наслідків можуть призвести такі накази? Неможливо.
Але це відбувається на нашій українській землі. Чому?
Відповідь – дуже цинічна. Вони впевнені в безкарності. Впевнені, що зможуть зробити так, що світ їм це забуде. Що Європа їм це забуде, або від претензій Європи можна буде просто відмахнутися. У них проста, звичайна логіка. Мовляв, усім треба торгувати.
Всім потрібна нафта. Всім потрібен газ. Всі захочуть користуватися російською територією для транзиту своїх товарів. Усі захочуть користуватися російським ринком, великим ринком. Саме так думають у Москві.
Звісно, якби всі у Європі були такими ж принциповими й так само поважали б цінності Європи, як ви у Литві (і ми пишаємось вами), то я впевнений, що російське керівництво точно не могло б сподіватися, що їм усе зійде з рук. Можливо, і війни цієї не було б. Рішення про її початок не наважилися би ухвалити.
Але що є, що ми бачимо?
Євросоюз обговорює вже шостий – я наголошую – шостий пакет санкцій проти Росії за війну, небачену з часів Другої світової, а досі невідомо, чи опиниться під санкціями нафта.
Навіть після побачених масових убивств у Бучі та інших містах, навіть знаючи про депортації людей, навіть спостерігаючи за свідомим руйнуванням мирних міст російськими ракетами й авіабомбами, деякі країни ЄС ніяк не можуть визначитися, коли ж вони хоча б суттєво обмежать купівлю російських енергоносіїв.
Сотні європейських компаній і банків не тільки досі не відмовилися працювати на російському ринку, а й демонструють відверту зневагу у відповідь на вимоги перестати фінансувати через свої податки, через свої акцизи воєнну машину Росії.
І це все відбувається саме зараз, коли кров ще свіжа. Про що це свідчить?
Якщо тільки для шостого санкційного пакету почали серйозно обговорювати нафту, значить, світ не усвідомлює, до якої війни готувалася Росія. Якщо й досі немає чіткої визначеності щодо російського газу, значить, не може бути і впевненості, що у Європи є спільна воля, щоб припинити російські воєнні злочини, щоб примусити Росію до миру.
Якщо є великі європейські компанії та великі європейські банки, які навіть у розпал бойових дій в Україні не вважають за потрібне вийти з російського ринку, то це означає, що всі інші компанії сприйматимуть це як сигнал: перечекайте, перечекайте трішки, а потім можна буде працювати, як зазвичай, навіть якщо нічого суттєво й не зміниться в поведінці Росії.
Пані та панове!Дорогий литовський народе!
Я вдячний вам за першість. За те, що ви першими відмовилися від російських енергоносіїв зараз, коли це справді потрібно. Я вдячний тобі, Гітанасе, за важливе рішення. За те, що ти першим передав нам реальну допомогу, передав нам зброю. «Стінгери» та інше.
Це був історичний прояв лідерства. Адже литовський народ як ніхто інший розуміє, як окупанти можуть зруйнувати свободу та якою ціною потім відбудовується незалежність, що вам взірцево вдалося.
Саме такого лідерства зараз потребує весь континент. Щоб справді врятувати й утвердити спільні цінності, безперечно важливі для Європи. Щоб довести, що спільні цінності свободи, прав людини, поваги до державних кордонів, недопущення загарбницької війни насправді живі, що це не щось застаріле й гідне хіба що музею.
Коли на континенті думали передусім про егоїстичні інтереси, а не про те, що всіх має обʼєднувати, це завжди призводило до страшних часів для Європи в цілому. Розбрат, спалахи реваншизму, війни – це точно не те, що потрібно європейцям у ХХІ столітті. Але це те, що намагається повернути Росія. Російська держава повинна відповідати за цю війну. Російські посадовці та військові командири, усі винні у воєнних злочинах повинні відповідати за скоєне ними. Всі організатори та виконавці депортації повинні відповідати. Росія має бути позбавлена будь-якої можливості тероризувати сусідів.
Це ж не тільки про нас, це ж не тільки про Україну! Для всіх очевидні справжні російські плани. Україна – це тільки початок. Далі, не дай Боже, але далі – ваша держава, інші балтійські держави, Молдова, Грузія, Польща, держави Центральної Азії. Вже лунають погрози з Москви проти Фінляндії та Швеції.
Як Європа зможе зупинити подальшу експансію Росії, якщо поки не здатна зупинити навіть те, що відбувається зараз у нас в Україні?
Хоча я знаю, що Литва вже робить усе на сто відсотків, щоб захистити цінності Європи, свободу й безпеку для європейців, але важливо, що всій Європі потрібно працювати на сто відсотків.
Треба робити все можливе, щоб саме зараз відповідь Європи на російську агресію була по-справжньому сильною, по-справжньому консолідованою.
Не можна чекати розробки ще сьомого чи восьмого, чи дев’ятого, десятого, двадцятого пакету санкцій проти Росії, щоб ухвалити по-справжньому потужні рішення. А зробити вже зараз усе необхідне – у шостому санкційному пакеті. Євросоюз може це зробити. І повинен. Обов’язково включити туди нафту. Обов’язково санкціонувати російські банки – але всі, не частину. Не треба демонстрацій.
Мають бути нарешті визначені конкретні терміни для кожної держави Євросоюзу, щоб реально відмовитись або принаймні суттєво обмежити споживання російського газу, нафти тощо.
Тільки так російське керівництво прийде до думки, що реальний мир шукати потрібно. Що війна – це катастрофа передусім для них.
Ми з вами на двосторонньому рівні досягли вже дуже багато всього: справжнього розуміння, справжніх союзницьких відносин, які базуються не просто на інтересах, а на цінностях і на нашому спільному історичному шляху.
Ми будемо тільки посилювати нашу співпрацю в оригінальному форматі Люблінського трикутника. Це обов’язково стане основою для нової безпекової конфігурації в Балто-Чорноморському регіоні.
Також Україна вдячна всім нашим друзям у Євросоюзі за початок прискореної процедури здобуття нашою державою статусу кандидата на вступ до ЄС. Особливо ми вдячні Литовській Республіці.
Успішно завершити процедуру протягом найближчого часу – це теж обов’язково, щоб показати Росії, що війна не зламає ні вас, ні всю Європу.
А коли нарешті настане мир – і я впевнений, що це буде дуже скоро, якщо всі у Європі будуть по-справжньому принциповими, – ми зможемо швидко й показово відновити Україну після цієї війни.
Я запрошую ваше суспільство, ваші компанії, вашу державу приєднатися до проекту відновлення України. До відбудови, яка стане найбільш переконливим аргументом для всіх, хто ще сумнівається у Європі. У її майбутньому. У її потенціалі.
Життя має перемогти війну. Цінності мають перемогти війну. Європа має перемогти війну. І ми переможемо.
Дякую кожному з вас!Дякую литовському народу!Слава Україні!
Українці! Українки!
Наші захисники та захисниці!
Завершується 47-й день російсько-української війни, цього ганебного вторгнення, яке поступово викреслює Росію із міжнародних відносин. Робить її з кожним днем більш токсичною. Тепер лише питання часу – коли своїми ж діями, своїми ж воєнними злочинами російська армія змусить усіх у світі відмовитися від будь-яких зв’язків із Російською Федерацією.
У північних районах нашої країни, звідки вигнали окупантів, продовжуються роботи з безпеки. Насамперед це розмінування. Російські війська залишили по собі десятки, а то й сотні тисяч небезпечних предметів. Це й не вибухнули снаряди, міни, розтяжки. Щодня знешкоджується щонайменше кілька тисяч таких предметів.
Окупанти залишали міни всюди. У будинках, які захоплювали. Просто на вулицях, у полях. Вони мінували майно людей, мінували машини, двері. Свідомо робили все, щоб повернення до цих районів після деокупації було максимально небезпечним. Через дії російської армії наша територія сьогодні є однією з найбільш забруднених мінами у світі. І я вважаю, що це теж має розглядатись як військовий злочин російських військ. Вони свідомо зробили все, щоб убити чи покалічити якнайбільше людей навіть тоді, коли були змушені відступити з нашої землі. Без відповідних наказів вони цим не займалися.
Сьогодні вдень зустрівся на Банковій із експертною групою, яка розробляє створення спецмеханізму досудового розслідування та судового розгляду всіх військових злочинів, скоєних окупантами. Опрацьовуємо юридичний шлях притягнення окупантів до відповідальності, який буде максимально ефективним та настільки швидким, наскільки можливо. Щоб не чекати десятки років, поки що завершаться всі міжнародно-правові процедури, а прискорити настання справедливості. Я очікую, що варіанти рішень щодо створення такого спецмеханізму будуть представлені найближчим часом.
Сьогодні ж із боку окупантів прозвучала нова заява, яка свідчить про підготовку ними нового етапу терору проти України та наших захисників. Один із рупорів окупантів заявив про те, що вони можуть застосувати хімічну зброю проти захисників Маріуполя. Розглядаємо це дуже серйозно.
Хочу нагадати світовим лідерам, що можливе застосування хімічної зброї російськими військовими вже обговорювалося. І вже на той час це означало, що треба реагувати на російську агресію набагато жорсткіше та швидше.
Наразі Європейський Союз почав обговорювати шостий санкційний пакет проти Росії. Настав час зробити цей пакет таким, щоб навіть слова про зброю масової поразки з російської сторони більше не прозвучало. Нафтове ембарго проти Росії обов’язково. Будь-який новий санкційний пакет проти Росії, який не зачіпає нафту, буде сприйнятий у Москві з усмішкою.
Говорив про необхідність посилення санкцій проти Росії та у зверненні до парламенту та народу Республіки Корея.
Цього тижня продовжу такий формат спілкування із державами-партнерами. Завтра звертатимуся до парламенту та народу Литовської Республіки.
До речі, сьогодні в Україні з візитом перебувала Прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте. Я вдячний їй за підтримку, як і всьому литовському народові.
Питання покарання всіх винних у злочинах проти українців обговорило сьогодні і з Прем’єр-міністром Нідерландів Марком Рютте. Другою важливою темою розмови з ним було посилення санкцій проти Росії. І далі координуватимемо наші кроки для того, щоб змусити Російську Федерацію шукати світ.
Співробітництво в енергетичній сфері обговорив із Прем’єр-міністром Норвегії. Подякував за підтримку зусиль, спрямованих на примус Росії до миру.
Провів розмову із главою Африканського союзу, Президентом Сенегалу. Поінформував його про актуальну ситуацію в Україні, про глобальні загрози, створені російським вторгненням.
Ключове завдання як сьогодні, так і щодня в цей час – це конкретні оборонні заходи. Це конкретне посилення наших можливостей відбивати будь-які атаки російських військ. Займаюся цим майже цілодобово. Впевнений, що люди це теж бачать. Як бачать і те, що військово-технічні можливості ворога досі досить високі. Так, українці незрівнянно сміливіші. Наші Збройні Сили б’ють окупантів недоступною для російських військових мудрістю та продуманою тактикою.
Але якщо говорити про необхідну зброю, ми все ще залежимо від постачання, від наших партнерів.
На жаль, ми не отримуємо стільки, скільки потрібно, щоб швидше закінчити цю війну. Аби повністю знищити ворога на нашій землі. І щоб виконати ті завдання, які очевидні для кожної нашої людини. Зокрема, щоби деблокувати Маріуполь.
Якби ми отримали літаки та достатньо важкої бронетехніки, необхідну артилерію, ми могли б це зробити. Але…
Досі доводиться про це домовлятися. Досі доводиться переконувати. Досі доводиться вичавлювати потрібні рішення. Упевнений, що ми отримаємо майже все, чого потребуємо. Але губиться не лише час. Втрачаються життя українців. Життя, яке вже не повернути.
І це також відповідальність тих, хто досі тримає потрібну Україні зброю на складах. Відповідальність, що назавжди залишиться в історії.
Як залишиться в історії і наша подяка. Подяка тим державам та політикам, які реально допомогли. Які не зволікали. Які не торгувалися, коли від допомоги залежало життя.
Підписав кілька важливих указів. Державними нагородами відзначено 187 військовослужбовців Збройних Сил України, 15 бійців Національної гвардії України та шістьох військовослужбовців Головного управління розвідки. Звання Героя України присвоєно п’ятьом військовослужбовцям Збройних Сил України, у тому числі двом полковникам медичної служби:
Івчуку Віктору Михайловичу – завдяки його діям було врятовано не одну сотню життів у Маріуполі. Як військових, і цивільних.
Слюсаренко Олександру Петровичу – завдяки його діям у місті Чернігові було забезпечено надання медичної допомоги більш ніж чотирьомстам п’ятдесяти військовослужбовцям та понад шістстам цивільним.
Вдячний усім нашим героям!
Слава кожному та кожній, хто захищає Україну!
Італія схвалить нову військову допомогу Україні не раніше лютого.
Херсонщину за добу ворог обстріляв 77 разів.
9 січня — яке церковне свято.
Росіяни вночі обстріляли об’єкт генерації на півдні України.
Яке сьогодні, 9 січня, свято – все про цей день.
All rights reserved ukrgate.com
