Чоловіка знайшла у дощ.

Київ-07/06/2021-Ворота України

Виховувала мене бабуся по батьковій лінії, жінка вона була дуже сувора, скоріше навіть владна, в селі її всі називали на ім’я по батькові Олександра Тимофіївна, під час війни вона була головою колгоспу. Мої батьки розбіглися відразу після мого народження. Мама поїхала підкорювати Північ, батько одружився в сусідньому селі і там у нього четверо дітей. Мене ж бабуся нікому не довірила так і росла я. Закінчила школу, інститут залишилася жити і працювати в місті, начальником відділу у великій компанії. Купила невеликий автомобіль. Кожні вихідні поспішала в рідне село до бабусі Шурочки  з смакотою, вислуховувала один і той же питання – Коли заміж?

І ось після чергового святкування свого дня народження в офісі, поспішала до бабусі за поздоровленням і її улюбленим питанням: – Коли заміж?

Пізня осінь, за вікном автомобіля, ллє проливний дощ з сильними поривами вітру, в салоні машини грає легка музика і приємна теплота, через годину буду на місці, за столом у рідній бабусі.

Раптом мало не під колеса вибігає чоловік і махає руками. Я рідко беру на дорозі попутників, зі страху, а тут різко гальмую і здаю назад, щоб забрати чоловіка. Підвезіть, і називає село, мені вона по шляху, рушили в дорогу, я вдивляюся в дорогу, хлопець мовчить. Чи не нахабний, розмови не заводить проїхавши хвилин 20 мовчки попутник почав неквапливу розповідь, живе в невеликому селі, працює вчителем історії, був у місті на курсах, поспішає додому. Я теж розповіла про роботу, про бабусю Шуру, про свій день народження, навіть згадала одвічне бабусине питання – Коли заміж? І раптом хлопець каже з усією серйозністю – А давай сьогодні, прямо зараз. Поїхали, до мене в село моя однокласниця працює в селищній раді, вона нас одружилися. Я людина серйозна, начальник відділу, а тут самої стало уже заміж невтерте. Заїхали до сільської ради з нареченим, ім’я один одного дізналися прямо там, виявилося мого обранця звати Максим Андрійович. Подруга його, нас розписала по-швидкому, був кінець робочого дня, привітала нас, побажавши щасливого сімейного життя, поїхали ми до моєї улюбленої бабусі. Так в дощову погоду я знайшла найкращого чоловіка в житті, народила йому двох синів, відсвяткували рожеве весілля живемо в будинку нашої бабусі і часто сміючись згадуємо той далекий осінній день. Дівчата підбирайте чоловіків на дорозі.