УЗД щитоподібної залози: коли та навіщо їх проводити.

Київ 18/12/2021 Ворота України

Задля профілактики УЗД щитоподібної залози слід проводити кожні 2-3 роки, а за наявності ендокринологічних захворювань – не рідше одного разу на пів року.

УЗД щитоподібної залози – найважливіший із тестів, що використовуються у разі візуальної діагностики цього органа. УЗД дозволяє візуалізувати структуру залози, її частки, їхнє розташування та можливі аномалії. Якщо ви помітили різкі коливання ваги, випадання волосся, постійну втому та сонливість – обов’язково перевірте щитоподібну залозу.

Лікарка сімейної медицини Кристина Шевченко розповідає про УЗД щитоподібної залози та про показання до процедури.

УЗД щитоподібної залози: як відбувається обстеження

Ультразвукове дослідження щитоподібної залози проводиться на апараті УЗД з лінійним давачем. Ультразвуковий сканер використовує високочастотні акустичні хвилі. На відміну від рентгенівських променів ультразвук повністю безпечний.

Шия пацієнта вкривається спеціальним гелем у місці розташування досліджуваного органа, потім лікар прикладає ультразвуковий давач до шиї та переміщає його, щоб отримати найточніше зображення. Збільшене зображення видно на моніторі. Обстеження безболісне, неінвазивне і вимагає спеціальної підготовки.

Показання до УЗД щитоподібної залози

УЗД щитоподібної залози — це дослідження, яке проводиться за різних патологій органа або підозри щодо них. Ось деякі із ситуацій, у яких лікар може призначити проведення ультразвукового обстеження:

• коли лабораторні аналізи показують аномальні рівні гормонів щитоподібної залози або антитіл до щитоподібної залози, що може вказувати, наприклад, на гіперактивність, гіпотиреоз, рак або аутоімунні захворювання (такі як хвороба Грейвса або хвороба Хашимото);
• у випадках, коли пацієнт розповідає про ознаки та симптоми, які характерні для таких захворювань, як гіпотиреоз або гіпертиреоз – раптове збільшення ваги або її втрата, безсоння, надмірна сонливість, гіперактивність, хронічна втома, проблеми з пам’яттю, прискорене серцебиття, випадання волосся, нерегулярні періоди дефекації, суха шкіра, погана стерпність до низьких або високих температур, підвищене потовиділення;
• у разі виявлення лікарем — під час пальпації — збільшення щитоподібної залози або поруч розташованих лімфатичних вузлів;
• коли окружність шиї пацієнта збільшилася досить сильно за короткий термін або без очевидних причин;
• якщо у членів сім’ї пацієнта є або були раніше захворювання щитоподібної залози;
• після видалення пухлин та новоутворень щитоподібної залози для відстеження можливих рецидивів;
• як необхідність діагностики запальних станів щитоподібної залози, таких як хвороба Хашимото або хвороба Грейвса, а також для контролю перебігу цих порушень;
• як спосіб моніторингу раніше діагностованих змін щитоподібної залози.

Ультразвукове дослідження – основний та ефективний метод діагностики. На підставі результатів УЗД ухвалюється рішення про профілактику, лікування або зміну терапії. Щодо щитоподібної залози такий вид інструментальної діагностики дозволяє визначити:

• Основні характеристики органа — його розміри, положення та форми, а також структури паренхіми. Так, стійке збільшення щитоподібної залози без видимої запальної реакції визначаються як зоб щитоподібної залози, який може бути чи не бути клінічно гіперактивним. Структурні порушення, що виявляються під час обстеження зміною ехогенності, можуть спричинити підозру на аутоімунні захворювання щитоподібної залози;
• особливості осередкових уражень щитовидної залози – їхнє розташування, розмір, форму та ехогенність. Остання особливість дозволяє диференціювати кісти та поразки різного характеру. Крім того, обстеження дозволяє визначити ступінь відокремлення ураження від навколишньої паренхіми, наявність у ньому кальцифікатів або неоднорідної структури, а за допомогою спеціалізованих методик (доплерівське дослідження) також його кровопостачання або ступінь еластичності (еластографія). Ці особливості дозволяють запідозрити ризик злоякісного осередкового ураження, а значить, провести подальші діагностичні процедури та розробити тактику дії. Але пам’ятайте: результат ультразвукового дослідження щитовидної залози не є підставою для встановлення діагнозу “злоякісна пухлина або рак”!
• морфологію, розташування та можливі патології у лімфатичних вузлах, прилеглих до органа;
• оптимальне місце для пункції за тонкоголкової аспіраційної біопсії та під час збирання матеріалу для цитологічних досліджень як у разі діагностики доброякісних захворювань щитоподібної залози, так і її злоякісних новоутворень.

УЗД щитоподібної залози – дуже важливий тест у діагностиці ендокринних захворювань. Дослідження дозволяє візуалізувати численні патології та ухвалити рішення про подальші процедури, що ведуть до остаточної діагностики та призначення лікування.