Екс-глава МЗС ФРН Габріель розкритикував посла України.

Київ 18/04/2022 Ворота України

За словами Зігмара Габріеля, критика Андрія Мельника на адресу президента ФРН Штайнмайєра суперечить правді та зловмисна. Він нагадав, що Німеччина зробила більше за інших для підтримки України.

Колишній міністр закордонних справ ФРН Зігмар Габріель (Sigmar Gabriel) на тлі конфлікту навколо відмови Києва прийняти президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмайєра (Frank-Walter Steinmeier) виступив на захист федерального президента і різко розкритикував посла України у ФРН Андрія Мельника . “Штайнмаєр під час перебування главою МЗС ФРН разом із тодішнім канцлером Ангелою Меркель (Angela Merkel) зробили найбільше інших у Європі, щоб підтримати Україну”, – написав він у статті для видання Der Spiegel, оприлюдненої в неділю, 17 квітня.

За словами Габріеля, Андрій Мельник, серед іншого, звинуватив Штайнмайєра в тому, що той “за багато десятиліть сплів цілу павутину контактів із Росією”. “Як відомо, павутиння робляться для затримання і подальшого знищення видобутку. Таке порівняння фактично є інсинуацією, що колишній глава відомства федерального канцлера і глава МЗС сприяв просуванню інтересів Росії в Німеччині. Це суперечить правді та зловмисно”, – наголосив Зігмар Габріель, додавши, що відмова Києва прийняти Штайнмайєра “безпрецедентним і викликає роздратування”.

Постачання важких озброєнь Україні

Водночас Габріель виступив на захист нинішньої позиції уряду ФРН щодо постачання озброєнь Україні . “Виконувати роль лідера в Європі означає і проясняти наслідки розширення цієї війни . Тому правильно, що німецький уряд висловлює готовність постачати Україні важкі озброєння, тобто танки лише за погодженням зі США”, – пояснив він.

За словами Габріеля, “зовнішня політика та дипломатія в довгостроковому плані не можуть бути замінені танками і ракетами”, до того ж “у пошуках ненасильницького врегулювання конфліктів потрібно часто приймати дуже незручні та непопулярні рішення, ставити себе на місце іншого – не займати його позицію. а діяти у межах можливих компромісів”.