Київ 16/12/2021 Ворота України
Кожна жінка, виходячи заміж, мріє про те, щоб її сімейне життя було щасливим і тривало все життя.
На жаль, ця місія виявляється здійсненною далеко не у всіх, інакше не було б стільки розлучень. Але є чоловіки, про яких можна сказати: “Чоловік ваш – рідкісний сім’янин”.
Раки – сімейний знак, тому бережуть родинне вогнище за замовчуванням – на підсвідомому рівні. Тільки у своєму будинку вони почуваються впевнено, тому ховаються у своїй “мушлі” від життєвих бур та негараздів, а домівники є для представників знака головними в їхньому житті людьми, тільки їм вони можуть довірити всі свої секрети та переживання. Навіть із відходом із стосунків пристрасті вони вважають другу половинку головною людиною у своєму житті, тому ніколи не розлучаться з нею з власної волі, а якщо стане зовсім несила, заведуть коханку.
Діви у сімейному житті керуються принципом “від добра добра не шукають”: простіше кажучи, навіщо летіти на Таїті, якщо “нас і тут непогано годують”. Усьому “виною” їхня практичність і розважливість: навіть будучи засліпленими пристрастю, вони добре розуміють, що відхід із сім’ї пов’язаний з незручностями і втратами, зокрема й матеріальними — витрати в таких випадках мають бути чималі. До того ж доведеться звикати до нового способу життя, інших побутових умов, які, навіть покращуючись, спричинять стрес, а головне, пристосовуватися до існування поряд з іншою людиною, що може виявитися непростим завданням.
Тельці, навіть будучи закоханими в когось “на стороні”, надто ледачі, щоби все кинути і пуститися в романтичні пригоди. Для цього потрібно зробити масу зайвих рухів тіла, змінивши своє життя корінним чином, але смушок водночас, на їхній погляд, не вартий вичинки. А як же добре налагоджений та обладнаний побут, який дає представникам знака найголовніше у їхньому житті – комфорт, який є незмінним супутником їхнього життя? Аж раптом у новій сім’ї їм не зможуть забезпечити гідний його рівень? Ні, вони залишаться на своєму місці, тим більше, що це ніяк не заважає численним романам.
Київ 15/12/2021 Ворота України
14 грудня 2021 року Й.В. Посол Хашем Даджані взяв участь через відео-конференцію в офіційній презентації 22-го видання наукового щорічника «Україна дипломатична» 2021 року, організованій Генеральною дирекцією з обслуговування іноземних представництв. Захід також відвідали глави інших дипломатичних представництв і представництв міжнародних організацій, акредитованих в Україні. На заході також був представлений аудіозапис виступу Його Високоповажності Міністра Закордонних Справ України пана Дмитра Кулеби.
У своїй короткій промові Посол висловив подяку Генеральному директору Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв пану Павлу Кривоносу та її співробітникам за надану йому можливість долучитися до 22-го випуску, вказавши на їх високий професіоналізм та високо оцінивши докладені ними зусилля, незважаючи на виклики глобальної пандемії.Посол також звернув увагу присутніх на те, що цього року виповнюється 20 років з дня встановлення дипломатичних відносин між Україною та Палестиною, висловивши подяку дружньому українському народу за підтримку та наголосивши на готовності Палестинської Сторони продовжувати розвивати співпрацю та дружні відносини між двома країнами. Посол також привітав усіх з прийдешніми святами Різдва Христова та Нового 2022-го Року.
Щоб ознайомитися з повним текстом інтерв’ю з Його Високоповажністю Послом, перейдіть на офіційний сайт Посольства за посиланням: https://palemb.com.ua/hashem-dajani-ambassador…/
Провідні країни Європейського Союзу опираються прагненню швидкої розробки конкретних санкцій, які будуть накладені на Росію, якщо вона вторгнеться в Україну. Дехто у ЄС стверджує, що оприлюднення варіантів санкцій дасть російському лідеру Володимиру Путіну “бійку, яку він шукає”, за словами високопоставлених дипломатів і чиновників.
“Німеччина, Франція, Італія та Іспанія хочуть зосередитися на переговорах із Москвою, перш ніж викладати подробиці про болючі економічні заходи, які вони ініціюють. Але інші країни-члени стверджують, що підтримка публічних погроз санкціями краще стримає президента Росії Володимира Путіна”, за словами високопоставлених дипломатів і чиновників, яких цитує Bloomberg.
За словами однієї з офіційних осіб, “посли країн, включаючи східноєвропейські країни, Нідерланди та скандинавські країни, попросили Європейську комісію, виконавчу ланку блоку, якнайшвидше обговорити з ними документ з докладними планами санкцій, що розробляється”. Інший сказав, що плани переважно завершені.
Але Німеччина вважає, що такий підхід не залишить проти Росії жодної “зброї” на майбутнє, бо проект може бути “злитий”, сказав один із чиновників. Країни-однодумці стверджують, що публікація документу про варіанти дасть Путіну “бійку, яку він шукає”, і що все, що завдає шкоди Росії, цілком може вплинути на держави-члени ЄС з огляду на тісні економічні зв’язки, пише видання.
За словами високопосадовців ЄС, “вони стверджують, що очікування, коли Путін зробить крок, перш ніж рішуче відреагувати конкретною, індивідуальною відповіддю, було б більш ефективним, ніж дуже рано викладати різні варіанти на стіл з ризиком, що деякі з них можуть не бути використані”. Вони наголошують, що немає жодних сумнівів у тому, що у разі вторгнення будуть застосовані болючі заходи, але точаться суперечки про те, наскільки докладним має бути планування заздалегідь, враховуючи невизначеність намірів Путіна, вказано у статті.
Обережність з боку кількох країн ЄС, відзначає видання, також відображає той факт, що деякі члени блоку не поділяють переконання Вашингтона в тому, що Путін може планувати вторгнення, можливо, вже на початку наступного року.
За словами двох послів ЄС, попереду Євросоюзу чекає довга і важка дискусія про те, як поводитися з Росією щодо нарощування сил та будь-яких майбутніх кроків.
Доповнення
Низка західних лідерів, у тому числі президент США Джо Байден, президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц, останніми днями говорили з Путіним, щоб передати повідомлення про те, що Захід накладе набагато жорсткіші санкції, ніж останніми роками, у випадку російського вторгнення. За словами людей, знайомих із планами, це можуть бути кроки щодо відключення великих російських банків від західної фінансової системи SWIFT, а також потенційне зобов’язання Німеччини не вводити в експлуатацію газопровід “Північний потік – 2” з Росії.
Партнерами проекту є Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство освіти і науки України.
Планується, що основам продуктового IT протягом наступних п’яти років навчатимуть 60 тисяч українських студентів.
У Міністерстві цифрової трансформації зазначають, що за орієнтовними розрахунками, одна людина в продуктовому IT генерує в 76 разів більше доходу, ніж середньостатистична працезайнята особа в Україні. Навіть якщо 1% студентів, які опанують курс, розпочнуть кар’єру в продуктових компаніях або заснують власний стартап, це згенерує мільярди гривень в економіку через додаткову вартість цифрових продуктів.
За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, ринок IT в Україні постійно зростає.
«Зʼявляються нові компанії, масштабуються наявні — це хороші тенденції. До того ж Мінцифри створює додаткові стимули від держави, щоб збільшити частку IT у ВВП країни до 10%. Незабаром ми запускаємо проект Дія Сity та Фонд Фондів. Але в таких умовах темпи та якість підготовки ІТ-спеціалістів не задовольняють попит. Разом із МОН ми вже працюємо над реформою IT-освіти та вдячні всьому соціально відповідальному IT-бізнесу, який співпрацює з нами заради спільної мети», – підкреслив міністр.
Освітня програма буде запропонована студентам других-третіх курсів, які навчаються як на технічних, так і нетехнічних спеціальностях. Вона має надихнути молодь, дати уявлення про те, як функціонує IT-бізнес, та підготувати компетентні кадри для українського IT-ринку в цілому.
Студентам запропонують практичні заняття, лекції, microlearning-блоки, бізнес-симуляції, роботу над реальними кейсами компаній. Найкращі студенти отримають менторську підтримку від провідних фахівців продуктового IT.
На пілотному етапі доступ до курсу отримають студенти Київського національного економічного університету, Національного авіаційного університету, Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного університету «Чернігівська політехніка», Одеської юридичної академії та факультету інформатики Київського політехнічного інституту ім. Сікорського.
З вересня 2022 року курс планують розширити на більш ніж 50 закладів вищої освіти по всій країні. Допомагати з онлайн-адаптацією курсу буде студія онлайн-освіти EdEra.
Для громадян України, в тому числі вакцинованих від COVID-19, від сьогодні, 15 грудня, буде потрібно здати тест на коронавірусну хворобу для в’їзду до Польщі. Про це повідомило Міністерство закордонних справ.
“З 15 грудня 2021 року кожна особа перед прильотом до Польщі з-поза меж Шенгенської зони ( у тому числі з України) повинна здати тест на COVID-19. Тест слід проводити не раніше ніж за 24 години до вильоту. Вакциновані особи також підлягають обов’язку здачі тесту”, — йдеться в повідомленні на сайті “Поради подорожуючим від консульської служби України”.
Незалежно від того, яким транспортним засобом прибувають мандрівники (колективним, індивідуальним чи пішки), з 1 грудня підлягають 14-денному карантину, якщо не відповідають жодній із наступних умов:
— пройшли повний курс вакцинації, і минуло 14 днів після отримання останньої дози вакцини (рахуючи від дня, наступного за днем щеплення);
— є дітьми до 12 років, які подорожують під опікою дорослих, щеплених проти COVID-19;
— були заражені вірусом SARS-CoV-2 (одужали) не раніше ніж за 6 місяців до дня перетину кордону Польщі.
Верховна Рада у середу ухвалила в першому читанні законопроект № 5877 щодо посилення відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності. Відповідне рішення підтримало 236 народних обранців.
“У цьому документі ми суттєво доповнили норми Кримінального кодексу України в частині самовільного зайняття земельної ділянки та самочинного будівництва. Так, посилена відповідальність за незаконне захоплення земель історико-культурного призначення, за самовільне будівництво, яке ведеться з порушеннями цільового призначення земельної ділянки тощо”, — сказала народний депутат, голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк, представляючи законопроект у Верховній Раді.
“Законопроект такожпередбачає тимчасовий арешт об’єктів незаконного будівництва. Ми розуміємо, що ця норма є дуже дискусійною, тому між першим і другим читанням будемо проводити широкі консультації і доопрацьовувати з юристами”, — додала вона.
Законопроектом пропонується внесення низки змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ними передбачається, серед іншого, збільшення штрафних санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також можливість притягнення до кримінальної відповідальності відповідних суб’єктів містобудівної діяльності, за злочини передбаченні низкою статтей ККУ.
Так, згідно з законопроектом, передбачається підвищення штрафів за проведення підготовчих будівельних робіт (від 17 до 25,5 тис грн), за будівництво без документів (до 4 поверхів — від 34 до 42, тис. грн; від 5 поверхів — від 51 до 59,5 тис. грн; за будівництво висоток і торгових центрів — від 68 до 76,5 тис. грн).
Крім того, передбачаються штрафи за продаж квартир у будинках, що не були прийняті в експлуатацію — від 17 до 85 тис. грн. Передбачено штраф до 170 тис. грн. У разі знесення пам’ятника архітектури, порушення правил охорони праці, промислової або пожежної безпеки.
Також пропонується доповнення ККУ новою статтею, якою передбачається посилення кримінальної відповідальності за самочинне будівництво, в тому числі, за самочинне будівництво на особливо цінних землях, в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель, у межах території пам’ятки культурної спадщини, історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, зони охорони, буферної зони, історичного ареала населеного місця, території об’єкта культурної всесвітньої спадщини, або на земельній ділянці (землях) із порушенням призначення земельної ділянки (земель) або обмеження у використанні земель. Так, за будівництво на землях в охоронних зонах, історико-культурного призначення передбачається позбавлення волі терміном до двох років, а якщо будівництво призвело до тяжких екологічних або технологічних наслідків — до 5 років.
Зонд NASA Parker Solar побував у верхніх шарах атмосфери Сонця. Він став першим космічним апаратом, що так сильно наблизився до зірки.
“Вперше в історії космічний апарат доторкнувся до Сонця. Зонд NASA Parker Solar пролетів через верхні шари атмосфери Сонця — її корону, зібрав дані про частинки сонячної енергії і його магнітні поля”, — йдеться в повідомленні NASA.
Надалі зонд продовжить здійснювати польоти через корону атмосфери, щоб зібрати більше даних. Наступний проліт очікується у січні 2022 року.
У NASA вважають, що дані, отримані Parker, допоможуть метеорологам передбачати важливі зміни в космічній погоді, які можуть впливати на Землю.
Міністерство фінансів 14 грудня на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до державного бюджету 10,8 млрд грн.
“Сьогодні на аукціонах ОВДП Міністерство фінансів запропонувало інвесторам сім випусків цінних паперів в національній валюті та два випуски в іноземних валютах… За підсумками аукціонів до державного бюджету залучено в еквіваленті 10,8 млрд грн”, — йдеться в повідомленні.
Строк обігу пропонованих державних облігацій в гривні — 3 місяці, 6 місяців, 1 рік, 1,5 роки, 2 роки, 3 роки та 5 років. Строк обігу облігацій запропонованих у доларах становить 2 роки, а в євро — 1 рік. Найбільший попит серед гривневих інструментів був зосереджений на 3-місячних паперах.
Середньозважена дохідність 3-місячних ОВДП склала 10,50%, 6-місячних — 10,75%, 1-річних ОВДП — 11,77%, 1,5-річних — 11,88%, 2-річних — 12,65%, 3-річних — 12,85%, а 5-річних — 13,00%. Всього від розміщення державних цінних паперів в національній валюті до державного бюджету було залучено 5,8 млрд грн.
Водночас від розміщення номінованих в іноземній валюті ОВДП було залучено 68,9 млн дол. та 102,5 млн євро. Середньозважена ставка дохідності за ОВДП у доларах складає 3,9%, а в євро — 2,5%.
Месенджер WhatsApp вводить нову функцію, що підвищує конфіденційність користувачів. Тепер за замовчуванням буде прихований онлайн-статус від незнайомих людей.
Раніше WhatsApp за замовчуванням встановлював для цієї функції значення “Всі”, дозволяючи будь-кому бачити, чи користувач онлайн. Чергове оновлення WhatsApp обмежує видимість статусу.
Тепер побачити, чи користувач у мережі, зможуть тільки ті, чиї номери додані в контакти смартфона.
Онлайн-статус у WhatsApp дозволяє іншим контактам дізнатися, коли ви востаннє були в мережі або використовуєте програму на даний момент. Деякі сторонні програми використовують цю функцію для моніторингу дій користувачів та збору даних.
“Ми ускладнюємо завдання тим, кого ви не знаєте і з ким ніколи не спілкувалися. Щоб вони не могли побачити ваше останнє відвідування месенджера та вашу присутність у мережі WhatsApp”, — йдеться у листі служби підтримки WhatsApp.
В рамках 1/16 фіналу Кубку Італії з футболу генуезький “Дженоа” приймав іншого представника італійської Серії А — “Салернітану”, повідомляє сайти клубів.
Зі статистичного боку матч пройшов напрочуд рівно — 9:9 за ударами, 6:6 за ударами по воротах, і тільки підопічні українця були кращими у володінні м’ячем (59 відсотків), що втілилося в єдиний гол у баталії. Автором точного пострілу став ганський форвард Екубан. Йому на 76 хвилині асистував Каллон (1:0).
Примітно, що в наступному раунді Кубку “Дженоа” зустрінеться із “Міланом”. Раніше клуби грали між собою в Серії А, і тоді “Дженоа” при Шевченко поступилася (0:3).
“Дженоа” перервав серію з 14 матчів без перемог, клуб виступає у чемпіонаті Італії, де після 17 зустрічей йде 18-м, набравши 10 очок.
На першому місці серед учасників програми «Доступні кредити 5-7-9%» знаходяться представники сільського господарства. Так, 44% аграріїв від загальної кількості всіх учасників, скористалися можливостями цієї програми.
Всього банки-учасники програми видали 28 597 кредитів на загальну суму 76,2 млрд грн. З них майже 22,8 млрд грн – рефінансування попередньо отриманих позик. 9,5 млрд грн отримали підприємці на капітальні інвестиції та 43,8 млрд грн в якості антикризових кредитів на поповнення оборотних коштів.
У трійці лідерів активних учасників програми є представники сільського господарства (44%), торгівлі та виробництва (26%), а також промислової переробки (17%). За регіональною класифікацією у топ-3 увійшли Львівська, Харківська та Київська області.
За останній тиждень банки-учасники програми «Доступні кредити 5-7-9%» підписали 447 договорів на суму понад 1,3 млрд. грн. 1,1 млрд грн від загальної суми укладених за останній тиждень угод складають антикризові кредити на поповнення оборотних коштів, а 116 млн грн – це видані уповноваженими банками угоди з рефінансування попередньо виданих кредитів.
Питання добрив — болісна тема для всієї Європи. В України є достатньо вагомий потужний внутрішній ресурс виробництва добрив, але він залежить від ціни на газ, і це буде досить сильно тиснути на галузь.
Про це під час конференції «Ведення агробізнесу в Україні» (#DoAgro21) розповів заступник міністра економіки, торговий представник України, голова Міжнародної ради по зерну (IGC) Тарас Качка.
«У даному випадку питання добрив — це не суто українська проблема, тому очевидно, що потрібно до неї підходити виважено. Потенціал України з виробництва добрив буде переорієнтовуватись на внутрішній ринок» — зазначив Тарас Качка.
За його словами, з погляду безпеки все більше білоруських виробників добрив підпадають під санкції США та ЄС. Якщо урядом України прийматимуться якісь рішення, то будуть вжиті всі заходи, щоб замістити ці обсяги іншими ресурсами.
«В уряді та Мінекономіки ми моніторимо це питання, досить уважно до нього ставимося та водночас розуміємо, що не можна не враховувати економіку без питання безпеки», — підкреслив Тарас Качка.
Повний текст виступу міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби на заході “ДИПЛОМАТІЯ 2022: Пріоритети Стратегії зовнішньополітичної діяльності”
“Доброго дня!
Дякую усім, хто сьогодні до нас приєднався.
Спробую не надто довго і не надто формально представити вам напрацювання цього року, оскільки ми наближаємося до кінця року і Дня працівників дипломатичної служби.
Це чудова нагода підбити підсумки не лише політично, але й доказово, на основі даних, які отримав Центр “Нова Європа”, і зазирнути у наступний рік.
Цьогоріч було багато роботи, але і багато досягнень. Головним я вважаю те, що ми затвердили вперше за 30 років незалежності цілісну Стратегію зовнішньополітичної діяльності України. Чому це важливо? Тому що Стратегія структурує мислення та уявлення про світ. А головне те, що вона структурує наші дії, спрямовані на захист і просування національних інтересів України. У Стратегії ми заклали багаторічну державну політику, спрямовану на досягнення миру, безпеки та добробуту для українців, утвердження України як активного учасника міжнародної політики. Наголошую, це не декларація про наміри, а реальний інструмент.
Одна справа – затвердити Стратегію, це дійсно непросто. Якби це було просто, то було би зроблене ще до нас. Але нині перед нами постає ще важливіше завдання: власне, навчитися жити за Стратегією, тому що в нашій державі, ви добре знаєте, багато різних стратегій ухвалювалося в різних сферах, але жити за правилами, жити за стратегією вдавалося, м’яко кажучи, дуже рідко. Тому ми зараз ставимо перед собою амбітне завдання – власне, створити цю культуру функціонування дипломатичної служби відповідно до заданої стратегічної рамки. Це саме те завдання, яке ставить перед нами Президент Володимир Зеленський, який хоче, щоб українська дипломатія працювала системно, чітко і проактивно, з прицілом на результат.
Сьогодні я представлю ключові пріоритети Стратегії, які ми втілювали в цьому році та продовжимо втілювати в наступному. Стратегія залишає у минулому багатовекторність, позаблоковість, невизначеність, партнерозалежність, меншовартість, яка, на жаль, пронизала нашу політичну культуру ще до того, як Україна стала незалежною, та інші вади державного росту, якими ми хворіли у перші десятиріччя після відновлення незалежності. На жаль, центр вісі координат нашої зовнішньої політики надто довго перебував – з тих чи інших причин – за межами України. Колись він був у Москві, пізніше дехто бачив його у Брюсселі, хтось орієнтувався на Вашингтон, на Берлін, на Париж, хтось – на Варшаву. Це залежить від політичних уподобань. Всі ці партнери дуже важливі, крім РФ, звісно. І ми, безумовно, розвиватимемо з ними не лише формальне партнерство, а й дійсно справжню дружбу. Але Стратегія зовнішньополітичної діяльності України переносить центр ваги до Києва для того, щоб ми могли стояти твердо на ногах і дивитися на світ власними очима.
Ми знаємо, куди йде Україна, маємо довіру народу до цього шляху і маємо стратегічний документ, який вказує, як правильно використовувати ресурси і куди спрямовувати свої зусилля.
Ми дійсно визначали у Стратегії не 26, а 6 пріоритетних напрямів зовнішньої політики. Це було важко. Гадаю, будь-хто, хто працював над подібними документами, знає, що найважче – це саме звузити фокус. Тому ми визначили шість наступних пріоритетів:
Відповідно до цих шести пріоритетів ми структуруємо свою роботу.
Стратегія дозволяє нам втілювати системні та послідовні зусилля замість “гасіння пожеж” (які все одно будуть, але вони не повинні домінувати у нашому порядку денному) і щоденного коригування пріоритетів, які розпорошують увагу і ресурси дипломатів.
Міністерство закордонних справ провадить курс на утвердження впливової та сильної України, яка не лише просить про допомогу, але і сама допомагає, пропонує і реалізує рішення проблем інших. Ми хочемо зацементувати цю політику у нашій політичній культурі. Хто би не був при владі чи в опозиції, яким би не було прізвище міністра, політична чи економічна кон’юнктура. Стратегія унеможливлює ризики зміщення загальнодержавного курсу і дозволяє уникнути будь-якої турбулентності у зовнішній політиці в разі турбулентності всередині держави.
Ми визначили для себе три головні фокуси втілення Стратегії:
Давайте зупинимося на окремих напрямах Стратегії зовнішньополітичної діяльності крізь призму цих трьох фокусів.
Перший напрям: багатостороння дипломатія.
Україна має особливий сентимент до міжнародних організацій. 1945 року, зазнавши величезних втрат у Другій світовій війні, Україна була запрошена стати однією із держав-засновниць Організації Об’єднаних Націй. Основа, ядро сучасної української дипломатії сформувалося саме у складі міжнародних організацій.
Але нині час переосмислювати нашу роботу на цьому треку і виходити на нові рівні сприйняття і завдань.
У цьому контексті показовою була цьогорічна промова Президента на сесії Генеральної Асамблеї ООН. Декілька іноземних колег потім казали, що Президент Зеленський сказав з трибуни Генасамблеї те, про що інші мовчали, хоча хотіли сказати, або те, що вони прагнули не помічати. І ця певна дипломатична “зухвалість” була виправданою. Ми впевнені, що саме ініціативна політика та здатність робити або казати щось на крок вперед принесе користь не лише Україні, але й самим міжнародним організаціям. Пам’ятаю, що ще з моїх студентських часів тема реформування ООН ставала предметом тисяч дипломних робіт, дисертацій на звання кандидата чи доктора наук. Менше з тим, реформа ООН стоїть на місці. Утім, ми не повинні складати руки. Настане момент, коли пропозиції та ініціативи, спрямовані на реформування ООН, знайдуть своє втілення.
Важливим доказом нової якості нашої багатосторонньої дипломатії та масштабного виміру зовнішньої політики України стало створення цьогоріч Кримської платформи. Я ще зупинюся на ній детальніше.
Другий напрям зовнішньополітичної діяльності – це регіональна політика України та відносини з нашими ключовими міжнародними партнерами
Ми дуже задоволені тим, що в цьому році нам вдалося створити Асоційоване тріо з Грузією і Молдовою. Минулого року був створений Люблінський трикутник з Литвою і Польщею. До речі, наступного тижня відбудеться перший саміт Люблінського трикутника в Україні. Президенти Польщі та Литви відвідають нашу державу. Рік тому ми створили ще один формат – Квадригу з Туреччиною. Це формат, у якому міністри закордонних справ і міністри оборони двох країн разом визначають подальші кроки в розвитку двосторонніх відносин у політико-безпековій сфері.
Об’єднання однодумців у гнучкі регіональні альянси – “новий-старий” тренд у міжнародних відносинах. На жаль, великі міжнародні організації потерпають від антагонізму ключових гравців. Нещодавно я був на міністерському засіданні ОБСЄ, де все це проявилося більш ніж наочно, коли Росія блокує ключові рішення і вже не соромиться цього, гальмуючи розвиток Організації і її функціонування.
Буквально вчора РФ заблокувала включення до порядку денного Ради Безпеки ООН питання клімату як загрози світовій безпеці. Подібний антагонізм призводить до того, що великі організації суттєво втрачають у своїй дієвості. Це не означає, що вони стають нерелевантними, але держави шукають альтернативні форми колективних дій у більш вузьких форматах. Ми відчули цей тренд і почали активно діяти.
Крім того, ви можете помітити, що і Люблінський трикутник, і Асоційоване тріо – це формати, які підсилюють наш євроінтеграційний та євроатлантичний курс. Чому ми це робимо? Не лише тому, що ми хочемо ще більш тісних відносин з нашими найближчими партнерами, а і тому, що ми розуміємо одну просту істину, і про це треба прямо говорити – ніхто не захищатиме Україну краще за нас самих. Для цього ми діємо дуже активно, прагматично, та максимально зміцнюємо відносини з тими державами, які готові надавати нам максимальне сприяння і яким ми також завжди будемо раді допомогти.
Якщо взяти Люблінський трикутник, то коли Литва зіштовхнулася з першою хвилею спроб Білорусі використати мігрантів як зброю на кордоні, саме Україна була однією з перших держав, яка допомогла дружній Литві. Я ніколи не міг уявити, що гуманітарна допомога може надаватися у вигляді колючого дроту, але таке життя і ми допомогли нашим партнерам. Коли почалася друга хвиля, і ми побачили картинки з кордону Білорусі та Польщі, то виявилося, що саме Люблінський трикутник є оптимальним механізмом і для координації дій, і для визначення спільних зусиль. Почали активно працювати разом міністри внутрішніх справ Люблінського трикутника задля ефективної координації дій.
Такі формати як Люблінський трикутник починаються як політичні ініціативи, а розвиваються не лише як політичні, але і дуже практичні інструменти зміцнення безпеки та сприяння спільному розвитку.
У Стратегії ми визначили, що пріоритетне значення у розбудові стратегічного партнерства з Туреччиною і далі матиме підтримання політичного діалогу на рівні глав держав, а також, як я вже зазначив, розвиток Квадриги.
На початку року Президент Туреччини Ердоган відвідає Україну для проведення Стратегічної ради високого рівня. Це стане наступним кроком для розвитку наших відносин. Я думаю, не треба навіть зупинятися зараз детальніше на поясненні, чому українсько-турецькі відносин є критично важливими і для безпеки Чорноморського регіону, і для зміцнення обороноздатності України, і для боротьби за український Крим.
Наші стратегічні партнерства з Азербайджаном, Грузією, Литвою, встановлення такого партнерства з Румунією, чого ми прагнемо, є вагомим чинником стабільності в Центральній та Східній Європі, у регіоні Азовського, Чорного, Балтійського і Середземного морів.
Ми посилюємо взаємодію з Вишеградською групою. Невдовзі в Чехії буде сформований новий уряд і я проведу розмову з новим міністром закордонних справ. Я загалом вважаю Центральну Європу ключовим регіоном для розвитку відносин України, просування наших інтересів, тому що це той регіон, до якого ми належимо.
Вчора я придбав дуже цікаву книгу, яка присвячена кулінарії Гетьманщини. Вона далеко не лише про їжу, але і про те, де була Україна до того, як Росія поглинула і розвернула нас. А були ми в Центральній Європі. Це дуже чітко видно з тієї культури, яка існувала серед української політичної еліти, і з тієї їжі, яку вони їли. Вони пили угорські вина, їли середземноморську рибу, отримували сири з країн Західної Європи. Історично, за всіма політичними і навіть кулінарними зв’язками ми є частиною Центральної Європи і маємо туди повернутися.
У цьому контексті важливо, що цього року Україну вперше запросили взяти участь у міністерській зустрічі Центральноєвропейської п’ятірки. Ми також вперше брали участь у переговорах держав східного флангу НАТО, Польщі, Румунії та Туреччини. Ми також зацікавлені в залученні до формату Бухарестської дев’ятки, яка є цілісним східним флангом НАТО.
Минулоріч ми почали головувати в Дунайській комісії. Це теж частина нашої центральноєвропейської політики. А вже цього року Україна стала першою країною, яка, не будучи членом Євросоюзу, почала головувати в Стратегії ЄС для Дунайського регіону і координувати стратегічні політики щодо 14 країн-членів ЄС, учасників цієї Стратегії.
Третій напрям зовнішньополітичної діяльності – це протидія російській агресії.
Напевне, найбільше українські громадяни очікують просування саме на цьому треку. Він, водночас, є і найважчим. Тут не треба нічого додатково пояснювати.
За останні тижні ви бачили нашу роботу на цьому напрямі і наші політичні та практичні зусилля. Ми приєднали Україну до Європейського фонду миру. Це на практиці означає 31 мільйон євро для українського сектору оборони. А у ширшому політичному контексті -додаткове залучення України до механізмів Європейського Союзу. Стратегія полягає в тому, що поки двері формально залишається зачиненими, ми маємо відкрити якомога більше вікон, а потім навіть усі вікна. Це стосується не лише ЄС, але й НАТО. Це теж частина протидії російській агресії, тому що ми розуміємо: чим сильнішою буде Україна, чим більше вона буде інтегрованою з ЄС і НАТО, тим меншими будуть шанси Росії на дестабілізацію, на руйнування України.
Особливу увагу у контексті протидії російській агресії ми приділяємо політиці деокупації Криму. Тут, без перебільшення, можемо говорити про історичний успіх Кримської платформи. Дуже багато міжнародних зустрічей нині починаються з того, що колеги міністри вітають нас із запуском цього формату. Це було дуже непросто, скажу відверто, але ми це зробили. З привітання з успіхом Кримської платформи почалася і перша зустріч президентів України та Сполучених Штатів на початку осені цього року.
Установчий саміт Кримської платформи був найбільшим в історії України міжнародним заходом, участь в якому взяли 46 високих іноземних делегацій. Тепер ми розвиваємо Кримську платформу, забезпечуємо її укорінення в системі міжнародних відносин. В ОБСЄ, де я нещодавно перебував, ми провели сайд-івент, присвячений Кримській платформі. Вчора велика політична конференція з приводу Кримської платформи відбулася в Берліні. Резолюція Генеральної асамблеї ООН з кримської проблематики також містить згадку про Кримську платформу. Тобто ми зараз активно вмонтовуємо Кримську платформу в систему міжнародних відносин. Як переказують деякі мої колеги з інших країн, коли вони спілкуються з росіянами, то, дослівно цитую, “Кримська платформа турбує їх не менше, ніж постачання зброї Україні”. Тому що Росія розуміє, що Кримська платформа – це інструмент, який формалізував існування світової коаліції, яка ніколи не погодиться з незаконною окупацією Криму і не дозволить Росії створити картинку, що світ погодився з її перебуванням на українському півострові.
Я переконаний, що ця гібридна війна Росії проти України закінчиться не просто перемогою нашої держави, але і перемогою демократичного світу, який захищає принципи і норми міжнародного права. Саме тому Кримська платформа важлива – тому що вона збирає докупи цей демократичний світ довкола кримського питання.
Четвертий напрям зовнішньополітичної діяльності – європейська та євроатлантична інтеграція України.
Я думаю, тут достатньо сказано в усіх форматах. Я наголошу на своєму баченні того, чим є європейська та євроатлантична інтеграція для України.
Я вважаю, що членство в ЄС і НАТО – не беззастережна самоціль, а насамперед інструмент зміцнення безпеки України, підвищення добробуту українців, додаткового захисту прав, свобод, соціальних гарантій наших громадян. Це інструмент, який допомагає вже сьогодні робити Україну сильнішою, кращою, а українських громадян заможнішими.
Ми продовжуємо дотримуватися принципу “більше за більше” і усіляко розвиваємо його у відносинах з Європейським Союзом. Буквально завтра Президент України братиме участь у саміті Східного партнерства. Дуже гарна нагода провести багато двосторонніх зустрічей. Але, наголошу, що політика України щодо “Східного партнерства” залишається незмінною: ми в жодному разі не сприймаємо формат партнерства як альтернативу для курсу на європейську інтеграцію України. Східне партнерство може сприяти і посилювати європейську інтеграцію, але не може її замінити.
Я переконаний, що курс України на членство в ЄС і НАТО, який обрав і підтримує український народ, не зміниться під жодним зовнішнім тиском. Лише народ України буде визначати майбутнє нашої країни. Зараз, в контексті “нових-старих” вимог Росії щодо припинення розширення НАТО на Схід (ми розуміємо, що вони, насамперед, говорять про Україну), на всіх моїх зустрічах і розмовах, зокрема вчора на зустрічі із помічницею держсекретаря США Карен Донфрід та у розмові з німецькою колегою Анналеною Бербок, я наголошував на тому, що ці вимоги Путіна мають бути категорично і беззастережно відкинуті, тому що ніхто, крім українського народу і самих цих об’єднань, ЄС і НАТО, не може вирішувати долю наших відносин.
Так склалося історично (не ми такі – життя таке), що останні роки були дуже сконцентровані саме на векторі європейської та євроатлантичної інтеграції, і багато всього було досягнуто. Але, будемо відверті, серйозно бракувало уваги двом іншим важливим векторам – Азії та Африці. У 2022 році ми приділимо особливу увагу зміцненню наших позицій в цих регіонах.
Українська дипломатія йтиме скрізь, де бачитиме український інтерес, і де український бізнес його бачитиме. Ми будемо допомагати українському бізнесу, підтримувати його, зміцнювати його позиції не лише в світі, але і тут, в Україні. Ми розуміємо, що чим більше експорту, тим більше надходжень грошей в Україну, більше робочих місць, зрештою, вищі соціальні стандарти.
Вчора на засіданні Колегії МЗС України ми затвердили Азійську стратегію, яка була приведена у відповідність до Стратегії зовнішньополітичної діяльності, і Африканську стратегію. Не підгадували під цей форум, просто так склалося. Тепер ми маємо два нових інструменти, які розшивають Стратегію зовнішньополітичної діяльності, конкретизують її на окремих напрямах.
Центральна Азія, Південний Кавказ, регіон Затоки, Південно-Східна Азія, Індо-Тихоокеанський регіон, АСЕАН, Субсахарська та Північна Африка є ключовими географічними пріоритетами, які ми будемо розвивати наступного року у межах опанування ширших горизонтів української дипломатії.
Насамкінець, окремо зупинюся на окремих стратегічних партнерствах України.
Мені дуже подобається динаміка наших відносин з Великою Британією, яка швидко набирає позиції в рейтингу безпекових партнерів України. Мій нещодавній візит до Лондона був у цьому плані дуже показовим.
Партнером України номер один в галузі безпеки є США. Це доконаний факт.
Безпрецедентна кількість контактів на найвищому і високому рівні в цьому році, особистий діалог Президента Зеленського з Президентом Байденом, угоди, механізми, що запускаються – коліщата двох державних машин, американської і української, крутяться з підвищеною швидкістю для того, щоб давати конкретні результати.
Центральним елементом цієї механіки є Комісія стратегічного партнерства Україна-США, яку ми оновили після кількох років перерви і затвердили на ній нову Хартію стратегічного партнерства.
Наостанок хочу сказати про нашу економічну дипломатію. Культура відносин держави і бізнесу з просування українських компаній на зовнішні ринки – це окрема культура, яка потребує дуже багато уваги, дуже багато зусиль, зокрема у боротьбі зі стереотипами, які існують в суспільстві щодо того, як далеко має заходити держава у підтримці українського бізнесу за кордоном.
Я неодноразово був у ситуаціях, коли міністри закордонних справ інших країн у розмовах зі мною були дуже предметними у захисті інтересів компаній своїх країн. Я собі уявив, що от я виходжу кудись публічно і починаю розповідати, що я зараз буду захищати інтереси певної української компанії в іншій країні. Одразу всі телеграм-канали заповняться повідомленнями, мовляв, “Кулеба взяв гроші у цих компаній і активно їх лобіює”. У нас в суспільстві час змінити культуру ставлення до підтримки державою українського експортера. Ми працюємо над формуванням класу українського експортера як відповідального, надійного партнера для бізнесу. Якщо ми цього досягнемо, зрештою, вигідно буде і державі, і українським громадянам.
Мене сильно обнадіює, що вже майже 400 компаній входять до Ради експортерів та інвесторів при МЗС України. Це означає, що бізнес починає нам довіряти. Я далекий від думки, що все ідеально і всі вже знають, що може робити МЗС для українського бізнесу, але ми однозначно будемо робити ще більше. Нещодавно ми посилили команду. Я бачу Ольгу Трофімцеву, яка матиме можливість виступити перед вами на одній із панельних дискусій. Вона посол з особливих доручень, саме з просування експорту та залучення інвестицій.
Чому ми все це робимо? Коли я зустрівся з Ольгою, то сказав їй: “У мене для вас одне головне завдання: я хочу, щоб через певну кількість років кожен український експортер чітко знав, що для нього може зробити МЗС і бажано вже мав досвід отримання такої допомоги від МЗС”.
Ми хочемо, щоб ці зусилля були помітними і сформували якісно нову культуру.
Хочу відзначити співробітництво МЗС в цьому році з Держпродспоживслужбою та Міністерством економіки. Спільно ми відкрили за цей рік десятки нових іноземних ринків для українських товарів. МЗС допомогло понад 150 українським компаніям розпочати роботу за кордоном.
Незабаром для українського експортоорієнтованого бізнесу ми представимо новий цифровий інструмент роботи, який буде зручним і ефективним як для бізнесу, так і для держави.
Скажу наостанок одне: головний клієнт Міністерства закордонних справ України – це громадянин України. Так, ми захищаємо державу, але, зрештою, ми захищаємо її для того, щоб вона існувала і розвивалася як безпечний простір для життя і розвитку наших громадян.
Саме для цього ми захищаємо інтереси України, її безпеку, створюємо нові економічні можливості, відкриваємо кордони. Протягом року ми рятували людей, евакуювали їх з різних найгарячіших точок світу, забезпечували, щоб кордони інших держав не закривалися через пандемію COVID-19, допомагали людям. Але коли ми говоримо про захист держави, ми говоримо про захист конкретних людей, громадяни України, і всіх, хто живе у нашій прекрасній країні.
Я вдячний усім своїм колегам, які сприймають нові вимоги, нові підходи, які ми командно впроваджуємо в МЗС. Також хочу подякувати усім експертам, фахівцям, які працюють у сфері зовнішньої політики, не займаються конспірологією заради тисячі лайків у Facebook, а максимально корректно, відповідально і комплексно пояснюють людям, що відбувається і чому це важливо.
До експертів, звісно, також належать журналісти-міжнародники. Адже можна бути експертом і не бути журналістом-міжнародником, але неможливо бути журналістом-міжнародником і не бути при цьому експертом з питань міжнародних відносин.
Дякую всім за увагу та окремо Центру “Нова Європа” за те, що він системно займається доказовою зовнішньою політикою, щоб ми не опинилися в полоні різних забобонів. Ваша робота є дуже важливою.
Дякую”.
Президент України Володимир Зеленський провів нараду щодо соціального захисту ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. Під час заходу він вручив учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС державні нагороди.
У нараді також взяли участь: Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, міністр соціальної політики Марина Лазебна, міністр внутрішніх справ Денис Монастирський, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, заступники керівника Офісу Президента Юлія Соколовська та Олексій Дніпров.
«Хочу подякувати кожному, хто боровся на Чорнобильській АЕС із цією аварією, подякувати всім, хто віддав своє життя, тим, хто залишився живим, але назавжди поховав своє здоров’я», – сказав Глава держави.
Володимир Зеленський повідомив, що підписав Указ «Про додаткові заходи з відзначення та вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС». Цей документ, зокрема, запроваджує відзнаку Президента України «За участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи» для вшанування громадян, які безпосередньо брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
«Я знаю, що появи цієї відзнаки десятки років чекали сотні тисяч героїв нашої держави, героїв радянського часу – ліквідаторів. Тепер ця відзнака з’явиться. Я буду щасливий нагородити нею всіх героїв-ліквідаторів», – сказав Президент.
Указом також передбачене збільшення президентської стипендії для військовослужбовців, пожежників, службовців та працівників органів внутрішніх справ України, які 26 квітня 1986 року брали безпосередню участь у гасінні пожежі на Чорнобильській АЕС, її охороні та зазнали значного радіоактивного опромінення. Розмір стипендії зросте з 5800 грн до 9670 грн. Підвищення отримають понад 50 стипендіатів.
«Це ті, хто першими прийняв на себе потужний удар без спеціальних, сучасних засобів захисту. У них не було нічого, крім рукавичок та касок», – зазначив Володимир Зеленський.
Задля розв’язання житлових проблем ліквідаторів Глава держави доручив уряду вжити заходів щодо забезпечення їх житлом, передбачивши відповідне фінансування.
«У наступному році ми відновлюємо державну програму забезпечення житлом учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС», – повідомив Президент.
Глава держави наголосив, що Кабінет Міністрів має якомога швидше розпочати виконання указу, щоб він був реалізований до квітня наступного року.
Також Володимир Зеленський закликав знайти бюджетні кошти на проведення реконструкції приміщення Національного музею «Чорнобиль» у Києві.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль відзначив, що одним з пріоритетів діяльності уряду у сфері соціальної політики залишається покращення умов життя учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, їхній соціальний захист.
За його словами, сьогодні в Україні 1,7 млн осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з яких понад 185 тис. – безпосередньо ліквідатори.
Як зазначив голова уряду, у державному бюджеті на 2022 рік на забезпечення соціального захисту цих громадян передбачено 2,8 млрд грн.
«З ініціативи уряду Верховна Рада ухвалила закон, за яким з 1 січня 2022 року пенсіонери-чорнобильці почнуть отримувати підвищену пенсію. На засіданні уряду минулого тижня було ухвалено постанову, яка забезпечить виконання цього закону. Зокрема, пенсії ліквідаторам перерахуються, виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року. Тобто вже з 1 січня ми розуміємо, що всі ці кошти – це найменше, що може зробити держава та суспільство, аби віддати шану героїзму всіх тих тисяч ліквідаторів, які поклали своє життя та здоров’я на ліквідацію наслідків цієї аварії», – наголосив Прем’єр-міністр.
Зі свого боку міністр соціальної політики Марина Лазебна зазначила, що у 2022 році щорічну допомогу на оздоровлення, яка не переглядалася з 2005-го, буде збільшено втричі. Також у наступному році на 20% буде підвищено компенсацію за пільгове забезпечення харчуванням. Крім того, заплановано збільшити фінансування програми забезпечення ліквідаторів санаторно-курортним лікуванням.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко запропонував створити раду при МОЗ, яка опікуватиметься питаннями ліквідаторів.
Що ж до кроків у напрямку трансформації Чорнобильської зони відчуження (унаслідок катастрофи було забруднено майже 54 тис. кв. км території України), то Прем’єр-міністр нагадав, що цьогоріч введено в експлуатацію «сухе» сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) ЧАЕС.
«Це дасть змогу перемістити в нього ядерне паливо зі сховища мокрого типу, побудованого під час ліквідації аварії у 1986 році. Фактично це також підвищує й безпеку, і надійність зберігання цих відходів», – сказав Денис Шмигаль.
Крім того, наприкінці 2020 року за ініціативою України та ЄБРР задля виконання довгострокових проектів з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС Рада директорів ЄБРР ухвалила рішення про створення нового фонду – Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля.
Це стало можливим завдяки наполегливій роботі українських дипломатів з ініціативи Президента України та уряду.
Завдяки залученню міжнародної допомоги Україна та наступні покоління громадян не залишаться наодинці з проблемою ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, яка мала справді світовий масштаб.
Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України з удостоєнням ордена Держави (посмертно) лікареві-онкологу, радіологові Леоніду Кіндзельському.
«Завдяки цьому видатному лікарю та науковцю було врятовано багатьох ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи, зокрема тих, які отримали смертельну дозу опромінення. Його дуже добре знають чорнобильці, але не дуже добре про нього знають українці», – зазначив Глава держави.
Леонід Кіндзельський був головним радіологом МОЗ УРСР у 1978-1986 роках та брав активну участь у лікуванні потерпілих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Його ім’я добре відоме серед чорнобильців, і щороку у день смерті лікаря на його могилі збираються ліквідатори, яким він урятував життя.
З групи пожежників, які першими прибули до місця катастрофи на ЧАЕС та отримали особливо велику дозу опромінення, 13 ліквідаторів було відправлено на лікування до Москви, а 11 пацієнтів – у Київський інститут радіології та онкології до Леоніда Кіндзельського. У результаті в групі Леоніда Кіндзельського вижили всі, а з другої групи – лише двоє. Загалом зі 115 осіб, яким було поставлено діагноз «гостра променева хвороба» і які пройшли через руки українського професора, померла лише одна людина.
Леонід Кіндзельський вчасно усвідомив, чим відрізняється протокол лікування лейкозу кісткового мозку від лікування наслідків опромінення. Він почав робити операції за методикою Жоржа Мате: підсаджував донорський кістковий мозок внутрішньовенно, не вбиваючи власний кістковий мозок постраждалого. Також проводилася десорбція кісткового мозку.
Проте замість подяки радянська влада заборонила Леоніду Кіндзельському продовжувати підсадку кісткового мозку, його звільнили з посади головного радіолога УРСР.
Через значне опромінення під час виконання службових обов’язків Леонід Кіндзельський багато років нездужав, проте продовжував активно працювати, керуючи відділенням системних онкозахворювань відділу загальної онкології та хіміотерапії Київського НДІ онкології. Леонід Кіндзельський пішов з життя 19 квітня 1999 року.
Президент України Володимир Зеленський взяв участь в урочистій церемонії складення присяги новопризначеними суддями, яка відбулася в Офісі Глави держави.
Вітаючи присутніх з призначенням, Президент наголосив, що кожен, хто сьогодні складає присягу судді, має щодня пам’ятати, чому присягнув, вступаючи на посаду.
«Перед вами постануть важливі, непрості державницькі завдання та виклики. Передусім – відновити довіру суспільства. Дуже хочеться, щоб це була висока довіра до судової системи нашої держави», – сказав Володимир Зеленський, зауваживши, що це важка праця, адже фактично необхідно здобути довіру заново.
«А для цього треба побудувати новий суд. Суд, якому люди, наше суспільство, кожен з нас довіряє. Суд, який поважають. Суд, який є прикладом, що так треба. Український суд, якому всі довіряють», – додав він.
На переконання Глави держави, серед тих, хто сьогодні складає присягу, – багато суддів, доброчесність яких не викликає сумніву, «а рішення не викликають обурення».
Як відзначив Володимир Зеленський, наразі в Україні триває судова реформа, відбувається складна трансформація, необхідна для відновлення довіри до судової гілки влади.
«Відновлення довіри – це складний процес. Я маю великі сподівання, що всі ці процеси, всі ці оновлення у судовій владі принесуть результат нашій державі», – сказав Президент.
Утім, за словами Володимира Зеленського, зміни законодавства замало. На його думку, реальних результатів можна досягти лише за умови готовності всіх учасників процесу долучитися до змін і бути не просто суддями, а провідниками реформи.
«Упевнений, що вони зараз переді мною», – резюмував Глава держави, звертаючись до присутніх.
Володимир Зеленський закликав кожного з новопризначених суддів пам’ятати слова виголошеної сьогодні присяги щоразу, коли ухвалюватимуть рішення іменем України.
Вступаючи на посаду, судді присягли українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно й сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки.
Президент України Володимир Зеленський присвоїв почесне звання «Мати-героїня» 1010 українським жінкам. Відповідний указ № 655/2021 Глава держави підписав 14 грудня.
Почесне звання отримали матері, які виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей. Таким чином відзначено їхню материнську самовідданість, зразкове виховання дітей та забезпечення умов для їхнього всебічного розвитку.
Найбільше героїнь у Волинській області – 190.
Загалом було відзначено 48 мешканок Вінницької області, 34 – Дніпропетровської, 18 – Донецької, 35 – Житомирської, 53 – Закарпатської, 12 – Запорізької, 59 – Івано-Франківської, 28 – Київської та 24 – міста Києва.
Також звання «Мати-героїня» отримали 16 жительок Кіровоградської області, 7 – Луганської, 80 – Львівської, 7 – Миколаївської, 50 – Одеської, 14 – Полтавської, 70 – Рівненської, 17 – Сумської, 44 – Тернопільської, 24 – Харківської, 10 – Херсонської, 40 – Хмельницької, 22 – Черкаської, 77 – Чернівецької та 31 – Чернігівської.
Президент України Володимир Зеленський 15-16 грудня здійснить робочий візит до Брюсселя для участі в шостому саміті Східного партнерства.
У заході також візьмуть участь Президент Європейської ради Шарль Мішель, Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, лідери держав – членів Євросоюзу та країн Східного партнерства.
У межах візиту до Брюсселя Володимир Зеленський проведе низку двосторонніх зустрічей з лідерами держав – членів ЄС та країн-партнерів, керівництвом Європейського Союзу та Генеральним секретарем НАТО.
Серіал “Гра в кальмара” став справжньою сенсацією цієї осені, адже важко знайти того, хто б його ще не подивився.
Однією зі сцен у серіалі, що найбільше запам’яталася, було випробування солодощами, де герої мали вирізати фігурки з карамелі.
Ці солодощі – традиційні для Південної Кореї, особливою популярністю користувалися в 80-90 роках, але їх можна зустріти на вулицях Сеула та інших міст країни і зараз. Називається карамельна цукерка Dalgona (далгона).
Гра, в якій герої намагалися вирізати фігурки з цукерки, називається Ppopgi. Іноді вуличні торговці вручали призи (наприклад, іграшки) дітям, які гарно вирізали фігуру.
Для приготування цукерки вам знадобиться лише два інгредієнти: цукор та харчова сода. Використовувати найкраще металевий посуд із товстим дном, дерев’яну або силіконову лопатку. Також підійде посуд з антипригарним покриттям.
Насипте цукор у каструльку чи сотейник і поставте на невеликий вогонь. Дайте цукру повністю розтанути і не мішайте, поки цього не станеться.
Коли цукор стане бурштинового кольору – зніміть його з вогню, додайте щіпку соди та перемішайте. Суміш має трохи посвітлішати.
Вилийте невеликими порціями суміш на пергамент для випікання (ліпше силіконізований) або силіконовий килимок для випікання. Прикладіть до карамелі металеву форму для печива, також можете на цьому етапі додати дерев’яну паличку, щоб було зручніше їсти льодяник.
Дайте цукерці охолонути 15-20 хвилин, перш ніж знімати з килимка.
Перкельт можна готувати як на відкритому вогні, так і на звичайній кухні.
Угорська кухня багата на рецепти приготування смачних страв з м’яса, тушкованого у густому соусі. Перкельт зі свинини – одна з таких страв.
Інгредієнти:
свинина (м’якоть стегна або ребер) – 750 г
смалець або олія – 80 г
цибуля – 100 г
молотий червоний перець – 1 неповна столова ложка
товчений кмин – половина чайної ложки
солодкий перець – 2 шт.
помідори – 2 шт.
часник – 2 зубчики
сіль
Приготування
1. У 2-3-літровій каструлі розігріваємо жир або олію і тушкуємо дрібно нарізану цибулю, але не засмажуємо її сильно.
2. Знімаємо каструлю з вогню та домішуємо червоний перець.
3. М’ясо нарізаємо кубиками 2х2 см.
4. До тушкованої цибулі домішуємо 1-2 столових ложки води і кип’ятим, помішуючи, доки не випарується вода.
5. Домішуємо до цибулі м’ясо, обсмажуємо 4-5 хвилин, посипаємо кмином та домішуємо дрібно нарізаний часник, заливаємо 50 г води і під кришкою тушкуємо до півготовності.
6. Коли википить вода, знімаємо кришку і смажимо ще 3-4 хвилини, солимо.
7. До м’яса додаємо почищені та нарізані перці та помідори, тушкуємо до готовності, підливаючи час від часу воду.
8. Знімаємо кришку, даємо воді википіти та смажемо ще 3-4 хвилини.
Загалом процес приготування займе десь півтори-дві години.
Ви вже вирішили, чим потішите близьких на свята? Якщо ви вже шукаєте цікаві рецепти для святкового столу, то ми вам можемо запропонувати цей.
Гусяча пецінка – це делікатес, хоч як її не приготуй. Особливо добре на приготуванні пташиних тельбухів знаються угорські кухарі. Тому пропонуємо вам рецепт гусячої печінки в молоці по-угорськи.
печінка однієї великої, або двох маленьких гусок
гусяче сало
молотий чорний перець
цибуля – 40 г
гвоздика – 2 шт
молоко – 200 г
Печінку і сало (окремо) вимочують у холодній воді, промивають та зціджують.
Сало дрібно нарізають, половину кладуть на дно каструлі, на нього кладуть печінку, в яку встромляють гвоздику, накривають все другою половиною сала і заливають молоком.
Тушкують все на помірному вогні з прикритою кришкою. Коли молоко випариться, обережно виймають печінку, перекладають у глубоку миску, солять, перчать.
Витоплюють жир із сала і заливають ним печінку. Потім все треба добре охолодити і подавати як закуску з грінками та, наприклад, із цибулевим мармеладом.
Страва це не дієтична, але й і свята в нас трапляються не так вже й часто.
День, коли успіх усміхається тим, хто здатний робити добро іншим людям і відчувати вдячність до тих, хто ушляхетнив їх самих. Невдячність – недарма її часто називають чорною – у цей час є найважчим із гріхів, тому категорично не рекомендується поводитися відповідним – невдячним – чином.
Сьогодні, 15 грудня, всім знакам зодіаку бажано дякувати тим, хто зробив їм добро, але для трьох із них така поведінка особливо важлива.
Тельці, ніде правди діти, не найвдячніші представники зодіакального кола: добро, яке роблять їм люди, що оточують їх, вони найчастіше сприймають як само собою зрозуміле, якщо ж їм не догодити, то можуть ще й дорікнути: мовляв, людина, яка надала їм послугу, недостатньо добре постаралася. Сьогодні представникам знака необхідно змінити свої – у цьому разі неблагородні – манери та віддячити тим, хто зробить їм щось хороше: до того ж слова “дякую” буде цілком достатньо.
Левам найчастіше і на думку не спадає комусь дякувати, оскільки вони впевнені: оточення зобов’язане їм догоджати, більше того, радіти з того, що змогло надати їм послугу, адже було корисним для царських осіб. Сьогодні обставини для представників знака складуться таким чином, що вони усвідомлюють: їм ніхто нічого не винен. Таке розуміння спочатку викличе у них здивування, а потім бажання – вряди-годи – сказати спасибі тим, хто витратив свій час та сили для того, щоб їм жилося краще.
Водолії часто видаються невдячними не тому, що дійсно є такими, вони просто не надають значення добрим вчинкам оточення: зробили й добре. Їм не спадає на думку, що хтось приклав до їхнього добробуту сили, нехай і невеликі, а отже, і дякувати їм нема за що. Але сьогодні шляхетність вчинку когось із оточення буде настільки очевидною, що представникам знака не залишиться нічого, крім як висловити їм свою подяку.
День, коли благодійність не тільки добре, а й вигідне заняття – воно обов’язково повернеться бумерангом.
У взаєминах з оточенням необхідно бути обережними, не піддаючись на ворожі випади та провокації, яких може бути більше, ніж хотілося б. У жодному разі не можна вплутуватися в конфлікт, навіть якщо здаватиметься, що необхідно втрутитися, щоб відновити порушену справедливість – його результат може виявитися непередбачуваним для всіх.
Овен (21.03 – 20.04)
Необхідно скористатися будь-якою більш менш вдалою можливістю допомогти людям, які можуть просити вас про допомогу – ваша доброта і благородство не залишаться непоміченими.
Телець (21.04 – 21.05)
Бійтеся спалахів гніву, від яких ви можете страждати у цей день: вони не тільки засмутять ваші стосунки з оточенням – навіть близькими вам – людьми, але й виставлять вас у невигідному світлі.
Близнята (22.05 – 21.06)
Приплив сил, який ви відчуєте цього дня, створить ілюзію всемогутності і, ніде правди діти, вседозволеності: не варто робити того, про що згодом з великою ймовірністю доведеться пошкодувати.
Рак (22.06 – 22.07)
Шкодувати себе не рекомендується в будь-який інший час, але сьогодні особливо: сили, які незмінно підуть на оплакування власної “важкої долі”, краще витратити на допомогу людям. Яким гірше, ніж вам.
Лев (23.07 – 21.08)
Не варто ділитися з малознайомими людьми таємницями, які вам довірили на умовах найсуворішої секретності: згодом, коли вони стануть надбанням широкого загалу, ви опинитеся в незручному становищі.
Діва (22.08 – 23.09)
Роблячи комусь добро, не думайте про вигоду, інакше вищі сили не зарахують вам ваші вчинки як благодійність – швидше все відбудеться з точністю до навпаки.
Терези (24.09 – 23.10)
День сприятливий для виправлення помилок – як професійних, так і особистих: скористайтеся вдалим шансом направити одну зі сфер вашого життя в потрібне русло.
Скорпіон (24.10 – 22.11)
Складуться чудові умови для примирення з людьми, з якими вас вже досить тривалий час розділяє сварка: сьогодні вони – залежно від обставин – визнають свою провину чи вибачать вам.
Стрілець (23.11 – 21.12)
Не варто займатися самокритикою — крім падіння самооцінки нижче рівня плінтуса, це нічого вам не принесе, до того ж, крім вас, може знайтися багато охочих вказати вам на ваші помилки та гріхи.
Козоріг (22.12 – 20.01)
Ваша практичність диктує вам лінію поведінки, засновану на матеріальних цілях та насолодах, тому зірки рекомендують вам – хоча б ненадовго – зламати сценарій та подумати про духовне.
Водолій (21.01 – 18.02)
Поліпшити стосунки з близькими людьми допоможуть нехай і недорогі, але приємні та ретельно підібрані сувеніри: вони потішать членів вашої сім’ї та створять їм – і вам – передсвятковий настрій.
Риби (19.02 – 20.03)
Люди, які прербувають поруч — друзі, близькі або колеги — сьогодні можуть страждати від дратівливості, яку вам доведеться гасити всіма доступними вам способами: результат — мир у взаєминах — себе виправдає.
Київ 14/12/2021 Ворота України
Законопроєкт, що серед іншого дозволить громадянам фіксувати порушення на дорогах з будь-якого мобільного пристрою та одразу надавати їх поліції, може бути розглянутий у Верховній Раді на початку наступного року. Про це повідомив голова підкомітету з питань Регламенту ВР, нардеп від “Слуги народу” та один з ініціаторів законопроєкту Павло Фролов.
“В середу (законопроект № 5798 — ред.) буде винесений на засідання головного комітету — правоохоронного. Цей пленарний тиждень — останній в цьому році. Тому законопроект у першому читанні може бути розглянутий у ВР лише на початку наступного року, не раніше”, — розповів Фролов.
13 грудня 2021 року на засіданні підкомітету комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради було розглянуто законопроєкт, що серед іншого дозволить громадянам фіксувати порушення на дорогах та одразу надавати їх поліції.
Вказаний законопроект був поданий до ВР у липні цього року за ініціативи 34 народних депутатів.
Законопроект передбачає фіксацію порушення ПДР з будь-якого мобільного пристрою, на якому буде встановлено певний мобільний додаток.
Першочергово планується запустити фіксацію таких правопорушень: проїзд на червоне світло світлофора; перетин подвійної смуги; проїзд по полосі громадського транспорту; проїзд залізничного переїзду на заборонений сигнал; перешкоджання проїзду спецтехніки, зокрема: пожежній машині, поліцейській автівці, машині швидкої допомоги.
Планується, що відзняте правопорушення за допомогою мобільного додатку буде передаватися онлайн в поліцію. Далі свідок отримує відповідь від правоохоронців щодо реєстрації порушення і його подальшої долі. Своєю чергою правопорушнику надсилається штраф з доданням відеофіксації його порушення. Також серед новел законопроекту — відрахування відсотку штрафу на користь особи, яка повідомила про порушення.
Як пояснював радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, запровадження такої ініціативи створить умови, за яких на дорогах України з’являться мільйони камер. Також нещодавно міністр внутрішніх справ Денис Монастирський повідомив, що у відомстві також готують низку законопроектів, що спрямовані на посилення відповідальності за порушення ПДР та покращення ситуації на дорогах.
Перед початком саміту Східного партнерства в середу в Брюсселі відбудеться зустрічі новообраного канцлера Німеччини Шольца, президента Франції Еммануеля Макрона та Президента України Володимира Зеленського.
Джерело підтвердило, що серед тем обговорення планується зокрема реалізація мінських домовленостей.
Раніше про можливу зустріч з посиланням на німецьки джерела повідомляли росЗМІ.
Додамо, саміт Східного партнерства відбудетьтся в Брюсселі 15 грудня.
Додамо
Минулого тижня Президент Франції Еммануель Макрон провів зустріч з новим канцлером Німеччини Олафом Шольцем. Французький лідер за підсумками зустрічі серед іншого нагадав про актуальність збереження “нормандського формату”.Невдовзі після цього відбулась телефонна розмова Макрона з Зеленським. За даними ОП, сторони обговорювали розблокування Нормандського формату й роботи ТКГ.
Китайські покупці протягом останніх тижнів здійснювали великі закупівлі австралійської пшениці, французької пшениці та ячменю разом з українською кукурудзою та ячменем, скориставшись наразі привабливою ціною після падіння з піків, щоб покрити частину своїх потреб у фуражному зерні.
«Близько 4 суден із французьким і до 10 партій українського ячменю було заброньовано для відвантаження в липні-серпні наступного року», — йдеться в повідомленні.
Щодо кукурудзи, то китайські покупці замовили партії з України для відвантаження в січні-квітні. Оцінки об’єму варіюються від кількох до 10 або більше партій, причому одне джерело повідомило, що загальний обсяг сягає мільйон тонн.
Трейдери оцінили ціни на українську кукурудзу для відправлення до Китаю в січні-лютому цього тижня приблизно в 270−273 $/т FOB.
«Як і в попередньому раунді закупівель минулого місяця, українська кукурудза виявилася дорожчою, ніж американська. Трейдери припускають, що китайських покупців може відштовхнути вимога США розкривати великі продажі, які можуть призвести до зростання цін», — додають аналітики.
Слід підкреслити, що Китай традиційно є основним імпортером української кукурудзи та ячменю. За оцінками трейдерів, Україна може відправити до Китаю 5 мільйонів тонн кукурудзи, у зв’язку із очікуваним рекордним українським урожаєм 2021 року.
У період із січня по жовтень 2021 року середньомісячна заробітна плата штатних працівників у сільському господарстві України зросла на 18,5% порівняно з відповідним періодом попереднього року.
За даними Державної служби статистики України, у жовтні 2021 року розмір середньої заробітної плати штатних працівників у сільському господарстві становив 12 827 грн і порівняно з попереднім місяцем збільшився на 8,5%. У регіональному розрізі найвищий рівень заробітної плати спостерігався в Івано-Франківській, Тернопільській, Львівській, Чернігівській та Полтавській областях.
Також, відбулося зростання середньомісячної зарплати штатних працівників у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів на 14,4% до відповідного періоду минулого року.
Середня заробітна плата штатних працівників у виробництві харчових продуктів, напоїв, та тютюнових виробів за жовтень 2021 року становила 13 055 грн, що на 3,9% більше ніж попереднього місяця. Найвищий рівень оплати праці спостерігався у м. Києві, Вінницькій, Миколаївській, Херсонській та Київській областях.
Від старту програми банки-учасники видали 28 597 кредитів на загальну суму 76,2 млрд грн. З них майже 22,8 млрд грн – рефінансування попередньо отриманих позик, 9,5 млрд грн підприємці отримали на капітальні інвестиції та 43,8 млрд грн в якості антикризових кредитів на поповнення оборотних коштів.
Найактивнішими учасниками програми є представники сільського господарства (44%), торгівлі та виробництва (26%) та промислової переробки (17%). За регіональною класифікацією лідерами залишаються Львівська, Харківська, а також Київська області.
За останній тиждень банки-учасники програми “Доступні кредити 5-7-9%” підписали 447 договорів на суму понад 1,3 млрд грн. Зокрема, 1,1 млрд грн від загальної суми укладених за останній тиждень угод складають антикризові кредити на поповнення оборотних коштів, а 116 млн грн – це видані уповноваженими банками угоди з рефінансування попередньо виданих кредитів.
Наразі Фонд розвитку підприємництва уклав угоди про співробітництво вже з 40 банками: Укргазбанк, Ощадбанк, Приватбанк, Укрексімбанк, Банк Львів, Банк ПУМБ, Банк Альянс, Райффайзен Аваль, ТАС Комбанк, Банк Восток, Кредо Банк, Банк Глобус, Альфа Банк, Полікомбанк, Мегабанк, Креді Агріколь, Кредит Вест банк, ОТП Банк, Агропросперіс Банк, Прокредіт Банк, Акордбанк, Банк Український капітал, МТБ Банк, Піреус Банк, Асвіо Банк, АТ КІБ, МетаБанк, Банк Південний, Радабанк, Банк Кредит Дніпро, Міжнародний інвестиційний банк, Укрсиббанк, Правекс банк, Альтбанк, Скай Банк, Полтава-Банк, Кристалбанк, Мотор-Банк, РВС Банк, Банк інвестицій та заощаджень.
Україна сьогодні бере активну участь в глобальних процесах, веде проактивну зовнішню політику та консолідує держави регіону у справі зміцнення безпеки на тлі гібридних загроз.
Такі активні дії обумовлені Стратегією зовнішньополітичної діяльності, першим за 30 років з відновлення незалежності системним документом найвищого державного рівня щодо зовнішньої політики, який МЗС України розробило за дорученням Президента Володимира Зеленського.
Про це заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час заходу “Дипломатія 2022: Пріоритети Стратегії зовнішньополітичної діяльності” 14 грудня у Києві.
«Цьогоріч у нас було багато досягнень. Але головним я вважаю те, що МЗС за дорученням Президента Володимира Зеленського розробило і затвердило першу за тридцять років Стратегію зовнішньополітичної діяльності України. У ній ми заклали багаторічну державну політику, спрямовану на досягнення миру, безпеки та добробуту для українців, утвердження України як активного учасника міжнародної політики. Це не декларація про наміри, а реальний інструмент», – заявив міністр.
Дмитро Кулеба наголосив, що Стратегія “остаточно залишає у минулому багатовекторність, позаблоковість, невизначеність, партнерозалежність, меншовартість, які, на жаль, пронизала нашу політичну культуру ще до того, як Україна стала незалежною, та інші вади державного росту, якими ми хворіли у перші десятиріччя після відновлення незалежності”.
“Центр вісі координат нашої зовнішньої політики надто довго перебував за межами України. Для когось – у Москві, для когось – у Брюсселі, Вашингтоні, Берліні, Парижі, Варшаві. Залежно від політичних уподобань. Всі ці партнери, крім РФ, важливі, і ми будемо розвивати відносини з ними. Але Стратегія зовнішньополітичної діяльності України переносить центр ваги до Києва, щоб ми твердо стояли на ногах і дивилися на світ власними очима”, – підкреслив він.
Дмитро Кулеба нагадав про 6 пріоритетів Стратегії, які є важливими для безпеки та конкурентоспроможності нашої держави:
1. Забезпечення незалежності і державного суверенітету України, відновлення її територіальної цілісності
2. Протидія агресії Російської Федерації та притягнення Росії до юридичної відповідальності за злочини проти України
3. Курс на набуття повноправного членства в ЄС та в НАТО
4. Просування українського експорту і залучення іноземних інвестицій
5. Захист прав та інтересів громадян України за кордоном
6. Утвердження позитивного іміджу України у світі
Міністр нагадав, що Міністерство закордонних справ провадить курс на утвердження впливової та сильної України, яка не лише просить партнерів допомагати вирішувати її проблеми, але і вміє пропонувати і втілювати рішення проблем партнерів.
“Ми працюємо над тим, щоб ця політика була зацементована, хто би не був при владі чи в опозиції, яким би не було прізвище міністра, політична або економічна кон’юнктура. Стратегія унеможливлює ризики зміщення загальнодержавного курсу, дозволяє уникнути турбулентності у зовнішній політиці навіть в разі внутрішньої турбулентності”, – наголосив Дмитро Кулеба.
Міністр додав три головні фокуси роботи МЗС з втілення Стратегії:
1) Україна – активний учасник міжнародної політики
2) Україна формує нову глобальну та регіональну інфраструктуру безпеки
3) Україна відкриває нові економічні можливості
Глава МЗС України перелічив ключові дипломатичні досягнення 2020-2021 років, які узагальнює Стратегія зовнішньополітичної діяльності України. Серед них – історичний запуск Кримської платформи, новий рівень стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами, Великою Британією та Туреччиною, створення Асоційованого тріо, успішний розвиток Люблінського трикутника та Квадриги, лідерство України в Дунайському регіоні, приєднання до Програми розширених можливостей НАТО та Європейського фонду миру та інші.
Міністр додав, що саме завдяки системній щоденній праці Президента, Уряду та МЗС, 2021 став роком досягнень та результатів, завдяки яким Україна продовжує перемагати. Попри існуючі ризики та загрози, Україна зустрічає 2022 рік з найсильнішими міжнародними позиціями за всі роки незалежності.
Заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква провів робочу зустріч з радником Президента Естонської Республіки з питань безпеки Лііс Мюре.
Ігор Жовква докладно ознайомив співрозмовницю з актуальною безпековою ситуацією на Донбасі. Він відзначив важливість скоординованої реакції міжнародної спільноти на чергове загострення навколо кордонів України, а також наголосив на необхідності узгодження партнерами України по НАТО і ЄС необхідних заходів у відповідь на потенційну ескалацію безпекової ситуації.
Лііс Мюре наголосила на незмінності підтримки з боку Естонії суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.
Співрозмовники докладно обговорили співпрацю країн у контексті реалізації стратегічного курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
Окрему увагу було приділено підготовці до саміту Східного партнерства, що відбудеться у Брюсселі 15 грудня. Ігор Жовква високо оцінив приєднання Естонії до кола держав – членів ЄС, які підписали з Україною двосторонню заяву про підтримку її європейської перспективи.
«Відповідна робота триває. Маємо намір сформувати широке коло держав Євросоюзу, які підтримують наш євроінтеграційний курс», – зазначив Ігор Жовква.
Заступник керівника Офісу Президента України ознайомив Лііс Мюре з пріоритетними завданнями в контексті реалізації Україною стратегії євроатлантичної інтеграції. Було скоординовано пріоритетні завдання подальшої двосторонньої взаємодії по лінії НАТО.
Співрозмовники також високо оцінили співпрацю України та Естонії на міжнародних майданчиках, передусім з урахуванням непостійного членства Естонської Республіки у Раді Безпеки ООН у поточному році.
Італія схвалить нову військову допомогу Україні не раніше лютого.
Херсонщину за добу ворог обстріляв 77 разів.
9 січня — яке церковне свято.
Росіяни вночі обстріляли об’єкт генерації на півдні України.
Яке сьогодні, 9 січня, свято – все про цей день.
All rights reserved ukrgate.com
