Київ 13/10/2021 Ворота України
Україна виступає за поглиблення торговельних відносин з ЄС. Інструментами для цього можуть стати підписання угоди про «промисловий безвіз», перегляд торговельного мита, взаємне відкриття ринку публічних закупівель. Прокоментував Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко.
«Європейський Союз – наш серйозний торговельний партнер з питомою вагою торгівлі товарами та послугами понад 40% від загального обсягу. Наразі у нас майже 300 підприємств вже отримали статус уповноваженого експортера та можуть експортувати до ЄС без оформлення сертифікату EUR.1. Також до майже 400 зросла кількість підприємств виробників продукції тваринного походження, умови виробництва продукції на яких відповідають вимогам ЄС. Ми готові якнайшвидше розпочати діалог з прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію», – прокоментував Олексій Любченко.
Також, за словами Олексія Любченка, Україна розраховує фіналізувати офіційні переговори щодо підписання АСАА (Угода про взаємне визнання Україною та ЄС процедур оцінки відповідності промислової продукції) або так званий «промисловий безвіз» вже у 2022 році за результатами оціночної місії.
Крім того, Україна здійснила реформування сфери публічних закупівель та виконала всі зобов’язання, передбачені фазами реформ, що є умовами для офіційного визнання стороною ЄС та подальшого взаємного відкриття ринків публічних закупівель.
«Ми взаємодіємо з європейськими партнерами на постійній основі в рамках СОТ, передусім шляхом координації спільних зусиль в органах Організації та у вигляді спільного співавторства щодо низки ініціатив та документів. Ми підтримуємо ЄС щодо розгляду і врегулювання проблем системного характеру у сфері торгівлі, які становлять взаємний торговельний інтерес. Зокрема, ініціативи щодо розробки універсальних правил з питань електронної комерції та дисциплін з внутрішнього регулювання у сфері послуг», – зазначив Перший віцепрем’єр-міністр України.
Міністр оборони США Ллойд Остін на наступному тижні приїде в Україну. Про це заявив прес-секретар Пентагону Джон Кірбі на брифінгу.
“Міністр і його команда будуть готуватися до поїздки в Європу на наступному тижні. Зупинятися будуть у Грузії, Україні і Румунії. А завершить він цей важливий візит в Брюсселі з союзниками і партнерами на нараді міністрів оборони НАТО”, – уточнив представник відомства.
Конкретнішої інформації наразі немає.
Відзначимо, 21-22 жовтня в Брюсселі відбудеться зустріч глав оборонних відомств країн-членів НАТО.
Лише від України буде залежати швидкість втілення обіцянок США у життя, вважає Верещук.
Українська диригентка Оксана Линів стала першим музичним директором італійського державного Teatro Comunale Bologna. Про це вона написала на своїй фейсбук-сторінці.
За її словами, муніципальний театр Болоньї свого часу відкривався в 1763 прем’єрою опери Віллібальда Глюка в присутності композитора. В різні століття тут поставили світові прем’єри своїх творів Россіні, Белліні, Доніцетті, Верді, а Вагнер не тільки справив фурор італійськими першовиконаннями своїх творів, а ще при житті став почесним громадянином міста. На сцені цього театру в 1901 році дебютував Енріко Карузо, а одним з відомих диригентів був легендарний Артуро Тосканіні.
За останніх 50 років в списку музичних керівників театру значаться такі всесвітньо відомі імена, як Серджіо Челібідаке, Рікардо Шайї, Даніель Ґатті.
Стан здоров’я Михайла Саакашвілі погіршується через голодування, заявив адвокат колишнього грузинського лідера Гіоргі Гелхаурі після того, як відвідав експрезидента Грузії в тюрмі. Михайла Саакашвілі перевели в одиничну камеру. Про це заявили у спеціальній пенітенціарній службі Грузії.
Михайлу Саакашвілі пропонували залишитися зі своїм співмешканцем в одній камері, але він категорично відмовився, що підтверджується відповідними документами. Відповідно, Михайла Саакашвілі помістили в одиночну камеру.
“Щодо звинувачення, що товариші по команді Саакашвілі не можуть зустрітися з ним, то це брехня, і це підтверджується навіть численними візитами до обвинуваченого / засудженого Михайла Саакашвілі протягом дня, які також висвітлюються в засобах масової інформації”, — йдеться у заяві відомства.
“Нафтогаз України” пропонує бюджетним та релігійним організаціям, а також установам, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів, середньострокові контракти з фіксованою ціною на газ – 13,7 за кубометр (із транспортуванням та ПДВ – 16,8 грн). У Нафтогаз повідомляють, що школи, дитячі садки, лікарні зможуть купити газ по 13,7 грн/куб. м (без ПДВ та транспортування).
“Ми пропонуємо бюджетним та релігійним організаціям, а також установам, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів, купити газ для виробництва тепла за ціною 13,7 за кубометр (із транспортуванням та ПДВ — 16,8 грн). Ця ціна більш ніж вдвічі нижча за поточну місячну спотову ціну газу. Контракт укладається на термін 15 місяців (до кінця 2022 року) і має багато переваг: фіксована ціна, відсутність вимоги банківської гарантії, відтермінування платежу”, — зазначається в повідомленні.
На межі старту опалювального сезону місцева влада з регіонів почала сигналізувати про надзвичайні ситуації з постачанням газу для закладів соціальної сфери та бюджетних установ. Лише відучора про таке повідомили з кількох областей. Нагадаємо, наприкінці вересня Кабмін, НАК “Нафтогаз України”, Офіс Президента підписали Меморандум, згідно з яким до кінця опалювального сезону тарифи не будуть зростати. Згідно з документом, за повідомленням ОП, ціна газу для населення становить 7,4 грн. за 1 куб. м, для бюджетних установ — 13,6 грн. за 1 куб. м.
З регіонів повідомляють, що при цьому Меморандум не передбачає стабільної ціни для бюджетних установ та організацій як окремих юридичних осіб, які використовують природний газ для опалення та гарячого водозабезпечення. А заклади, які мають автономні котельні, за повідомленнями, закуповують паливо безпосередньо у постачальників за індивідуальними договорами згідно з процедурою, передбаченою законом “Про публічні закупівлі”.
Можливим варіантом виходу із кризової ситуації називають запровадження гарантованого постачальника природного газу за індивідуальними договорами для задоволення потреб бюджетних установ та організацій на опалювальний період 2021-2022 років.
Сьогодні, 13 жовтня, у світі відзначають Міжнародний день зменшення небезпеки лих, а віряни вшановують пам’ять священномученика Григорія.
Міжнародний день зменшення небезпеки лих день був заснований Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 22 грудня 1989 року і його метою є підвищення рівня обізнаності суспільств щодо того, яких заходів потрібно вживати, щоб зменшити наслідки лих. Цього дня ООН закликає людей ділитися накопиченими знаннями в царині зниження небезпеки лих.
Стихійне лихо – екстремальне явище природи катастрофічного характеру, що приводить до раптового порушення нормальної діяльності людей. Характерними рисами стихійного лиха є його непередбачливість і неможливість своєчасного попередження. За місцем локалізації стихійні лиха поділяють на: літосферні, гідросферні, атмосферні. Від стихійних лих – ураганів, повеней, цунамі, землетрусів, смерчів, пожеж, виверження вулканів, посух, снігових лавин, зсувів рунту тощо, щороку страждають понад чверть мільярда людей. За останні тридцять років кількість стихійних лих збільшилась втричі і наслідки від них стають все більш руйнівними. Як свідчить статистика, жінки і діти під час лих гинуть у 14 разів частіше, ніж чоловіки. Разом з тим, найбільш уразливими групами є інваліди, люди похилого віку і корінні народи.
У церкві 13 жовтня вшановують пам’ять священномученика Григорія. Він був просвітником Вірменії з роду грузинських царів. Єпископом він проповідував Євангеліє і багатьох навернув до християнської віри.
Київ 12/10/2021 Ворота України
День внутрішньої трансформації, під час якого людина змінюється сама і переглядає свої погляди на світ.
В цей час також можна визнавати свої помилки і перепрошувати за них, а також прощати тих, хто визнав свою провину і вирішив помиритися. Пов’язану з цим важливу розмову не варто відкладати на потім — потрібно піти на контакт і все обговорити: можливо, це дозволить змінити взаємини на кращі.
Овен (21.03 – 20.04)
День, коли важливо дослухатися до порад свого внутрішнього голосу: він, незалежно від вас, зможе проаналізувати всі вихідні дані і видати тільки потрібний результат — чистий і без будь-яких домішок.
Телець (21.04 – 21.05)
Не варто вступати в полеміку з колегами: вам все одно не вдасться переконати їх в тому, що вони не мають рації, зате ви витратите на них масу душевних сил, до того ж будете змушені сидіти поруч із розсердженими людьми.
Близнята (22.05 – 21.06)
Можлива зустріч з людиною з минулого на якийсь час сколихне приємні спогади і змусить похвилюватися, проте зірки не радять робити ставку на ці взаємини — вони безперспективні.
Рак (22.06 – 22.07)
Небажано нічого продавати і купувати, та й взагалі оперувати великими грошовими сумами — щось може піти не так, і замість очікуваного прибутку доведеться задовольнятися збитком.
Лев (23.07 – 21.08)
Налагодити стосунки з літніми родичами, які ображені вашою неувагою, допоможе невеликий, але симпатичний сувенір — вони гідно оцінять знак вашої уваги.
Діва (22.08 – 23.09)
Примирення з коханою людиною необхідно почати з аналізу власних помилок, яких ви останнім часом зробили безліч — в результаті легше стане і їй, і вам.
Терези (24.09 – 23.10)
День сприятливий для початку життєвих змін, які ви давно відкладали, побоюючись порушити налагоджене життя: схоже, час припинити чіплятися за горезвісну стабільність і почати рух до мрії.
Скорпіон (24.10 – 22.11)
Спокуса зробити отруйне зауваження на адресу людини, яка дратує вас, буде великою, але краще все-таки не йти у нього на поводі — сварка, яка виникне в результаті, надовго зіпсує ваші стосунки.
Стрілець (23.11 – 21.12)
Скинути негатив, який не найкращим чином впливає на якість вашого життя, допоможе бесіда з найкращою подругою — навіть телефонна розмова, не кажучи вже про особисту зустріч, підніме настрій на новий рівень.
Козоріг (22.12 – 20.01)
Обміркувати свої вчинки, зробивши правильні висновки зі зроблених помилок, допоможе самотність і усамітнення: тільки припинивши — на час — спілкуватися з оточенням, ви зможете налаштуватися на потрібну хвилю.
Водолій (21.01 — 18.02)
День, коли вас потягне щось змінити в своєму житті: якщо глобальні пертурбації в ваші плани не входять, можете переставити меблі в квартирі або змінити текстиль і повісити нові штори.
Риби (19.02 – 20.03)
День сприятливий для відновлення втрачених зв’язків — так, має сенс відшукати однокласницю, з якою ви дружили в школі, або університетську викладачку.
У Міністерстві охорони здоров’я роз’яснили, які документи необхідні для поїздок у регіони з “жовтим” та “червоним” рівнями епіднебезпеки з 21 жовтня
Повідомляється, що якщо ви пересуваєтеся в межах регіонів з “жовтим” рівнем епіднебезпеки вам необхідний один із таких документів:
• Документ про отримання хоча б однієї дози вакцини проти COVID-19
• Негативний результат ПЛР-тесту або експрес-тесту на COVID-19, який чинний 72 години.
Якщо ви виїжджаєте або прямуєте в регіон з червоним рівнем епіднебезпеки вам буде необхідний один із таких документів:
• Документ, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації
Повідомляється, що нові правила міжрегіональних перевезень не будуть поширюватись на неповнолітніх.
“Йдеться, як про регулярні, так і нерегулярні перевезення пасажирів. А саме автомобільний транспорт на автобусних маршрутах, авіаційний та залізничний транспорт міжобласного сполучення”, — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що норми не будуть застосовуватись до міських та внутрішньообласних перевезень. Наголошується, що відповідальність за дотримання вказаних правил несе перевізник.
4 червня 2021 року Меган Маркл народила дівчинку, яку подружжя назвало на честь королеви Єлизавети II та принцеси Діани.
Лілібет “Лілі” Діана Маунтбеттен-Віндзор з’явилася на світ у лікарні Санта-Барбара Котедж у Каліфорнії. Вона стала одинадцятою правнучкою Єлизавети II і другою дитиною герцогів Сассекських (син Арчі народився 2019 року).
1 квітня 2020 року принц Гаррі і Меган Маркл залишили обов’язки членів британської королівської родини.
Щоб переїхати у США, працювати та займатися підприємницькою діяльністю, вони відмовилися від звернення “Ваша королівська високість”, держфінансування і торгової марки Sussex Royal.
Підписавши договір із відеосервісом Netflix, подружжя добилося фінансової незалежності від королівської сім’ї. За даними інсайдерів, герцог і герцогиня Сассекські не планують хрестити доньку Лілібет у Великій Британії.
Як повідомляють, найімовірніше подружжя хреститиме Лілібет в Єпископальній церкві у Каліфорнії.
Виданню The Telegraph один із представників Букінгемського палацу сказав: “У Великій Британії хрестин не буде. Цього не станеться”. Водночас представник пари зазначив, що плани на хрещення ще не погодили.
У неділю стало відомо, що пара не приїде на захід у лондонському Кенсингтонському палаці, який присвячено принцесі Діани, матері Гаррі.
Покинувши Англію на початку 2020 року, Гаррі та Меган ще жодного разу не зустрілися із членами королівської родини. Обмеження на поїздки між Великою Британією та США знімуть у листопаді, але пара ще не оголосила про свої плани приїхати.
У 2021 році Київ вперше увійшов до сотні найкращих міст світу в міжнародному рейтингу компанії “Resonance”. Українська столиця, яка в минулому році зайняла 139 місце, в цьому році піднялася на 87. “Золоті Ворота” у Києві потрапили у двадцятку найкращих локацій світу, посівши 16-те місце у ретингу “49 найкрутіших районів світу”.
Відомо, що було опитано 2700 людей. Район Золотих Воріт назвали ідеальним місцем для знайомства з прогресивним Києвом.
“Там, де колись був славетний вхід до середньовічного Києва, тепер ви знайдете захоплюючий район, що випромінює енергію та творчість. Вулиці Рейтарська, Ярославів Вал, Стрілецька та Олеся Гончара в самому центрі Старого Києва, змінюються з космічною швидкістю”, – описав локацію ресурс.
До слова, Золоті Ворота обійшли в рейтингу такі популярні локації, як Noord в Амстердамі, Villeray у Монреалі та Surry Hills в Сіднеї.
Співробітники Служби безпеки України викрили угруповання, яке займалося збутом підробленої іноземної валюти. Ділки продавали високоякісні 100-доларові підробки за 50 відсотків від їхньої номінальної вартості. Про це повідомили в пресцентрі СБУ.
Досудовим слідством встановлено, що організатором схеми є житель Києва, який раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців у зв’язку з причетністю до аналогічних злочинів. Фігурант справи, як вказано, налагодив збут фальшивих американських доларів до різних регіонів України, у тому числі й до Житомирщини.
За попередніми даними, ділки “вкинули” в український валютний ринок сотні тисяч фальшивих доларів. При цьому підроблені гроші були преміум-якості та не ідентифікувалися детекторами валют як фальшиві.
Схема збуту працювала щонайменше з початку цього року. Підроблені банкноти збували через особисті зв’язки декілька разів на тиждень як великими, так і дрібногуртовими партіями, у середньому по декілька тисяч доларів.
Зокрема, було задокументувано декілька фактів збуту киянином фальшивок жителю Житомира.
Під час спецоперації правоохоронці затримали організатора схеми та покупця-житомирянина у Києві згідно зі ст. 208 КПК України під час реалізації чергової партії підроблених грошей — 2-х тисяч доларів США.
Було проведено 11 одночасних санкціонованих обшуків за місцем проживання зловмисників та у приміщеннях, які вони використовували у злочинній діяльності. Вилучили:
“У межах кримінального провадження за ч. 2 ст. 199 (виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї) Кримінального кодексу України тривають слідчі дії для притягнення до відповідальності всіх осіб, причетних до збуту”, — йдеться в повідомленні.
Також встановлюються і блокуються шляхи надходження підробленої іноземної валюти до фігурантів справи.
Кабінет міністрів України 11 жовтня затвердив нові правила пасажирських перевезень на час карантину. З 21 жовтня міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах із “жовтим”, “помаранчевим” чи “червоним” рівнем епіднебезпеки будуть дозволені за умови наявності у всіх водіїв, екіпажу авіатранспорту та пасажирів, зокрема, сертифікату про вакцинацію від COVID-19 або негативного результату тестування. Нові правила перевезень пасажирів між регіонами, які почнуть діяти з 21 жовтня, не будуть стосуватись неповнолітніх пасажирів, оскільки для них наразі не передбачена можливість оформлення COVID-сертифікату та отримання щеплення проти коронавірусної хвороби. Про це заявив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
“Діти до 18 років зможуть користуватись громадським транспортом у поїздках між регіонами без пред’явлення негативних тестів на COVID-19 та сертифікатів чи міжнародних свідоцтв про щеплення. Для дітей віком від 12 років залишається обов’язкове правило використовувати захисні маски під час перебування у громадських місцях, зокрема транспорті”, – заявив Ляшко, якого цитує пресслужба МОЗ.
Відзначається, що нові правила перевезень поширюються на повнолітніх осіб: громадян України, іноземців та осіб без громадянства. Йдеться про водіїв, членів екіпажу авіа- та залізничного транспорту.
Ринок землі в Україні є прозорим, а 7 млн українців отримали повноцінне право на землю – володіти та користуватися землею. Про це на пресконференція «100 днів ринку землі: сталий розвиток» заявив міністр АПК Роман Лещенко.
Коментуючи результати 100 днів роботи ринку землі аграрний міністр Роман Лещенко заявив: «Ринок землі прозоро рухається. Маніпуляції та фейки про те, що земля ввозитиметься у вагонах, заберуть землю, що ринок не дасть Україні розвиватися. Це були маніпуляції. На 30 році ми маємо можливість визнати: 7 млн українців отримали повноцінне право на землю – володіти та користуватися землею».
В оновленій онлайн-мапі аналітики рахують середньозважену вартість 1 га землі для ведення товарного с/г виробництва з урахуванням усіх ділянок, яка станом на 11 жовтня 2021 року становить 92514 грн. AgroPolit.com запустив цю мапу спільно з Zemelka.ua за підтримки нової земельної агенції Volodar.
Максимальна вартість становить 2 949 100 грн площею 1,947 га в Київській області. На пресконференції було озвучено середньозважену вартість 1 га землі в розмірі 32857 грн, яку вирахувано як середню ціну 95% ділянок, без урахування найдорожчих.
Неандертальці жили у Великій Британії ще 400 тис. років тому. Є археологічні дані, які засвідчують, що неандертальці повернулися до країни приблизно 30–50 тис. років тому, коли почали відступати льодовики.
В Олторп, фамільному маєтку покійної принцеси Діани, археологи знайшли оброблені частини морських мушель, яким щонайменше 40 тисяч років.
Спочатку на території маєтку принцеси Діани, розташованому на північний захід від центру Лондона, сподівалися знайти місце середньовічного селища, яке покинули після чуми у 14 столітті.
Археологи спиралися на припущенням покійного графа Спенсера, батька Діани. Він вважав, що поселення розташоване за 914 м на захід від їхнього маєтку.
Однак група археологів виявила свідчення поселення часів палеоліту, яке було домом для групи неандертальців. Вуглецеве датування різьблених мушель, виявлених на цьому місці, свідчить, що їм не менше ніж 40 тисяч років.
На межі старту опалювального сезону місцева влада з регіонів почала сигналізувати про надзвичайні ситуації з постачанням газу для закладів соціальної сфери та бюджетних установ. Лише відучора про таке повідомили з кількох областей.
“Маємо надзвичайну ситуацію в нашій громаді — відсутність постачання газу в бюджетні установи! А це є заклади охорони здоров’я, школи, садочки, соціальні заклади! Тобто, знову маємо проблеми входження в опалювальний період… Навіть підписавши Меморандум на державному рівні… Закріпивши ціну на газ для бюджетних установ. Адже все має бути в нормах права та відповідно до документів, домовленостей”, — написав напередодні мер Івано-Франківська Руслан Марцінків у Facebook.
З його слів, у регіонах, і в Івано-Франківську зокрема, проводять з цього приводу позачергові засідання комісії з ТЕБ і НС.
“Заклади охорони здоров’я не мають опалення. Зараз там 18-19 градусів тепла… Попри те, що на початку року була домовленість про ціни на газ за 7-8 гривень за кубометр, а тепер виходить — за 30? А це додатково 500 тисяч грн для міського бюджету!.. Це надзвичайна ситуація і треба приймати негайні рішення”, — зауважував він.
У Закарпатській області напередодні також збиралася регіональна комісія ТЕБ та НС і оголосила надзвичайну ситуацію техногенного характеру державного рівня через відсутність постачання природного газу бюджетним установам на осінньо-зимовий період 2021/2022 років.
“Постачальники, які до зростання цін виграли торги і уклали договори на постачання палива, відмовляються це робити, адже це значно нижча ціна, яка є на ринку сьогодні”, — пояснюють в ОДА.
Засідання обласної комісії ТЕБ і НС напередодні зібрали і у Хмельницькій області. Голова ОДА Сергій Гамалій ще на початку заявив, що бюджетні установи не можуть закупити газ на опалювальний сезон — “у зв’язку з глобальним зростанням ціни на газ”. “Ситуація у нас на Хмельниччині, як і в усій країні досить критична, адже майже у всіх бюджетних установах розірвані договори, що були укладені на початку року на постачання газу у зв’язку з суттєвим зростання його вартості”, — зазначив очільник ОДА.
Фактично всі бюджетні установи не мають можливості отримувати газ для старту і забезпечення опалювального сезону, наголосили в Хмельницькій ОДА.
В області ситуацію збираються вирішувати, провівши переговори з НАК “Нафтогаз України”, аби отримувати газ за визначеною Меморандумом вартістю у розмірі 13,6 грн, без ПДВ, для бюджетних установ.
У Новомосковську на Дніпропетровщині школярів відправлять на двотижневі канікули через відсутність опалення, про що повідомили у міськраді. Триватимуть канікули з 18 по 31 жовтня. Причина — все та ж. Міська комісія ТЕБ і НС також визнала ситуацію, яка виникла з постачанням газу до бюджетних установ, надзвичайною.
В Одеській ОДА прогнозують можливість виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з відсутністю поставок природного газу бюджетним установам в осінньо-зимовий період 2021-2022 років. В ОДА кажуть, що 1 жовтня АТ “Одесагаз” попередило про відключення від газопостачання у зв’язку з відсутністю договору з постачальником природного газу 221 установу. Ситуацію з постачанням газу голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький визначив як надзвичайну.
Наприкінці вересня Кабмін, НАК “Нафтогаз України”, Офіс Президента підписали Меморандум, згідно з яким до кінця опалювального сезону тарифи не будуть зростати. Згідно з документом, за повідомленням ОП, ціна газу для населення становить 7,4 грн. за 1 куб. м, для бюджетних установ — 13,6 грн. за 1 куб. м.
В Україні на Покрову Пресвятої Богородиці, 14 жовтня у більшості областей погода буде без істотних опадів.
Невеликі дощі можливі в суботу, 16 жовтня, але дуже локальні. Загалом наприкінці тижня, на вихідні буде більше сонячних прояснень, тому що над територією України пануватиме черговий антициклон.
Антициклон може трохи зачепити південно-західні області, а також Одеську область, де в суботу можливі невеликі опади.
“Цей період потепління навряд чи можна назвати бабиним літом. Так, погода буде більш спокійною, більш сонячною, але температура фактично буде такою ж, як була минулого тижня – ночі холодні, іноді навіть близько 0 градусів, а вдень +12…+14 градусів”.
Тим часом, у Карпатах протягом тижня буде прохолодніше. І вночі, і вдень температура буде від -2 до +5 градусів. У вівторок, середу і частково у четвер там буде похмуро, можливий дощ із мокрим снігом.
Але від четверга у Карпатах також буде переважно без опадів, сонячно. На вихідні погода буде налагоджуватись.
Сприятливі погодні умови дозволили зібрати канолу в Канаді до початку снігопадів, а опади в Австралії та Бразилії покращують перспективи врожаю, тому ціни на ріпак, канолу та сою після досягнення рекордних рівнів розвернулися донизу.
Експерти завдяки сприятливій погоді в Австралії підвищили оцінки виробництва каноли у 2021/22 МР до 5,5 млн т, а за офіційним прогнозом ABARES воно сягне рекордних 5,03 млн т (у порівнянні з торішніми 4,1 млн т), тому USDA оцінює експорт каноли у 4 млн т.
Завершення збирання врожаю каноли в Канаді, хоча й низького, тисне на котирування, і листопадові ф’ючерси на біржі у Вінніпезі вчора опустилися на 1% до 917,7 CAD/т або 734,87 $/т після того, як у четвер сягнули 927,7 CAD/т, що все одно поступається рекорду липневих ф’ючерсів – 1000 CAD/т.
У четвер котирування на ріпак на паризькій Euronext сягнули рекордних 676,25 €/т або 782 $/т, але у п’ятницю та понеділок вони впали на 4% до 650,25 €/т або 751,4 $/т, оскільки трейдери почали фіксувати прибутки на тлі зростання цін на місяць на 14%.
Ціни на ріпак в Європі залишаються на 15-20 $/т вищими, ніж на канадську канолу, проте Канада навряд чи зможе активізувати експорт, тоді як Австралія активно продає канолу.
В Україні сезон закупівлі ріпаку завершується, трейдери до кінця жовтня планують закрити програми на тлі відсутності значних обсягів, тому ціни в портах залишаються на невисокому рівні 700-710 $/т або 20800-21200 грн/т. Найбільше ріпаком цікавляться переробники з Білорусі, які пропонують за нього на кордоні 730-740 $/т.
Сезон дощів в Бразилії прискорює сівбу сої, що призводить до поступового зниження цін на неї. Листопадові ф’ючерси на сою на чиказькій СВОТ вчора впали на 1% до 457,5 $/т, втративши за місяць 4,7% під тиском покращення перспектив врожаю сої в США та прогнозів рекордного врожаю в Бразилії завдяки розширенню площ сівби.
Сьогоднішній звіт USDA по олійним, в якому імовірно буде збільшено прогноз виробництва, може додатково посилити тиск на котирування.
Що може бути краще холодним осіннім днем, ніж сидіти, загорнувшись в затишний плед, в кріслі і, поглядаючи за вікно, не поспішаючи потягувати що-небудь зігрівальне?
А тут якраз і в такій ситуації виявиться гарячий шоколад. Готується він швидко і водночас зігріває не тільки тіло, а й душу, розташовуючи до приємних спогадів і мрій.
Інгредієнти:
1 л молока
200 г шоколаду
20 г крохмалю
Приготування
Крохмаль розвести в 1 склянці молока.
Час, що залишився, молоко підігріти, опустити в нього поламаний на шматочки шоколад і тримати на середньому вогні, поки весь шоколад не розтопиться.
Потім тонкою цівкою за постійного помішування влити молоко з крохмалем і нагрівати до тих пір, поки маса не почне густіти.
На замітку
Смак напою буде залежати від того, який шоколад ви використовуєте — молочний або чорний.
Якщо ви готуєте гарячий шоколад на основі гіркого і хочете його злегка підсолодити, додайте трохи цукру і регулюйте солодкість відповідно до свого смаку.
За бажання ароматизують гарячий шоколад мускатним горіхом, корицею або ваніллю.
У Міжнародному аеропорту “Бориспіль” викрито групу, яка намагалася ввезти в Україну оптову партію псевдоефедрину — прекурсору для виготовлення психотропів. Про це повідомили в пресслужбі СБУ.
У п’яти зловмисників вилучено майже 80 кг “товару”. Його вартість на чорному ринку становить, у середньому, 12 млн грн.
Майже 400 тис. наркотичних пігулок контрабандисти приховали у власному багажі серед особистих речей, у тому числі у відрах з-під морозива.
Встановлено, що ділки переправляли прекурсори з однієї з африканських країн для продажу.
Наразі вирішується питання щодо повідомлення зловмисникам про підозру та обрання судом міри запобіжного заходу.
“У межах кримінального проводження, розпочатого слідчими органів безпеки за ст. 305 (контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів) Кримінального кодексу України, тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин протиправної діяльності і притягнення до відповідальності винних осіб”, — йдеться в повідомленні.
В Австралії поліція обвинуватила двох підлітків у вбивстві 14 кенгуру у прибережному пляжному містечку на південь від Сіднея.
У суботу, 9 жовтня, місцеві жителі виявили забитих тварин на двох різних дорогах у затоці Батманс. За цим фактом було відкрито поліцейське розслідування.
Поліція Нового Південного Уельсу говорила, що зграю кенгуру збила машина.
У понеділок, 11 жовтня, у місті заарештували двох 17-річних хлопців. Поліція не прокоментувала мотиви обвинувачених у вбивстві тварин.
Підліткам висунули обвинувачення у нерозважливому побитті та вбивстві тварин. Повідомляють, що наступного місяця їх судитимуть.
Згідно із законом Нового Південного Уельсу, будь-кому за жорстоке поводження з тваринами загрожує до п’яти років в’язниці та штраф у 22 тис. австралійських доларів (15 тис. доларів США).
Серед 14 убитих було два дитинчати кенгуру. Наступного дня, 10 жовтня, місцевий житель виявив третє поранене дитинча.
Данія розраховує скоротити імпорт сої, пропонуючи виробникам тваринницької продукції білкові корми на основі комах. Це стало можливим після того, як Європейський Союз схвалив білок комах для годування тварин з однокамерним шлунком.
Дослідницька група повинна вивчити практичні способи використання цього інноваційного джерела білка до 2024 року в рамках програми розвитку Датського управління сільського господарства.
Початкові випробування на свинях і домашній птиці показали, що до 10% від приблизно 1,5 млн т річного імпорту сої можна було б замістити білком комах.
Однак це зажадає значного розширення існуючих виробничих потужностей.
Вчені з Університету Орхуса і виробники комах EntoMass, Enorm і Insectum вважають надії на чорну муху-солдатик, яка може збільшитися в 40 разів за сім днів свого розвитку.
Однак до сих пір існує порівняно мало даних про те, як оптимально годувати мух, і в той же час зберігати низький рівень викидів СО 2 .
Цими дослідженнями і займуться в рамках проекту. В даний час вважається, що викиди азоту в результаті «відгодівлі» мух можна скоротити на 20%.
Згідно з розрахунками Копенгагенського університету, заміна однієї десятої річного імпорту сої білковим кормом від комах може знизити викиди вуглекислого газу на 700 тис. тонн.
Президент України Володимир Зеленський, Президент Європейської Ради Шарль Мішель та Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн зустрілися сьогодні у м. Києві для проведення 23-го Саміту Україна – ЄС та схвалили таку заяву.
1. Ми зібралися сьогодні, щоб підтвердити нашу незмінну відданість зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом на основі Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Ми поділяємо спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права та прав людини, включно з правами осіб, що належать до меншин, а також гендерної рівності. ЄС підтвердив свою непохитну підтримку та відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах.
2. Ми підтвердили нашу рішучу відданість подальшому зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції України з Європейським Союзом, зокрема шляхом продовження тісної співпраці для зміцнення верховенства права, просування реформ та сприяння сталому економічному зростанню, підтримки «зеленої» і цифрової трансформацій та підвищення стійкості.
3. Ми визнали європейські прагнення України та привітали її європейський вибір, як це закріплено в Угоді про асоціацію та у контексті набрання нею чинності у вересні 2017 року після рішення глав держав та урядів ЄС у грудні 2016 року. Ми нагадали, що ефективна імплементація Угоди про асоціацію та передбаченої нею Поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка пов’язана з ширшим процесом регуляторного зближення та відповідними необхідними реформами, сприятиме створенню умов для поглиблення економічних та торговельних відносин з ЄС, які приведуть до подальшої поступової економічної інтеграції України до Внутрішнього ринку ЄС, як це передбачено Угодою про асоціацію. Ми домовилися у повній мірі використовувати потенціал Угоди про асоціацію та підкреслили взаємні зобов’язання для досягнення цієї мети.
4. Ми привітали вже досягнуті результати імплементації Угоди про асоціацію та успіх Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, яка сприяла суттєвому зростанню двосторонніх торговельних потоків з початку її застосування у січні 2016 року та перетворенню ЄС у найбільшого торговельного партнера України. Ми також визнали прогрес, досягнутий Україною у регуляторному наближенні до права ЄС, необхідному для належного функціонування ПВЗВТ.
5. Ми підбили підсумки поточного всебічного огляду досягнення цілей Угоди, як це передбачено статтею 481. Ми привітали обмін нашими відповідними оцінками з метою презентації спільної оцінки на двосторонньому Саміті у 2022 році в Брюсселі.
6. Ми визнали поточні досягнення та важливість подальшого зміцнення Східного партнерства на основі спільних цінностей та принципів диференціації, інклюзивності та спільної власності, а також у цьому зв’язку пригадали декларацію Саміту Східного партнерства 2017 року. Ми позитивно відзначили ініціативу трьох асоційованих партнерів, спрямовану на посилення координації між ними та поглиблення співпраці між трьома асоційованими партнерами і ЄС. Ми з нетерпінням очікуємо на Шостий саміт Східного партнерства у 2021 році, який має затвердити амбітні довгострокові цілі та нову генерацію пріоритетів на період після 2020 року.
7. Було продемонстровано високий рівень солідарності, єдності та взаємної відданості у протистоянні пандемії COVID-19, яка стала безпрецедентним викликом для систем охорони здоров’я та економік України та держав-членів ЄС. Ми відзначили вдячність українського керівництва та громадян за допомогу ЄС, у тому числі за надання вакцин проти COVID-19. Пакет допомоги обсягом 190 мільйонів євро та програма макрофінансової допомоги у розмірі 1,2 мільярда євро, які ЄС мобілізував для України з метою подолання пандемії COVID-19 та її соціально-економічних наслідків, значно перевищують обсяги допомоги від ЄС будь-якому іншому партнерові. Ми підтвердили нашу готовність тісно співпрацювати над забезпеченням доступу до вакцин проти COVID-19 в рамках платформи COVAX, у тому числі через Механізм передачі вакцин ЄС, та надання Україні вакцин через нього державами-членами ЄС. Ми привітали прийняття ЄС рішення про сумісність Європейського цифрового COVID сертифіката та Українського цифрового сертифіката задля взаємного полегшення пересування людей під час обмежень COVID-19, і визнали досягнення України в цьому зв’язку.
8. Ми визнали значний прогрес, досягнутий Україною у процесі реформування, та погодилися з необхідністю подальшого посилення цих зусиль. Ми привітали історичне відкриття ринку сільськогосподарських земель в Україні. Ми знову підтвердили, що всебічне та послідовне впровадження судової реформи залишається життєво важливим для зміцнення стійкості України та її майбутнього успіху. У цьому контексті ми привітали прийняття змін до Законів України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів», які мають вирішальне значення для відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ми підкреслили необхідність швидкого впровадження цих реформ та реформи Конституційного Суду. Ми також привітали відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування майна.
9. Ми підкреслили необхідність подальших зусиль України задля забезпечення незалежного та ефективного функціонування антикорупційних та правоохоронних органів, у тому числі шляхом деполітизованого процесу добору на керівні посади відповідно до заслуг. ЄС привітав зусилля України з обмеження можливостей для вчинення корупційних дій та її відданість боротьбі з впливом приватних інтересів (“деолігархізація”), у тому числі шляхом юридично обґрунтованого прийняття та впровадження відповідного законодавства, та закликав до подальших кроків України на цьому напрямку. ЄС підтвердив свою сталу підтримку зусиль України, спрямованих на масштабні реформи, особливо в судовій системі та боротьбі з корупцією. Україна підтвердила свою відданість ратифікації Римського статуту, як це передбачено Угодою про асоціацію.
10. Ми підкреслили важливість реформи сектору безпеки, зокрема прийняття закону про Службу безпеки України, який забезпечує міцну основу для перетворення Служби безпеки України на сучасний орган з чітко визначеними функціями та ретельним демократичним наглядом відповідно до міжнародних принципів та найкращих практик.
11. Ми визнали важливість подальшого зміцнення співробітництва для протидії гібридним загрозам та боротьби з дезінформацією. ЄС і надалі підтримуватиме стійкість України, зокрема шляхом зміцнення незалежних ЗМІ та відповідної нормативно-правової бази, а також обміну найкращими практиками щодо свободи ЗМІ та медіа-грамотності, стратегічних комунікацій та підтримки українських ініціатив у боротьбі з дезінформацією. Ми підкреслили важливу роль, яку відіграють громадянське суспільство, молодь та незалежні ЗМІ в усіх сферах суспільного та політичного життя, а також у контексті протидії дезінформаційним кампаніям, спрямованим проти України та ЄС, що реалізуються зокрема Росією. Ми привітали проведення першого кібер-діалогу між Україною та ЄС 3 червня 2021 року, і з нетерпінням очікуємо наступного раунду у другому кварталі 2022 року. Ми підкреслили важливість поглиблення міжінституційного співробітництва з питань кібербезпеки.
12. Ми також відзначили важливість подальшого посилення співпраці у сфері Спільної політики безпеки та оборони (СПБО) та посиленого зближення України зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою (СЗБП), і в цьому контексті нагадали про наше спільне зобов’язання просувати принципи, закріплені в Угоді про асоціацію, зокрема в статті 7(2). Ми з нетерпінням очікуємо на участь України у військовій операції ЄС «Алтея» і відзначили бажання України брати участь в окремих проектах програми Постійного структурованого співробітництва (PESCO). ЄС вивчить можливості подальшої підтримки стійкості України, зокрема у сфері професійної військової освіти.
13. Ми привітали успішне застосування безвізового режиму для громадян України. Ми підкреслили важливість подальшого дотримання критеріїв лібералізації візового режиму та прискорення пов’язаних з цим реформ. Ми привітали відновлення необов’язкових подорожей, які були призупинені у зв’язку з епідемією COVID-19. Ми вітали нещодавно розпочаті переговори щодо приєднання України до Європейської міграційної мережі (ЄММ) у якості спостерігача.
14. ЄС підтвердив свою постійну суттєву підтримку України з чіткою прив’язкою до ефективного впровадження реформ та політик. ЄС нагадує, що з 2014 року ЄС та європейські фінансові інституції мобілізували безпрецедентний пакет кредитів та грантів обсягом понад 17 мільярдів євро. ЄС має намір запропонувати у 2021 році двосторонню фінансову допомогу в рамках Інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) для підтримки ключових реформ та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Ми привітали презентацію ЄС Економічного та інвестиційного плану для Східного партнерства та його флагманські ініціативи для України, які мобілізуватимуть до 6,47 млрд євро державних та приватних інвестицій для стимулювання економічного розвитку і підтримки відновлення після пандемії та домовилися про його швидке впровадження. ЄС підтвердив поточну гуманітарну підтримку постраждалому від конфлікту населенню на сході України у розмірі 25,4 млн євро на 2021 рік. Крім того, ми відзначили важливу роль Групи підтримки України в Європейській Комісії (SGUA) та Консультативної місії ЄС для реформи цивільного сектору безпеки (КМЄС).
15. Ми привітали виконання умов надзвичайної Програми макрофінансової допомоги ЄС для України та взяли до відома рішення про виділення другого траншу обсягом 600 млн євро. Ми підкреслюємо важливість продовження відповідних реформ. Ми підтвердили важливість підтримки макроекономічної стабільності України та дотримання зобов’язань перед МВФ.
16. Ми очікуємо на подальше зміцнення економічної інтеграції на основі регуляторного зближення в межах Угоди про асоціацію у таких сферах:
• Ми привітали започаткування переговорів щодо прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита відповідно до статті 29(4) Угоди про асоціацію. Ми погодилися повністю дотримуватися зобов’язань в рамках ПВЗВТ (у тому числі шляхом врегулювання торговельних подразників, таких як мораторій на експорт деревини, шляхом застосування заходів, необхідних для виконання відповідної постанови Арбітражної групи, та забезпечення того, щоб використання процедур торговельного захисту у всіх випадках повністю відповідало стандартам СОТ), а також продовжити обговорення та перегляд шляхів удосконалення імплементації ПВЗВТ, щоб розкрити її повний потенціал й надалі розвивати та просувати двосторонню торгівлю. Ми привітали схвалення «Пріоритетного плану дій щодо посилення імплементації Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна-ЄС (ПВЗВТ) на 2021-2022 роки».
• Ми привітали започаткування діалогу щодо Європейського зеленого курсу та зеленого переходу України. Сторона ЄС привітала прагнення України наблизити свої політики та законодавство до Європейського зеленого курсу та підтвердила свою прихильність підтримці України у цих зусиллях за допомогою широкого спектру доступних інструментів та у співпраці з міжнародними фінансовими інституціями. Сторона ЄС привітала затвердження Україною оновленого Національно визначеного внеску за Паризькою угодою та запропонувала Україні ухвалити довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку, включаючи проміжні цілі, із обов’язковою метою щодо досягнення кліматичної нейтральності не пізніше 2050 року, а також впроваджувати реформи, які сприятимуть та прискорюватимуть її зелений перехід. Україна представила свою позицію щодо механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM). ЄС і надалі підтримуватиме Україну у питанні зеленого переходу, у тому числі щодо розробки політики вуглецевого ціноутворення у контексті запропонованого ЄС механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM).
• Ми привітали завершення переговорів щодо оновлення додатків з фінансового співробітництва (Додаток XLIV), телекомунікаційних послуг, поштових та кур’єрських послуг та міжнародного морського транспорту (Додаток XVIІ) Угоди про асоціацію та очікуємо на подібний прогрес щодо додатків з наближення митного законодавства (Додаток XV), навколишнього середовища та клімату (Додатки XXX-XXXI), політики з питань аудіовізуальної галузі (Додаток XXXVII), заснування та діяльності компаній, корпоративного управління, бухгалтерського обліку та аудиту (Додатки ХХХІV, XXXV, XXXVІ) та захисту прав споживачів (Додаток XXXIХ). Ми домовилися посилити зусилля задля подолання викликів у сферах кліматичних дій, навколишнього середовища та біорізноманіття, як це передбачено Угодою про асоціацію та у відповідності до Паризької угоди.
• Ми взяли до уваги поточну попередню оцінку готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA) та привітали початок другого етапу попереднього оцінювання інфраструктури якості. Ми привітали підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Європейським Союзом та Україною щодо започаткування стратегічного партнерства у сфері сировини з метою досягнення більш тісної інтеграції ланцюгів вартості у сферах сировини та акумуляторів.
• Ми домовилися про важливість подальшої співпраці щодо інтеграції енергетичних ринків та енергетичних систем України з енергетичним ринком ЄС на рівних умовах на основі підтверджених зобов’язань України щодо завершення реформування ринку електроенергії та газу, включаючи ефективне виконання оновленого Додатку XXVII до Угоди про Асоціацію. Ми домовились про створення робочої групи високого рівня у рамках нашого двостороннього енергетичного партнерства для прискорення реформ ринку електроенергії та газу в Україні. Ми також погодилися координувати подальші кроки щодо інтеграції ринків газу та електроенергії. Сторона ЄС підтвердила свою повну підтримку синхронізації інтегрованої енергосистеми України з європейською мережею ENTSO-E після виконання всіх необхідних технічних та ринкових передумов.
• Ми підтвердили роль України як стратегічної країни для транзиту газу та підтвердили свою підтримку продовженню транзиту газу територією України після 2024 року. Ми підкреслили важливість продовження модернізації української національної газотранспортної системи та подальшої співпраці щодо посилення європейської енергетичної безпеки. У контексті існуючих та майбутніх газотранспортних систем на території України та ЄС ми підтвердили наші спільні зобов’язання щодо повного застосування чинного законодавства ЄС та зобов’язань за Угодою про асоціацію. Ми також погодилися максимально використовувати наявні енергетичні мережі та потужності один одного, а також проводити консультації та координацію у відповідних ситуаціях щодо розвитку інфраструктури, які можуть зашкодити інтересам обох Сторін. Ми підкреслили необхідність повного застосування законодавства ЄС у сфері енергетики та конкуренції. Україна та ЄС підкреслили важливість спільної роботи проти будь-яких потенційних зусиль третіх сторін використовувати енергію як зброю, зокрема в контексті наслідків для стабільності транзиту газу територією України. Ми підкреслюємо важливість енергетичного партнерства між Україною та ЄС на високому рівні для обговорення стратегічних аспектів енергетичного співробітництва, яке забезпечить платформу для посилення енергетичної безпеки та зеленого переходу в Україні та ЄС.
• Україна відзначила свої зусилля щодо досягнення повного взаємного режиму внутрішнього ринку у сфері телекомунікаційних послуг та приєднання до Єдиного цифрового ринку ЄС у межах Угоди про асоціацію. ЄС привітав триваючу залученість України до виконання своїх зобов’язань у сфері телекомунікаційних послуг, що у разі їх повного виконання може привести до застосування режиму внутрішнього ринку для цього сектору. У цьому контексті була підкреслена важлива роль ефективного та незалежного регулятора у сфері телекомунікацій. Ми відзначили прогрес у реалізації спільного робочого плану щодо електронних довірчих послуг, що веде до можливої угоди, яка має базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС. Ми привітали домовленість щодо оновлення Додатку XVII до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
• Ми домовилися про важливість вдосконалення сполучення між Україною, ЄС та іншими країнами Східного партнерства з метою сприяння торгівлі, подальшого розвитку надійних і сталих транспортних зв’язків та підтримки контактів між людьми. Ми привітали підписання Угоди між Україною, ЄС і його державами-членами про Спільний авіаційний простір та очікуємо на її якнайшвидше набрання чинності, що сприятиме розвитку взаємних сполучень, зокрема, шляхом створення умов для нових комерційних можливостей для авіакомпаній України та держав-членів ЄС. Ми привітали поточну роботу стосовно включення внутрішніх водних шляхів України до Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) і ми погодилися щодо важливості суттєвого прогресу України у реформуванні системи залізничного транспорту.
• Ми привітали підписання Угоди про участь України у програмі «Горизонт Європа», програмі досліджень та навчання «Євратом» та програмі «Креативна Європа». ЄС також привітав готовність України брати участь у програмах ЄС у рамках нової Багаторічної фінансової перспективи, зокрема в міжнародному вимірі програм «Erasmus+», «EU4Health», «Єдиний ринок» та «Цивільний захист».
• Ми привітали головування України, як першої країни з-поза меж ЄС, у Стратегії ЄС для Дунайського регіону, починаючи з 1 листопада 2021 року.
17. Україна та ЄС підтвердили свою готовність повністю поважати права осіб, що належать до національних меншин, як це передбачено конвенціями ООН і Ради Європи та відповідними протоколами. У цьому зв’язку, Україна продовжуватиме консультуватися і співпрацювати з Венеційською Комісією та продовжуватиме поточний змістовний діалог з представниками осіб, що належать до національних меншин, у тому числі щодо пов’язаного з цим питанням законодавства.
18. Ми підтверджуємо своє рішуче засудження очевидного порушення суверенітету та територіальної цілісності України внаслідок актів агресії російських збройних сил, починаючи з лютого 2014 року. Ми не визнаємо та продовжуємо засуджувати незаконну анексію Росією українських Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, посилення мілітаризації півострова, серйозне погіршення там ситуації з правами людини, а також обмеження свободи в’їзду громадян України на Кримський півострів та виїзду з нього. Ми засудили проведення виборів до Державної Думи Російської Федерації, що проводилися на незаконно анексованому Кримському півострові 17-19 вересня 2021 року всупереч духу та цілям Мінських домовленостей, до участі в яких також були залучені жителі непідконтрольних Уряду України територій Донецької та Луганської областей. Ми закликали Росію надати міжнародним організаціям і правозахисникам безперешкодний доступ до районів, які наразі не перебувають під контролем України, включаючи Кримський півострів, та поважати міжнародне гуманітарне право. У цьому контексті ми закликали до негайного звільнення всіх незаконно утримуваних та ув’язнених осіб на Кримському півострові та в Росії, включаючи кримськотатарських активістів. Ми засуджуємо триваючі переслідування, а також останні дії Російської Федерації проти кримських татар. Ми продовжуємо закликати Росію забезпечити безперешкодний та вільний прохід в Азовське море та з нього, у відповідності до міжнародного права. Ми засуджуємо рішення Росії закрити частини Чорного моря для не-російських військових кораблів та державних суден та закликаємо Росію утриматись від порушення законного здійснення прав та свобод навігації. Ми домовилися про важливість координації міжнародних зусиль для посилення стійкості до зростаючих загроз безпеці та стабільності в Чорноморському регіоні.
19. Ми залишаємося повністю відданими впровадженню та оновленню наших відповідних політик невизнання, у тому числі шляхом застосування обмежувальних заходів. З цією метою ми продовжимо наші регулярні консультації щодо цих політик та співпраці, у тому числі на міжнародних форумах.
20. Ми привітали дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. ЄС вітає створення міжнародної Кримської Платформи, започаткованої її установчим Самітом 23 серпня в Києві, а також підтримує реалізацію положень Спільної Декларації, підписаної ЄС та його державами-членами.
21. Ми підтвердили нашу повну підтримку зусиль Нормандського формату, Тристоронньої контактної групи, а також ОБСЄ, включаючи її Спеціальну моніторингову місію в Україні. Ми підкреслили важливість повного впровадження заходів, про які було домовлено під час Нормандського Саміту в Парижі в грудні 2019 року, а також повного виконання Мінських домовленостей, підкреслюючи відповідальність Росії як сторони конфлікту. Ми привітали конструктивний підхід України у Нормандському форматі та Тристоронній контактній групі і закликали Росію теж діяти конструктивно та брати сумлінну участь у переговорах в рамках цих форматів для вирішення конфлікту. Ми засуджуємо порушення припинення вогню збройними формуваннями, що підтримуються Росією, а також закликаємо Росію повністю визнати свою відповідальність в цьому контексті та використати свій значний вплив на збройні формування, які вона підтримує, відновити всеосяжне припинення вогню, виконати Мінські домовленості в повному обсязі, надати вільний та безперешкодний доступ Спеціальній Моніторинговій Місії ОБСЄ до непідконтрольних Уряду України ділянок уздовж українсько-російського державного кордону, у відповідності до її мандату. Висловлюємо жаль щодо рішення Росії не погоджуватись на продовження Спостережної Місії ОБСЄ на двох контрольно-пропускних пунктах російсько-українського кордону (Гуково та Донецьк), що суперечить духу Мінських домовленостей та не сприяє мирному вирішенню конфлікту на сході України. Ми повторили наш заклик до Росії невідкладно припинити підбурення конфлікту наданням фінансової та військової допомоги озброєним формуванням, які вона підтримує, а також вивести російські війська та техніку від східного кордону України та Кримського півострову. Ми залишаємось глибоко стурбованими присутністю російської військової техніки та особового складу на непідконтрольних Уряду України територіях та у незаконно анексованих українських Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. Ми наполегливо вимагаємо від Росії виконати свої зобов’язання відповідно до Віденського Документу, а також забезпечити більше прозорості та достовірно пояснити розгортання військових сил та техніки в цих районах. ЄС знову продовжив свої економічні санкції проти Росії, їхня тривалість залишається чітко обумовленою повним виконанням Мінських домовленостей.
22. Ми поновлюємо наше засудження постійних кроків Росії щодо спонукання громадян України на територіях, які наразі не контролюються Урядом України, подавати клопотання на отримання російського громадянства за спрощеною процедурою, а також видачі російських паспортів громадянам України, що суперечить Мінським домовленостям.
23. Україна привітала Висновки Європейської Ради від 24 червня 2021 року, в яких лідери ЄС підтвердили, що повне виконання Мінських домовленостей залишається основною умовою для будь-яких серйозних змін у позиції ЄС щодо відносин із Росією.
24. Ми домовилися продовжувати співпрацю для подолання соціально-економічних та гуманітарних наслідків конфлікту, підкреслюючи важливість постачання води, електроенергії та газу через лінію розмежування, сприяти руху людей та товарів, та забезпечити, щоб люди, які живуть на непідконтрольних Уряду України територіях, у повному обсязі користувалися своїми громадянськими правами у повній відповідності до міжнародного гуманітарного права. Ми ще раз наголосили на необхідності отримати безперешкодний доступ до непідконтрольних Уряду територій для Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ, агенцій ООН, неурядових організацій та Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Ми підкреслили важливість проведення заходів із розмінування також в нових районах та закликали Росію конструктивно залучатися до цього питання у рамках ТКГ. Ми привітали створення Центру протимінних операцій для боротьби із забрудненням мінами та боєприпасами, що не вибухнули, та взяли до уваги запит України на отримання допомоги ЄС для розмінування. ЄС підтвердив готовність надалі підтримувати інклюзивний підхід України до власних громадян в уражених районах та відігравати провідну роль в заходах із відбудови країни, включаючи окремі райони Донецької та Луганської областей після виконання Мінських домовленостей. 25. Ми підкреслили нашу повну підтримку всіх зусиль із встановлення правди, справедливості та відповідальності перед 298 жертвами та їхніми найближчими родичами за збиття рейсу MH17. Ми закликали у цьому зв’язку Російську Федерацію продовжувати тристоронні переговори між Австралією, Нідерландами та Російською Федерацією щодо збиття рейсу MH17, визнати свою відповідальність та докласти максимальних зусиль для притягнення винних до відповідальності за збиття рейсу MH17.
У межах 23-го Саміту Україна – Європейський Союз, який відбувся в Києві 12 жовтня, у присутності Президента України Володимира Зеленського, Президента Європейської ради Шарля Мішеля та Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн підписано низку документів.
Зокрема, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, віце-президент Європейської комісії, Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель та Надзвичайний і Повноважний Посол Словенії в Україні Томаж Менцін підписали Угоду між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами про Спільний авіаційний простір.
«Через вісім років нарешті підписано Угоду про Спільний авіаційний простір. Я вітаю Україну, вітаю президентів і всіх членів Європейського Союзу. Це високі стандарти безпеки польотів, нові можливості для громадян і бізнесу, більша кількість рейсів та ширша географія подорожей», – заявив Глава Української держави.
Документ передбачає створення спільного авіаційного простору між Україною та ЄС, що сприятиме взаємному доступу до ринків авіаперевезень з рівними умовами конкуренції та повагою до однакових правил. Йдеться, зокрема, про безпеку польотів, авіаційну безпеку, організацію повітряного руху, гармонізацію соціальної сфери та захисту довкілля.
Підписання Угоди забезпечить поглиблення співпраці у сфері авіаційного транспорту, серед іншого в контексті промислового співробітництва, та розвиток чинної системи угод про повітряне сполучення з метою поглиблення економічних, культурних і транспортних зв’язків між Україною та державами – членами ЄС.
Також було укладено Угоду між Україною, Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії про участь України у Рамковій програмі з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025), комплементарній до Рамкової програми з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». Документ скріпили підписами міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет і віце-президент Європейської комісії, Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель.
Підписання документа забезпечить правову базу для співпраці у науковій і науково-технічній сфері та створить передумови, необхідні для прискорення становлення України як впливової європейської держави шляхом розширення міжнародного науково-технічного співробітництва, забезпечить необхідні кроки для інтеграції нашої країни до Європейського дослідницького простору. Асоційований статус України у згаданих програмах сприятиме залученню вітчизняних суб’єктів наукової, науково-технічної та господарської діяльності до найбільшої програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій, а також залученню підтримки в межах цієї програми.
Програма «Горизонт Європа» на 2021-2027 роки – це найбільша програма ЄС з фінансування науки та інновацій із загальним бюджетом понад 95,5 млрд євро. Програма з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії (2021-2025) є взаємодоповнювальною до програми «Горизонт Європа» і спрямована на здійснення перспективних досліджень та інноваційних проектів у сфері ядерної енергетики, термоядерного синтезу та ядерного поділу.
Крім того, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина й віце-президент Європейської комісії, Високий представник Євросоюзу із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель підписали Угоду між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі «Креативна Європа» (2021-2027).
Метою укладення Угоди є участь нашої країни у програмі ЄС «Креативна Європа» на 2021-2027 роки, спрямованій на підтримку та посилення конкурентоспроможності європейського культурного, креативного та аудіовізуального секторів, а також розвиток та просування культурного й мовного розмаїття та збереження європейської культурної спадщини.
Програма має бюджет 2,4 млрд євро та реалізується за трьома напрямами: культура, медіа та міжсекторальна взаємодія. У їхніх межах надається підтримка секторам культурних і креативних індустрій, проектам міжнародної співпраці, професійним мережам, платформам для промоції європейських митців і робіт, мобільності митців і професіоналів у галузі культури, а також у сфері книговидавництва та літературних перекладів. Підтримується розвиток та поширення аудіовізуальних творів через інноваційні інструменти і бізнес-моделі, кінофестивалі, дистрибуцію європейських фільмів, девелопмент проектів, ТБ- і онлайн-контент, мережі кінотеатрів, кіноосвіту й розвиток аудиторій. У межах напрямку міжсекторальної взаємодії здійснюється підтримка сектору новинних ЗМІ через промоцію медіаграмотності, якісної журналістики, свободи слова та плюралізму.
У межах програми «Креативна Європа» також відзначаються європейськими нагородами найбільші досягнення у сфері літератури, музики, архітектури, культурної спадщини, реалізуються ініціативи «Культурна столиця Європи» та European Heritage Label.
«Я щиро вдячний лідерам інституцій Європейського Союзу за сьогоднішню важливу зустріч. Ціную плідну взаємодію між нами, наші регулярні контакти. Ми готові спільно рухатися далі шляхом практичних і осяжних євроінтеграційних кроків, які мають відчувати наші українські громадяни та бізнес. Ми впевнені в нашому спільному майбутньому, і ми бачимо його з Євросоюзом, у безпечній та успішній європейській родині», – наголосив Президент Володимир Зеленський.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів зустріч із високим представником ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем під час 23-го саміту Україна-ЄС.
Сторони привітали укладення на цьогорічному саміті Україна-ЄС трьох нових угод: про Спільний авіаційний простір, участь України в програмах ЄС “Креативна Європа” та “Горизонт Європа”.
Співрозмовники приділили основну увагу зустрічі безпеково-політичним питанням.
Дмитро Кулеба поінформував Жозепа Борреля про активну дипломатичну роботу України, Німеччини та Франції над організацією міністерської зустрічі та саміту Нормандського формату.
Глава української дипломатії окремо порушив тему санкцій ЄС проти Росії.
Міністр висловив вдячність за рішення Ради ЄС запровадити додаткові санкції проти восьми представників російської окупаційної адміністрації в Криму. Він акцентував увагу на важливості чергового продовження економічних та секторальних санкцій ЄС проти РФ у грудні 2021 року.
Дмитро Кулеба звернувся до керівника зовнішньополітичного відомства ЄС із закликом застосувати до порушників прав людини в Криму новий Глобальний правозахисний механізм санкцій ЄС. Він також закликав приділити пріоритетну увагу ЄС у сфері захисту прав людини саме ситуації на окупованому півострові.
“Ми наполягаємо на жорстких санкціях проти держави-агресора. Росія вже понад сім років систематично порушує міжнародне право та міжнародне гуманітарне право, права людини, руйнує життя та долі людей. Мільйони втратили рідну домівку, десятки тисяч – життя, тисячі – свободу. Це достатні підстави для збереження та зміцнення наявного санкційного режиму, запровадження нових обмежувальних заходів”, – наголосив міністр.
Топ-дипломати України та ЄС відзначили успішне проведення в Києві установчого саміту Кримської платформи, обговорили спільні кроки задля реалізації положень її підсумкової декларації та подальшу підтримку ініціативи з боку ЄС.
Жозеп Боррель підтвердив непохитну підтримку ЄС територіальної цілісності та суверенітету України, а також готовність ЄС і надалі надавати підтримку Україні у протистоянні агресії РФ та впровадженні реформ.
Співрозмовники високо оцінили активний та насичений двосторонній діалог Україна – ЄС у сфері політики та безпеки, а також узгодили реалізацію першочергових завдань на найближчу перспективу в цих сферах.
Міністр запросив Високого представника ЄС здійснити візит в Україну ближчим часом, зокрема запропонував відвідати лінію дотику з тимчасово окупованими районами Донецької та Луганської областей.
Зростання протягом року вартості природного газу у сім разів та дворазове подорожчання електрики збільшить частку енергоресурсів в собівартості хлібобулочних виробів втричі — з 5-7% до 15-20%, що з урахуванням інших чинників призведе до їх подорожчання на 10-25%. Про це розповів Юрій Дученко, президент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП).
«Подорожчання газу в сім разів у порівнянні з цінами попереднього року і подвоєння вартості електроенергії, очевидно, призведе до збільшення їх частки в собівартості хліба. За нашими оцінками, при пікових значеннях цін на енергоносії їх частка в ціні буханця зросте до 15−20%. В період більш спокійних цін на енергоносії їх частка становила 5−7%», — підкреслив експерт.
За його словами, 90% великих і більшість малих хлібопекарських підприємств використовують газ для виробництва хліба та хлібобулочних виробів, при цьому в структурі енергоспоживання підприємств галузі 60% становить газ, а електроенергія — 40%.
Зауважимо, що серед інших чинників зростання цін на хліб варто відзначити подорожчання цукру і рослинного масла вдвічі, зростання цін на пшеницю за рік на 27−29% — з 6,05−6,6 тис. грн/т до 7,7−8, 5 тис. грн/тонну, і рівень інфляції в річному вимірі в розмірі понад 10%.
«Мова йде не тільки про подорожчання електроенергії, а й подорожчання вдвічі цукру і масла, які є невід’ємною складовою хлібного виробництва. Причому це подорожчання стало наслідком не тільки підвищення світових цін, а й можливої монопольної змови постачальників. Всеукраїнське об’єднання пекарів зверталося з цього приводу в Антимонопольний комітет (АМКУ)», — додав Юрій Дученко.
Крім того, за даними Держслужби статистики, виробництво хліба та хлібобулочних виробів за 8 місяців 2021 року скоротилося на 3,5% в порівнянні з січнем-серпнем 2020 року — до 507,8 тис. тонн.
«Не хотілося б озвучувати „страшні“ цифри, проте зростання цін мінімум на 10−25% уникнути навряд чи вдасться», — підсумував президент Всеукраїнської асоціації пекарів.
2 жовтня о 14.00 за київським часом делегація України виступить в Арбітражному суді в Гаазі в справі проти Російської Федерації щодо порушення нею імунітету українських військово-морських кораблів та їхніх екіпажів.
Про позицію нашої держави в Арбітражному суді розповіла директорка департаменту міжнародного права МЗС України Оксана Золотарьова, яка представляє Україну на слуханнях.
«Справа має визначальне значення для України та всієї системи міжнародного права, оскільки йдеться про порушення одного із основоположних принципів Конвенції ООН із морського права та міжнародного права в цілому – абсолютного імунітету військових кораблів», – зазначила Оксана Золотарьова.
Вона нагадала про принципову позицію міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, який приділяє пріоритетне значення системній роботі МЗС України над притягненням Росії до відповідальності за її злочини.
Оксана Золотарьова переконана, що Україна доведе порушення РФ імунітету українських кораблів, попри російські спроби представити інцидент як «військову діяльність»: «Ми доведемо, що події в Чорному морі не були військовою діяльністю, на яку не розповсюджується Конвенція ООН з морського права. Російська сторона знала про прохід кораблів заздалегідь. Захоплення суден відбулося поза 12-мильною зоною, а українських моряків ув’язнили на дев‘ять місяців і відкрили проти них кримінальні справи. Такі дії не можуть вважатися військовою діяльністю. Це – грубе порушення норм міжнародного морського права».
Дипломатка нагадала, що в травні 2019 року на вимогу України Міжнародний трибунал з морського права запровадив обов’язкові до виконання тимчасові заходи, які вимагали від РФ негайно звільнити три українські військово-морські судна та 24 затриманих українських моряків. Незважаючи на наказ, Росія продовжувала утримувати кораблі та екіпаж, звільнивши їх лише у вересні та листопаді 2019 року, та навіть після цього не закрила кримінальні справи проти українських моряків.
«Ми впевнені в нашій позиції та рішуче налаштовані довести протиправні дії Росії, аби притягнути її до відповідальності», – підсумувала директорка департаменту міжнародного права МЗС України.
Позов України має на меті притягнути Російську Федерацію до відповідальності за захоплення та утримання в Чорному морі в листопаді 2018 року трьох кораблів Військово-морських сил Збройних сил України та 24 членів їхніх екіпажів.
Притягнення Російської Федерації до міжнародно-правової відповідальності за її злочини входить до пріоритетних цілей Стратегії зовнішньополітичної діяльності України.
Україні та Литві варто розвивати та поглиблювати співпрацю у рамках Люблінського трикутника (Україна, Польща, Литва) та використовувати цю платформу для політичного, економічного і соціального співробітництва між нашими країнами. Таку думку озвучив Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні Вальдемарасом Сарапінасом 11 жовтня в Києві.
«Вже завтра ми починаємо роботу по програмі 23-го Саміту Україна – ЄС. Очікуємо на політичне схвалення прискорення перегляду торговельної частини Угоди про асоціацію та розраховуємо на підтримку Литви. Також Україна націлена продовжувати консультації з Європейською Комісією щодо впровадження системи торгівлі викидами, механізму коригування вуглецю на кордоні (СВАМ), впровадження енергоощадних технологій. Загалом Україна може стати потужним світовим гравцем на ринку забезпечення продуктами харчування, тому нам необхідно піклуватися про екологію, берегти довкілля та розвиватися у цьому напрямку», – підкреслив Олексій Любченко.
Вальдемарас Сарапінас зазначив, що Україна для Литви важливий друг та партнер: «Ми виступаємо за поглиблення економічних відносин між нашими країнами. Литовський бізнес активно тут працює та інвестує сотні мільйонів євро у багатьох сферах: роздрібна торгівля, будівництво, фінансовий та ІТ-сектор, виробництво. Литовські бізнесмени мають великі плани щодо розширення інвестування в Україні. Також постійно зростає товарооборот між нашими державами – за 7 місяців цього року він склав майже $ 1 млрд».
Перший віце-прем’єр-міністр повідомив литовській стороні про інструменти державної підтримки інвесторів: «Уряд має чітку стратегію соціально-економічного розвитку України. Ми свідомі, що велика частина – це розвиток приватного бізнесу, залучення інвестицій та створення робочих місць. Наші зусилля спрямовані на підтримку бізнесу різними інструментами, преференціями, створенням рівних і конкурентних умов. Мінекономіки провело моніторинг інвестиційних проектів, які можуть стати драйверами розвитку регіонів у розрізі залучення інвестицій. Сподіваюся, що литовським бізнесменам буде цікаво ознайомитися з нашими напрацюваннями, які незабаром представимо», – зазначив Олексій Любченко.
Також під час зустрічі сторони обговорили питання енергозаощадження, розвиток цифрових технологій, поточні питання литовських компаній, які нині працюють в Україні тощо.
В КВЦ “Парковий” відбувся Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ). Захід, в ході якого відбулося 25 панельних дискусій, відвідали понад 1500 учасників. Своїм баченням майбутнього світової економіки поділились понад 120 спікерів з провідних міжнародних організацій та приватних компаній, зокрема Європейського інвестиційного банку, інвестиційного інституту BlackRock, WTO, ЄБРР, OECD, Римського клубу, Світового економічного форуму, McKinsey & Company, та інших.
Ініціатором Форуму виступила холдингова компанія UFuture, очолювана підприємцем Василем Хмельницьким. КМЕФ є майданчиком для формування стратегії економічного розвитку України. Форум орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу і влади, запозичення кращого світового досвіду, створення “дорожньої карти” розвитку і сприяння конвертації ідей в реальні дії.
Головне питання форуму в 2021 році — світ в епоху радикальних змін. Від бізнес-кейсів до візіонерських ідей — доповідачі КМЕФ розповіли про зміни економіки під впливом пандемії. Підприємці, топ-менеджери, представники міжнародних організацій, аналітики і стратеги компаній в ході Форуму представили свою думку про ключові проблеми світової та української економіки і способах їх вирішення, про кліматичні зміни та їх вплив на бізнес і соціум.
Форум відкривав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який під час виступу з оцінки перспективності України поділився баченням уряду для розвитку ключових правил національної економіки.
Ініціатор Форуму та голова холдингової компанії UFuture Василь Хмельницький поділився своїм баченням перспектив національної економіки, запуску інноваційних виробництв і розвитку культури підприємництва.
На його думку, Україна має суттєві перспективи на світовому ринку. Потужний агросектор створює перспективи для розвитку сучасних виробництв у сфері foodtech. У той же час уряд і бізнес повинні більше інвестувати в переробку сировини і виробництво готової продукції, що створює додаткові робочі місця і сприяє загальному економічному зростанню.
За словами засновника КМЕФ, зараз в Україні існує проблема з розвитком інфраструктури стартапів. Незважаючи на наявність якісної технічної освіти випускники вузів не мають належної бізнес-освіти. Для цього держава повинна створювати екосистему для розвитку стартапів.
Василь Хмельницький відзначив позитивні зміни в підході держави до розвитку малого і середнього бізнесу в Україні. Позитивний приклад — програма кредитування “5-7-9”, яка спростила доступ підприємців до капіталу. Однак, за словами підприємця, держава має багато чого зробити. Так, частка МСБ в структурі економіки України становить 1,5%, тоді як у світі — в середньому 3-4%. Для розвитку підприємництва держава повинна проводити освітню роботу, зокрема починаючи зі школи.
Генеральний директор Форуму Юрій Пивоваров відзначив, що репутація країни важлива для лідерів, бізнесу та самої країни. Світ має розуміти, чи тут комфортно жити, працювати, інвестувати, розвивати бізнес. А тому слід розробити довгострокову стратегію розвитку іміджу України, і КМЕФ вже восьмий рік робить великий вклад в розвиток цієї репутації.
“Є три основні тренди, щоб бути економічно успішною країною. Перший: гроші йдуть в інновації та ідеї. Тут у нас є шанс. Потрібно розвивати інфраструктуру інкубаторів, стартапів, а державі підтримувати перспективні проєкти. Другий тренд — клімат. Туди йдуть великі гроші, будують нові екологічніші виробництва. Третій тренд — розвиток виробництва. Пандемія показала, що є логістичні складнощі при транспортуванні з Китаю в Європу. В України є вікно можливостей, але воно невелике. Ведеться робота в напрямку розвитку виробництва, зокрема Верховна Рада ухвалила законопроєкт про розвиток індустріальних парків. Але потрібно більше зусиль”, — сказав Пивоваров.
В ході форуму було порушено питання інвестицій в країни, що розвиваються, їхнього ризику і прибутковості. Якщо раніше це було більш вигідним, ніж інвестування в розвинені країни, то в останнє десятиліття тренд розвернувся. І потрібно зрозуміти, чи може Україна за таких умов бути привабливою для зовнішніх і внутрішніх інвесторів. Серед переваг України спікери назвали низьку конкуренцію, що створює передумови для швидкого повернення інвестицій і отримання великих прибутків. Інший плюс — Україна прагне приєднатися до Європейського союзу. Цей вибір означає гармонізацію її законодавства і регуляції з європейським, передбачуваність, прогнозованість і побудову рівних правил гри. Найбільш привабливими з точки зору інвестицій фахівці назвали ІТ, інфраструктуру, аграрний, банківський сектор, фінтех, електронну комерцію, сектор big data.
Під час панелі “Роль ринків, що розвиваються, у відновленні глобальної економіки” її учасники відзначили, що цифровий тренд зростає по всьому світу, а ковід тільки сприяє цьому. Старший фахівець з питань інвестиційних стратегій Інвестиційного інституту BlackRock Беата Харасім сказала, що багато країн є недофінансованими, щоб перейти на зелену енергетику. Отже, ринки, що розвиваються потребують додаткової підтримки від заможних країни. “Ковід допомагав підсилювати кількість трендів, де одним з них є перехід до нульового викиду вуглецю. Країни, економіка яких базується на вичерпних ресурсах, повинні приділяти все більше уваги до поновлюваних джерел енергетики”, — сказала Беата Харасім.
Одним з обговорень стала тема “Фінансування майбутнього: великі гроші для сталого розвитку”. Виступаючи в ході неї, директор ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу Маттео Патроне сказав, що для забезпечення цілей сталого розвитку, поставлених до 2030 року, потрібно інвестувати приблизно $30 трлн, або хоча б $1 трлн щорічно. При цьому внесок повинен робити і приватний сектор, тому що державний не володіє необхідними ресурсами. За його словами, $27 трлн, інвестовані в облігації з низькою і негативною прибутковістю, можуть бути реінвестовані для досягнення цілей сталого розвитку. Він вважає, що час для таких інвестицій ще не втрачено. “В Україні і багатьох інших спостерігається відхід від цілей сталого розвитку. Приблизно $1 млрд інвестицій в Україну під загрозою”, — констатував Патроне.
В ході панелі “Економіка XXI століття: епоха змін і можливостей” виступила виконавча віце-голова Mastercard Енн Кернс. Вона сказала, що за останні 10 місяців Mastercard спостерігала зміну в онлайн-покупках, більше, ніж за останні 5 років. Люди стали більше витрачати локально, що зрозуміло в зв’язку з масовими локдаунами. При цьому виплати від своїх урядів у всьому світі за період ковід отримали майже мільярд людей. Коронокриза посилила цифровізацію: ми бачимо розвиток штучного інтелекту і впровадження цифрових валют, а також величезний розвиток в фінансовому секторі.
А віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зазначив, що під час пандемії найбільше почали розвиватися технологічні компанії, ті, які зручні: Uber, Booking тощо. Вони трансформували сталі бізнес-моделі. На думку спікера, держави повинні перетворюватися в технологічні компанії, бути швидкими, зручними, розвивати ті сфери, де немає бізнес-складової. А найкращий шлях для України — стати найзручнішою країною в світі, а це можливо завдяки технологіям. Цифровізація зробила стрибок у нашій країні не тільки завдяки пандемії, а й завдяки зміні споживчої культури і зміні уряду. Федоров вважає, що Україна зробила цифровізацію певної попкультури, саме тому ми стоїмо на правильному шляху, де зручність — це конкурентна перевага в боротьбі за розвиток.
КМЕФ залишається постійним дискусійним майданчиком для напрацювання стратегічних рішень для українського істеблішменту, бізнесу і соціуму. Організатори прогнозують, що наступного року Форум буде ще масштабнішим і розширить географію учасників.
Дощі на частині України очікуються сьогодні, у Карпатах – з мокрим снігом. Удень – до 18 градусів тепла.
За прогнозом синоптиків, 12 жовтня у західних, вдень і у Житомирській, Вінницькій та Одеській областях невеликий дощ, в Карпатах з мокрим снігом; на решті території без опадів.
Температура вночі 1-6° тепла, вдень 9-14° тепла, на півдні та сході до 18°; в Карпатах вночі від 2° морозу до 3° тепла, вдень 1-6° тепла.
На Київщині сьогодні без опадів. Температура вночі 2-5° тепла, вдень 10-13°.
В 2021 році сталося епохальна подія для ягідного бізнесу України — вперше великі партії замороженої малини українського виробництва були експортовані в США і до Канади.
«Українська плодоовочева асоціація (УПОА) уточнює деталі цієї важливої для країни угоди — по одній партії малини було відправлено в Канаду і в США в розмірі одного морського контейнера. Логістика зайняла близько півтора місяці, а покупець залишився задоволений якістю поставленої продукції і розглядає можливість продовження співпраці з українськими постачальниками на постійній основі», — йдеться в повідомленні.
Важливість цієї події для розвитку виробництва і заморозки ягоди в Україні пояснюється високим рівнем вимог до якості продукції та логістики, які були успішно подолані українськими постачальниками. Відповідно, український експортер малини попередньо успішно пройшов сертифікацію FDA (The United States Food and Drug Administration).
Зазначимо, що другий важливий момент даної події полягає в тому, що США і Канада традиційно платять вищі ціни за імпортну малину, ніж інші великі країни-імпортери, що створює непогані можливості для українських експортерів для інвестицій в підвищення якості продукції. Природно, що більш висока імпортна ціна обумовлена високими якісними параметрами продукції. А FDA повертає продукцію, яка не відповідає їх стандартам і вимогам з безпеки, за рахунок постачальника і публікує повну інформацію про проблему із зазначенням назви фірми-експортера. Тому для репутації країни-експортера і компанії-постачальника дуже важливо відповідати вимогам.
«На США і Канаду припадає близько 80% всього глобального імпорту замороженої малини в вартісному вимірі та близько 65% в натуральному. Однак Україна традиційно експортувала заморожену малину переважно в Польщу, яка добре заробляє на реекспорті української малини в інші країни світу. Тому вихід на прямі поставки замороженої малини в країни з високим рівнем імпортних цін на цю ягоду є дуже важливим кроком для подальшого розвитку ягідного бізнесу в Україні. Адже в такому разі українські заморозчики ягоди зможуть підвищити технологічний рівень переробки і доопрацювання замороженої малини і платити вищу ціну постачальникам, а ті, в свою чергу, підвищувати якість сировини», — розповідає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Крім того, Україна щорічно втрачає мільйони доларів при експорті ягід в Польщу. Ці гроші залишаються польським реекспортерам української ягоди. Однак в останні роки намітилася позитивна тенденція диверсифікації експорту замороженої малини з України. Зокрема, істотно зросли прямі експортні відвантаження української малини в Німеччину, Францію, Італію і Нідерланди. Поява в списку країн-імпортерів замороженої малини США і Канади дозволить ще більше диверсифікувати експорт, тим більше що українські виробники вже в цьому році планують істотно розширити площі під малиною.
«УПОА, завдяки цьому успішному відвантаженню, відновила переговори з членами асоціації над створенням торгової платформи для кооперації в питаннях експорту свіжих і заморожених овочів, фруктів і ягід і виходу в українські мережі супермаркетів. Якщо такі плани будуть реалізовані, то це може серйозно посилити позиції України на експортних ринках. Однак до останнього часу українським експортерам домовитися, як правило, не вдавалося», — підкреслили в асоціації.
Відзначимо, що США імпортує заморожену малину, переважно з Чилі, Мексики і Сербії. При цьому Сербія, найбільший світовий експортер замороженої малини, активно нарощувала поставки своєї ягоди в США, вважаючи цей ринок одним зі своїх пріоритетів. У 2020 році Сербія вперше експортувала в США більше 10 тис. тонн замороженої малини і майже наздогнала за обсягом експорту Мексики. Для порівняння Польща експортувала в США в 2020 році лише 281 тонну малини. Динаміка експорту польської замороженої малини в США залишається негативною вже кілька років поспіль — в 2018 році Польща постачала понад 400 тонн малини в США.
«Канада імпортує заморожену малину з Чилі, Сербії, США та Мексики. До Канади Сербія теж нарощує експорт і в 2020 році поставила рекордний обсяг замороженої малини — 6,8 тис. тонн. Польща поставляє в Канаду приблизно такий же обсяг замороженої малини, як і США. Відповідно, для України, яка входить в п’ятірку найбільших світових експортерів замороженої малини, дуже важливо закріпитися на цих двох найважливіших ринках збуту. Особливо це важливо на тлі очікуваного зростання обсягів виробництва всіх видів ягід в 2022/24 роках. Залишається сподіватися, що рости буде не тільки обсяг, але і якість вироблених ягід», — підсумовують експерти.
Італія схвалить нову військову допомогу Україні не раніше лютого.
Херсонщину за добу ворог обстріляв 77 разів.
9 січня — яке церковне свято.
Росіяни вночі обстріляли об’єкт генерації на півдні України.
Яке сьогодні, 9 січня, свято – все про цей день.
All rights reserved ukrgate.com
