Коментар МЗС України щодо ухвалення резолюції ГА ООН.

Київ 10/12/2021 Ворота України

9 грудня на 76-й сесії Генеральної Асамблеї ООН ухвалено резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, Україна, а також частин Чорного і Азовського морів». 

Така резолюція приймається в ООН вже четвертий рік поспіль. Ухвалення документу свідчить про те, що мілітаризація Криму, яку проводить держава-окупант Російська Федерація, залишається в центрі уваги міжнародного співтовариства. 

У резолюції підтверджується, що тимчасова окупація Криму є цілковито незаконною, що вона являє собою порушення міжнародного права і що окуповані території мають бути невідкладно повернуті Україні. 

Перетворення окупованого Криму на величезну військову базу, у т.ч. переміщення на територію півострова озброєння, здатного нести ядерні заряди, сприймається як пряма загроза безпеці і стабільності у регіоні. Росія має негайно припинити таку діяльність.

Кожного року документи Генеральної Асамблеї з проблеми мілітаризації Криму доповнюються новими фактами про грубі порушення міжнародного права та прав людини на півострові з боку РФ як держави-окупанта. 

У цьогорічному документі висловлюється занепокоєння незаконним розширенням території військово-морських баз РФ у Криму, надання силовим структурам РФ повноважень щодо блокування частин території та акваторії поблизу військових об’єктів, що ставить під загрозу вільний прохід суден Керченською протокою.

Документ чітко визначає, що РФ має утримуватися від навмисного перешкоджання міжнародному судноплавству, особливо суднам, які прямують Азовським морем і Керченською протокою до українських портів чи у зворотному напрямку.

Резолюція також закликає Росію припинити незаконний призов мешканців Криму до своїх збройних сил та покласти край мілітаризації освіти у Криму — шкільній військовій підготовці кримських дітей, метою якої проголошується їхня майбутня служба у збройних силах РФ. 

Щорічні резолюції Генасамблеї щодо мілітаризації Криму, а також щодо ситуації з правами людини в окупованому Криму, мають вагому роль як політичні й дипломатичні інструменти у боротьбі проти російської окупації та діяльності у рамках Кримської платформи. 

Згадана резолюція є новим елементом зростаючого правового тиску на Росію. Держава-окупант є порушником основоположних норм міжнародного права і її поведінка несумісна зі статусом постійного члена Ради Безпеки ООН.