STEM-освіта в громадах.

Київ 09/02/2022 Ворота України

Останнім часом в освітянських спільнотах різних рівнів точаться розмови про те, що саме природничо-математична освіта (STEM) перебуває в нас не на найкращому рівні,  а тому її розвиток потребує особливої уваги.

Поки що STEM-центри розташовані переважно у великих містах, а STEM-лабораторії в сільських школах та опорних школах ОТГ – це рідкість. Та це не означає, що не можна розвивати STEM-освіту в школах, віддалених від мегаполісів. Про один із прикладів такого розвитку йтиметься в нашій статті.

Уже 5 років у Царичанському ліцеї на Дніпропетровщині впроваджують STEM-освіту. За цей час у закладі з’явилося нове обладнання, учні стали призерами національних конкурсів винаходів, а випускники почали частіше обирати спеціальності математично-природничих галузей. Досягти успіхів допомогли гранти та співпраця з керівництвом громади, яке вважає найперспективнішою саме STEM-освіту. 

STEM у Царичанці 

Селище Царичанка входить у Царичанську обʼєднану територіальну громаду. На території ОТГ – 4 школи, 6 дитсадків, 2 заклади позашкільної освіти та інклюзивно-ресурсний центр. У громаді розуміють важливість рівного доступу дітей до освіти, тому, крім звичайних шкільних автобусів, тут курсує ще й автобус, який дає змогу дітям із сіл добиратися на заняття в гуртках. 

У 2017 році Царичанський ліцей почав упроваджувати обласний дослідно-експериментальний проєкт «Науково-методичні засади створення інноваційної моделі STEM-освіти», а у 2020 році вже мав певні успіхи. Наприклад, серед школярів – три дипломантки обласного конкурсу STEM-проєктів — «Промисловість надихає» та переможниця цього ж змагання в номінації «Краща STEM-прикраса». Дев’ятикласнику Данилу Григор’єву вдалося потрапити на міжнародний конкурс «IPRC ONLINE 2020. Robotcreation contest» і вибороти на ньому 3 місце. Він виготовив і запрограмував робота для автоматичного вимірювання температури. 

Робот для автоматичного вимірювання температури

Учні, які беруть участь у STEM-змаганнях не лише є гордістю школи. Вони ще й допомагають навчальному закладові здобувати цінні призи – обладнання для навчального процесу. Наприклад, 3D-принтер ліцей отримав завдяки юному конструкторові, який підготував на конкурс розумних пристроїв проєкт про переробку пластику з відходів, які надалі будуть придатні для використання в 3D-принтері.

Заступниця директорки ліцею та координаторка впровадження в ньому STEM Ольга Блоха розповідає: «Дуже добре на розвиток STEM-освіти у нашому закладі вплинула громада. Керівництво забезпечило фінансування, яке дало змогу організувати для дітей факультативи та спецкурси, що не входять в навчальну програму. Це не тільки відбувається в позаурочний час, це насправді – освітній процес, за який педагоги отримують доплату».

Цікаво, що не тільки громада допомагає школярам, а й школярі беруть активну участь у житті громади. 

«Діти працюють із квадрокоптерами – роблять моніторинг полів, сільськогосподарських угідь, спостерігають за посівною, досліджують розлив річки Оріль. Це корисно для їхнього розвитку, для закріплення знань і умінь. Також це допомога громаді, оскільки вони надають цінну інформацію. ОТГ має школу для мешканців, старших за 60 років, у якій учні навчають комп’ютерної грамотності літніх людей. Дуже добре, що STEM виходить у нас поза межі школи», – розповідає Ольга Блоха.

Що допомагає розвивати STEM-освіту у школі

Концепція розвитку SNEM-освіти була ухвалена Кабінетом Міністрів у 2020 році. У зв’язку із тим, що цей освітній напрям у Царичанці почали розвивати ще у 2017 р., то тамтешні освітяни мають вже свої професійні напрацювання та досвід. 

Ольга Блоха наголошує: розвивати STEM у школі допомагає, звичайно ж, сучасне обладнання. Частину цього необхідного обладнання ліцею пощастило отримати завдяки державному фінансуванню.

Учні Царичанського ліцею презентують свій проєкт міністру освіти Ганні Новосад

«Обладнано 5 сучасних кабінетів математики, фізики, географії, хімії та біології. У них є мультимедійне обладнання, електронний мікроскоп. Громада профінансувала придбання 5 комплексів для роботи над STEM-проєктами. Ми маємо пересувну електролабораторію, яка дає змогу проводити уроки цікавіше та насиченіше, поєднуючи різні предмети, існують технічні можливості для програмування. За допомогою мобільної платформи з інтегрованими маніпуляторами діти створюють під керівництвом вчителя інформатики різноманітні проєкти. Ми проводимо учнівські хакатони, стимулюємо школярів працювати над своїми винаходами, створювати власні пристрої, архітектурні витвори, знайомитися з новими професіями», – розповідає заступниця директорки  Царичанського ліцею.

Проте, щоб STEM-освіту реалізувати повноцінно, не варто покладатися лише на державне фінансування, потрібно шукати гранти. Наприклад, 2 дрони, потужний телескоп та мультимедійну дошку учні ліцею мають завдяки програмі DOBRE. 

«Впровадження STEM-освіти у нашому закладі спонукає шукати нові можливості – гранти і конкурси. Цей освітній напрям розширює наші горизонти, і в дітей також розвивається пошуковий, дослідницький потенціал», – ділиться досвідом Ольга Блоха. 

Школярів різного віку мотивує відвідувати STEM-уроки та продуктивно працювати можливість перевірити теоретичні знання за допомогою дослідів і лабораторних робіт. Захоплення їм додає ще й змога власноруч створити якийсь виріб. Для юних конструкторів, винахідників, програмістів і всіх, хто цікавиться наукою, у Царичанському ліцеї організовують «Інженерний тиждень» та Дні науки. 

Дрони, виготовлені в STEM-центрі Царичанського ліцею

Директорка Царичанського ліцею Таїсія Рашевська розповіла, що кілька останніх років випускники почали частіше обирати для навчання технічні виші та спеціальності, пов’язані з цифровими технологіями. Вона впевнена, що саме STEM-спеціалізація ліцею вплинула на профорієнтацію її колишніх учнів, серед яких невдовзі мають з’явитися, наприклад, цифрові лінгвісти.

Якщо до STEM школа поки що не готова

За даними опитування, проведеного у 2021 році Інститутом модернізації змісту освіти, у 2020/21 навчальному році в Україні працювало понад 150 STEM-центрів і лабораторій. Упровадження природничо-математичної галузі триватиме за планом до 2027 року. 

Для розвитку STEM-освіти кожна школа може зробити такі перші кроки:

• проаналізувати, яке обладнання має заклад. Про те, яким воно має бути – йдеться в Типовому переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів і STEM-лабораторій;
• якщо у вашій школі є цікава ідея, що стосується STEM, можна спробувати зібрати необхідні для її втілення кошти на краундфандингових платформах, попросити про сприяння IT-компанії, розповісти про свою ідею світові завдяки громадським діячам та неодмінно брати участь в учнівських хакатонах, конкурсах та олімпіадах;
• упровадження STEM у навчальному закладі потребує підготовки науково-педагогічних працівників – зокрема педагоги можуть пройти навчання на базі Інституту модернізації освіти, який починаючи з 2017 року провів 9 сесій для понад 21 тисячі освітян;
• використовувати дистанційні освітні можливості – наприклад, для формування сучасних компетентностей у школярів можна відвідувати з ними віртуальний STEM-центр Малої академії наук України.