Антибіотикорезистентність: чому стійкість до антибіотиків така небезпечна.

Київ 25/02/2022 Ворота України

На думку фахівців, стійкість бактерій до антибіотиків, що зростає, є однією з найсерйозніших загроз для здоров’я і життя.

Від часу застосування пеніциліну було відкрито та впроваджено у лікування людини та тварин багато нових груп антибіотиків. Проте їхнє надмірне, часто невиправдане використання та неадекватне дозування стали причиною багатьох несподіваних проблем. Найбільш серйозною з них є кількість мікроорганізмів, стійких до багатьох антибіотиків, зокрема до препаратів останнього покоління. Лікарка сімейної медицини Кристина Шевченко розповідає, яким чином розвивається стійкість до антибіотиків та які причини такого явища.

Стійкість до антибіотиків: трохи цікавої історії

Потенціал стійкості до антибіотиків був виявлений на початку 1940-х років, майже одразу після першого великомасштабного клінічного застосування пеніциліну – першого антибіотика. Масове виробництво пеніциліну було частиною масштабних бойових дій у період Другої світової війни, коли препарат широко використовувався військовими, а також громадянським населенням.

Поряд із ефективністю пеніциліну під час лікування поранених солдатів цей препарат хвалили за зниження рівня венеричних захворювань серед військовослужбовців, оскільки він був особливо ефективний проти бактеріальних організмів, що викликають сифіліс та гонорею.

Однак ще до закінчення війни вже повідомлялося про резистентність до пеніциліну. А в наступні десятиліття надмірне використання антибіотиків сприяло селекції та розмноженню численних штамів бактерій, стійких до протибактеріальної терапії.

Антибіотикорезистентність та механізми розвитку такого явища

Резистентність — це здатність мікроорганізму виживати в присутності лікарського засобу, що впливає на його життєві процеси і тим самим пригнічує його зростання та розмноження.

Існує кілька генетичних механізмів, за допомогою яких у бактерій може розвинутись стійкість до антибіотиків. Ці механізми викликають резистентність, тому що вони призводять до біохімічних модифікацій – змінюють певні властивості бактеріальної клітини, які робили її чутливою до антибіотика.

Бактерії можуть блокувати проникнення препарату у свою клітинну структуру; можуть перешкоджати цільовому місцю його дії у клітині; можуть модифікувати клітину-мішень – фермент ДНК-гірази, цим знижуючи ефективність препарату.

Також варто відзначити існування так званої природної резистентності (вона ж є первинною резистентністю) – це стійкість бактерії до антибіотиків, яка визначається генетично запрограмованою структурою цього мікроорганізму. Наприклад, багато штамів стафілококу продукують пеніцилін – фермент, здатний нейтралізувати β-лактамні антибіотики (пеніциліни та цефалоспорини), водночас така резистентність існувала ще до створення самого пеніциліну.

Згідно зі звітом Європейського центру профілактики та контролю захворювань (CDC), у країнах СНД бактерії виявляють особливо високу стійкість до антибактеріального лікування. Особливо це стосується мікроорганізмів, що викликають такі захворювання, як пневмонія, інфекція мозкових оболонок, запалення сечовивідних шляхів та кісткової тканини.

Вчені перераховують цілих 6 збудників, які стали для нас надзвичайно небезпечними. Серед них:

• кишкова паличка (Escherichia coli);
• паличка Фрідлендера (Klebsiella pneumoniae);
• синьогнійна паличка (Pseudomonas aeruginosa);
• ацинетобактери (Acinetobacter);
• пневмокок (Streptococcus pneumoniae);
• ентерокок фекальний (Enterococcus faecalis).

Експерти в усьому світі згодні: стійкість до антибіотиків – це глобальна загроза, яку не можна ігнорувати. ВООЗ заявила, що “необхідні термінові дії на найвищому політичному рівні у всьому світі та на національному рівні також”. Крім того, CDC заявляють, що наслідки бездіяльності можуть бути “потенційно катастрофічними”.

Причини стійкості до антибіотиків: чому так відбувається

Найбільш поширеною причиною резистентності є надмірне використання антибіотиків при станах, викликаних небактеріальними агентами, а вірусними інфекціями.

Крім того, пацієнти часто скорочують тривалість антибактеріальної терапії у разі поліпшення самопочуття або зменшують дози препарату, що не застосовується, без консультації з лікарем (наприклад, приймають антибіотик один раз на день замість призначених двох-трьох). А тим часом, коли концентрація препарату в організмі надто низька, деякі бактерії виживають та виробляють резистентність. Під час вибору та призначення антибіотика лікар враховує не лише спектр його дії, а й відповідну дозу та тривалість терапії.

Медична практика показує, що несвоєчасне звернення до лікаря, коли захворювання запущене настільки, що важко визначити, які бактерії відповідальні за його розвиток, також загрожує наслідками. Тоді добрим рішенням може стати застосування таргетної антибактеріальної терапії після мікробіологічного дослідження – антибіотикограми

Ще одним важливим моментом, що надає сильний вплив на розвиток стійкості бактерій до антибіотиків, є інфекційний контроль, тобто запобігання поширенню стійких до лікарських препаратів патогенів, особливо в умовах стаціонару. Так, у нашій країні дійсно з цим великі проблеми – у нас найнижчий відсоток наявності в стаціонарах одномісних палат, що ускладнює ізоляцію пацієнтів, інфікованих резистентними збудниками, що сприяє їх передаванню іншим пацієнтам. Також важливим є інформування населення про правильне використання антибіотиків та важливість завершення повного курсу лікування, як наказано лікарем.