Ревінь: корисні властивості та протипоказання.

Київ 20/05/2022 Ворота України

Все більше розширюється список свіжої весняної зелені і овочів на нашому столі. До продуктів, які додають весняний колір стравам і підвищують їхню харчову цінність, зараховують ревінь. Якраз починається його сезон.

Ревінь – це овоч, але через те, що має кисло-солодкий смак, його частого використовують в десертах, солодких хлібобулочних виробах. Їстівною частиною рослини є соковиті і м’ясисті черешки листя, які можуть мати різне забарвлення. Сорти із зеленими черешками кислуваті на смак. Ревінь із рожевими і червоними черешками менш кислий.

У чому цінність ревеню?

Як і інші овочі, він багатий клітковиною і пектином. У 100 г черешків міститься 14,0% добової норми пектину і 12,8% клітковини. У черешках є невелика кількість крохмалю (в 100 г – 0,22 г) і сахарози (0,1 г). У ревені високий вміст вітаміну К, що регулює згортання крові – до 25% добової потреби та невелика кількість вітаміну С (десята частина добової норми в 100 г). Серед мінералів найбільше солей кальцію, калію, марганцю і хрому.

Кислий смак ревеню дає велика кількість органічних кислот – яблучної, лимонної і щавлевої. У молодих черешках переважають яблучна і лимонна кислоти, а в старих – вміст їх падає, зате накопичується багато щавлевої кислоти. В результаті черешки стають грубими, твердими і малопридатними для їжі.

Ревінь – рослина смачна і корисна, проте у нього є протипоказання і побічні ефекти. Вживати більш “дорослі”, тверді черешки ревеню небезпечно через високий вміст в них щавлевої кислоти. Вона, потрапляючи до організму людини, зв’язується з кальцієм і утворює оксалати. Ці солі можуть перетворюватись на кристали, відомі як ниркові оксалатні камені. Тому слід уникати вживання ревеню у разі сечокам’яної хвороби, подагри, ревматоїдного артриту, холециститу, не слід вживати його вагітним.

Щоб не перевищити допустимий рівень щавлевої кислоти, яка надходить із їжею, можна вживати невелику кількість – до 100 г молодих черешків. Цікаво, що такі обмеження є і для зеленого щавлю. Ним об’їдатися теж не варто – щавлю можна до 50 – 60 г на день. Крім того, і ревінь, і щавель не повинні бути в нашому раціоні щодня.

Для їжі важливо вибирати тільки молоді черешки. Листя неїстівне, його не використовують для їжі – щавлевої кислоти там в кілька разів більше, ніж в черешках. Крім того, в листі багато природного глікозиду антрахінону, який дає червоний колір рослині і може викликати небажані кишкові спазми.

Ревінь найкраще їсти свіжим. Його можна зберігати в холодильнику в запечатаних пакетах, попередньо обірвавши листя і обрізавши кінці. Черешки також заморожують. Шкірку знімають перед приготуванням.

Ревінь часто використовують як начинку в солодких пирогах, роблять із нього варення, цукати, джем. Кориця, імбир, полуниця, яблука та інші фрукти добре поєднуються з ревенем і дозволяють зменшити кількість цукру, що додається до страв. Роблять з нього освіжальні напої, компот, кисіль, додають до соусів. Разом з іншими овочами ревінь можна використовувати як гарнір до м’яса, риби і птиці.

Здорового та смачного вам харчування!