Промова Президента України Володимира Зеленського у парламенті Румунії.

Київ 05/04/2022 Ворота України

Шановний пане Голова Палати депутатів!

Шановний пане Главе Сенату!

Шановний пане Прем’єр-міністре!

Пані та панове депутати та сенатори, гості!

Любі друзі!

Румунський народ!

Я вдячний за цю можливість звернутися до вас та до всіх ваших людей.

Кілька годин тому я повернувся зі звільнених міст Київської області, розташованих поруч із нашою столицею. Саме з тих територій, звідки ми вигнали російських окупантів та побачили, що вони робили на нашій землі з українськими людьми. І хочу, щоби зараз ви це побачили. Що окупанти залишили по собі. Перепрошую, відео жорстке, але це реальність…

Назва нашого міста Буча назавжди увійшла до світової історії. В історію воєнних злочинів. В історію знищення людей.

Станом на даний момент відомо про більш ніж триста закатованих, розстріляних або інакше вбитих мирних людей у ​​Бучі. Звичайних мешканців звичайного міста поряд із Києвом. Їм зв’язували руки за спиною, вбивали пострілом у потилицю чи в око, вбивали прямо на вулицях. Тиснули військовою технікою цивільні машини. З людьми! Гвалтували жінок та дівчат…

І це лише розпочалося розслідування. Ще зібрані не всі свідчення. Ще виявлено не всі поховання. Ще оглянуто не всі підвали, в яких російські військові катували людей. Є всі підстави припускати, що кількість убитих мешканців Бучі та інших українських міст, розташованих поруч, буде значно більшою, ніж те, що ми знаємо сьогодні.

Чому це російські військові зробили?

Того ж дня, третього квітня, коли світ жахнувся, побачивши тіла вбитих у Бучі, на сайті російського державного інформаційного агентства «РІА Новини» було опубліковано статтю з обґрунтуванням геноциду українців. Її назва досить промовиста, я цитую: «Що Росія має зробити з Україною». І це не просто текст. Це один із доказів для майбутнього трибуналу проти російських військових злочинців.

У статті описується чіткий та прорахований порядок знищення всього, що робить українців українцями та самих наших людей. Тих, кого не вдасться зламати та підкорити. Сказано, що потрібно провести «деукраїнізацію» та «деєвропеїзацію» України. Сказано, що навіть назву нашої держави треба стерти. Фактично сказано, що загибель якнайбільшої кількості наших людей у ​​війні тільки вітається.

Хочу ще раз наголосити: це сайт державного інформаційного агентства Росії, на якому в умовах відкритої державної цензури може бути опубліковано лише те, що відповідає офіційній ідеологічній позиції щодо війни проти України. Те, що не відповідає такій позиції, просто не пройшло б цензури.

Тобто я хочу, щоб ви мене зрозуміли: вони навіть не ховаються. Вони відверто говорять про цілі вторгнення на територію України. Якби наша армія не вистояла, якби наш народ не піднявся на захист держави, вони зробили б те, що зробили в Бучі, але на всій території України.

Нам відомо про цілеспрямовані вбивства вчителів, вихователів на тимчасово окупованій території. Нам відомо про цілеспрямований терор проти всіх, кого окупанти розглядали як активістів, як людей, пов’язаних із армією.

Навіть просто присутність у квартирі людини національної символіки України, Державного прапора чи герба вже була для окупантів приводом для того, щоб убити цю людину чи щонайменше загрожувати вбивством.

Але чому вони не ховаються?

Чому вони навіть зараз, коли світові вже все зрозуміло, щиро говорять, як хочуть знищити цілий народ?

На це питання є дві відповіді.

Перший ви зрозумієте дуже добре.

У 1989 році нарешті завершив своє життя Ніколає Чаушеску. Протягом багатьох років було зрозуміло, що ця людина втратила адекватність. Було ясно, що він, його дружина, оточення, його Секурітате тягнуть вашу країну і людей вниз – до страждань, бідності, ізоляції не просто від усього світу, а від усього передового, що є у світі.

Цей режим тримався лише на залякуванні, на репресіях, жорсткій силі та на обмані. Нічого світлого у ньому не було. Румунський народ повстав і захистив себе, врятував себе. Скинувши неадекватну владу. Тому що це був єдиний шлях. Чаушеску, його дружину, оточення, його Секуритате неможливо було переконати.

Також неможливо переконати зараз у Росії тих, хто пропагує війну. Хтось віддає злочинні накази. Хто розробляє плани геноциду українського народу та знищення української держави. Ці люди – неадекватні. Вони втратили будь-який зв’язок із реальністю і готові пожертвувати мільйонами життів, щоб втілити свої шалені ідеї.

А друга причина, чому в Росії відкрито закликають до геноциду і чому можливі такі злочини окупантів, які всі, весь світ побачили в Бучі, – це впевненість російських топ-чиновників, що європейські лідери не зможуть, що вони будуть слабкими. Що Європі не вистачить лідерства. І що європейські народи не спроможні захищати цінності, які об’єднали континент.

Пані та панове!

Великий румунський народ!

Ми разом маємо зупинити цих неадекватних людей, котрі звикли до безкарності і тому вирішили, що їм дозволено абсолютно все. Ми разом маємо зупинити тих, хто хоче геноциду в Європі.

Чому ми маємо це зробити разом?

Кожен із вас розуміє, що Україна – не остання мета російської агресії. Війська окупантів уперто намагаються обійти наше місто Миколаїв, аби спробувати захопити Одесу. А від Одеси – один крок і вже до Молдови.

Російські державні пропагандисти давно говорять, що Молдова теж є метою російської експансії. Тому оборона українцями власної держави є фундаментальною передумовою безпеки та незалежності Молдови. Отже, причиною миру у всьому великому регіоні Дунаю.

Нині на території України вирішується доля усієї Східної та Центральної Європи, Чорноморського регіону. Тому захистити свободу України, захистити свободу українців – гарантувати безпеку Європі.

Що потрібно зробити?

Так, це правда, було введено санкції проти Росії за цю війну. Але війна за нашу свободу триває вже 40 днів. Після восьми років війни на Донеччині. Отже, санкцій замало.

Росія має шукати мир з Україною та усією Європою. І тому Росію слід позбавити всіх ресурсів. Насамперед фінансових та економічних.

Євросоюз має нарешті прийняти принципове рішення та закрити порти для російських судів.

Зупинити транзит товарів та будь-яку економічну активність з Росією. Обмеженню потоку грошей за російські енергоносії немає альтернатив.

Можна сперечатися, яким має бути формат: повне ембарго на постачання або програма на кшталт «нафта в обмін на продовольство», але це необхідно.

Але не лише це.

Кожен політик демократичного світу має захищати необхідність надання Україні всієї необхідної зброї. Адже саме на полі бою вирішується, хто ж вийде переможцем у цій війні – свобода чи тиранія.

Кожен, від кого це залежить, має зробити все для якнайшвидшого та неминучого притягнення до відповідальності всіх російських військових та їх керівників, винних у скоєнні злочинів проти цивільного населення на тимчасово окупованих територіях України.

Сьогодні домовився з Євросоюзом про надання фінансової та технічної підтримки слідчій групі спільних зусиль Євроюст (Eurojust), держав – членів ЄС та Міжнародного кримінального суду.

Вірю, що лідерство Румунії стане одним із вирішальних факторів відновлення справедливості та захисту нормального життя як у нашому регіоні, так і в Європі загалом.

Упевнений, що Румунія та румунські компанії візьмуть участь і у програмі відновлення України після війни. Ми пропонуємо нашим партнерам у Європі взяти шефство над містом, регіоном чи галуззю, які постраждали від агресії Росії. Ваш потенціал, ваша внутрішня сила можуть створити новий зразок лідерства у розвитку цивілізованого та мирного життя.

Я щиро вдячний усьому румунському народові за добре ставлення до українських переселенців, які знайшли безпеку на вашій землі. Сподіваюся, нам разом вдасться якнайшвидше створити такі умови, коли Росія все ж таки відмовиться від війни, а значить, наші люди зможуть повернутися додому, в Україну. Цей досвід допомоги у надзвичайних обставинах, взаємної поваги, добра між нашими людьми вже став основою ще більшого зближення наших держав, наших народів.

Щойно ситуація це дозволить, я хочу розпочати з вами діалог про нову всеосяжну угоду, яка гарантує абсолютний захист та розвиток наших національних меншин – української громади в Румунії та румунської громади в Україні.

Адже наша доля – бути настільки близькими, як ми можемо. Наша доля – бути захисниками свободи у нашому регіоні. Наша доля – бути разом у європейській сім’ї.

І я вірю, що незабаром зможу звернутися до вас ще й зі словами подяки за підтримку Румунією вступу України до Європейського Союзу.

Дякую вам!

Слава Румунії!

Слава Україні!