Робіть усе, що можете, щоб ми разом вистояли у цій війні за нашу свободу та незалежність – звернення Президента України.

Київ 03/04/2022 Ворота України

Українці! Українки!

Сильний народ незламної країни!

Минув ще один день нашої оборони. Ще один день із багатьох, які поступово, тяжко, але неухильно наближають нас до світу. До світу, що ніхто не подарує. Ми з вами маємо усвідомлювати це дуже чітко. Тому що немає на планеті таких суб’єктів, які здатні зупиняти війни та дарувати світ.

Глобальна архітектура безпеки виявилася неспроможною. Світ для нас не буде і наслідком будь-яких рішень ворога десь у Москві. Не треба плекати порожні надії, що вони просто підуть із нашої землі. Ми можемо лише завоювати світ. Можемо видобути його у важких боях і паралельно – на переговорах, і паралельно – у щоденній енергійній праці.

Тому кожен із нас має продовжувати робити все, що можуть. У всіх напрямках. Задля підтримки наших Збройних Сил. Для збереження та розвитку економічної активності в Україні – наскільки це можливо.

Для підтримки всіх наших громадян… Де б вони не були, хоч би ким вони були.

І в мирний час було так, що тепло підтримує життєві сили. А у воєнний час це ще важливіше. Коли ми можемо навіть не знати, що людина переживає. Яку втрату? Якої допомоги потребує. Але можемо побачити, що людині треба допомогти. Потрібно підтримати. Потрібно хоча б почути його. Треба сказати кілька теплих слів. Треба зробити щось, що підтримає його життя. Це треба робити. Треба бути уважним до кожного і до кожної, хто поруч з вами!

Коли народ захищається у війні на знищення, коли стоїть питання про життя чи смерть мільйонів, немає неважливих речей. Нема неважливих моментів. Все має значення. І кожен може зробити свій внесок у перемогу всіх. Хтось зі зброєю в руках. Хтось – на роботі. А хтось – теплим словом та допомогою у потрібний момент.

Робіть усе, що ви можете, щоб ми разом вистояли у цій війні за нашу свободу, за нашу незалежність. За те, щоби Україна жила.

Завдяки такій щирій та постійній підтримці один одного, завдяки згуртованості та увазі ближнього народи можуть пройти найскладніші випробування. І вигнати ворога, який у рази більший.

Наші захисники та захисниці продовжують повертати контроль над громадами у Київській та Чернігівській областях. Дедалі більше українських національних прапорів у районах, які були тимчасово окуповані.

Збройні сили України не відпускають загарбників без бою. Наносяться вогневе ураження. Знищують усіх, до кого дають змогу дістатись наші можливості.

Підсилюємо оборону на східному напрямку та на Донбасі. Усвідомлюємо, що ворог має резерви посилення тиску Сході.

У чому мета російських військ? Вони хочуть захопити і Донбас, і південь України. У чому наша мета? Захистити нас, нашу свободу, нашу землю та людей.

Робити все для захисту.

Наш героїчний Маріуполь продовжує стримувати значну частину ворожих сил. Завдяки цьому опору завдяки мужності та стійкості інших наших міст Україна отримала безцінний час. Той час, який дозволяє ламати тактику ворога та послаблювати його можливості.

На жаль, Україна так поки що не отримала достатньо сучасних західних протиракетних систем. Чи не отримала літаків. Чи не отримала того, що могли надати партнери. Могли – та ще й можуть!

Кожна російська ракета, що вдарила по наших містах, і кожна бомба, скинута на наших людей, наших дітей, лише додають чорної фарби до того, як в історії будуть описані всі, від кого залежало рішення. Рішення, чи допомагати Україні із сучасною зброєю.

Хочу окремо подякувати мешканцям нашого Енергодару. Тих сміливих українців та українок, які вийшли на мітинг для захисту свого міста. Для захисту нашої держави.

У відповідь окупанти відкрили вогонь і використали гранати проти мирних людей. Які – на своїй землі, у своєму праві. За кожного пораненого буде відповідь. А український характер все одно не підкорити. Жодним тиском. Жодним насильством.

Я вдячний усім, хто виходить на вулиці у тимчасово окупованих містах. Усім, хто не боїться та виходить. Я вдячний усім, хто боїться та виходить. Усім, хто відчуває, що без цього рішення захищати Україну та свободу окупанти можуть закріпитись.

А коли люди протестують – і чим більше люди протестують – тим складніше окупантам знищити нас, знищити нашу свободу. Це наша спільна боротьба! І буде наша спільна перемога.

Хочу сказати кілька слів і тим політикам, деяким депутатам Верховної Ради України, котрі абсолютно не розуміють, що відбувається в серцях наших людей. Настільки не розуміють, що навіть вигадали міняти національний гімн. У мене питання цих людей: а що ви у своєму житті зробили такого, щоб у вас з’явилося моральне право змінювати слова гімну? Ви що видатні поети? Може, ви відзначилися чимось у боях за Україну? Чи зараз такий час настав, що можна гімн міняти, коли тобі заманеться?

Заспокойте емоції. Припиніть виставляти себе дурнями. Вважаю, що авторам цих та інших подібних законопроектів, пропозицій, варто було б взяти зброю в руки та вирушити на поле бою, якщо у вас є ці можливості. Тільки там щось зрозумієте.

І навіть якщо випадково за щось подібне проголосують, все одно мого підпису під такими законопроектами не буде. Не витрачайте час.

Хочу звернутися до ще однієї людини, яка, здається, не зовсім розуміє, що відбувається і що переживається. Не лише в Україні, а й у всій Європі. До Прем’єр-міністра Угорщини. Який чи не єдиний у Європі відверто підтримує пана Путіна.

Ми ж не просили чогось особливого від офіційного Будапешта. Ми навіть не отримали того, що роблять решта! Роблять заради миру. Не отримали життєво необхідного транзиту оборонної допомоги, не побачили морального лідерства. Не побачили жодних зусиль, щоб зупинити війну! Чому так?

Уся Європа хоче миру. Уся Європа не хоче, щоб поле бою було перенесено з Маріуполя до Будапешта або з Харкова до Кракова, або з Чернігова до Вільнюса.

Уся Європа намагається зупинити війну, повернути світ. Чому тоді офіційний Будапешт протиставляють усій Європі, усім цивілізованим країнам? Заради чого?

Головне для нас – це думка народу. Український народ підтримує угорський народ. Угорський народ підтримує український народ. Ми всі однаково цінуємо світ, все одно цінуємо волю. Так буде завжди. Ми завжди будемо жити у добросусідстві. І я впевнений, що наші меншини мають бути тими містками, які нас ще більше об’єднують.

Політики йдуть. А правда, залишається. Ось про що я говорю – про правду. І я завжди говорю те, що думаю. Коли я говорю про Угорщину, я маю на увазі Угорщину. І мені не треба маскувати мої думки. Якщо потрібно сказати про Німеччину, ми говоримо про Німеччину. Якщо потрібно сказати про якусь іншу країну, я говорю про якусь іншу країну.

Якщо це війна, я називаю її війною, а не спеціальною операцією. Якщо це є загрозою всій Європі, то я називаю це загрозою всій Європі.

Це називається чесність, якої не вистачає пану Орбану. Можливо, він втратив її десь у контактах із Москвою.

Говорив сьогодні із Президентом Колумбії. Дуже вдячний йому за підтримку та солідарність із Україною. Розширюється список країн, які щиро кажуть, що свобода має значення, а війна має зупинитися.

Говорив також із Прем’єр-міністром Британії Джонсоном. Предметно, приємно. Домовилися про нову оборонну підтримку для України. Новий пакет. Дуже дуже відчутна підтримка. Також про посилення санкцій проти Росії. Дуже відчутним. Узгодили спільні кроки задля досягнення миру. Вдячний Борисові за лідерство! Історичне лідерство. Впевнений у цьому.

Вдень провів нараду з економічним блоком Кабінету Міністрів та Офісу Президента. Економічний фронт – це ще один напрямок нашої боротьби за нашу державу, за наших людей.

Дуже детально обговорили ситуацію із посівною, із забезпеченням українців продуктами харчування, із пальним, ситуацію в енергетиці, ситуацію з основними галузями держави.

Міністр фінансів доповів про стан виконання державного бюджету, деталі переговорів з партнерами щодо фінансової підтримки для України.

У воєнний час економічні відносини повинні залишатися керованими повністю – хоч би як складно нам усім не було. Тому що це – про перспективу. Про перспективу життя понад 40 мільйонів українців, про те, яким буде наше завтра. Учасники наради отримали чіткі завдання.

І на останок. Вже традиційно.

Підписав указ про нагородження державними нагородами наших героїв – героїв нашої держави. 131 військовослужбовець Збройних Сил України, із них дев’ять – посмертно.

Вічна слава їм усім!

Вічна слава всім, хто дав життя за Україну!

Вічна слава всім нашим захисникам! Вічна слава всім нашим захисникам!

Слава Україні