Як Мюнхенську конференцію накрило хвилею солідарності.

Київ 20/02/2022 Ворота України

Ще ніколи на Мюнхенській безпековій конференції не говорили так багато про Україну. Причина – побоювання військового вторгнення в Україну з боку Росії.

Так було. У лютому 2015 року колишня канцлером Німеччини Ангела Меркель (Angela Merkel) розпочала свій виступ на Мюнхенській конференції з безпеки зі слів “українська криза”. Війна на Донбасі в ті дні загострилася так, що лідери ФРН та Франції займалися човниковою дипломатією між Москвою та Києвом перед самітом у Мінську, де було підписано угоду про припинення вогню.

Через сім років на Донбасі знову загострення, знову човникова дипломатія і знову йдеться про мінські угоди, які так і не виконані. Але сприйняття конфлікту у країнах різко змінилося. “Ми маємо справу не з українською кризою, а з російською кризою”, – сказала міністр закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) у п’ятницю, 18 лютого, першого дня триденного форуму.

Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок

Оплески України

Ще ніколи з середини нульових, коли на престижну конференцію у столиці Баварії стали регулярно запрошувати лідерів України, і навіть після анексії Криму країна не отримувала стільки уваги, як зараз. І не просто уваги – Мюнхен накрила хвиля солідарності з Києвом.  

Вже з перших хвилин форуму, який після дворічної перерви через пандемію коронавірусу знову проходить у очному форматі, заговорили про Україну. Як розповідав раніше глава конференції, німецький дипломат Вольфганг Ішингер (Wolfgangh Ischinger), російсько-українська криза та ультимативні вимоги РФ до США та НАТО були однією з причин зібратися та поговорити особисто. Мюнхенська конференція відома не лише промовами президентів та міністрів, а й довірчими бесідами за зачиненими дверима. За це її особливо цінують.   

Коли Ішингер привітав делегацію України та заочно президента Володимира Зеленського, якого у Мюнхені чекають у суботу, зал голосно зааплодував. Це звучало як оплески в країні. Про кризу говорив генсек ООН Антоніу Гутерріш, який закликав не використати загрози застосування сили. Він висловив сподівання, що нової війни не буде, але якщо це станеться, Гутерріш назвав такий розвиток подій “катастрофою”.

Послання Бербок на адресу Росії

Одним із найяскравіших у перший день став виступ глав МЗС Німеччини та США. Для Анналени Бербок нинішня конференція – перша на посаді міністра. Політик розпочала виступ зі своїх вражень від нещодавньої поїздки до Донбасу. Перша жінка на чолі МЗС ФРН підкреслювала свій погляд на кризу – погляд на те, в яких умовах живуть поряд із фактичною лінією фронту жінки та діти. “Якщо жінки будуть у безпеці, всі будуть у безпеці”, – процитувала вона одну зі своїх співрозмовниць на сході України. Ось вона “феміністична зовнішня політика”, яку обіцяла Бербок.  

Говорячи про готовність Заходу запровадити нові санкції проти Росії, Бербок не оминула гостру тему енергопостачання з РФ до Німеччини. Колишня співголова “зелених” давно критикує газопровід “Північний потік-2”, дату запуску якого відкрито. Два роки тому, відповідаючи в Мюнхені на питання DW, чи буде проект зупинено, Бербок висловився ухильно. Тепер з трибуни вона відкрито сказала, що у випадку ескалації з боку РФ “всі опції на столі, включаючи “Північний потік-2”. Рішучість запровадити жорсткі санкції було одним із сигналів Бербок Росії. дипломатичного рішення.

Глава Держдепартаменту США Ентоні Блінкен

Емоційно виступив на форумі мер Києва Віталій Кличко. Звертаючись хорошою англійською до Бербок і держсекретареві США Ентоні Блінкену, він попросив надати його країні оборонні озброєння і з легкою іронією в голосі зазначив, що поставлених Німеччиною п’яти тисяч касок недостатньо. Блінкен запевнив, що США продовжать постачати зброю Україні, а Бербок повторила відмову федерального уряду, пославшись на історичне минуле Німеччини. При цьому Бербок пообіцяла допомогти Україні фінансово.           

Російська делегація до Мюнхена не приїхала

Відповісти на критику на адресу Росії в Мюнхені нема кому. Вперше за десятки років делегація уряду РФ не бере участі у конференції. МЗС РФ назвало однією з причин те, що, мовляв, форум втрачає об’єктивність. Глава російської дипломатії Сергій Лавров вважався постійним гостем, його виступи завжди привертали багато уваги, незважаючи на посилення суперечностей РФ із Заходом.

І все ж таки представники Росії на конференції є, про що згадав її глава Ішингер. Під час виступу Кличка та Блінкена до одного з моніторів, біля якого зібралися журналісти, підійшла людина, схожа на бізнесмена Олега Дерипаску, частого гостя Мюнхенської конференції. Чи є інші – питання, відповісти на яке важко, тому що форум проходить на декількох майданчиках одночасно, а учасники – у медичних масках для захисту від коронавірусу.    

Реакція Заходу на події навколо України змінюється 

Нічого принципово нового у Мюнхені першого дня конференції не прозвучало. Новим було те, як багато говорили про головну кризу останніх років. Захід усвідомив, що це – “виклик не лише для України, але й для всього європейського порядку”, – розповів про свої враження британський історик Тімоті Гартон-Еш. На його думку, “є справжня рішучість дати єдину відповідь”.

Але чому Захід лише зараз реагує на дії Росії в Україні так жорстко, а не у 2014 році? Чому тоді не було такої солідарності, але вона з’явилася, коли Росія зібрала біля кордонів України готову до вторгнення армію? Гартон-Еш називає дві причини – інші кризи у минулому, наприклад міграційна, і особливість демократій “діяти повільно”. “Але коли вони прокидаються, вони ефективніші”, – упевнений історик.

Чи стане Мюнхен моментом пробудження Заходу, про який говорить експерт, стане зрозуміло найближчими днями та тижнями – у міру того, як він буде змушений реагувати на всі нові загострення навколо України.