Легенда про походження назви «Говерла».

Київ-14/06/2021-Ворота України

Найвищою горою України є вершина Говерла, її висота над рівнем моря – 2061 м. Підкорення цієї вершини є найбільш популярним маршрутом серед туристів, які подорожують Карпатами. Знаходиться вона на межі двох українських областей – Івано-Франківської та Закарпатської, до кордону з Румунією звідси рукою подати – для цього потрібно подолати 17 км. Говерла найбільш відвідуване місце Українських Карпат. Сюди здійснюють сходження щороку тисячі людей від травня аж до вересня. Відвідувати ці місця в іншу пору рекомендується лише професійним альпіністам.

Оскільки вершина знаходиться на території заповідника, то тут не можна смітити, а втім, залишати після себе побутове сміття не можна ніде. Природа не любить цього й ніколи не сприятиме вдалій мандрівці тим, хто засмічує її.

На саму вершину можна добратися декількома способами,вони відрізняються один від одного за рівнем складності, хоча й за протяжністю дещо схожі – 10-16 км; висота підйому – від 1150-1350 м. Бувалі мандрівники рекомендують назад обирати інший шлях, щоб оглянути більше цікавих місць.

За формою Говерла нагадує правильний конус, загалом вона покрита альпійськими луками, а подекуди й чагарниками. Іноді на вершині зустрічаються кам’яні розсипи. До речі, один із витоків Пруту бере свій початок саме в підніжжі гори, поруч знаходяться мальовничі водоспади, загальна висота – 80 м. І можна послухати чудові розповіді про назву Говерла, ось одна з цих легенд.

Розповідають, що дуже давно у Карпатах жив молодий та вродливий парубок Прут. Заробляв він на життя тим, що працював у горах. Одного разу він затримався в горах допізна й вирішив заночувати у лісі. Знайшов собі гарне сухе місце під розлогою ялиною, розмістився на нічліг й заснув. Сниться хлопцю, що прийшла до нього неземна красуня – вся в зеленому, з чудовим мелодійним голосом. Усю ніч вона йому співала й гладила по голові, а над ранок, коли хлопець хотів до неї доторкнутися – вона щезла. Проснувся Прут й дивувався з такого реалістичного сну. Аж дивиться, а на гілці дерева висить зелена стрічка… така, які носила та дівчина.

Дуже сильно припала дівчина йому до душі й він вирішив у будь-який спосіб підкорити її серце, а для цього, спершу, потрібно було не дати їй піти. Наступного вечора Прут ліг під тим самим деревом, вдав що спить глибоким сном й став чекати приходу дівчини. Вона з’явилася, а хлопець відразу підскочив та спіймав її, пригорнув та запитав її ім’я. Дівчина спершу налякалася, а відтак з посмішкою на обличчі сказала, що її звати Говерла.

Відтоді вони більше не захотіли розлучатися, бо покохали один одного. Прут перестав ходити у село, бо Говерла все одно не змогла б з ним піти, оскільки була улюбленою донькою лісового царя. Дійшла одного разу звістка про закоханих до батька дівчини, розізлився він на доньку та прокляв її.

Важко далися вразливій дівчині батькові слова й кинулася вона вниз з високого урвища. Не встигла її голова торкнутися дна, як піднялася жахлива негода, вітер, який руйнував усе на своєму шляху… Над ранок знову зійшло сонце, а на місці урвища височіла висока гора. Довго шукав Прут свою кохану. Розповідають, що з горя він пішов на нову вершину й більше не повернувся до людей, а невдовзі з вершини потекла річка, яку люди й назвали – Прут. Так закінчилася історія кохання, якій судилось мати продовження в явищах природи…