«Денацифікація» та демілітаризація України на переговорах з Росією взагалі не обговорюється – Зеленський.

Київ 28/03/2022 Ворота України

На переговорах з Росією найголовнішими та найважливішими питаннями є гарантії безпеки, нейтралітет та без’ядерний статус України; «денацифікація» та демілітаризація взагалі не обговорюється, заявив Президент Володимир Зеленський під час спілкування з представниками російських ЗМІ з YouTube-каналу «Зигар», телеканалу «Дощ», порталу «Медуза» та видань «Комерсант» та «Нова Газета».

Глава держави наголосив, що на початку переговорів Російська Федерація висунула публічний ультиматум. У ньому містилися приблизно ті ж пункти, які обговорювалися у ЗМІ, зокрема так звана денацифікація та демілітаризація.

На переконання Володимира Зеленського, це був інформаційний вкид, якого Росія зазвичай вдається, коли затягує переговори, але хоче вдати, що процес триває і щось робиться.

«Денацифікацію» та демілітаризацію ми взагалі не обговорюємо. Я сказав, що ми взагалі не сядемо за стіл переговорів, якщо ми говоритимемо про якусь демілітаризацію, якусь «денацифікацію». Для мене це зовсім неприйнятні речі», – заявив Президент.

Водночас він зазначив, що питання гарантій безпеки, нейтралітету, без’ядерного статусу нашої країни залишаються найголовнішими та найважливішими, адже розширення НАТО Росія називає одним із приводів для вторгнення в Україну.

Глава держави зазначив, що це питання глибоко опрацьоване, і Україна готова на нього реагувати лише якщо матиме закріплені на папері гарантії.

«Мене там цікавить, щоб це не був ще один папірець типу Будапештського меморандуму. Нас цікавить, щоб цей папір перетворився на серйозну угоду, яка буде підписана всіма гарантами», – сказав Володимир Зеленський.

Також обов’язково має бути верифікація цього документа у парламентах країн-гарантів, а в Україні має відбутися референдум із цього питання.

«Російській стороні потрібні гарантії, що це станеться. Тож референдум. Тому що тільки народ може ухвалити рішення, що може бути такий статус та такі гаранти. Референдум відбудеться протягом кількох місяців, а для ухвалення змін до Конституції буде потрібно мінімум рік. Згідно з нашим чинним законодавством», – констатував Президент.

Водночас Глава держави наголосив, що проведення такого референдуму буде можливим лише після повного виведення російських військ з території України. Адже коли в країні продовжуються активні бойові дії та присутні війська іншої держави, «ніхто й ніколи не визнає результатів цього референдуму».

«Домовленості мають бути у нас із Президентом Путіним. Гаранти нічого не підписуватимуть, якщо у нас стоятимуть війська», – сказав він.

Ми зустрілися, домовились. Наша з ним домовленість. З підписами, печатками та хоч кров’ю. І цього достатньо, щоб розпочати процес виведення військ. Війська мають бути виведені, гаранти все підпишуть, і далі все це працюватиме. Ратифікації в парламентах, референдум кілька місяців, а вже потім – зміни до Конституції», – наголосив Володимир Зеленський і додав, що для цього має відбутися його особиста зустріч із Президентом Володимиром Путіним.

Щодо питання російської мови в Україні, то Глава Української держави вважає, що її можна вирішити шляхом взаємної поваги мов усіх сусідніх країн, що також має бути закріплене документально.

«Я взагалі хотів би зрізати цю постійну аргументацію з приводу того, якою є мова. У нас всі говорять так, як хочуть, і тією мовою, якою хочуть. У нас мешкають представники понад 100 національностей. Тому я сказав: лише дзеркальна повага до історії, мов, культурних цінностей усіх сусідів. Це я беру. Я впевнений, що і наш народ це прийме, якщо захоче. Тому що все це так чи інакше голосуватиметься народом, виборцями», – зауважив він.

Президент наголосив, що кожного наступного дня війни ставить під питання використання російської мови в Україні.

«Люди самі не захочуть сприймати та розмовляти на ньому, дивитися фільми тощо. Тим більше, коли любов до мови намагаються прищепити через кров, як це сталося у випадку з Україною. Люди самі цього не захочуть», – сказав він.

Як пояснив Глава держави, якщо будь-яка національна меншість має бажання відкрити навчальний заклад чи іншу установу, зробити видання своєю мовою, дзеркальні кроки мають бути і щодо української мови.

«Повага до мов народів-сусідів. Мене цікавить такий договір, я хочу його підписати. Я хочу його підписати з усіма країнами-сусідами. Мене цікавлять Росія, Угорщина, Польща – у нас багато історичних питань, Румунія тощо. У нас багато національних меншин. І цього договору буде достатньо для поваги тих чи інших мов як усередині країни, так і поза нею. Тому питання мови, я впевнений, піде з порядку денного, тому що буде вирішено», – резюмував Володимир Зеленський.