Строга міська свекруха.

Київ-27/06/2021-Ворота України.

Жили ми з моїми батьками в невеликому селі, мама працювала дояркою на колгоспній фермі, батько трактористом на бригаді, сильно питущий. Так на мене було все домашнє господарство і два брата погодки Васька і Вовка. Таке життя була у більшості моїх однокласниць. Найбільша мрія була вступити до технікуму і вирватися з села, але це вдавалося небагатьом. Моя мама мріяла, щоб я стала вчителькою, і як би пізно не прийшла, але щоденник перевіряла обов’язково.

Закінчивши 10 класів майже з відзнакою, я поїхала в район вступати в педагогічний технікум, і ось я вже студентка. Щосуботи поспішала додому, а це в старенькому автобусі, по бездоріжжю 3 години. Якось пізно восени, в цьому автобусі я познайомилася з ним. Він їхав до сусіднього села, до свого армійського друга. Дорослий, красивий, зі світлим волоссям хлопець звернув на мене увагу, саму звичайну дівчину, ми проговорили всю дорогу, вона пролетіла як одна мить. Домовилися їхати назад в місто разом. Мобільних телефонів за часів моєї юності не було. І ось я поїхала, а Максим запізнився на цей рейс.

Хлопець мені дуже сподобався, я згадувала про нього з легким смутком. У понеділок після лекцій я побачила свого попутника поряд з технікумом  з букетом квітів.

Ми почали зустрічатися, але зустрічі були дивні строго до 9 вечора і не хвилиною пізніше. Максим дуже мало розповідав про свою сім’ю, хоча я знала, що жив він з мамою удвох, вона працювала в міськвиконкомі. Розповіді про друзів, роботу, відпочинок і тільки про мама ніколи. Я не наполягала, удвох нам було добре.

Наші зустрічі закінчилися моєї вагітністю. Я дуже боялася зізнатися своєму коханому Максиму, він дуже зрадів, назавтра запросив додому знайомити з мамою.

Всю дорогу до його дому, я переживала, як мене зустрінуть, Максим ішов поруч і мовчав. І тільки увійшовши в квартиру, я зрозуміла його мовчання. Чи не таку невістку хотіла його матуся. Квартира була величезна, обставлена ​​чеськими меблями, килимами, кришталем. Сівши за стіл я боялася вимовити слово, коротко відповідала на питання Віри Павлівни про батьків, про себе, про навчання.

І раптом вона розсміялася і сказала, вийшла з села і туди й повернулася. Виявилося, моя майбутня свекруха дуже хотіла своєму Максиму дружину з міської інтелігентної родини через те, що сама була з глибинки. Сирота всього домоглася своєю працею. Тому хотіла синові іншого життя, і стежила за ним, але від долі не втечеш. А коли я народила, маленьку Вірочку свекруха розтанула і вирішила робити з неї міську інтелігентку. Поживемо, побачимо, місто або село.