У Президента розповіли, чим важливі санкції щодо російського золота та де кремль шукатиме вихід.

Київ 30/06/2022 Ворота України

Санкції щодо російського золота матимуть вплив на економіку країни зі “знаком мінус”, вона спробує замістити втрачені ринки – але навряд чи зможе зробити це у повному обсязі. Таку думку висловив радник Президента України з економічних питань Олег Устенко.

“Що стосується золота, то, коли накладаються санкції на золото, це означає, що росія не зможе продавати своє золото на зовнішніх ринках, і це – достатньо вагомий удар по її економіці, бо золото є важливим елементом експорту росії, як, до речі, й інші метали”, – каже Устенко.

З його слів, щодо багатьох російських металів санкції уже накладено або планується їх накладення, по різних видах кольорових металів у тому числі.

Але зараз під санкціями опинилось золото – як каже економіст, важлива стаття експорту з росії, а також важлива стаття надходжень до державного бюджету російської федерації. Тож, ця санкція буде впливати на економіку росії “зі знаком мінус”.

Друге, на що буде впливати ситуація з забороною експорту золота з російської федерації, – це можливість реалізовувати золотий запас рф, який знаходиться в межах близько 100 млрд доларів на рахунках центрального банку російської федерації.

“Тобто, коли йдеться про золото, тут, я б сказав, подвійний хук: з одного боку не можна експортувати золото як таке, з іншого – неможливо реалізувати банківське золото, яке знаходиться в запасниках у сховищах центробанку російської федерації. Якщо аналізувати взагалі ситуацію, то до їх агресії в Україні загальний обсяг золотовалютних резервів ЦБ становив 650 млрд доларів. 350 млрд доларів знаходиться під арештом за межами росії, 100 млрд доларів золота, яке в них є, – воно є, але витрачати його неможливо – його просто не будуть купляти на світовому ринку.

Це означає, що золотовалютні резерви знизились вже не до 650-350 млрд, а ще -100 млрд доларів. Це означає, що зараз золотовалютні резерви росії, реальні, якими потенційно вони можуть користуватися, – це 200 млрд доларів, тобто третина від того, що було у них до 24 лютого є в їхньому розпорядженні”, – пояснює він.

Далі, на думку радника Президента, рух буде іти наступним чином: кошти росії потрібні, тож золото продовжить видобуватися, і, ймовірно, це золото будуть намагатися продавати.

“Частково будуть намагатись продавати для населення, частково це золото будуть намагатись продавати у ті країни, які відносно лояльні до росії з точки зору її експорту. Скажімо, у першу чергу в Індію, у другу чергу – у Китай”, – вважає Устенко.

Як зазначає співрозмовник, Індія традиційно закупляє багато золота для потреб власного, приватного ринку.

“Але я не впевнений, що вони зможуть купляти, по-перше, такий обсяг золота, а по-друге, за тією ціною, яку могла б отримувати росія на зовнішньому ринку до введення санкцій, до 24 лютого взагалі. Частково вони будуть намагатися заміщати той втрачений світовий ринок за рахунок Індії і Китаю, але повністю вони точно не зможуть відмотати ситуацію до того періоду, коли ці санкції були введенні – саме по золоту”, – каже він.

За аналогією, за словами економіста, гра з золотом для росії така сама, як і гра з енергетикою, передусім з нафтою.

“І якщо із золотом ситуація виглядає загрозливою для росії, то з точки зору нафти вона була загрозлива в першу чергу для світу, а вже потім – для росії”, – додав фахівець.