Що таке газлайтинг і чому це не можна терпіти.

Київ 27/11/2021 Ворота України

“Я цього не говорила”, “Я спізнився на дві хвилини, а не дві години, ти щось плутаєш”, “Навіщо ти брешеш?”. Це типові фрази газлайтера.

Поверни картину на місце: що робить газлайтер

У фільмі “Газове світло”, 1944 року, головний герой, Грегорі, маніпулює свідомістю своєї молодої багатої дружини Поли. Наприклад, він знімає зі стіни картину, що висить на чільному місці. І стає у позу. Коли дружина питає в нього, що сталося, він показує на спорожнілу стіну. Пола запитує: “Навіщо картину знову зняли?” Грегорі відбиває закид: “Ти не могла б взяти її звідти, де ховаєш, і повісити на місце?”

Пола щиро виправдовується, адже вона не має до цієї ситуації жодного стосунку. Після чого чоловік починає опитувати слуг, навмисне підкреслюючи недовіру саме до дружини. Пола плаче, присягається на Біблії, що не знімала картини зі стіни, але чоловік наказує дружині повернути її на місце. Потім жінка піднімається на другий поверх і випадково знаходить картину там, де її знаходили попередні два рази.

Чоловік каже: “Так ти знала, де була картина”. Пола намагається пояснити, що вирішила заглянути туди, де предмет мистецтва знаходили минулі рази, адже це логічно. Але Грегорі непохитний.

Він відправляє дружину до кімнати відпочити, адже вона нездужає (псевдотурбота). Дорогою Пола справедливо запитує у чоловіка: “Грегорі, якщо я справді зняла цю картину…”. На що чоловік відповідає: “Якщо?” Це класичний приклад газлайтингу.

Газлайтинг – це форма психологічного насильства, за якої маніпулятор, він же газлайтер, змушує жертву сумніватися у своїй адекватності. Ставить під сумніви спогади, події. Знецінює успіхи, здобутки, емоції, поступово викривляючи реальність. Навіщо це газлайтеру? Його мета – отримати повний контроль над діями та навіть думками своєї жертви.

Принципи поведінки газлайтера

Газлайтер – це людина-домінатор, яка:

• заперечує факт, що відбувся: “цього не було, ти щось плутаєш”, “не складай”;
• намагаючись підкреслити неадекватність жертви, транслює злі жарти, вигадує образливі прізвиська, допікає словами: “мій бідний психопатик”, “ти заслужила “Оскар” за свою виставу”;
• знецінює почуття жертви: “ти надто вразлива і чутлива, коли ти нарешті подорослішаєш?”;
• прикриває свою поведінку турботою: “я ж намагаюся тобі допомогти”, “ти погано почуваєшся, йди поспи”;
• звіряє годинник з адекватними свідками: “хіба я сказала йому щось образливе, друзі?”, “Розкажіть їй, як було насправді”;
• звинувачує і повчає жертву в агресивній формі: “я не винен у тому, що ти співачка-нездара, яку ніхто не слухає”, “всі так можуть, теж мені досягнення”;
• перекладає відповідальність на жертву: “я б тебе не вдарив, якби ти мене не спровокувала”.

Іноді газлайтер захищає жертву від зовнішнього світу – від друзів, рідних, колег. Забороняє користуватися телефоном, читати книжки, слухати улюблену музику. Все це змушує людину копатися у собі, шукати причини неадекватності, яку так чітко бачить газлайтер.

Втеча від газлайтера

Газлайтер пазурами впивається у тіло своєї жертви. Найважливіше для нього – утримати та отримати повний контроль над життям людини.

Якщо ваш партнер знецінює ваші почуття та емоції, пропонує полікуватися або шле у відомому напрямку, тому що ви його довели своєю хворою поведінкою, настав час збирати валізи. Як правило, газлайтинг розквітає у співзалежних стосунках. Але співзалежній людині розглянути насильство з боку коханої чи рідної людини, визнати це і піти дуже складно.

Газлайтером може бути не лише партнер, а й батько, брат, сестра, друг, начальник.

Що робити, якщо ви опинилися у подібних стосунках?

1. звернутися за допомогою до психолога – невпевненість, схильність до співзалежності може бути причиною психологічних травм чи раніше пережитого насильства;

2. не намагатися заскочити газлайтера на перекручуванні фактів – це не працює. Якщо людина знецінює ваші емоції, одразу озвучуйте, що вам це неприємно. Відстоюйте свою позицію, фокусуйтеся на темі розмови;

3. довіряти собі – жертвами газлайтера стають невпевнені у собі, закомплексовані люди, яким думка оточення важливіша, ніж власне;

4. зміцнювати самооцінку – хвалити себе та заохочувати;

5. аналізувати свої почуття та емоції: що я відчуваю, що бачу, у чому я сумніваюся;

6. заручитися підтримкою людини, якій ви довіряєте;

Завжди пам’ятайте та іншим розкажіть, що щоденне знецінення, висміювання, нав’язування рішень, тотальний контроль – це не кохання, а насильство.