Промова Президента України Володимира Зеленського у Федеральному парламенті Бельгії.

Київ 01/04/2022 Ворота України

Шановна пані Голова Палати представників!

Шановна пані Глава Сенату!

Шановний пане Прем’єр-міністре!

Шановні пані та панове депутати та члени уряду!

Дорогий бельгійський народ!

Вісім років війни. 36 днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Багато хто очікував, що наша держава та наш народ зможуть чинити опір російським військам стільки часу?

Будемо чесними: ні. Небагато. Думали, що ми впадемо під ударами російських військ. Але ми вистояли. Наш народ вистояв. Ми боремося. Ми захищаємо нашу свободу, вражаючи світ мужністю українських героїв. Наших Збройних Сил України та всіх громадян України, які не здаються. Які вірять у перемогу.

На півдні нашої держави є таке місто Маріуполь, про яке ви сьогодні згадували. Я вам дуже вдячний, пані спікер. Одне з найбільш перспективних та економічно сильних міст України. Так було до війни. Нині ж понад 90% всіх будівель цього міста повністю зруйновані російськими ударами – авіації, артилерії, мінометів, танків. Загинули тисячі мирних маріупольців. Людей ховають у місті. У дворах багатоповерхівок. Вірніше, те, що залишилося від багатоповерхівок.

Понад три тижні Маріуполь – у повній блокаді. Російські військові закрили всі в’їзди до міста, заблокували підхід із моря. Там немає – ви всі знаєте ці деталі – там нічого немає: води, їжі, ліків, немає життя. Просто немає всього того, що потрібне для підтримки будь-якого життя.

Але Маріуполь не здається. Маріуполь продовжує битися з окупантами. Його захисники мали вибір – вони могли вийти з міста і віддати його російським загарбникам. Вони цього не зробили.

Щодня ми намагаємося зробити все, щоби працювали гуманітарні коридори з Маріуполя! Щоб врятувати звідти мирних жителів, які ще залишаються у місті. Жінок та дітей, людей старшого віку… Частково нам це вдається. Але здебільшого російські військові не випускають людей на вільну територію України. І не допускають гуманітарні вантажі до Маріуполя.

Сьогодні це найстрашніше місце у Європі. Там пекло. Там катастрофа, яку всі знають, увесь світ. Але ніхто не має достатньої рішучості, щоб допомогти зупинити катастрофу в цьому місті та інших містах нашої держави.

І зараз я хочу запитати всіх – у вас запитати, хочу запитати всіх європейців, які зараз мене чують. Що сподіваються захисники Маріуполя? На що сподіваються захисники інших міст, містечок та сіл? У всіх районах, де битви не менш страшні, ніж та, що була у вас під Іпром. А може, в Маріуполі жахливіше… Не знаю.

Чи сподіваються захисники наших міст на закриття неба над Україною для російських ракет та літаків? Вони знають, що цього немає сміливості.

Чи думають вони про те, чи відповідає наша держава критеріям вступу до Європейського Союзу? Наша держава, яка вже віддала тисячі життів у війні за свободу в Європі…

Чи маріупольці чи захисники будь-якого іншого міста України обчислюють рівень збитків європейським компаніям від припинення бізнесу на російському ринку? Чи думають вони взагалі про гроші?

Ні. Чи не сподіваються. Чи не обчислюють. Тому що точно цього варті.

Погодьтеся, це зовсім різні світи. Світ тих, хто реально виборює свободу. Тут і зараз. Проти тиранії. Проти тиранії, яка бажає розколоти Європу та знищити все, що нас об’єднує.

Все, що об’єднує вас… І світ тих, хто так звик до свободи, що навіть не хоче помічати, чого вартує боротьба за неї. Світ тих, хто вважає, що російські алмази в Антверпені, наприклад, це важливіше, ніж війна Сході Європи.

Або світ тих, хто вважає, що доступність європейських портів для російських судів – важливіша, ніж спроби військової машини Росії роздавити цілий народ поряд із вами. 40 мільйонів українців!

Головне питання у житті кожної людини не в тому, на що ця людина сподівається, про що думає або що обчислює… Головне питання – це питання, чого людина гідна.

І я як Президент гідної країни звертаюся до вас із цілком логічними констатаціями. З тим, що зрозуміло абсолютній більшості світу, Європи, європейцям у різних країнах. Адже ми бачили ці опитування, ми знаємо, як нас підтримують люди.

Наші захисники гідні того, щоб отримати від Європи, за свободу якої вони і воюють, зброю, яка точно зупинить наступ Росії, а отже – наступ тиранії.

Коли ми говоримо про літаки, танки, артилерійські системи, протикорабельну зброю, ми говоримо про те, що дійсно потрібно. І що має країни Євросоюзу, НАТО.

Наші захисники гідні того, щоб європейські компанії нарешті перестали заробляти разом із тими, хто намагається нас знищити.

Наші захисники гідні всього, щоб не гадати про критерії, а знати, що Україна буде членом Європейського Союзу. Тому що якщо вони програють, якщо програємо Маріуполь та інші українські міста, не буде більше жодного потужного Європейського Союзу. Тому що прийде тиранія, щоб відібрати у вас те, чим ви володієте і пишаєтеся.

Зрозуміло, що ми вам цього не бажаємо. І це в жодному разі не загроза. Це дійсність. Ми її відчуваємо. Це констатація всіх тих фактів, у яких ми живемо. Те, що добре видно із Маріуполя. Маріуполь – штаб-квартири європейського опору. Те, що добре видно з України, – штаб-квартири європейської гідності.

І я впевнений, що в тих шановних штаб-квартирах, які розташовані на вашій прекрасній землі, повністю усвідомлюють те, про що я вам говорю. Усвідомлюють. Хоча, може, вголос і не кажуть. Тож давайте всі разом у Європі будемо гідні тих подвигів, які здійснюють українці у війні за свободу. За вільну Європу та проти тиранії. Проти Росії.

Ми вдячні вам, дуже вдячні вашій державі за підтримку, яку ви надали. Бельгія однією з перших надала нам оборонну допомогу. Це історичний момент, історична подяка. Ми цього ніколи не забудемо.

Ви тепло прийняли вже понад 30 тисяч українців, які покинули свої будинки через цю війну. Але саме ви як держава – серце Європи можете надихнути решту європейців зробити більше. Щоб допомогти нам вигнати окупантів із України та відновити дорогоцінний світ.

Світ, який коштує більше, ніж будь-що інше, ніж будь-які цінності, ніж будь-які алмази. Більше, ніж будь-які угоди з Росією. Більше, ніж будь-яке російське судно у європейських портах. Більше, ніж будь-який барель російської нафти.

Кожен із вас добре знає, що робити, щоб повернути світ. Щоб бути справді гідними Європи. Тож допоможіть нам, зробіть це! Зброя. Санкції Членство у Європейському Союзі.

І вже скоро майбутнє віддячить вам.

Слава всім нашим героям!

Слава героїчному місту Маріуполю!

Щира подяка вашій державі!

Слава Україні!