Як побороти страх зґвалтування.

Київ 14/04/2022 Ворота України

Психологиня Марина Діденко розповіла, як звільнитися від нав’язливих думок.

В останні дні фото зі звільнених від окупантів Бучі, Ірпеня, Гостомеля стали нашим великим болем. Історії уцілілих навіюють жах. Бо те, що там відбувалося, інакше як пеклом назвати не можна. Зґвалтування, вбивства, катування мирних жителів, мародерство… Це робили російські особи в людській подобі. Бо людьми цих нелюдів назвати неможливо. Але вони ще досі сіють смерть на нашій землі. Ґвалтують жінок, дівчат і навіть малих дітей.

Останнім часом на консультаціях я кілька разів мала запит, як подолати страх потенційного зґвалтування, як звільнитися від нав’язливих думок “це може трапитися зі мною”. Про це говорити дуже непросто, але надзвичайно потрібно.

Надмірний страх стати жертвою зґвалтування або зазнати якогось жорстокого нападу називається аграфобією. Та коли ми говоримо про фобію, то маємо на увазі ірраціональний страх, а в умовах війни всі страхи є раціональними та реальними.

Ми не вміємо передбачати майбутнє і не знаємо, що станеться завтра, та ці думки можуть суттєво погіршити наш стан тут і зараз. Тому, якщо ви зараз перебуваєте у місті чи селі, де умовно безпечно, немає окупантів, але вас переслідує страх можливого зґвалтування, у першу чергу, ви маєте відповісти собі: чому це з вами не станеться. Знаю, звучить дивно, але єдине, що ми можемо робити з нав’язливими думками – це не проганяти їх, а “діяти” логічно, шукати аргументи “проти”. Продумайте хоча б три пункти.

Далі, коли ці побоювання знову намалюються всередині вас, повторюйте собі свої аргументи, можна навіть вголос. Це допоможе приструнити ваш страх, не дозволить йому керувати вашим життям.

Також зменшіть хоча б на певний час перегляд візуального і текстового контенту про ці злочини, не допомагайте своїй психіці оживляти страшні картинки. Проте не послаблюйте свої соціальні та романтичні контакти. Проговоріть з партнером/партнеркою, що на даний момент може створити вам додаткове відчуття безпеки під час сексуального контакту або іншої взаємодії.

Використовуйте всі відомі вам техніки зменшення тривоги: дихання, заземлення, самообійми тощо. Пам’ятайте: боятися – нормально, остерігатися – це завбачливо, але дозволяти страху керувати своїм життям небезпечно!